Класифікація податків:

1.прогресивне оподаткування – коли середня ставка податку підвищується із зростанням доходу.

2.регресивне – коли середня ставка податку знижується по мірі зростання доходу.

3.пропорційна – коли середня ставка податку залишається незмінною незалежно від розмірів доходів.

9. Назвіть причину дифіциту державного бюджету

Бюджет – грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період. Бюджет буває:- нормативним , коли видатки = доходам, - дефіцитний, коли видатки більше доходів,- профіцитним, коли доходи більше видатків

Причини дефіциту:

1.Падіння доходів в умовах кризового стану економіки.

2.Зменшення приросту національного доходу.

3.Збільшення бюджетних витрат.

4.Непослідовна фінансово-економічна політика.

5.Надмірний розмір державного сектору.

6.Зростання витрат по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу.

Дефіцит бюджету є безпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2 – 3% ВНП. У протилежному разі він негативно впливає на функціонування грошової, кредитної системи і всієї економіки в цілому. Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:1.Конверсія.2.Перехід від фінансування до кредитування.3.Ліквідація дотацій збитковим підприємствам.4.Скорочення витрат на управління державою.5.Реформування системи оподаткування.6.Підвищення ролі місцевих бюджетів.

Джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати:

- грошово-кредитна емісія (монетизація дефіциту) – інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту

- позики держави – менш інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту

10. Бюджетний дифіцит і державний борг

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований. Відкритий – це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік. Прихований – виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим. Вимушений – є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно, обмеженості ресурсів країни. Прикладом вимушеного бюджетного дефіциту є циклічний бюджетний дефіцит. Циклічний дефіцит бюджету є результатом циклічного зменшення національного доходу та обсягу виробництва внаслідок конюктурних коливань, що спонукає до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочуються податкові надходження з причини обмеження бази оподаткування та збільшуються соціальні трансферти у зв’язку зі зниженням життєвого рівня населення). Свідомий – виникає в наслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету. Він виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати.

За напрямком дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити. Активний – харак. спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП. Пасивний – харак. спрямуванням коштів на покриття поточних витрат (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері)

Дефіцит бюджету є безпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2 – 3% ВНП. У протилежному разі він негативно впливає на функціонування грошової, кредитної системи і всієї економіки в цілому.

Державний борг – це нагромаджена урядом сума запозичень для фінансування дефіцитів державних бюджетів.

Залежно від суб’єктів кредитних відносин розрізняють: - внутрішній борг перед юридичними та фізичними особами власної країни; - зовнішній борг перед іноземними країнами в особі міжнар. фінан. організацій, урядів іноземних країн та іноземних приватних осіб та організацій.

Залежно від структури боргових зобов’язань виділяють: - монетизований борг який скл. з боргів опосередкованих кредитними стосунками держави з банками; - немонетизований борг включає:заборгованість держави з державних замовлень та надання послуг державним установам, заборгованість держави з виплат заробітної плати бюджетному сектору економіки, заборгованість з виплат соціальних трансфертів.

Управління державним боргом включає: - вивчення конюктури на ринку позикового капіталу, - випуск та розміщення нових боргових зобов’язань, - погашення своїх боргових зобов’язань, - виплату позикових процентів, - зміну позикових процентних ставок, - анулювання боргу.