Дольова, солідарна і субсидіарна.

6. Підстава та умови цивільно-правової відповідальності:

• Поняття і склад цивільного правопорушення;

• Протиправна поведінка як умова цивільно-правової відповідальності;

• Поняття і зміст шкоди (збитків) у цивільному праві;

• Матеріальна і моральна шкода;

• Причиново-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою і шкідливим результатом, що наступив;

• Вина правопорушника як умова цивільно-правової відповідальності;

• Поняття і форми вини в цивільному праві, їх значення;

• Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника;

• Поняття випадку (казусу) і непереборної сили, їх цивільно-правове значення;

• Цивільно-правова відповідальність за дії третіх осіб.

6. Цивільно-правова санкція:

• Поняття «санкції» в цивільному праві;

• Співвідношення поняття «відповідальність» та «санкція»;

• Різновиди цивільно-правових санкцій;

• Конфіскаційні санкції;

• Штрафні санкції;

• Компенсаційні санкції.

6. Розмір цивільно-правової відповідальності.

• Принцип повноти цивільно-правової відповідальності;

• Неустойка і її види, співвідношення неустойки і збитків;

• Особливості відповідальності за порушення грошових зобов’язань;

• Межі цивільно-правової відповідальності;

• Зміна розміру цивільно-правової відповідальності;

• Врахування вини суб’єктів правовідносини при визначенні розміру цивільно-правової відповідальності.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: відповідальність, види відповідальності, підстави та умови відповідальності.

Під час вивчення зазначеної теми потрібно з’ясувати поняття, особливості, принципи та функції відповідальності, розмежувати поняття «відповідальність», «захист», «охорона», визначити склад цивільного правопорушення.

Слід звернути увагу на такі правові акти: главу 82 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11. 1996 р., Закон України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» від 134.12. 2001 р.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

• поняття цивільної відповідальності;

• умови цивільної відповідальності;

• підстави, що звільняють від цивільної відповідальності;

• співвідношення понять «відповідальність» і «санкція».

Задача № 1

Громадянин М. на стоянці таксі біля автовокзалу №2 сів у таксі і попросив шофера О. відвезти його у с. Червона Зірка. Шофер відмовився виконати його прохання, посилаючись на серцевий напад, і вийшов з машини до аптеки за медикаментами, залишивши ключ запалювання. Скориставшись тим, що машина без нагляду, гр. М. сів за кермо і поїхав по вул. Індустріальній. Проїхавши метрів 400-500, він учинив наїзд на машину гр. Г., що стояла на узбіччі.

Внаслідок наїзду таксомоторному парку та гр. Г. було заподіяно матеріальні збитки. Громадянин Г. звернувся з позовом про стягнення з таксомоторного парку і гр. М. 6700 грн. (вартість ремонту автомобіля). Хмельницький місцевий суд стягнув із гр. М. на користь гр. Г. 6700 грн., звільнивши таксомоторний парк від матеріальної відповідальності.

Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на те, що шкоду повинен відшкодовувати власник джерела підвищеної небезпеки, гр. М. оскаржив рішення суду.

Розгляньте на цьому прикладі умови і розмір відповідальності. Який вид відповідальності в даному випадку? Як слід вирішити цю справу?

Задача № 2

За вироком суду були притягнуті до кримінальної відповідальності гр. Л., Б. і К. за пограбування магазину, а гр. Н. — за приховання вказаного злочину. Магазин було пограбовано двічі. Перше пограбування (на суму 1800 грн.) вчинили гр. Л., Б. і К., а друге (на суму 900 грн.) — гр. Л. і Б. Про ці пограбування знав гр. Н. Організатором пограбування був гр. Л. Вирішивши кримінальну справу і одночасно цивільний позов, суд у вироку вказав: цивільний позов торговельного дому «Укрсибінкор» задовольнити в сумі 2700 грн., стягнувши цю суму з засуджених солідарне. і Повна сума збитків була стягнута з гр. Л., який потім звернувся до суду з позовом до інших засуджених про стягнення з них на його користь 2125 грн. У заперечення на позов гр. Б. і К. показали на первісне стягнення збитків у солідарному порядку, тому що гр. Л. як організатор пограбування повинен нести відповідальність у більшому розмірі, ніж вони. Громадянин Н. взагалі не згоден відшкодовувати збитки, оскільки не брав участі у пограбуванні. Розгляньте доводи, визначені у вироку суду і скаргах засуджених.

Чи є умови для солідарної відповідальності? Які умови для пред’явлення регресних вимог?

Задача № 3

Громадянин X. (власник автомобіля «Волга-4») по дорозі на роботу в листопаді 2010 р. учинив наїзд на одинадцятирічну Марину С., завдавши їй тяжких пошкоджень. Порушена проти гр. X. кримінальна, справа припинена за відсутністю в його діяннях складу злочину. Громадянин С,, батько Марини, у квітні 2011 р. звернувся до суду з позовом до гр. X. про стягнення 3000 грн. (вартість приведеного у непридатність одягу і вартість санаторно-курортної путівки та проїзду позивача до місця лікування його доньки і назад, сума, витрачена на додаткове харчування з листопада 2010 р. по квітень 2011 р.). Суд задовольнив позов гр. С.

Відповідач оскаржив рішення суду.

Чи правильне рішення прийняв суд? Які збитки належать стягненню?

Задача № 4

Згідно з договором контрактації колективне сільськогосподарське підприємство повинно було продати заготконторі у серпні 18 т огірків (по 6 т кожної декади), а цукровому заводу у вересні — 500 т буряків. У зв’язку з тим, що КСП свого зобов’язання не виконало, заготконтора та цукровий завод звернулися до суду з позовом, про стягнення на Їх користь неустойки та збитків з колективного сільськогосподарського підприємства.

Заперечуючи проти позову, голова КСП зазначив: по-перше, огірки загинули внаслідок сильного граду, який пошкодив 20 серпня всі посіви; по-друге, підприємство не могло виконати зобов’язання щодо здачі буряка у зв’язку з пошкодженням його городніми шкідниками у червні на площі 15 га.

Місцевий суд у позові відмовив, посилаючись на ст. 614 ЦК України. У скарзі завод зазначив, що колективне сільськогосподарське підприємство мало можливість запобігти загибелі посівів, своєчасно обробивши їх отрутохімікатами. Не погодилася з рішенням суду і заготконтора.

Розгляньте доводи сторін. Чи є підстави для звільнення колективного сільськогосподарського підприємства від відповідальності? Напишіть мотивований висновок у справі.

Задача № 5

За договором перевезення залізниця зобов’язана була доставити товариству «Одяг» три контейнери трикотажних виробів на суму 4000 грн. Через аварію частина вантажу вартістю 2000 грн. стала непридатною, а решта — забрудненою. Внаслідок знижки вартість трикотажу складала до 1000 грн. Залізниця претензію товариства «Одяг» задовольнила у сумі 3000 грн., а частину стягнення недоодержаного планового прибутку в сумі 2000 грн. відхилила.

У зв’язку з цим товариство, посилаючись на ст. 611 ЦК України, просив господарський суд стягнути з залізниці 2 000 грн.

Чи належить задоволенню позов товариства «Одяг»? Визначте, в якому розмірі несе відповідальність лиця за пошкодження, недостачу та втрату вантажу.

Задача № 6

У серпні 2010 р. районним судом було засуджено за ст. 147 КК України гр. О., К і Ч. до трьох років позбавлення волі. Вироком суду з них солідарне було стягнено 5 500 грн. Громадянин Ч., взятий під варту після набрання вироком законної сили, один повністю покрив увесь збиток. Через деякий час гр. Ч. звернувся до районного суду позовом, в якому просив стягнути з гр. О. та К. 5 000 грн. солідарно у зв’язку з тим, що він завдав підприємству менший збиток. Районний суд у позові гр. Ч. відмовив.

Чи правомірна відмова у позові? Яка відповідальність солідарних боржників перед іншими боржниками, які виконують солідарний обов’язок?

Задача № 7

Тракторний завод уклав договір з меблевим об’єднанням на поставку тари для пакування меблів. У свою чергу об’єднання зобов’язалося поставити заводу тарні ящики, які є матеріалом для виготовлення тари. Проте об’єднання порушило строк виконання прийнятого зобов’язання в частині поставки тарних ящиків. Претензія тарного заводу про стягнення неустойки за прострочення в сумі 2500 грн. об’єднанням була відхилена на тій підставі, що між заводом та об’єднанням було укладено договір поставки і в ньому передбачена умова, відповідно до якої постачальник за недопоставку продукції не несе відповідальності. Тарний завод, посилаючись на ст. 624 ЦК України, просив господарський суд стягнути з об’єднання 2500 грн. неустойки.

Чи є підстави для звільнення об’єднання від відповідальності? Яке рішення повинен винести господарський суд?

Задача № 8

Хмельницьке відділення акціонерної страхової компанії «Оранта» звернулося до суду з позовом до гр. М. і К. — батьків неповнолітніх Сашка (16 років) і Олега (14 років) про стягнення збитків.

Позивач посилався на те, що 18 серпня 2011 р. внаслідок дій згаданих неповнолітніх дітей, які розпалили вогонь у будівельному вагончику і спричинили пожежу, було пошкоджено і знищено майно громадян, які мешкають поряд. За договорами страхування потерпілим було виплачено по 5 000 грн. У зв’язку з цим позивач просив зазначену суму стягнути з відповідача.

Рішенням Хмельницького міського суду з гр. М. та К. на користь позивача була стягнена солідарне зазначена сума позову.

Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте висновок у справі.

Семінарське заняття 16 Тема: Строки та терміни здійснення і захисту цивільних прав і виконання цивільних обов’язків

1. Поняття і цивільно-правове значення строків та термінів.

2. Обчислення строків у цивільному праві. Початок і закінчення перебігу строку.

3. Види строків у цивільному праві, їх класифікація:

• Строки виникнення і здійснення цивільних прав:

1. Строки існування цивільних прав;

2. Присікальні (преклюзивні строки);

3. Претензійні строки;

4. Гарантійні строки;

5. Інші строки реалізації цивільних прав.

• Строки виконання цивільно-правових обов’язків.

• Строки захисту цивільних прав.

9. Поняття і значення позовної давності.

10. Види строків позовної давності.

11. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності.

12. Наслідки спливу строку позовної давності.

13. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: строк, термін, позовна давність.

Під час вивчення зазначеної теми потрібно з’ясувати поняття строку та терміну та їх види.

Слід звернути увагу на такі правові акти: главу 18 та 19 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., Конвенцию об исковой давности в международной купле-продаже товаров 1974 г. с поправками, внесёнными протоколом об изменении конвенции об исковой давности в международной купле-продаже товаров от 11.04.1980 г. // Международное частное право. Сборник документов. — М.: БЕК, 1997. — С. 189.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

• початко перебігу та закінчення строку;

• порядок вчинення дій в останній день строку;

• наслідки спливу строку позовної давності;

• вимоги на які позовна давність не поширюється.

Задача № 1

Громадянин К. уклав з громадянами П. та Л. договір про будівництво гаража. В договорі зазначалося, що позов з приводу відхилення підрядчика від умов договору, що погіршують роботу, може бути пред’явлений протягом одного року з дня прийняття роботи.

Встановіть, чи присутні в даному випадку порушення норм, які регулюють позовну давність.

Задача № 2

Лікар Д. в березні 2005 року виїхав в експедицію на Північ на два роки. Кімнату, яку він наймав в будинку, що належав Іванову, Дібров за згодою Іванова зачинив.

12 листопада 2007 року з кімнати Д. грабіжники викрали декілька речей, в тому числі магнітофон, відеокамеру, настінний годинник, два пальто. Д. про це не повідомили, тому що ніхто не знав його адреси.

10 червня 2009 року Д. повернувся додому, дізнався про крадіжку і про те, що міліції не вдалося розшукати викрадені в нього речі.

24 березня 2011 року Д. несподівано побачив свій магнітофон і відеокамеру в будинку С., до якого прийшов на виклик лікаря, і дізнався у С., що він купив ці речі два роки тому у одного знайомого, але за словами С., цілком солідної людини.

Коли С. видужав, Дібров 09 квітня 2011 року пред’явив до нього позов про витребування магнітофону і відеокамери. Суд, не заперечував (з посиланням на ст. 388 ЦК України) права Д. на витребування речей, але в позові відмовив, оскільки його право втрачено у зв’язку з пропуском позовної давності. В скарзі на це рішення Д. стверджував, що суд неправильно вираховував початок перебігу строку позовної давності з моменту викрадення речей. Цей строк необхідно, за його думкою, вираховувати з дня виявлення речей у відповідача, бо до цього моменту він, Д., не знав, до кого пред’явити позов.

З якого моменту починається збігати позовна давність за вимогою Д.? Яке значення має міркування про те, що Д. не знав, до кого пред’являти позов? Чи правильна відмова суду в позові?

Задача № 3

Т. передала 4 листопада 2007 року Б. — дочці своєї сусідки — старовинний браслет з діамантами за умов, що Б. надіне його на весілля і через 3-4 дні поверне.

11 листопада 2007 року Б. повернула браслет, і Т. поклала його до скриньки. Через деякий час, протягом якого Т. не користувалася браслетом, вона виявила, що в браслеті, який мав 5 діамантів, одного не вистачає. Це сталося 25 грудня 2010 року. Лише через півроку, 25 червня 2011 року, Т. вдалося розшукати Б., яка виїжджала з сім’єю з міста. Б. зізналася, що в день весілля вона помітила, що один діамант з браслету випав, але знайти його не вдалось.

Оскільки Б. відшкодувати вартість діаманта відмовилась. Т. 18 липня 2011 року звернулась до суду.

З якого моменту повинен вираховуватись строк позовної давності? Чи закінчився строк позовної давності у даному випадку? Чи має значення для вирахування строку позовної давності визнання Б. факту втрати коштовності?

Задача № 4

Акціонерне товариство «Затишок» повинно було заплатити кооперативу «Зміна» 27 000 грн. за отримані товари. Строк давності на стягнення цієї суми закінчувався 14 жовтня 2010 року. 29 листопада 2010 року бухгалтерія АТ «Затишок» перерахувала кооперативу «Зміна» вказану суму. Через деякий час в АТ «Затишок» було виявлено, що 27 000 грн. сплачені після закінчення строку позовної давності. У зв’язку з цим АТ «Затишок» передавив в господарський суд позов про стягнення з кооперативу «Зміна» неправильно сплаченої суми.

