25. Поняття та структура платіжного балансу

Усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни знаходять своє узагальнююче відображення в спеціальному статистичному документі, який називається платіжний баланс (ПБ). Він охоплює всі зовнішньоекономічні операції, які здійснюються резидентами окремої країни за певний період з резидентами інших країн.

Ці операції включають товарні експортні і імпортні подання та отримання послуг трансфертів, продаж та покупка активів.

ПБ складається за бухгалтерським принципом подвійного запису кожної ек. угоди, тобто кожна ек. угода автоматично враховується в ПБ двома записами, які повинні мати однаково вартісне вираження.

Кредит – це відплив вартостей, за яким має надійти зустрічний платіж від нерезидентів. Він формується за рахунок експортних товарів і послуг, іноземних інвестицій, грошових коштів на рахунках у банках даної країни нерезидентами. У кредиті відображається надходження іноземної валюти до країни, доходи і тому цифри, що зараховуються або з «+», або без жодного знаку.

Дебет – це приплив вартостей з-за кордону, які має сплатити резидент даної країни за кордон. Він формується за рахунок імпорту закордонних інвестицій, грошових коштів, розміщених за кордоном резидентами даної країни, кредити, що надані нерезидентами у дебеті відображається відплив іноземної валюти з країни, витрати, платежі і тому цифри, що зараховуються там супроводжуються знаком «-».

Для реєстрації операцій платіжного балансу використовуються ринкові ціни, тобто ті, за якими укладаються реальні угоди між незалежними покупцями і продавцями.

ПБ – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків про торгові та фінансові угоди ек. суб'єктів країни із сектором «закордон», як правило, за рік.

26. Поняття економічного зростання, його вимірювання

Ек. зростання – це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни.

Теорія ек. зростання виникла в 40-50 рр. 20 ст.

Найповніше визначення ек. зростання: це реальний приріст обсягу національного продукту в результаті збільшення кількості факторів виробництва або вдосконалення техніки та технологій.

Ек. зростання визначається і вимірюється двома взаємопов’язаними способами: 1) збільшення реального обсягу ВВП або реального доходу за певний період часу, 2) збільшення реального обсягу ВВП або реального доходу на душу населення на певний період часу.

Ек. зростання вимірюється річними темпами зростання у %.

Інформацію про темп ек. зростання дає показник «темп зростання ВВП»: ВВП зв.року/ВВП баз.року * 100%.

Темп приросту ВВП = ВВП зв.року – ВВП баз.року/ ВВП бас.року * 100%.

Наприклад, якщо ВВП базисного року дорівнює 434 млрд. грн.., а ВВП звітного – 534 млрд. грн.., то темп зростання ВВП = 123%.

Збільшення суспільного продукту в розрахунках на душу населення означає підвищення рівня життя.

Таким чином, ек. зростання має більші можливості задовольняти нові потреби і вирішувати соц..-ек. потреби (внутрішні і міжнародні).

Дає можливість здійснювати нові програми в боротьбі з бідністю, забрудненістю навколишнього середовища без падіння досягнутого рівня споживання, скорочення обсягів інвестицій та виробництва суспільних благ.