7.7 Контрольні питання
7.7.1 Пояснити схему керування пуском та гальмуванням асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором у цілому, і особливості роботи її окремих елементів.
7.7.2 Як здійснюється електричне блокування та саможивлення релейних елементів схеми
7.7.3 Особливості механічних характеристик АД (асинхронний двигун) у режимах гальмування.
7.7.4 Особливості запуску АД з короткозамкненим ротором.
7.7.5 Номінальні дані досліджувального АД з короткозамкненим ротором.
7.7.6 Фізичний зміст режиму противвімкнення.
7.7.7 Написати рівняння та навести графік характеристики АД в двигуневому режимі і режимі гальмування.
7.7.8 Зміст динамічного гальмування.
7.7.9 Як працює схема при пуску двигуна
7.7.10 Як працює схема, забезпечуючи режим динамічного гальмування з незалежним збудженням та режим динамічного гальмування з самозбудженням
7.7.11 Галузі використання розглянутих гальмівних режимів.
7.7.12 Пристрій реле часу з годинниковим механізмом
7.7.13 Як працює схема, забезпечуючи режим противвімкнення
7.7.14 Які основні логічні операції є базовими при написанні основних логічних рівнянь (функцій), що описують елементарні дискретні процеси (кола-контакти-керування)
7.7.15 Записати логічну функцію "Стрілка Пірса" у базисі НІ‑АБО.
7.7.16 Записати логічну функцію Шоффера у базисі НІ-ТА.
7.7.17 Записати функцію "Вимикаюче АБО" у базисі НІ-АБО.
7.7.18 Записати функцію "Зворотна імплікація" у базисі НІ‑ТА.
7.7.19 Наведіть приклад запису (керування магнітного кола з запізненням).
7.7.20 Пояснити принцип запису логічних рівнянь кіл керування на релейно-контактних елементах.
7.7.21 Пояснити основні принципи побудови безконтактних схем керування.
7.7.22 Яким чином втілюються бульові функції
7.7.23 Пояснити основні правила виконання принципових електричних схем на логічних елементах.
7.7.24 Які серії логічних елементів вам відомі, [5,8,9].
Лабораторна робота №20 Дослідження механічних характеристик електропривода підйому крана на базі асинхронного електродвигуна з фазним ротором і силовим контролером.
Мета роботи: вивчити схему керування електроприводом механізму підйому крана, зняти експериментальні характеристики асинхронного привода у руховому і гальмівному режимах. Навчитися визначати моменти опору на валу двигуна.
20.1 Загальні теоретичні положення
Механічна характеристика електропривода може бути побудована по декількох значеннях ω і М, де ω – кутова швидкість обертання вала двигуна, М – момент, що розвивається двигуном.
Для умов даної роботи кутова швидкість визначається експериментально, а момент двигуна є розрахунковою величиною
,
Н·м
де
– вага вантажу, кг;
– радіус
барабана, м;
і – передаточне число редуктора і поліспаста;
– ККД
передач.
Перша
пара значень (ω1,
M1),
як відомо, визначається синхронною
кутовою швидкістю двигуна
синхронною
швидкістю і значенням моменту M1=0.
Синхронна швидкість визначається за формулою:
,
рад/с,
де – частота мережі, Гц;
р – число пар полюсів двигуна р=3.
Варто
мати на увазі, що у формулі для визначення
моменту величина
є
змінною і залежною від ваги вантажу,
що піднімається. У (11) пропонується
наступна методика для розрахунку ККД
передач при будь-якому навантаженні
за коефіцієнтами
:
,
де
– коефіцієнт постійних втрат;
– коефіцієнт
змінних втрат;
– коефіцієнт,
що враховує зміну ваги вантажу.
У наведених формулах прийняті наступні позначення:
– моменти
поточний, номінальний, момент холостого
ходу і момент змінних втрат відповідно;
– вага вантажів поточна, номінальна,
вага механізму без вантажу (
кг,
кг).
Змістова
оцінка величини k
зводиться до відношення коефіцієнтів
постійних і змінних втрат у передачах
механізму
.
У
розрахунках величину k
рекомендується обирати в межах від
k=1,2
до
k=1,5.
Для кранових механізмів малої потужності k=1,2 (1).
При номінальному завантаженні ( кг) коефіцієнт дорівнює одиниці.
В
умовах даної роботи завантаження
підйомника менше номінального. З
цієї причини
і
повинна бути розрахована для кожної
ваги вантажу.
Приклад:
вага вантажу
=(90+90)
кг,
=20
кг,
кг.
Для цих умов:
;
;
.
Звідси,
.
Величина моменту, що розвивається двигуном, буде дорівнювати:
Н·м.