Які наслідки закінчення позовної давності у відносинах між юридичними особами?

Задача № 5

15 червня 2010 року Ш. звернулася до суду з позовом до К. про визнання права власності на 1/3 домоволодіння. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона є поряд з К. спадкоємицею будинку, що залишився після смерті її батьків, яка сталася 8 травня 2007 року. Відповідачі, як стверджувала Ш., протягом останніх двох років заперечують її право мешкати в цьому будинку.

К. просили суд в позові Ш. відмовити за тих обставин, що з дня відкриття спадщини (тобто з дня смерті матері Ш.) пройшло більше трьох років, отже позивачка пропустила строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України. Адвокат Ш. в свою чергу просив суд врахувати, що з 10 лютого 2010 року по 4 квітня 2010 року вона перебувала в лікарні у зв’язку з тяжким захворюванням серця.

Пропущена чи ні в даному випадку позовна давність? Чи має правове значення перебування Ш. в лікарні?

Задача № 6

У квітні 2010 року В. виявив своє пальто у С., який викрав його у власника у лютому 2009 року. В березні 2011 року В. звернувся з позовом до суду про витребування пальто та про відшкодування витрат на його ремонт. С. проти позову заперечував, вважаючи, що позивачем пропущено строк позовної давності. Останній же, навпаки, вважає, що перебіг строку почався з часу, коли він дізнався про порушника свого права приватної власності і тому цей строк він не пропустив.

Як повинно бути вирішено справу? З якого часу починається перебіг строку позовної давності за позовами про захист абсолютних і відносних прав?

Задача № 7

Л. 12 лютого 2006 року взяв у позику у К. 22 000 грн. на будівництво будинку. К. отримав від Л. розписку, в якій був зазначений строк виплати боргу — 1 травня 2006 року. 30 травня 2007 року Л. виплатив К. 5 000 грн. і пообіцяв решту боргу погасити найближчим часом, але не пізніше ніж через два місяці.

Повернувшись 16 вересня 2006 року з плавання, Л. написав К. листа, в якому повідомляв, що він збирається на наступному тижні приїхати до нього і сплатити решту суми боргу. К. цей лист отримав лише 2 січня 2008 року, тому що 9 вересня 2007 року він був покликаний до лав армії, а родичі переслали йому листа із запізненням. 10 квітня 2010 року К. був звільнений з лав армії в запас, і повернувшись додому, проінформував листом від 18 квітня 2010 року Л. про те, що він потребує грошей і просить повернути борг. Відповідь на цей лист він не отримав. Не отримав він відповідь і на лист, що був написаний Л. 10 жовтня 2010 року.

Через деякий час К. дізнався, що Л. купив автомашину, хоча борг Кротову залишився не сплачений. У зв’язку з цим К. 4 лютого 2011 року звернувся в юридичну консультацію з проханням скласти позовну заяву в суд. В юридичній консультації К. пояснили, що він пропустив строк позовної давності на відшкодування 17 000 грн. з Л., і тому звернення до суду може виявитись безрезультатним.

Яке юридичне значення, з точки зору правил про позовну давність, має кожна із згаданих вище дат і подій і чи закінчився строк позовної давності за позовом К.?

Задача № 8

С. вбив В., на утриманні якого знаходився малолітній син. Мати дитини звернулася з заявою до слідчих органів про визнання її цивільним позивачем у кримінальній справі. Постановою слідчого від 11 липня 2005 року її було визнано цивільним позивачем.

Вироком суду, що набрав сили 13 червня 2010 року, цивільний позов про відшкодування збитків залишено без розгляду. 18 вересня 2011 року потерпіла звернулася з позовом до відповідача про стягнення збитків на утримання дитини, починаючи з 5 березня 1995 року. Місцевий суд вирішив стягнути збитки з 18 вересня 2011 року, тобто з часу звернення потерпілої до суду, оскільки нею було порушено строк позовної давності.

Зробіть висновок по справі.

Задача № 9

1 січня 2007 року У. здав в оренду на п’ять років свій будинок З. Орендна плата була передбачена в розмірі 20 000 грн. на рік при щорічному внесенні в січні за рік наперед. Оскільки З. протягом всього строку дії договору орендної плати не вносив, У. 15 лютого 2011 року пред’явив позов до З. про відшкодування орендної плати за п’ять років в сумі 100 000 грн. З. просив в позові відмовити, оскільки позивач пропустив строк позовної давності.

Вирішіть справу.

Задача № 10

У С. був викрадений ряд цінних речей. Про викрадення від повідомив в органи міліції. Проте розшукати викрадені речі не вдалося. Через чотири роки після крадіжки С. побачив свій костюм в комісійному магазині. Як з’ясувалося, костюм був зданий на комісію Л. С. пред’явив позов до магазину і Л. пояснив, що рік тому він купив костюм у незнайомого громадянина. Суд відмовив в позові С. на тій підставі, що останній пропустив строк позовної давності, бо з моменту, коли С. стало відомо про порушення його прав, пройшло більше трьох років.

Чи є правильним рішення суду?

Задача № 11

17 квітня А. придбала в універмазі зимові чоботи. Через деякий час до неї в гості прийшла подруга і переконала її в тому, що чоботи такого фасону вже вийшли з моди і їй слід поміняти чоботи на іншу пару. 4 травня А. з’явилася в універмазі і попросила обміняти придбані чоботи на чоботи іншого фасону. Однак, працівники універмагу відмовились це зробити, пославшись на пропуск А. встановленого Законом України «Про захист прав споживачів» 14-денного строку.

А. наполягала на своїх вимогах вказуючи на те, що: а) 26 квітня і 3 травня були вихідні дні; б) 1 і 2 травня були святкові дні; в) з 19 по 23 квітня вона була хвора, що підтверджується довідкою лікаря.

Крім того, на думку А., не може йти мова про пропуск вказаного строку, оскільки його обчислення має починатися з настанням зимового періоду.

Проаналізуйте і вирішіть спір.

Семінарські заняття 17-18 Тема: Поняття і види особистих немайнових прав, що регулюються цивільним правом

1. Поняття і види особистих немайнових відносин, що регулюються цивільним правом.

2. Поняття і значення особистих немайнових прав у цивільному праві.

3. Зміст особистих немайнових прав.

4. Особливості здійснення особистих немайнових прав у цивільному праві.

5. Види особистих немайнових прав:

• Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи:

• Право на життя;

• Репродуктивні права;

• Право на здоров’я;

• Право на безпечне довкілля;

• Право на свободу та особисту недоторканість;

• Право на сім’ю, опіку, піклування та патронатне виховання.

• Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

• Право на ім’я;

• Право на честь та гідність;

• Право на ділову репутацію;

• Право на зображення та голос;

• Право на індивідуальність;

• Право на свободу творчості та вибір роду занять;

• Право на особисте життя;

• Право на інформацію;

• Право на особисті папери;

• Право на місце проживання та недоторканість житла;

• Право на пересування;

• Право на мирні зібрання.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: особисті немайнові права.

Під час вивчення зазначеної теми потрібно з’ясувати поняття сутність особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи та сутність особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Слід звернути увагу на такі правові акти: книгу 2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р., Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 р. Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 р., Закон України «Про інформацію»від 02.10.1992 р.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

• поняття та види особистих немайнових відносин;

• зміст особистих немайнових прав;

• особливості здійснення особистих немайнових прав.

Семінарське заняття 19 Тема: Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав

1. Поняття, зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.

2. Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав:

• Поновлення порушеного права;

• Спростування неправдивої інформації;

• Заборона поширення неправдивої інформації, якою порушуються особисті немайнові права.

3. Особливості захисту окремих прав:

• Цивільно-правова охорона права на життя, здоров’я та безпечне довкілля;

• Цивільно-правова охорона права на свободу та особисту недоторканість;

• Цивільно-правова охорона права на сім’ю, опіку та піклування і патронатне виховання;

• Цивільно-правова охорона права на ім’я, індивідуальність, зображення та голос;

• Цивільно-правова охорона права на особисте життя, особисті папери, місце проживання, недоторканість житла та пересування;

• Цивільно-правова охорона права на свободу творчості та вільного вибору занять;

• Цивільно-правова охорона права на захист таємниць (особистого життя, усиновлення, кореспонденції, вчинення адвокатських та нотаріальних дій тощо);

• Поняття, зміст та умови права на захист честі, гідності і ділової репутації фізичних осіб та ділової репутації юридичних осіб. Дифамація.

Методичні вказівки

Ключові терміни та поняття: особисті немайнові права, захист, способи захисту.

Під час вивчення зазначеної теми потрібно з’ясувати поняття сутність права на захист особистих немайнових прав та його способи.

Слід звернути увагу на такі правові акти: книгу 2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р., Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 р.

Особливу увагу слід звернути на такі питання:

• поняття захисту особистих немайнових прав.

• спеціальні способи захисту.

• загальні способи захисту.

Задача № 1

Юдіна, яка має десятирічну дочку від першого шлюбу, вирішила вдруге вийти заміж за Сергія Попова. Попов постановив перед нею кілька умов, поряд з іншими була вимога змінити прізвище і по-батькові, її доньки Ірини. Попов хотів, щоб доньку Юдіної звали Іриною Сергіївною Поповою. Ірина, яка часто бачилася зі своїм рідним батьком, не хотіла міняти прізвище та по-батькові.

В яких випадках можлива зміна прізвища та по-батькові дитини? Чи необхідна при цьому згода рідного батька дитини і самої дитини?

Задача № 2

Гр. С. повідомила гр. М. про те, що її неповнолітня дочка наче зробила аборт. М. подала заяву до суду про спростування неправдивої інформації.

Дайте правову оцінку ситуації.

Задача № 3

М. працював водієм автобази тресту, звільнився з роботи за власним бажанням. У виданій йому службовій характеристиці знаходились відомості про погану працю М.: «є порушення трудової дисципліни, неправильна поведінка в колективі». М. не погодився з характеристикою, оскільки зауважень по виконанню його трудових обов’язків не було зі сторони власника, дисциплінарні стягнення на нього не накладалися, єдиний за всіх 5 років конфлікт з товаришами був визнаний серйозними особистими причинами і потім врегульований. М. звернувся до суду з позовом до автобази тресту з запереченням фактів, що його компрометують, які є в службовій характеристиці.

Чи порушено право М. на честь і гідність? До кого М має пред’явити позов?

Задача № 4

На засіданні міської Ради Ф., заступник Голови, у своїй доповіді відзначив, що депутат А. несумлінно ставиться до своїх обов’язків, ганьбить честь депутата. А подав позов, в якому Ф. був названий відповідачем.

Чи правильно обрано особу відповідача?

Задача № 5

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів поведінка С., який засипав колодязь, що знаходився на його ділянці і яким протягом багатьох десятиліть користувалися усі жителі вулиці у засушливе літо, названа аморальною і постановлено опублікувати це рішення в районній газеті. С. Подав позов до суду, відповідачами були притягнуті виконком міської ради та редакція газети.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача № 6

В журналі батько Л. був названий запроданцем. Його дочка, у зв’язку із смертю батька, подала позов керуючись ст. 298 ЦК України. Проаналізуйте ст. 4 ЦПК України.

Дайте правову оцінку ситуації.

2.4. Зміст самостійної роботи студентів

Самостійна робота (підготовка) студентів є важливою складовою частиною навчального процесу та має на меті закріплення та поглиблення знань і навичок, одержаних на усіх видах навчальних занять; підготовку до наступних занять, іспиту, формування культури розумової праці з чинними правовими нормами, законодавством та практикою його застування. Під час самостійної підготовки уточнюється коло питань, що підлягають вивченню по темі, аналізується та вивчається нормативний матеріал, наукові джерела, виконуються завдання.

Самостійна робота студентів має бути логічно пов’язана з іншими видами навчальних занять. Однак вивчення навчальної дисципліни чи окремої теми не бажано починати з самостійної роботи студентів.

Від якості самостійної підготовки студентів залежить якість семінарських занять, глибина їх теоретичного змісту й активність студентів.

Самостійна робота є методом глибокого вивчення і творчого засвоєння студентами навчальної програми.

Перевірка самостійної роботи студентів здійснюється викладачами, які проводять семінарські та практичні заняття з навчальної дисципліни. Викладач може обрати один з наступних способів перевірки самостійної роботи:

• проведення перевірки конспектів опрацьованої літератури, яка рекомендується для вивчення теми навчальної дисципліни;

• фронтального усного опитування;

• письмового опитування;

• проведення тестування з вивчених тем;

• розв’язування ситуаційних завдань до кожної теми навчальної дисципліни.

Для самостійної роботи студентів з кожної теми надається рекомендована література з якою студенти повинні ознайомитися для якісного виконання завдань на самостійну підготовку.

Загальні методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів:

1. Ознайомитися із питаннями, що виносяться на самостійне вивчення студентами.

2. Уважно прочитати матеріал, викладений на лекції і занотований студентами до відповідної теми.

3. Ознайомитися із рекомендованою літературою до відповідної теми (як до семінарського заняття, так і самостійної роботи) і розширити одержані знання під час лекційного заняття (обсяг представлень про конкретні предмети і явища, що входять у сферу регулювання приватним правом).

4. За бажанням студент може підготувати коротке повідомлення (до десяти хвилин) з найбільш складного і цікавого питання.

5. У випадку необхідності студент може скористатися індивідуальними консультаціями викладача, який читає лекції, а також викладача, який проводить семінарські та практичні заняття у навчальній групі.

Змістовий модуль 1

Тема 1: Поняття приватного права

1. Право приватне і публічне. Зміст і основні особливості приватноправового регулювання. Цивільне право як основа приватного права.

2. Приватне право в іноземних правових системах. Дуалізм приватного права в континентальних правових системах. Торгове («комерційне») право.

3. Розвиток приватного права в Україні. Система українського приватного права. Критика концепції «господарського» («підприємницького») права.

Методичні рекомендації

Студентами самостійно опрацьовуються питання, що пов’язані з розвитком приватного права в Україні та критикою концепції «господарського» («підприємницького») права. Зокрема, студентам рекомендується звернути увагу на сучасні публікації, як присвячені цьому питанню в періодичній літературі. Необхідно детально проаналізувати позиції як прихильників виокремлення «господарського» права як самостійної галузі права (Московська школа права: В.В. Лазарєв; Донецька школа права: В.К. Мамутов, В.М. Гайворонський, Г.Л. Знаменський; Київська школа права: Г.В. Пронська, В.С. Щербина тощо), так і противників цієї точки зору (Московська школа права: Є.О. Суханов; Санки-Петербурзька школа права: О.С. Йофе, Ю.К. Толстой, М.Д. Єгоров; Єкатеринбурзька школа права: О.О. Красавчиков; Київська школа права: О.В. Дзера, А.С. Довгерт, Я.М. Шевченко, Н.С. Кузнєцова; Одеська школа права: Є.О. Харитонов; Харківська школа права: Ч.Н. Азімов тощо). Особливу увагу при цьому слід звернути на загальнотеоретичну підставність критерію виділення галузі права в континентальній системі права. На підставі проведеного аналізу висловити власну точку зору з даного питання в письмовому вигляді.

Питання для самоконтролю

1. що таке приватне право;

2. що таке публічне право;

3. в чому полягає дуалізм приватного права.

Тема 2: Цивільне право як галузь права

1. Поняття цивільного права як галузі права. Цивільне право в системі галузей права України. Предмет цивільного права як галузі права. Поняття і види майнових відносин, що регулюються цивільним правом. Особливості речових, корпоративних, зобов’язальних і виключних відносин. Поняття і види немайнових відносин, що регулюються цивільним правом.

2. Метод цивільного права як галузі права.

3. Функції цивільного права. Принципи цивільного (приватного) права.

4. Система цивільного права як правової галузі.

Питання для самоконтролю:

• дати визначення цивільного права як галузі права;

• що складає предмет цивільного права;

• які є функції та принципи цивільного (приватного) права.

Тема 3: Джерела цивільного права. Цивільне законодавство

1. Поняття і види джерел цивільного права.

2. Поняття і склад цивільного законодавства. Поняття і співвідношення імперативних і диспозитивних норм у цивільно-правовому регулюванні.

3. Цивільне законодавство і Конституція України. Міжнародні договори, загальновизнані принципи і норми міжнародного права як джерела цивільного права. Кодифікація та інші форми систематизації цивільного законодавства. Цивільний кодекс як основне джерело цивільного права та головний акт цивільного законодавства. Система Цивільного кодексу України. Інші кодифікаційні акти цивільного законодавства.

4. Закон як джерело цивільного права. Підзаконні нормативні акти в сфері цивільного права. Відомчі нормативні акти, що містять норми цивільного права, і умови їх дійсності. Нормативно-правові акти Союзу РСР та Української РСР як джерела цивільного права.

5. Звичаї як джерела цивільного права. Співвідношення звичаїв ділового обороту, узвичаєнь і заведеного порядку взаємин учасників майнового обігу.

6. Значення актів Конституційного Суду України, вищих судових органів і судової практики у вітчизняній та в закордонних правових системах.

7. Дія цивільного законодавства в часі. Офіційне опублікування і вступ нормативного акта в силу. Зворотна сила цивільного закону. Дія цивільного законодавства в просторі і за колом осіб.

8. Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону й аналогія права в цивільно-правових відносинах. Тлумачення цивільно-правових норм.

Питання для самоконтролю:

• які є види джерел цивільного права;

• співвідношення імперативних і диспозитивних норм у цивільно-правовому регулюванні;

• система Цивільного кодексу України;

• значення вищих судових органів і судової практики у вітчизняній та в закордонних правових системах.

Тема 4: Цивільне право як наука і навчальна дисципліна

1. Наука цивільного права як одна з галузей правознавства.

2. Поняття і предмет цивілістичної науки.

3. Наукові методи дослідження цивільно-правових явищ.

4. Взаємодія науки цивільного права з іншими галузями правознавства та іншими суспільними науками.

5. Основні етапи історичного розвитку світової та вітчизняної цивілістики.

6. Поняття і система цивільного права як навчальної дисципліни. Система навчального курсу цивільного права. Завдання курсу цивільного права.

Питання для самоконтролю

• предмет цивілістичної науки;

• які основін етапи історичного розвитку світової та вітчизняної цивілістики;

• яка система цивільного права як навчальної дисципліни.

Тема 5: Поняття, зміст і види цивільних правовідносин

1. Поняття цивільного правовідношення. Елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.

2. Зміст цивільного правовідношення. Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних прав. Поняття, зміст та види суб’єктивних цивільних обов’язків.

3. Поняття і зміст цивільної правосуб’єктності. Склад учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин. Об’єкти цивільних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.

4. Види цивільних правовідносин. Загальна характеристика речових, зобов’язальних, корпоративних і виключних правовідносини. Особисті немайнові цивільні правовідносини.

Методичні рекомендації

Вивчаючи це питання самостійно, студентам потрібно звернути увагу на генезу становлення особистих немайнових правовідносин як предмета цивільно-правового регулювання. Зокрема, доцільно було б проаналізувати роль та значення особистих немайнових правовідносин у ЦК 1922 року. Роль досліджень К.А.Флейшиц, В.О.Рясенцева, М.М.Агаркова у становленні особистих немайнових відносин та їх імплементацію у сферу цивільно-правового регулювання та охорони. Значення ЦК 1964 року та місце в ньому особистих немайнових правовідносин. Дослідити напрямки наукових досліджень М.С.Малєїна, О.С.Йофе, Л.О.Красавчикової, М.М.Малєїної, З.В.Ромовської, В.Л.Суховерхого та інших в сфері цивільно-правового регулювання та охорони особистих немайнових відносин. Визначити місце та значення особистих немайнових правовідносин у предметі цивільного права відповідно до ЦК України 2003 року.

Питання для самоконтролю

• поняття цивільного правовідношення;

• зміст прав суб’єктивних цивільних прав;

• зміст суб’єктивних цивільних обов’язків.

Тема 6. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин

1. «Людина», «особа», «особистість», «фізична особа», «громадянин» — співвідношення понять. Фізична особа як індивідуальний суб’єкт цивільного права. Ім’я, громадянство, стать та інші ознаки, що індивідуалізують правовий статус фізичної особи.

2. Цивільна правоздатність фізичних осіб. Цивільна правоздатність і суб’єктивні цивільні права фізичних осіб. Зміст цивільної правоздатності фізичних осіб та її межі. Рівність цивільної правоздатності фізичних осіб. Виникнення і припинення цивільної правоздатності. Невідчужуваність цивільної правоздатності і неможливість її обмеження. Цивільна правоздатність іноземців та осіб без громадянства.

3. Цивільна дієздатність фізичних осіб. Невідчужуваність цивільної дієздатності. Різновиди цивільної дієздатності. Повна цивільна дієздатність фізичних осіб. Набуття та надання повної цивільної дієздатності фізичних осіб. Часткова цивільна дієздатність неповнолітніх до 14 років (малолітніх). Неповна цивільна дієздатність неповнолітніх віком від 14 до 18 років. Випадки, умови і правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичних осіб. Визнання фізичної особи недієздатною.

4. Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою. Опіка над майном.

5. Місце проживання фізичної особи і його цивільно-правове значення. Вибір місця проживання. Місце проживання переселенців і біженців.

6. Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.

7. Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.

8. Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців. Банкрутство фізичної особи як підприємця.

Питання для самоконтролю

• відмежування понять «людина», «особистість», «громадянин», «особа», «фізична особа»;

• виникнення та припинення правоздатності фізичної особи;

• вікову градацію щодо можливості особою самостійно набувати цивільних прав, виконувати цивільні обов’язки та нести відповідальність у разі їх невиконання;

• завдання органів опіки та піклування;

• правовий статус фізичної особи — підприємця.

Тема 7. Юридичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин

1. Сутність юридичної особи. Розвиток вчення про юридичну особу у науці цивільного права.

2. Поняття й ознаки юридичної особи. Індивідуалізація юридичної особи, її цивільно-правове значення. Цивільна правоздатність і дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи. Представництва і філії юридичної особи.

3. Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи. Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення. Реорганізація юридичних осіб і її способи. Припинення діяльності юридичної особи. Порядок ліквідації юридичної особи. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб.

4. Види юридичних осіб, їх класифікація і її цивільно-правове значення. Юридичні особи приватного і публічного права. Товариства (корпорації) і установи. Підприємницькі і непідприємницькі товариства. Інші види юридичних осіб.

5. Юридична природа господарських товариств. Учасники господарського товариства та їх права і обов’язки. Майно господарського товариства.

6. Повне товариство. Засновницький договір повного товариства. Учасники повного товариства, їх права та обов’язки. Майно повного товариства. Управління повним товариством. Вихід, виключення та вибуття з повного товариства.

7. Командитне товариство. Засновницький договір командитного товариства. Учасники командитного товариства, їх права та обов’язки. Майно командитного товариства. Управління командитним товариством.

8. Товариство з обмеженою відповідальністю. Договір про заснування товариства з обмеженною відповідальністю та його статут. Учасники товариства з обмеженною відповідальністю, їх права та обов’язки. Майно товариства з обмеженною відповідальністю. Управління товариством з обмеженою відповідальністю. Особливості товариства з додатковою відповідальністю.

9. Акціонерне товариство. Договір про створення акціонерного товариства та його статут. Акціонери, їх права та обов’язки. Майно акціонерного товариства. Управління акціонерним товариством.

10. Поняття й особливості цивільно-правового статусу залежних господарських товариств.

11. Виробничі кооперативи. Установчі документи виробничого кооперативу. Учасники виробничого кооперативу, їх права та обов’язки. Майно виробничого кооперативу. Управління виробничим кооперативом. Припинення членства у виробничому кооперативі.

12. Поняття, види та правовий статус підприємства. Державні і комунальні підприємства як юридичні особи. Особливості цивільно-правового статусу казенних підприємств.

13. Юридична природа непідприємницьких товариств. Споживчі кооперативи. Політичні партії. Громадські організації та дитячі (молодіжні) громадські організації. Профспілкові організації. Релігійні організації. Благодійні та інші фонди. Об’єднання юридичних осіб. Товарна біржа. Об’єднання власників житла. Інші непідприємницькі товариства як юридичні особи.

14. Установи як юридичні особи.

Питання для самоконтролю

• правосуб’єктінсть юридичних осіб;

• класифікація юридичних осіб;

• установчі документи;

• способи припинення юридичних осіб.

Тема 8. Публічно-правові утворення як суб’єкти цивільних правовідносин

1. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права. Органи публічної влади та представники, що реалізують цивільну правосуб’єктність держави й інших публічно-правових утворень.

2. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у речових, зобов’язальних і інших цивільних правовідносинах. Монізм (скарбниця) та плюралізм участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах. Особливості майнової відповідальності публічно-правових утворень. Судовий імунітет держави.

Методичні рекомендації

Зокрема, студентам пропонується звернути увагу на правову систему країн, які запровадили єдиний фіскальний орган по управлінню державним майна (скарбниця). Слід визначити позитивні та негативні аспекти такого монізму та причини запровадження в Україні плюралістичного підходу до вирішення даного питання.

Питання для самоконтролю

• що відноситься до публічно-правових утворень;

• правовий статус публічно-правових утворень;

• значення скарбниці.

Тема 9. Об’єкти цивільних правовідносин

1. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин. Матеріальні та нематеріальні блага як об’єкти цивільних правовідносин. Майно як основний об’єкт цивільного (майнового) обігу. Результати робіт і послуги як об’єкти цивільних правовідносин. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин. Інформація та особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин.

2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Оборотоздатність речей. Класифікація речей та її правове значення. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим наявних і безготівкових грошей. Особливості цивільно-правового режиму валютних цінностей.

3. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин. Основні ознаки цінних паперів. Цінні папери на пред’явника, іменні й ордерні. Групи та види цінних паперів. Особливості цивільно-правового режиму фондових (емісійних) цінних паперів. Проблема «бездокументарних цінних паперів».

Питання для самоконтролю

• поняття об’єктів цивільних правовідносин;

• матеріальні і нематеріальні блага;

• підприємство і кондомініум;

• види здійснення безготівкових розрахунків.

Тема 10. Підстави виникнення, зміни і припинення цивільних правовідносин

1. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади та юридичні стани.

2. Поняття і види правочинів. Договори й односторонні правочини. Умовні правочини, їх види.

3. Умови дійсності правочинів. Воля і волевиявлення в правочині. Форма правочину, наслідки її недотримання. Державна реєстрація деяких видів правочинів та її цивільно-правове значення. Тлумачення змісту правочину. Відмова від правочину.

4. Недійсність правочинів. Підстави недійсності правочинів. Відмежування недійсного та неукладеного правочину. Нікчемні і заперечні правочини. Недійсність частини правочину. Правові наслідки недійсності правочинів.

Питання для самоконтролю

• класифікація дій і подій;

• поняття, ознаки і види правочинів;

• тлумачення змісту правочину;

• відмова від правочину;

• правові наслідки недійсності правочину.

Тема 11: Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов’язків

1. Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права. Поняття виконання суб’єктивного цивільного обов’язку. Принципи і гарантії здійснення прав і виконання обов’язків у цивільному праві. Способи здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов’язків.

2. Поняття і види меж здійснення цивільних прав. Межі суб’єктивного цивільного права і межі його здійснення. Поняття і форми зловживання правом. Відмова у захисті права та інші юридичні наслідки зловживання правом.

3. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов’язків через представника. Поняття і значення представництва. Повноваження. Види представництва. Комерційне представництво. Поняття і види довіреності. Форма довіреності. Передоручення. Припинення довіреності. Представництво без повноваження і його цивільно-правові наслідки.

Питання для самоконтролю

• види представництва;

• поняття, ознаки і види довіреностей;

• вчинення правочинів з перевищенням повноважень і його цивільно-правові наслідки.

Тема 12: Захист цивільних прав та інтересів

1. Поняття і зміст суб’єктивного права на захист. Юрисдикційна і неюрисдикційна форма захисту цивільних прав та інтересів. Судовий захист цивільних прав та інтересів, його способи. Адміністративних захист цивільних прав та інтересів.

2. Самозахист цивільних прав. Необхідна оборона і дії в умовах крайньої необхідності як способи самозахисту цивільних прав. Заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав, їх основні особливості і види.

3. Заходи державного примусу, що застосовуються для захисту цивільних прав. Державно-примусові заходи превентивного (попереджувального) характеру.

Методичні рекомендації

Зокрема, слід проаналізувати теорію щодо включення права на захист в загальну структуру суб’єктивного права (О.С.Йофе, О.О.Красавчиков) та теорію щодо виділення його в окреме суб’єктивне право (Н.Д.Ардашкін, З.В.Ромовська). Окрім того, студенти повинні додатково опрацювати питання про захист цивільних прав від незаконних актів публічної влади.

Питання для самоконтролю

• юрисдикційна і неюрисдикційна форма захисту цивільних прав;

• способи самозахисту цивільних прав;

• заходи оперативного впливу на порушника.

Тема 13: Цивільно-правова відповідальність

1. Цивільно-правова відповідальність як спосіб захисту цивільних прав. Особливості цивільно-правової відповідальності. Функції цивільно-правової відповідальності. Види цивільно-правової відповідальності.

2. Підстава та умови цивільно-правової відповідальності. Поняття і склад цивільного правопорушення. Протиправна поведінка як умова цивільно-правової відповідальності. Поняття і зміст шкоди (збитків) у цивільному праві. Майнова і моральна (немайнова) шкода. Причиново-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою і шкідливим результатом, що наступив. Вина правопорушника як умова цивільно-правової відповідальності. Поняття і форми вини в цивільному праві, їх значення. Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника. Поняття випадку (казусу) і непереборної сили, їх цивільно-правове значення. Цивільно-правова відповідальність за дії третіх осіб.

3. Поняття «санкції» в цивільному праві. Співвідношення понять «відповідальність» та «санкція». Різновиди цивільно-правових санкцій. Конфіскаційні санкції. Штрафні санкції. Компенсаційні санкції.

4. Розмір цивільно-правової відповідальності. Принцип повноти цивільно-правової відповідальності. Форми цивільно-правової відповідальності. Неустойка і її види, співвідношення неустойки і збитків. Особливості відповідальності за порушення грошових зобов’язань. Межі цивільно-правової відповідальності. Зміна розміру цивільно-правової відповідальності. Врахування вини суб’єктів правовідносини при визначенні розміру цивільно-правової відповідальності. «Змішана відповідальність».

Питання для самоконтролю

• поняття цивільної відповідальності;

• умови цивільної відповідальності;

• підстави, що звільняють від цивільної відповідальності;

• співвідношення понять «відповідальність» і «санкція».

Тема 14: Строки та терміни здійснення і захисту цивільних прав і виконання цивільних обов’язків

1. Поняття і цивільно-правове значення строків та термінів. Види строків у цивільному праві, їх класифікація. Строки виникнення і здійснення цивільних прав. Припинювальні строки. Строки виконання цивільно-правових обов’язків. Строки захисту цивільних прав.

2. Обчислення строків у цивільному праві. Початок і закінчення перебігу строку.

3. Поняття і значення позовної давності. Види строків позовної давності. Застосування і обчислення строків позовної давності. Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності. Поновлення строку позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.

Питання для самоконтролю

• початок перебігу та закінчення строку;

• порядок вчинення дій в останній день строку;

• наслідки спливу строку позовної давності;

• вимоги на які позовна давність не поширюється.

Тема 15: Поняття і види особистих немайнових прав фізичних осіб

1. Поняття і значення особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві. Зміст особистих немайнових прав. Особливості здійснення особистих немайнових прав у цивільному праві.

2. Система особистих немайнових прав фізичної особи. Види особистих немайнових прав фізичних осіб. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

3. Право на життя. Репродуктивні права. Право на здоров’я. Право на безпечне довкілля. Право на свободу та особисту недоторканість. Право на сім’ю, опіку та піклування.

4. Право на ім’я. Право на гідність та честь. Право на репутацію. Право на індивідуальність. Право на свободу творчості та вибір роду занять. Право на інформацію. Особисті немайнові права фізичної особи в сфері привтаності.

Питання для самоконтролю

• поняття та види особистих немайнових відносин;

• зміст особистих немайнових прав;

• особливості здійснення особистих немайнових прав

Тема 16: Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав фізичної особи

1. Поняття, зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав фізичної особи.

2. Поновлення порушеного права. Спростування неправдивої інформації. Заборона поширення неправдивої інформації, якою порушуються особисті немайнові права. Інші способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи.

3. Особливості застосування заходів цивільної відповідальності як способу захисту особистих немайнових прав фізичної особи.

Питання для самоконтролю

• поняття захисту особистих немайнових прав;

• спеціальні способи захисту;

• загальні способи захисту.

2.5. Модульний контроль

2.5.1. Питання для модульного контролю Змістовий модуль 1

1. Право приватне і публічне. Зміст і основні особливості приватно-правового регулювання.

2. Місце цивільного права в системі галузей права України:

3. Предмет цивільного права як галузі права.

4. Метод цивільного права як галузі права.

5. Функції цивільного права.

6. Принципи цивільного (приватного) права.

7. Система цивільного права як правової галузі.

8. Визначення цивільного права як галузі права.

9. Поняття і види джерел цивільного права.

10. Поняття і склад цивільного законодавства.

11. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин.

12. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.

13. Дія цивільного законодавства.

14. Застосування цивільного законодавства.

15. Поняття та ознаки фізичної особи як суб’єкта цивільних правовідносин.

16. Правоздатність фізичних осіб.

17. Дієздатність фізичних осіб.

18. Опіка та піклування.

19. Патронат над дієздатною фізичною особою.

20. Місце проживання фізичної особи.

21. Порядок, умови та правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

22. Порядок, умови та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.

23. Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.

24. Особливості цивільнро-правового становища фізичних осіб як підприємців. Банкруцтво фізичної особи.

25. Розвиток вчення про юридичну особу у цивільному праві.

26. Поняття і ознаки юридичної особи.

27. Правоздатність і дієздатність юридичної особи.

28. Органи юридичної особи.

29. Представництва і філії юридичної особи.

30. Порядок і способи створення юридичних осіб.

31. Порядок і способи припинення юридичних осіб.

32. Види юридичних осіб, їх класифікація.

33. Юридична природа господарських товариств.

34. Юридична природа непідприємницьких товариств.

35. Установи як юридичні особи.

36. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин.

37. Речі як основні об’єкти цивільних правовідносин.

38. Класифікація речей та її цивільно-правове значення.

39. Майнові комплекси як об’єкти цивільного обігу.

40. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин.

41. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин.

42. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві.

43. Поняття і види правочинів.

44. Умови дійсності правочинів.

45. Тлумачення змісту правочину.

46. Відмова від правочину.

47. Поняття недійсності правочинів.

48. Підстави абсолютної недійсності правочинів (нікчемності).

49. Підстави відносної недійсності правочинів (заперечності).

50. Правові наслідки недійсності правочинів.

Змістовий модуль 2

1. Поняття цивільно-правової відповідальності.

2. Функції цивільно-правової відповідальності.

3. Поняття перспективної цивільно-правової відповідальності.

4. Поняття ретроспективної цивільно-правової відповідальності.

5. Поняття майнової цивільно-правової відповідальності.

6. Поняття немайнової цивільно-правової відповідальності.

7. Поняття договірної цивільно-правової відповідальності.

8. Поняття позадоговірної цивільно-правової відповідальності.

9. Поняття дольової цивільно-правової відповідальності.

10. Поняття солідарної цивільно-правової відповідальності.

11. Поняття субсидіарної цивільно-правової відповідальності.

12. Поняття цивільного правопорушення.

13. Склад цивільного правопорушення.

14. Поняття протиправної поведінки.

15. Поняття шкоди у цивільному праві.

16. Поняття матеріальної шкоди.

17. Поняття моральної шкоди.

18. Поняття вини правопорушника як умова цивільно-правової відповідальності.

19. форми вини в цивільному праві.

20. Відповідальність, що не залежить від вини правопорушника.

21. Поняття випадку (казусу) і непереборної сили.

22. Цивільно-правова відповідальність за дії третіх осіб.

23. Поняття «санкції» в цивільному праві.

24. Конфіскаційні санкції.

25. Штрафні санкції.

26. Компенсаційні санкції.

27. Принцип повноти цивільно-правової відповідальності.

28. Поняття неустойки.

29. Види неустойки.

30. Відповідальність за порушення грошових зобов’язань.

31. Межі цивільно-правової відповідальності.

32. Зміна розміру цивільно-правової відповідальності.

33. Врахування вини суб’єктів правовідносини при визначенні розміру цивільно-правової відповідальності.

34. Поняття строків та термінів.

35. Строки існування цивільних прав.

36. Присікальні (преклюзивні строки).

37. Претензійні строки.

38. Гарантійні строки.

39. Інші строки реалізації цивільних прав.

40. Строки виконання цивільно-правових обов’язків.

41. Строки захисту цивільних прав.

42. Поняття позовної давності.

43. Поняття особистих немайнових прав у цивільному праві.

44. Право на життя.

45. Репродуктивні права.

46. Право на здоров’я.

47. Право на безпечне довкілля.

48. Право на свободу та особисту недоторканість.

49. Право на сім’ю, опіку, піклування та патронатне виховання.

50. Право на ім’я.

51. Право на честь та гідність.

52. Право на ділову репутацію.

53. Право на зображення та голос.

54. Право на індивідуальність.

55. Право на свободу творчості та вибір роду занять.

56. Право на особисте життя.

57. Право на інформацію.

58. Право на особисті папери.

59. Право на місце проживання та недоторканість житла.

60. Право на пересування.

61. Право на мирні зібрання.

62. Поняття права на захист особистих немайнових прав.

63. Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав.

2.5.2. Приклади тестових завдань. Змістовий модуль 1

1.1. Фізична особа як суб’єкт цивільних правовідносин це:

1. людина;

2. громадянин;

3. особистість.

1.2. Не є ознакою фізичної особи є:

1. ім’я;

2. громадянство;

3. сімейний стан;

4. місце проживання;

5. вік;

6. стать;

7. стан здоров’я.

1.3. Цивільна правоздатність фізичної особи це:

1. здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання;

2. здатність мати цивільні права і обов’язки.

1.4. Не є видом дієздатності фізичної особи є:

1. неповна цивільна дієздатність;

2. часткова;

3. правоздатність;

4. повна цивільна дієздатність.

Змістовий модуль 2

2.1. Яка з наведених підстав цивільно-правової відповідальності є фактичною:

а) закон;

б) вчинення цивільного правопорушення.

2.2. В якому порядку відшкодовується шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки кількома особами:

а) в порядку солідарної відповідальності

б) в порядку часткової відповідальності;

в) в порядку субсидіарної відповідальності

2.6. Індивідуально-консультативна робота

2.6.1. Тематика курсових робіт

1. Співвідношення приватного і публічного права.

2. Розвиток приватного права в зарубіжних країнах.

3. Розвиток приватного права в Україні.

4. Критика концепції “господарського” (“підприємницького”) права.

5. Проблема предмету і методу цивільного права як галузі права.

6. Функції цивільного права.

7. Принципи цивільного права.

8. Система цивільного права як правової галузі.

9. Поняття і види джерел цивільного права.

10. Цивільний кодекс України як основне джерело цивільного права та головний акт цивільного законодавства.

11. Дія цивільного законодавства в часі, в просторі і за колом осіб.

12. Застосування цивільного законодавства.

13. Тлумачення цивільно-правових норм.

14. Основні етапи історичного розвитку вітчизняної цивілістики.

15. Цивільне право як навчальна дисципліна.

16. Поняття, елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.

17. Зміст цивільного правовідношення.

18. Види цивільних правовідносин.

19. Поняття фізичної особи як індивідуального суб'єкта цивільного права.

20. Правоздатність фізичних осіб.

21. Дієздатність фізичних осіб.

22. Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.

23. Місце проживання фізичної особи.

24. Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

25. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.

26. Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.

27. Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців.

28. Розвиток вчення про юридичну особу у науці цивільного права.

29. Поняття й ознаки юридичної особи.

30. Правоздатність і дієздатність юридичної особи.

31. Органи юридичної особи.

32. Представництва і філії юридичної особи.

33. Порядок і способи створення юридичних осіб.

34. Реорганізація юридичних осіб і її способи.

35. Порядок ліквідації юридичної особи.

36. Неспроможність (банкрутство) як спосіб припинення юридичних осіб.

37. Види юридичних осіб, їх класифікація і її цивільно-правове значення.

38. Повне товариство.

39. Командитне товариство.

40. Товариство з обмеженою відповідальністю.

41. Товариство з додатковою відповідальністю.

42. Акціонерне товариство.

43. Поняття й особливості цивільно-правового статусу дочірніх і залежних господарських товариств.

44. Виробничі кооперативи як юридичні особи.

45. Унітарне підприємство як юридична особа.

46. Засоби масової інформації як юридичні особи.

47. Споживчі кооперативи як юридичні особи.

48. Політичні партії як юридичні особи.

49. Громадські організації та дитячі (молодіжні) громадські організації як юридичні особи.

50. Профспілкові організації як юридичні особи.

51. Релігійні організації як юридичні особи.

52. Благодійні та інші фонди як юридичні особи.

53. Об'єднання юридичних осіб як юридичні особи.

54. Товарна біржа як юридична особа.

55. Об'єднання власників житла як юридичні особи.

56. Установи як юридичні особи.

57. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб'єктності публічно-правових утворень.

58. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб'єкти цивільного права.

59. Органи публічної влади та представники, що реалізують цивільну правосуб'єктність держави й інших публічно-правових утворень.

60. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.

61. Поняття і види об'єктів цивільних правовідносин.

62. Майно як основний об'єкт цивільного (майнового) обігу.

63. Дії і послуги як об'єкти цивільних правовідносин.

64. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин.

65. Особисті немайнові блага як нематеріальні об'єкти цивільних правовідносин.

66. Речі як об'єкти цивільних правовідносин.

67. Майновий комплекс як об'єкт цивільного обігу.

68. Гроші як об'єкти цивільних правовідносин.

69. Цивільно-правовий режим валютних цінностей.

70. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин.

71. Класифікація та види цінних паперів.

72. Юридичний факт як підстава виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.

73. Поняття і види правочинів.

74. Умови дійсності правочинів.

75. Недійсність правочинів.

76. Здійснення суб'єктивного цивільного права і виконання суб'єктивного цивільного обов'язку.

77. Здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов'язків через представника.

78. Поняття і види довіреності.

79. Право на захист як окреме суб'єктивне право.

80. Способи захисту цивільних прав і інтересів.

81. Самозахист цивільних прав.

82. Поняття та функції цивільно-правової відповідальності.

83. Види цивільно-правової відповідальності.

84. Цивільне правопорушення як підстава виникнення цивільно-правової відповідальності.

85. Цивільно-правові санкції.

86. Розмір та форми цивільно-правової відповідальності.

87. Поняття і види строків у цивільному праві, їх класифікація.

88. Обчислення строків у цивільному праві.

89. Поняття, види і значення позовної давності.

90. Застосування і обчислення строків позовної давності.

91. Поняття і види особистих немайнових відносин, що регулюються цивільним правом.

92. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.

93. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

94. Поняття, зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.

95. Захист честі, гідності і ділової репутації фізичних осіб та ділової репутації юридичних осіб в цивільному праві.

96. Поняття, ознаки і види речових прав.

97. Поняття і зміст права власності.

98. Поняття і зміст права приватної власності.

99. Право приватної власності громадян.

100. Право власності фізичних осіб - підприємців.

101. Право власності юридичних осіб.

102. Право державної і комунальної власності.

103. Цивільно-правове значення майна скарбниці.

104. Право власності українського народу.

105. Виникнення права власності.

106. Припинення права власності.

107. Поняття та види права спільної власності.

108. Право спільної часткової власності.

109. Право спільної сумісної власності.

110. Право власності громадян на земельні ділянки.

111. Право власності на помешкання.

112. Юридична природа володіння.

113. Сервітути в цивільному праві.

114. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

115. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

116. Право повного господарського відання та право оперативного управління.

117. Поняття та види цивільно-правових способів захисту речових прав.

118. Речово-правові способи захисту речових прав.

119. Зобов'язально-правові способи захисту цивільних прав.

120. Поняття права інтелектуальної власності.

121. Загальні положення авторського права.

122. Суміжні права.

123. Захист авторських і суміжних прав.

124. Загальні положення патентного права.

125. Захист прав авторів і патентоволодільців.

126. Патентно-правова охорона секретів виробництва та нових технологій.

127. Патентно-правова охорона селекційних досягнень.

128. Захист нерозкритої інформації від незаконного використання.

129. Патентно-правова охорона топографій (топологій) інтегральних мікросхем.

130. Патентно-правова охорона науково-технічної інформації.

131. Патентно-правова охорона раціоналізаторських пропозицій.

132. Право на фірмове найменування.

133. Право на товарні знаки і знаки обслуговування.

134. Право на зазначення місця походження товару.

135. Поняття та система зобов'язального права.

136. Поняття, суб'єкти, об'єкти зміст та підстави виникнення зобов'язань.

137. Підстави виникнення зобов'язань, їх класифікація.

138. Система зобов'язань в цивільному праві України, її поняття і значення.

139. Класифікація та види зобов'язань.

140. Виконання зобов'язань.

141. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

142. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

143. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

144. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

145. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань.

146. Припинення зобов'язань в цивільному праві.

147. Поняття, функції та принципи цивільно-правового договору.

148. Види договорів у цивільному праві.

149. Зміст цивільно-правового договору.

150. Укладення цивільно-правового договору.

151. Припинення і зміна цивільно-правового договору.

2.6.2. Тематика рефератів Змістовий модуль 1

1. Співвідношення цивільного права з іншими галузями права.

2. Види цивільних правовідносин

3. Дієздатність фізичної особи

4. Види юридичних осіб в цивільному праві

5. Поняття і ознаки юридичної особи

6. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин

7. Класифікація юридичних фактів

8. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб

9. Поняття та види цивільних правовідносин

10. Класифікація речей в цивільному праві

Змістовий модуль 2

1. Право на захист як окреме суб’єктивне право.

2. Способи захисту цивільних прав і інтересів.

3. Поняття та функції цивільно-правової відповідальності.

4. Види цивільно-правової відповідальності.

5. Цивільне правопорушення як підстава виникнення цивільно-правової відповідальності.

6. Цивільно-правові санкції.

7. Розмір та форми цивільно-правової відповідальності.

8. Поняття і види строків у цивільному праві, їх класифікація.

9. Обчислення строків у цивільному праві.

10. Поняття, види і значення позовної давності.

11. Поняття і види особистих немайнових відносин, що регулюються цивільним правом.

12. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.

13. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

14. Поняття, зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.

15. Захист честі, гідності і ділової репутації фізичних осіб та ділової репутації юридичних осіб в цивільному праві.

2.6.3. Тематика творчих та наукових завдань

Студентам пропонується підготувати письмові творчі роботи з наступної проблематики:

1. Співвідношення приватного і публічного права.

2. Розвиток приватного права в зарубіжних країнах.

3. Розвиток приватного права в Україні.

4. Критика концепції «господарського» («підприємницького») права.

5. Проблема предмету і методу цивільного права як галузі права.

6. Функції цивільного права.

7. Принципи цивільного права.

8. Система цивільного права як правової галузі.

9. Поняття і види джерел цивільного права.

10. Цивільний кодекс України як основне джерело цивільного права та головний акт цивільного законодавства.

11. Дія цивільного законодавства в часі, в просторі і за колом осіб.

12. Застосування цивільного законодавства.

13. Тлумачення цивільно-правових норм.

14. Основні етапи історичного розвитку вітчизняної цивілістики.

15. Цивільне право як навчальна дисципліна.

16. Поняття, елементи і структурні особливості цивільного правовідношення.

17. Зміст цивільного правовідношення.

18. Види цивільних правовідносин.

19. Поняття фізичної особи як індивідуального суб’єкта цивільного права.

20. Правоздатність фізичних осіб.

21. Дієздатність фізичних осіб.

22. Опіка і піклування. Патронат над дієздатною фізичною особою.

23. Місце проживання фізичної особи.

24. Порядок, умови і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

25. Порядок, умови і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою.

26. Поняття, види і цивільно-правове значення актів цивільного стану.

27. Особливості цивільно-правового становища фізичних осіб як підприємців.

28. Розвиток вчення про юридичну особу у науці цивільного права.

29. Поняття й ознаки юридичної особи.

30. Правоздатність і дієздатність юридичної особи.

31. Органи юридичної особи.

32. Представництва і філії юридичної особи.

33. Порядок і способи створення юридичних осіб.

34. Реорганізація юридичних осіб і її способи.

35. Порядок ліквідації юридичної особи.

36. Неспроможність (банкрутство) як спосіб припинення юридичних осіб.

37. Види юридичних осіб, їх класифікація і її цивільно-правове значення.

38. Повне товариство.

39. Командитне товариство.

40. Товариство з обмеженою відповідальністю.

41. Товариство з додатковою відповідальністю.

42. Акціонерне товариство.

43. Поняття й особливості цивільно-правового статусу дочірніх і залежних господарських товариств.

44. Виробничі кооперативи як юридичні особи.

45. Унітарне підприємство як юридична особа.

46. Засоби масової інформації як юридичні особи.

47. Споживчі кооперативи як юридичні особи.

48. Політичні партії як юридичні особи.

49. Громадські організації та дитячі (молодіжні) громадські організації як юридичні особи.

50. Профспілкові організації як юридичні особи.

51. Релігійні організації як юридичні особи.

52. Благодійні та інші фонди як юридичні особи.

53. Об’єднання юридичних осіб як юридичні особи.

54. Товарна біржа як юридична особа.

55. Об’єднання власників житла як юридичні особи.

56. Установи як юридичні особи.

57. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.

58. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права.

59. Органи публічної влади та представники, що реалізують цивільну правосуб’єктність держави й інших публічно-правових утворень.

60. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах.

61. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин.

62. Майно як основний об’єкт цивільного (майнового) обігу.

63. Дії і послуги як об’єкти цивільних правовідносин.

64. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин.

65. Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин.

66. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.

67. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу.

68. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин.

69. Цивільно-правовий режим валютних цінностей.

70. Цінні папери як об’єкти цивільних правовідносин.

71. Класифікація та види цінних паперів.

72. Юридичний факт як підстава виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.

73. Поняття і види правочинів.

74. Умови дійсності правочинів.

75. Недійсність правочинів.

76. Здійснення суб’єктивного цивільного права і виконання суб’єктивного цивільного обов’язку.

77. Здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов’язків через представника.

78. Поняття і види довіреності.

79. Право на захист як окреме суб’єктивне право.

80. Способи захисту цивільних прав і інтересів.

81. Самозахист цивільних прав.

82. Поняття та функції цивільно-правової відповідальності.

83. Види цивільно-правової відповідальності.

84. Цивільне правопорушення як підстава виникнення цивільно-правової відповідальності.

85. Цивільно-правові санкції.

86. Розмір та форми цивільно-правової відповідальності.

87. Поняття і види строків у цивільному праві, їх класифікація.

88. Обчислення строків у цивільному праві.

89. Поняття, види і значення позовної давності.

90. Застосування і обчислення строків позовної давності.

91. Поняття і види особистих немайнових відносин, що регулюються цивільним правом.

92. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують фізичне існування фізичної особи.

93. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

94. Поняття, зміст та особливості права на захист особистих немайнових прав.

95. Захист честі, гідності і ділової репутації фізичних осіб та ділової репутації юридичних осіб в цивільному праві.

3. Система оцінювання знань студентів в умовах європейської кредитно-трансферної системи (ects)

Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.

З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.

Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.

Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.

3.1. Поточний контроль

3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські (практичні) заняття та самостійну (індивідуальну) роботу студент максимально може набрати 60 балів.

3.1.2. Кількість набраних за семінарські (практичні) заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 12 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).

Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського (практичного) заняття.

3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських (практичних) занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1) отриманих студентом протягом семестру оцінок («відмінно», «дуже добре», «добре», «задовільно», «достатньо», «незадовільно», «неприйнятно») на цих заняттях з урахуванням перездач, на кількість отриманих оцінок та пропущених з неповажних причин занять.

Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.

Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка виставляється після їх відпрацювання.

3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.

3.1.5. Викладач, який проводить семінарські (практичні) заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.

3.2. Модульний контроль

3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.

3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ЄКТС. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається у робочій програмі. Максимально за усі модульні контролі протягом семестру студент може отримати 40 балів.

3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації навчального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські (практичні) заняття.

3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп’ютерної техніки, в письмовій формі або, як виняток, у письмово-усній формі.

Письмова чи комп’ютерна компонента модульного контролю обов’язкова та проводиться у формі виконання контрольних завдань (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань) для перевірки знання фактичного матеріалу відповідних модулів. Письмово-усна форма контролю застосовується на підставі рішення декана факультету за поданням кафедри.

3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.

3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.

3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських (практичних) занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських (практичних) занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом факультету.

3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.

Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.

3.2.9. Контрольне завдання виконується кожним студентом індивідуально. Самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу контролюється викладачем. При виконанні контрольного завдання студент може користуватися лише дозволеними допоміжними матеріалами або засобами. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами, а також використовувати, розповсюджувати, збирати варіанти контрольних завдань. У разі порушення зазначеного порядку робота студента припиняється і йому виставляється 0 балів, незалежно від обсягу виконаного контрольного завдання.

3.2.10. Студенти, які з поважних причин не були допущені або не з’явилися на складання модульного контролю, допускаються до складання модульного контролю в установленому порядку.

Студенти, які без поважних причин не були допущені або не з’явилися на складання модульного контролю, за модульний контроль отримують 0 балів.

Кількість набраних за модульний контроль балів заноситься викладачем у документи обліку успішності студентів.

3.2.11. Перескладання модулів не допускається.

3.2.12. Студент має право ознайомитися з власними результатами модульного контролю після завершення його проведення на курсі.

3.3. Підсумковий семестровий контроль

3.3.1. Підсумковий семестровий контроль з навчальної дисципліни проводиться у формі семестрового заліку за обсягом навчального матеріалу, визначеним робочою програмою, і в терміни, встановлені розкладом.

3.3.2. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з навчальної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни.

3.3.3. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни, підсумковий семестровий контроль з якої проводиться у формі заліку, обчислюється шляхом додавання набраних студентом балів з поточного та модульного контролю (табл.3.1) за шкалою ЄКТС (табл.3.2).

Таблиця 3.1

Порядок обчислення балів, набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку

Таблиця 3.2

Співвідношення оцінок за національною шкалою та шкалою ЄКТС

3.3.4. Студент вважається таким, що склав залік, якщо він набрав 50 балів за шкалою ЄКТС (оцінку «достатньо» за розширеною шкалою).

У разі отримання оцінки «незадовільно» за розширеною шкалою (35-49 балів за шкалою ЄКТС) студент має право на два перескладання: викладачу та комісії. Замість перескладання комісії студент може вибрати повторне вивчення дисципліни в наступному навчальному періоді.

У разі отримання оцінки «неприйнятно» за розширеною шкалою (1-34 бали за шкалою ЄКТС) студент зобов’язаний повторно вивчити дисципліну в наступному навчальному періоді.

При перескладанні заліку додатково використовується оцінка «достатньо*» (50 балів за шкалою ECTS), яка засвідчує виконання студентом мінімальних вимог без урахування накопичення балів.

Повторний підсумковий семестровий контроль у формі заліку проводиться в письмовій або письмово-усній формі. Письмова компонента повторного заліку обов’язкова та проводиться у формі виконання комплексного залікового завдання (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань), яке дає можливість виявити у студентів мінімальний рівень знань з навчальної дисципліни.

Перевірка письмової компоненти заліку здійснюється протягом одного робочого дня із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.

3.3.6. Результат заліку фіксує викладач, який веде семінарські заняття.

3.3.7. Семестрова оцінка виставляється у відомості обліку успішності та індивідуальному навчальному плані студента.

3.4. Критерії оцінювання знань студентів

3.4.1. Поточний контроль

3.4.1.1. Оцінювання знань студентів під час проведення семінарських (практичних) занять здійснюється за результатами усних виступів, письмового чи електронного експрес-тестування, виконання письмових нетестових завдань за традиційною (рукописною) чи електронною технологіями.

3.4.1.2. За результатами поточного оцінювання знань студентам виставляються за національною шкалою оцінки 5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1 («відмінно», «дуже добре», «добре», «задовільно», «достатньо», «незадовільно», «неприйнятно»), яким відповідає рівень знань студентів, поданий у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Критерії поточного оцінювання знань студентів

Продовження табл.3.3

Продовження табл.3.3

Продовження табл.3.3

3.4.1.3. Зазначені в табл. 3.3 критерії поточного оцінювання знань студентів можуть уточнюватися робочими програмами з урахуванням специфіки навчальних дисциплін.

3.4.1.4. Якщо студент за результатами поточного і модульного контролю набрав 60 і більше балів, але незадоволений підсумковим балом, він має право на підставі заяви складати письмовий залік для підвищення своєї оцінки. У такому разі від набраного студентом за результатами поточного і модульного контролю підсумкового балу віднімається кількість балів, що перевищує 60 балів. Результати складання таким студентом письмового заліку оцінюється за 40-бальною шкалою оцінювання результатів складання семестрового екзамену, визначеною у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Критерії оцінювання знань студентів за результатами семестрового екзамену

Продовження табл. 3.4

4. Список рекомендованих джерел

Тема 1

1. Азимов Ч. О торговом и цивильном праве / Ч. Азимов // Проблеми підготовки нового Цивільного кодексу України. — К., 1993. — 384 с.

2. Азімов Ч. Поняття і зміст приватного права / Ч. Азімов // ВАПНУ. — 1998. — № 3. — С. 50-58

3. Азімов Ч. Про приватне і публічне право / Ч. Азімов // Право України. — 1995. — № 1. — С. 32-34

4. Алексеев С.С. Частное право / С.С. Алексеев — М.: Статут, 1999. — 158 с.

5. Братусь С.М. Предмет и система советского гражданского права / Братусь С.М. — М., 1963. — 196 с.

6. Довгерт А. Система приватного права та структура проекту нового цивільного кодексу України / А. Довгерт // УП. — 1997. — № 1. — С. 13-16.

7. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: из истории цивилистической мысли; гражданское правоотношение; Критика теории «хозяйственного права»/ О.С. Иоффе. — М.: Статут, 2000. — 777 с.

8. Кохановська О.В. Концепція інформаційних правовідносин у сучасній правовій доктрині / О.В. Кохановська // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2004. — № 4 (12). — С. 19-25.

9. Мамутов В. До питання про поняття приватного права / В. Мамутов // ВАПНУ. — 1999. — № 2. — С. 11-14

10. Мамутов В. І знову про загальноцивілістичний підхід / В. Мамутов // Право України. — 2000. — № 4. — С. 93-94.

11. Селиванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України / В. Селиванов // ПУ. — 1996. — № 12. — С. 29-32

12. Сибільов М. Загальна характеристика сфери приватного права / М. Сибільов // ВАПНУ. — 2001. — № 2. — С. 32-36.

13. Харитонов Є. Антицивілістика, або Сім «неправд» так званого господарського підходу / Є. Харитонов // Право України. — 2000. — № 9. — С. 91-93.

14. Харитонов Є. До питання про значення дихотомії «приватне право-публічне право» / Є. Харитонов, О. Харитонова // ВАПНУ. — 2000. — № 2. — С. 82-88.

15. Харитонова О.І. Поділ права на приватне і публічне: теоретичні питання / О.І. Харитонова // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 21-25

16. Цивільне право України. загальна частина: підручник / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. — 3-тє вид., перероб. і допов. — К. : Юрінком Інтер, 2010. — 976 с.

17. Цивільне право України : навч. посіб. / Ю. В. Білоусов, В. А. Ватрас, С. Д. Гринько та ін., за ред. Р. О. Стефанчука. — К.: Правова єдність, 2009. — 536 с.

18. Червоний Ю. С. Предмет гражданского права Украины / Ю. С. Червоний // Актуальні проблеми держави і права. — Випуск 4. — Одеса, 1997. — С. 22-31.

19. Черепахин Б.Б. К вопросу о частном и публичном праве / Б.Б. Черепахин — М., 1994. — 210 с.

20. Яковлев В.П. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений / В.П. Яковлев — Свердловск, 1972. — 185 с.

Тема 2

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // ВВР. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 р. (зі змінами та доповненнями) // БЗЮПУ. — 1999. — № 1. — С. 5–109.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (зі змінами та доповненнями) // ОВУ. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

4. Азімов Ч. Про предмет і метод цивільного права / Ч. Азімов // ВАПНУ. — 1999. — № 1. — С. 18-22.

5. Алексеев С.С. Гражданское право в современную епоху / С.С. Алексеев — М.: Юрайт, 1999. — 40 с.

6. Алексеев С.С. Предмет советского социалистического гражданского права / С.С. Алексеев.— Свердловск, 1959. — 130 с.

7. Алексеев С.С. Структура советского права / С. С. Алексеев. — М., 1975. — 258 с.

8. Братусь С.М. Предмет и система советского гражданского права / С.М. Братусь. — М., 1963. — 196 с.

9. Грущинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві / І. Грущинський // Право України. — 1998. — № 2. — С. 72-76.

10. Дзера О.В. Поняття цивільного права та його місце в системі права України / О.В. Дзера // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 23-28.

11. Заіка Ю.О. Деякі колізійні питання сучасного цивільного та сімейного права // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. — 2004. — № 4. — С. 55-60.

12. Кузнєцова Н. Проблеми співвідношення земельного та цивільного законодавства при вирішенні господарських спорів з питань земельних відносин // Право України. — 2009. — №9. — С.19-21.

13. Мадісон В. Взаємодія колективного та індивідуального інтересів як методологічна проблема філософії приватного права / В. Мадісон // Право України. — 1999. — № 1. — С. 12-15.

14. Малеина М.Н. О предмете гражданского права / М.Н. Малеина // Государство и право. — 2001. — № 1. — С. 9-12.

15. Паліюк В.П. Щодо справедливості, добросовісності та розумності в чинному законодавстві України / В.П.Паліюк // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 18-21.

16. Панасюк О. З приводу співвідношення трудового та цивільного права (З поверненням у «лоно» слід зачекати) // Право України. — 2009. — № 9. — С.140-147.

17. Приступа С.Н. Концептуальні засади компенсаційної функції цивільного права / С.Н. Приступа // ВАПНУ. — 1996. — № 6. — С. 256-259.

18. Русу С.Д. Проблеми визначення поняття добросовісності та розумності у Цивільному кодексі України / С.Д.Русу, М.О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 2 (6). — С. 15-19.

19. Свердлык Г.А. Принципы советского гражданского права / Г.А. Свердлык — Красноярск, 1985. — 165 с.

20. Спасибо-Фатєєва І. Взаємодія цивільного законодавства з іншими галузями законодавства: проблеми і перспективи / І. Спасибо-Фатєєва, М. Ус. // Університетські наукові записки. — 2006. — № 3-4. — С. 108-113.

21. Харитонова О.І. До питання про співвідношення цивільних та адміністративних правовідносин / О.І. Харитонова // Часопис цивілістики. — 2007. — № 3. — С. 10-15.

22. Цікало А. Проблеми застосування земельного, цивільного, господарського та екологічного законодавства при вирішення господарських спорів з питань земельних відносин / А. Цікало // Право України. — 2009. — №9. — С.74-82

23. Чеговадзе Л. А. Структура и состояние гражданского правоотношения/ Л. А.Чеговадзе. — М.: Статут, 2004. —542 с.

Тема 3

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // ОВУ. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

2. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик от 08.12.1961 г. — М.: Юр.лит, 1962.

3. Основи цивільного законодавства Союзу РСР та республік від 31.05.1991 р. // Ведомости СССР. — 1991. — № 26. — Ст. 733.

4. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10.12.1991 р. // ВВРУ. — 1992. — № 10. — Ст. 137.

5. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р. // ВВР. — 1996. — № 49. — Ст. 272.

6. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 р. // ОВУ. — 2004. — № 35. — Ст. 2317.

7. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР: постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 р. // ВВР. — 1991. — № 46. — Ст. 621.

8. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 03.10.1992 р. // УК. — 1992. — 9 жовтня. — № 42 — 43.

9. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10.06.1997 р. // УК. — 1997. — 14 червня. — № 107–108.

10. У справі про конституційне звернення Національного банки України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про обернену силу в часу законів і інших нормативних актів): рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. // ОВУ. — 1999. — № 7. — Ст. 255.

11. Васильєв І. Про Цивільний кодекс України / І. Васильєв, В. Мамутов // Голос України. — 1996. — 19 листопада.

12. Віхров О. Щодо співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України / О. Віхров // Право України. — 2003. — № 10. — С. 13-17.

13. Головатий С. Значення нового цивільного кодексу для формування громадянського суспільства в Україні та розвитку її правової системи / С. Головатий // УП. — 1997. — № 1. — С. 14-16.

14. Головатий С. Цивільний кодекс: від політичного до соціального договору в Україні / С. Головатий // Українське право. — 1996. — Число 2.

15. Кондратьєв Р.І. Локальні норми права / Р.І. Кондратьєв — Хмельницький, 2001.— 69 с.

16. Косович В. Застосування оціночних понять при створенні нового законодавства України / В. Косович // Вісник Львівського державного університету. Серія юридична. Випуск 32. — Львів, 1995. — С. 89-91.

17. Кузнецова О. А. Нормы-принципы российского гражданского права/ Кузнецова О. А. — М.: Статут, 2006. — 269 с.

18. Лилак Д. Колізія і конкуренція законів / Д. Лилак // Право України. — 2001. — № 4. — С. 17-19

19. Майданик Р. Правовий звичай як джерело цивільного права / Р. Майданик // Юридична Україна. — 2009. — № 6. — С. 67-72.

20. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР / Н.С. Малеин — М., 1981. — 216 с.

21. Матковський О. Реформа цивільного законодавства в світлі проблем кримінального права / О.Матковський, В. Смітієнко // Право України. — 1998. — № 4. — С. 14-16.

22. Мицкевич А.В. Система права и система законодательства: развитие научных представлений и законотворчества / А. В. Мицкевич // Проблемы современного гражданского права: Сборник статей. — М. : Городец, 2000. — С. 126-128

23. Мусіяка В. Проблеми розвитку цивільного законодавства / В. Мусіяка, П. Орлов, О. Ярмиш // Право України. — 1993. — № 5-6. — С. 14-16

24. Первомайський О. До питання про джерела цивільного права / О. Первомайський // Право України. — 2001. — № 2. — С. 34-37

25. Прилуцький Р. Поняття джерел цивільного права України: потрібні нові підходи / Р. Прилуцький // Право України. — 2008. — № 12. — С. 66-71.

26. Сібільов М.М. Співвідношення актів цивільного законодавства і договору та базові моделі регулювання договірних відносин за чинним цивільним кодексом України / М.М. Сібільов // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2004. — № 4 (12). — С. 15-19

27. Стефанчук Р.О. До питання третьої кодифікації приватного законодавства в Україні / Р.О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 15-18

28. Стефанчук Р. Шляхи реформування цивільного законодавства: погляд на Захід та Схід / Р. Стефанчук // Право України. — 2009. — № 8. — С. 53-61

29. Стефанчук Р. О. Цивільний кодекс України: робота над помилками (до п’ятої річниці набрання чинності Цивільним кодексом України) // Приватне право і підприємництво. Збірник наукових праць. Вип. 8. — 2009 р. / Редкол.: Крупчан О. Д. (гол. ред.) та ін. — К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва Академії правових наук України, 2009. — С. 17-19

30. Титова Н. Співвідношення Земельного та Цивільного кодексів України: деякі проблеми / Н. Титова // Право України. — 2004. — № 3. — С. 71-77

31. Харитонов Є.О. Новий Цивільний кодекс України як кодекс «пасіонарного» типу / Є.О. Харитонов // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 20-23

Тема 4

1. Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР: [Часть 1] / О.С. Иоффе. — Л., 1975. — 174 с.

2. Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР: [Часть 2] / О.С.Иоффе. — Л., 1978. — 160 с.

3. Красавчиков О.А. Советская наука гражданского права (понятие система, метод, состав и система)/ О.А. Красавчиков. — Свердловск, 1961. — 181 с.

4. Майданик Р. Наука цивільного права України: поняття, предмет, методологія / Р. Майданик // Юридична Україна. — 2008. — № 12. — С. 59-67.

5. Мамутов В. І знову про загальноцивілістичний підхід / В. І. Мамутов // Право України. — 2000. — № 4. — С. 93-94.

6. Підопригора О. Цивілістична наука в Київському університеті ім. Тараса Шевченка (до 165-річчя університету) / О. Підопригора // ВАПНУ. — 1999. — № 2.— С. 107-123

Тема 5

1. Гараймович Д.А. Оценочные понятия в современном гражданском праве / Д.А. Гараймович // Цивилистические записки. Межвуз.сб. научн. трудов. — М. : Статут, 2001. — С.130-157.

2. Діденко Н.Г. Свобода як визначальний елемент механізму правового регулювання / Н. Г. Діденко // Приватне право і підприємництво. — 2000-2002. — Вип.2. — С. 55-62.

3. Жилінкова І. Правове регулювання Інтернет-відносин / І. Жилінкова // Право України. — 2003. — № 5. — С. 124-128

4. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: из истории цивилистической мысли; гражданское правоотношение; Критика теории «хозяйственного права» / О.С. Иоффе — М.: Статут, 2000. — 777 с.

5. Кузнецова О.А. Фикции в гражданском праве / О.А.Кузнецова // Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов. — М. : Статут, 2005. — Вып.4. — С. 311-333.

6. Майданик Р. Цивільні відносини: поняття та види / Р. Майданик. // Право України. — 2009. — № 8. — С. 20-27

7. Мамутов В. Посилення публічних засад у правовому регулюванні господарської діяльності / В.Мамутов // Право України. — 2009. — № 9. — С.83-94.

8. Марченко С. Колізія правових норм та шляхи їхнього вирішення / С. Марченко // Нотаріат для вас. — 2007. — № 7-8. — С.52-54.

9. Тархов В.А. Гражданско-правовое отношение / В. А. Тархов. — Уфа, 1993. — 156 с.

10. Яковлев В.Ф. К проблеме гражданско-правового метода регулирования общественных отношений / В.Ф.Яковлев // Антология уральской цивилистики — М: Статут, 2001. — С. 360-379

Тема 6.

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. // ОВУ. — 2010. — № 92. — Ст. 3248.

2. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон України від 08.07.2011 р. // ОВУ. — 2011. — № 59. — Ст. 2347.

3. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04.02.1994 р. (зі змінами та доповненнями) // ВВР. — 1994. — № 23. — Ст. 161.

4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // ОВУ. — 2003. — № 25. — Ст. 1172.

5. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. // ОВУ. — 2001. — № 9. — Ст. 342.

6. Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України в ред. від 28.06.1999 р. № 746/99 // ОВУ. — 1999. — № 26. — Ст. 1230.

7. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини: Постанова КМУ від 24.09.2008 р. // ОВУ. — 2008. — № 76. — Ст.2561

8. Про затвердження Положення про прийомну сім’ю: Постанова КМУ від 26.04.2002 р. // ОВУ. — 2002. — № 18. — Ст. 926

9. Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей: Постанова КМУ від 08.10.2008 // ОВУ. — 2008. — № 79. — Ст. 660

10. Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 // ОВУ. — 2000. — № 42. — Ст. 1803.

11. Статус фізичної особи-підприємця: проблеми застосування законодавства: Роз’яснення Міністерства юстиції України від 14.01.2011 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0012323-11

12. Щодо захисту житлових (майнових) прав дітей: Лист Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини від 23.06.2010 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.42296.0

13. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 // Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 5

14. Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану: постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 р. № 12 // БЗЮПУ. — 1998. — № 8. — С. 20.

15. Про судову практику в справах про банкрутство: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 // Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 2

16. Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.1972 р. № 3 (зі змінами і доповненнями) // БЗЮПУ. — 1999. — № 5. — С. 276.

17. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення: постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 (зі змінами і доповненнями) // БЗЮПУ. — 1999. — № 5.

18. Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення положень статті 33 Конституції України, статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: Ухвала КСУ від 07.10.2010 р. // Вісник Конституційного суду України. — 2010. — № 6. — Ст. 57

19. Бічук Л. Захист права власності неповнолітнього на нерухоме майно / Л. Бічук // Право України. — 1999. — № 6. — С. 85-89

20. Бічук Л. Управління майном неповнолітнього: деякі пропозиції / Л. Бічук // Право України. — 2000. — № 9. — С. 101-105

21. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С.Н. Братусь. — М., 1984. — 182 с.

22. Водоп’ян Т.В. Проблема правового становища зачатої, але ще народженої дитини в цивільному праві / Т.В. Водоп’ян // Університетські наукові записки. 2006. — № 2. — С.133-138.

23. Головач В.В. «Новий» Цивільний кодекс — нюанси та відмінності особи в цивільному законодавстві / В.В.Головач // Економіка, фінанси, право. — 2003. — № 9. — C. 31-38

24. Гуцалюк М. Ідентифікація фізичних осіб / М. Гуцалюк // Право України. — 2006. — № 5. — C. 123-126.

25. Ковалева. Е. Приобретение полной гражданской дееспособности несовершеннолетними «бизнесменами» / Е. Ковалева // Юридичний радник. — 2005. — № 4. — С. 79-80

26. Козуліна С. Проблемні питання законодавчого регулювання прав неповнолітніх осіб / С. Козуліна // Право України. — 2007. — № 2. — С. 134-136

27. Коломієць О.О. Визнання громадянина-підприємця банкрутом / О.О. Коломієць // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 51-53

28. Кузнецова Л.Г. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних / Л.Г. Кузнецова, Я.Н. Шевченко. — М., 1968. — 145 с.

29. Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР / Н. С. Малеин— М.: Юр.лит, 1981. — 225 с.

30. Михайлова И.А. Имя гражданина: понятие, значение, правовая природа / И.А.Михайлова // Гражданское право. — 2006. — № 2. — C. 9-13

31. Мінекова Н.О. Визначення місця проживання дитини, батьки якої проживають окремо / Н.О.Мінекова // Актуальні питання цивільного та господарського права. — 2007. — № 2-3 (3-4). — С. 40-47

32. Ромовська З. Цивільна дієздатність громадянина (фізичної особи) (до розробки нового Цивільного кодексу) / З. Ромовська // Право України. — 1995. — № 2. — С. 24-27

33. Стефанчук М. О. Адикція як підстава обмеження цивільної дієздатності фізичної особи / М. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2006. — № 3-4 (19-20). — С. 173-176.

34. Трофімов С. Встановлення нотаріусом опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою / С.Трофімов // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 2. — С.39-40

35. Чорна Ж.Л. Право неповнолітніх на житло / Ж.Л. Чорна // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 2 (6). — С. 81-85

36. Чорна Ж. Л. Особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану неповнолітніми / Ж.Л. Чорна // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 3-4 (7-8). — С. 98-103.

37. Чорна Ж. Л. Цивільно-правовий захист майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. «Цивільне право і цивільний процес, сімейне право; міжнародне приватне право» / Ж.Л. Чорна. — Львів, 2005. — 19 с.

Тема 7

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // ОВУ. — 2003. — № 11. — Ст. 462.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. // ОВУ. — 2010. — № 92. — Ст. 3248.

3. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. // ВВР. — 1993. — № 9. — Ст. 62.

4. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р. // ОВУ. — 2008. — № 81. — Ст. 2727.

5. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. // ОВУ. — 2001. — № 1–2. — Ст. 1.

6. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.09.1997 р. // ВВРУ. — 1997. — № 46. — Ст. 292.

7. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. // ОВУ. — 1999. — № 33. — Ст. 1706.

8. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України в ред. від 30.06.1999 р. // ОВУ. — 1999. — № 33. — Ст. 1699.

9. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23.09.1997 р. // ВВРУ. — 1997. — № 50. — Ст. 302.

10. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // ОВУ. — 2003. — № 25. — Ст. 1172.

11. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. (зі змінами та доповненнями) // ВВРУ. — 1993. — № 1. — Ст. 1.

12. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг : Закон України від 06.07.1995 р. // ВВР. — 1995. — № 28. — Ст. 205

13. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. // ВВР. — 2001. — № 12. — Ст. 64.

14. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. // ВВР. — 1991. — № 29. — Ст. 377.

15. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. // ВВР УРСР. — 1991. — № 47. — Ст. 646.

16. Про інформаційні агентства: Закон України від 28.02.1995 р. // ВВР. — 1995. — № 13. — Ст. 83.

17. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14.02.1992 р. (зі змінами та доповненнями) // ВВРУ. — 1992. — № 20. — Ст. 272.

18. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 р. // ОВУ. — 2003. — №33. — Ст. 1774.

19. Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 р. // Урядовий кур’єр. — 2002. — № 14. — 23 січня.

20. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. // ОВУ. — 2000. — № 27. — Ст. 1109.

21. Про молодіжні і дитячі громадські організації: Закон України від 01.12.1998 р. // ОВУ. — 1998. — № 51. — Ст. 1870.

22. Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: Закон України від 21.12.2000 р. // ВВР. — 2001. — № 7. — Ст. 35.

23. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р. // ВВРУ. — 1992. — № 34. — Ст. 504.

24. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29.11.2001 р. // ОВУ. — 2001. — № 51. — Ст. 2265.

25. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15.05.2003 р. // ОВУ. — 2003. — № 23. — Ст. 1014.

26. Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р. (зі змінами та доповненнями) // ВВР УРСР. — 1991. — № 14. — Ст. 168.

27. Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // ВВР. — 2001. — № 23. — Ст. 118.

28. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15.09.1999 р. // ОВУ. — 1999. — № 38. — Ст. 1889.

29. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996 р. // ВВР. — 1996. — № 19. — Ст. 80.

30. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. // ВВР. — 1991. — № 25. — Ст. 283.

31. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р. // ВВР. — 1997. — № 39. — Ст. 261.

32. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10.04.1992 р. (зі змінами та доповненнями) // ВВР. — 1992. — № 30. — Ст. 414.

33. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 р. // ВВРУ. — 1994. — № 10. — Ст. 43.

34. Про товарну біржу: Закон України від 10.12.1991 р. // ВВР. — 1992. — № 10. — Ст. 139.

35. Про торгово-промислові палати в Україні: Закон України від 02.12.1997 р. // ВВР. — 1998. — № 13. — Ст. 52.

36. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р. // ОВУ. — 2003. — №29. — Ст. 1438.

37. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. // ОВУ. — 2006. — № 13. — Ст. 857.

38. Про довірчі товариства: Декрет КМУ від 17.03.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 19. — Ст. 207.

39. Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України в ред. від 28.06.1999 р. № 746/99 // ОВУ. — 1999. — № 26. — Ст. 1230.

40. Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: Постанова КМУ від 22.01.1996 р. // ЗПУ. — 1996. — № 6. — Ст. 193.

41. Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу: Наказ Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004р. // ОВУ. — 2004. — № 26. — Ст. 1725.

42. Про надання роз’яснення [щодо діяльності товариства з обмеженою відповідальністю у зв’язку зі смертю одного із засновників]: Лист Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва від 04.11.2009 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP3437.html.

43. Щодо порядку припинення господарських товариств: Лист Мін’юст від 15.10.2010 р. № 565-0-2-10-18 // Адвокат Бухгалтера. — 2010. — № 30

44. У справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України та державного підприємства Міністерства оборони України «Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу» щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (справа про патентування підприємницької діяльності): рішення Конституційного Суду України від 21.12.2000 р. № 16-рп/2000 // ВКСУ. — 2000. — № 6.

45. Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.06.1991 р. № 5 // БЗЮПУ. — 1995. — № 1. — С. 356.

46. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств: Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/334 (зі змінами і доповненнями) // БЗЮПУ. — 205. — № 6.

47. Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин: Роз’яснення Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 // Вісник господарського судочинства. — 2008. — № 1.

48. Про практику розгляду судами корпоративних спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 11

49. Про судову практику в справах про банкрутство: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 // Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 2.

50. Асосков А.В. Методы частноправового регулирования статусу коммерческих орагнизаций, действующих на территории иностранных государств / А.В.Асосков // Актуальные проблемы гражданского права. — М. : Статут, 2002. — Вып.5. — С.422-480.

51. Атаманова. Ю. Правові проблеми передачі інноваційних продуктів до статутних фондів господарських товариств / Ю.Атаманова // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 2. — С.118-122.

52. Багірова І. Застосування з-ва України щодо відшкодування моральної шклди в судах України: проблемні питання / І.Багірова // Юридичний радник. — 2007. — № 2. — С. 72-75.

53. Бежевець О. Поділ або вилілення підприємства. Розділ майнових зобов’язань / О.Бежевець // Юридичний журнал. — 2003. — № 1. — С.73-74.

54. Борисов Д. Как правильно зарегистрировать фирму / Д.Борисов // Юридичний радник. — 2005. — № 1. — С. 46-47.

55. Борисова В. Інститут юридичної особи у праві України / В. Борисова // Право України. — 2010. — № 12. — С. 25-31.

56. Борисова В. Органи управління юридичної особи як її інституціонально-функціональні представники / В.Борисова // Право України. — 2006. — № 6. — C.97-102.

57. Борисова В. Питання управління юридичними особами і їх вирішення за чинним законодавством України / В.Борисова // Право України. — 2009. — № 5. — C. 113-120.

58. Васильченко С. Порядок реорганізації і ліквідації АТ (порівняльний аналіз законодавства України та РФ) / С.Васильченко // Юридичний журнал. — 2003. — №6. — С. 36-38.

59. Винар Л. В. Правоздатність юридичних осіб, заснованих державою / Л. В. Винар // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 3-4 (7-8). — С. 145-149.

60. Вінник О. Методи правового регулювання акціонерних відносин: проблеми відповідальності акціонерних товариств, пов’язаних з їх капіталом / О. Вінник // Право України. — 2009. — № 8. — С. 32-37.

61. Вінник О.М. Господарське товариство однієї особи / О.М. Вінник // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 42-46.

62. Довгерт А.С. Поняття та класифікація юридичних осіб у новому Цівільному кодексі України / А.С.Довгерт // Актуальні проблеми держави і права. — О.: Юрид. літ., 2004. — Вип.23. — C. 3-10.

63. Жабреев В.С. О праве самостоятельного распоряжения учреждений и его государственной регистрации / В.С.Жабреев // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. — М: Статут, 2005. — Вып.4. — С.406-418.

64. Иоффе О.С. Логические пределы понятий юридического лица, оперативного управления, хозяйственного обязательства / О.С.Иоффе // Цивилистические исследования. Выпуск первый: Сборник научных трудов памяти профессора И.В.Федорова / Под ред. Б.Л.Хаскельберга, Д.О. Тузова. — М: Статут, 2004. — С.36-54.

65. Іванов С.О. До питання поділу юридичних осіб на юридичні особи приватного та публічного права / С.О.Іванов // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького ун-ту управління та права. — 2005. — № 3. — С.100-106.

66. Кібенко О. Місцезнаходження юридичної особи: новації у законодавстві України / О.Кібенко // Юридичний радник. — 2004. — № 2. — С.10-12.

67. Кібенко О. Проблемні питання затвердження установчих документів юридичної особи / О.Кібенко // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 3. — С.45-48.

68. Кібенко О.Р. Реорганізація АТ: «гра за новими правилами» / О.Кібенко // Юридична газета. — 2004. — № 6 (18). — С.1-14.

69. Ковалева Е. Председатель общества, кто ты? / Е.Ковалева // Юридичний радник. — 2005. — № 1. — С.48-49.

70. Козлов Н.В. Юридическое лицо с точки зрения законодательства и правовой науки / Н.В.Козлов // Вестник Московского университета. — 2002. — № 5. — С. 32-56.

71. Кравчук В. Посадові особи юридичних осіб / В.Кравчук // Юридичний радник. — 2006. — № 2. — С.6-11.

72. Кравчук В. Розмір статутного капіталу юридичної особи / В.Кравчук // ПУ. — 2007. — № 2. — С.70-72.

73. Кравчук В. Створення юридичних осіб Ч.1 / В.Кравчук // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 1. — С.74-83.

74. Кравчук В. Створення юридичних осіб. Частина ІІ. / В.Кравчук // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 2. — С.61-72.

75. Кравчук В.М. Сутнісні ознаки юридичної особи / В.М.Кравчук // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1999. — № 7. — С.31 — 32.

76. Крат В. Особливості правового регулювання філій та представництв / В.Крат // Нотаріат для вас. — 2010. — № 4. — C.31-37.

77. Крат В. Правове регулювання окремих аспектів ліквідації юридичної особи / В.Крат // Нотаріат для вас. — 2010. — № 9. — C.52-57.

78. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права / І.М.Кучеренко. — К. : Аста, 2004. — С. 18,20,22.

79. Кучеренко І.М. Правове регулювання реорганізації підприємницьких юридичних осіб (сучасність і проблеми кодифікації) / І.М.Кучеренко // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Зб.наук.пр.. — К. : Ін-т держави і права НАН України,2002. — Вип. 15. — C. 236-240.

80. Льовушкіна С. Державна реєстрація юридичних осіб / С.Льовушкіна // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2004. — № 6. — С.38-39.

81. Майданик Р. Відповідальність керівників господарських товариств за збитки, заподіяні внаслідок неналежного здійснення своїх повноважень / Р. Майданик // Юридична Україна. — 2008. — № 8. — С. 36-41

82. Майданик Р. Юридичні особи публічного права в країнах континентального права / Р. Майданик // Юридична Україна. — 2010. — № 2. — С. 56-62

83. Пашутін Є. Обов’язкова оферта як засіб регулювання поглинань компаній в ЄС // Юридичний журнал. — 2008. — №7-8. — с.24-29.

84. Потапенко В. Протокол намірів в процесі злиття та поглинання компаній / В.Потепенко // Юридичний радник. — 2005. — № 6. — С.13-15.

85. Примак В. Дієздатність юридичної особи та її цивільно-правова відповідальність / В. Примак // Юридична Україна. — 2003. — № 10. — С. 51-64.

86. Примак В. Контрольовані юридичні особи: «влада і підпорядкування» у цивільних правовідносинах / В.Примак // Юридична Україна. — 2004. — № 9. — С. 41-49

87. Радченко Л. Деякі правові аспекти регулювання діяльності транснаціональних корпорацій / Л. Радченко // ПУ. — 2005. — № 11. — С.134-136.

88. Салей Е.А. Правоспособность коммерческих юиридческих лиц по з-ву Республики Беларусь / Е.А. Салей // Університетські наукові записки. — 2006. — № 3-4. — С.168-172.

89. Самійленко В. Некоторые юридические аспекты сделок по слиянию и поглощению в Украине / В.Самійленко // Юридичний радник. — 2005. — № 4. — С. 29-34.

90. Спасибо-Фатеева И.В. Некоторые противоречия в регулировании юридических лиц Гражданским и Хозяйственным кодексам Украины / И.В.Спасибо-Фатеева // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2004. — № 4. — C. 10-15.

91. Спасибо-Фатеева И.В. Последняя попытка расшифровать «Код да Винчи», т.е. Хозяйственный кодекс Украины / И.В.Спасибо-Фатеева // Юридичний радник. — 2006. — №2. — С.55 — 60

92. Спасибо-Фатєєва І. Деякі розсуди про юридичні особи та їх організаційно-правові форми / І. Спасибо-Фатєєва // Право України. — 2007. — № 2. — С.118-122.

93. Спасибо-Фатєєва І. Проблеми відповідальності в акціонерних товариствах / І. Спасибо-Фатєєва, Д.ЛУспеник // Юридичний радник. — 2006. — № 3. — C. 29-34.

94. Спасибо-Фатєєва І.В. Правові проблеми створення та діяльності промислово-фінансових груп в Україні // Право України. — 2005. — № 12. — C. 154-156.

95. Спасибо-Фатєєва І.В. Припинення юридичних осіб // Юридичний радник. — 2005 — № 1. — С.29-36.

96. Спасибо-Фатєєва І.В. Створення юридичної особи // Юридичний радник. — 2004. — № 2. — С. 5-9.

97. Станкевич О. Деякі питання державної реєстрації юридичної особи // Юридичний радник. — 2007. — № 2. — С. 72-75.

98. Шевченко Н. Роль органів господарського товариства в процесі його припинення шляхом реорганізації / Н. Шевченко // Підприємство, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 38-42

Тема 8

1. Басин Ю.Г. Правово регулювание сделок, заключаемых государством / Ю. Г.Басин // Цивилистические исследования. Выпуск первый: Сборник научных трудов памяти профессора И.В.Федорова / Под ред. Б.Л.Хаскельберга, Д. О. Тузова. — М. : Статут, 2004. — С. 18-35.

2. Жабреев М.В. Публичные образования и их органы: гражданско-правовой статус и участие в гражданских правоотношениях. — Цивилистические записки. Межвуз.сб. научн. трудов. — М. : Статут, 2001. — С. 177-219.

3. Мамут А.С. Государство как публичновластным образом организованный народ / А. С. Мамут // Ежегодник российского права. 1999. — М. : НОРМА, 2000. — С. 180-191.

4. Музика Л.А. Територіальна громада як суб’єкт права комунальної власності / Л.А. Музика // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С.100-102

5. Первомайський О.О. Окремі питання участі територіальних громад у цивільних правовідносинах / О.О. Первомайський // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 69-70

6. Первомайський О.О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах / О.О. Первомайський— Х.: Страйд, 2005. — 183 с.

7. Пятков Д.В. О гражданской правосубъектности Российской Федерации, ее субъектов и муниципальных образований / Д.В. Пятков // Ежегодник российского права. 1999. М:НОРМА, 2000. — С. 126-134.

8. Спасибо-Фатєєва І.В. Деякі проблеми, пов’язані з участю держави Україна в цивільно-правових відносинах / І.В.Спасибо-Фатєєва // Вісник АПНУ. — 2006. — № 4. — С.96-107.

Тема 9

1. Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 р. // ВВР. — 1998. — № 9. — Ст. 34.

2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р. // ВВР. — 1996. — № 51. — Ст. 292.

3. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 01.07.2004 р. // ОВУ. — 2004. — № 30. — Ст. 1993.

4. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // ВВР. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

5. Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Закон України в ред. в редакції від 22.12.2006 р. // ОВУ. — 2007. — № 2. — Ст. 65.

6. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 33. — Ст. 345.

7. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997 р. // ВВР. — 1998. — № 15. — Ст. 67.

8. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // ОВУ. — 2001. — № 17. — Ст. 731.

9. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 27.07.2001 р. // ОВУ. — 2001. — № 34. — Ст. 1577

10. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // ВВР. — 2001. — № 29. — Ст. 137.

11. Про приватизаційні папери: Закон України від 06.03.1992 р. // ВВР. — 1992. — № 24. — Ст. 352.

12. Про цінні папери і фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. // ОВУ. — 2006. — № 13. — Ст. 857

13. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19.02.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 17. — Ст. 184.

14. Про право власності на окремі види майна: Постанова ВРУ від 17.06.1992 р. // ВВР. — 1992. — № 35. — Ст. 517.

15. Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів: Указ Президента України від 21.04.1994 р. // УК. — 1994. — 23 квітня — № 64.

16. Про заходи щодо введення у готівковий обіг іменних приватизаційних майнових сертифікатів: Указ Президента України від 27.12.1994 р. // УК. — 1995. — 5 січня — № 2–3.

17. Про грошову реформу в Україні: Указ Президента України від 25.08.1996 р. // УК. — 1996. — 29 серпня. — № 161-162.

18. Про спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії: Розпорядження Президента України від 19.02.1993 р. // УК. — 1993. — 25 лютого. — № 29–30.

19. Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та подразної дії, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 р. № 706 // ЗПУ. — 1994. — № 1. — Ст. 17.

20. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. // ОВУ. — 1998. — № 42. — Ст. 1574.

21. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України, затверджений наказом Комітету по контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров’я України від 23.03.1998 р. // ОВУ. — 1998. — № 26. — Ст. 961.

22. Положення про порядок реєстрації випуску акцій, затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України від 26.04.2007 р. // ОВУ. — 2007. — №44. — Ст. 1826.

23. Порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у державних і комунальних закладах охорони здоров’я України, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.01.2010 р. // ОВУ. — 2010. — № 43. — Ст. 1425.

24. Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 8

25. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок: постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7 // БЗЮПУ. — 1995. — № 1. — С. 284.

26. Положення про простий і переказний вексель, затверджене постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР та Ради Народних Комісарів СРСР від 07.08.1937 р. № 104/1341. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v1341400-37

27. Барбара В. Особливості визначення векселя як об’єкта цивільних правовідносин / В. Барбара // Право України. — 2008. — № 11. — С. 34-36

28. Белов В.А. Имущественные комплексы: Очерк теории и догматической конструкции по российскому гражданскому праву/ В. А. Белов. — М., 2004. — 240 с.

29. Виговський О. Бездокументарні цінні папери всистемі об’єктів цивільних прав / О. Виговський // Право України. — 2010. — № 12. — С. 95-97

30. Грущінська Н.І. Підприємство як єдиний майновий комплекс / Н. І. Грущінська // Університетські наукові записки. — 2005. — № 4. — С. 129-131.

31. Дуденко Т. Об’єкти цивільних прав, які вилучені з цивільного обороту / Т. Дуденко // Юридична Україна. — 2008. — № 8. — С. 29-35

32. Коровин Е. В. Зарубежный опыт. Протест векселя / Е. В. Коровин, И. А. Лазарев // Юридичний радник. — 2004. — № 1. — С. 33-50.

33. Кохановська О. Доктринальні підходи до вирішення проблеми співвідношення інформації з матерією, енергією, мовою як основа фундаментальних досліджень сутності інформації у праві / О. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 2. — С. 3-5.

34. Крат В. Нетипові об’єкти цивільних прав / В. Крат // Право України. — 2010. — № 12. — С. 62-67.

35. Кривобок С. Частина підприємства як об’єкт цивільно-правових правочинів / С. Кривобок // Право України. — 2005. — № 8. — С. 36-39.

36. Кулініч О.О. Інформація як об’єкт цивільних прав / О.О.Кулініч // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3. — С. 126-128.

37. Марущак А. До питання про зміст права на інформацію / А. Марущак // Юридичний радник. — 2006. — № 4. — С. 73-75.

38. Марущак А. Правове регулювання доступу до інформації в Україні / А. Марущак // Юридичний радник. — 2006. — № 3. — С. 138-141.

39. Мельник Д. Запобігання маніпулюванню суспільною свідомістю з використанням СМІ / Д. Мельник, О. Лакшет // Юридичний радник. — 2006. — № 3. — С.133-137.

40. Мілаш В.С. Інформація як об’єкт підприємницького комерційного договору / В. С. Мілаш // Проблеми законності. — 2006. — № 81. — С. 76-83.

41. Олійник О. Захист інформації в умовах інформаційного суспільства / О. Олійник // Право України. — 2005. — № 10. — С.100-103.

42. Посполітак В. Правове визначення поняття цінних паперів. Ознаки та класифікація цінних паперів / В. Посполітак // Юридичний журнал. — 2005. — Січень. — С. 92-102.

43. Рассказова Н.Ю. О деньгах и денежных средствах в гражданском праве / Н.Ю.Рассказова // Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов.– М: Статут, 2005. — Вып. 4. — С.131-164.

44. Ровный В.В. Объект гражданского правоотношения: уровень разработки проблемы и вариант ее решения / В.В. Ровный. — Цивилистические исследования. — М. : Статут, 2006. — С. 398-427.

45. Савченко Т. Бездокументарні акції як предмет конфіскації / Т.Савченко // Юридичний радник. — 2005. — № 2. — С. 57-60.

46. Саліахметов І.А. Правове забезпечення цивільно-правового захисту права на підприємство як єдиного майнового комплексу / І. А. Саніахметова // Вісник господарського судочинства. — 2004. — № 4. — С. 165-169

47. Самойлова Ю. Регулювання прав власників привілейованих акцій: реалії та перспективи / Ю. Самойлова // Юридичний журнал. — 2003. — № 4. — С. 59-62.

48. Сірякова О. Вексель (2 частина) / О. Сірякова // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 5. — С.73-76.

49. Сірякова О. Вексель / О.Сірякова // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 4. — С. 64-66.

50. Соснін О. Передумови формування в Україні інформаційного права / О.Соснін // Право України. — 2005. — № 11. — С. 99-102.

51. Спасибо-Фатєєва І. Оборотоздатність об`єктів цивільних прав та її значення для вчинення правочинів / І. Спасибо-Фатєєва // Нотаріат для вас. — 2010. — № 9. — C. 16-22.

52. Спасибо-Фатєєва І. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав / І.Спасибо-Фатєєва // Право України. — 2005. — № 6. — С. 34-37.

53. Спасибо-Фатєєва І. Поняття майна, майнових та корпоративних прав як об’єктів права власності / І. Спасибо-Фатєєва // Українське комерційне право. — 2004. — № 5. — С. 9-18.

54. Спасибо-Фатєєва І. Поняття нерухомого майна та права на нього / І. Спасибо-Фатєєва // Українське комерційне право. — 2009. — № 9. — C. 10-19

55. Спасибо-Фатєєва І. Правова природа майнових і корпоративних прав, їх оборотоздатність та деякі аспекти застави / І. Спасибо-Фатєєва, Т. Дуденко // Юридичний радник. — 2005. — № 2. — С. 26-30.

56. Спасибо-Фатєєва І.В. Актуальне дослідження обмежень майнових прав фізічних осіб / І. Спасибо-Фатєєва // Підприємництво, господарство і право. — 2008. — № 11. — C. 184-185

57. Спасибо-Фатєєва І.В. Нерухоме майно як об’єкт цивільних правовідносин / І.В.Спасибо-Фатєєва // Нотаріат для вас. — 2006. — № 9. — С. 27-33.

58. Харитонов. О. Деякі питання правової регламентації обігу зброї в Україні / О.Харитонов // Юрист України. — 2004. — № 4. — С. 44-46.

59. Харицький В. Державні цінні папери / В. Харицький // Вісник Академії правових наук. — 2005. — № 3. — С.161-167.

60. Шуляк Н. Іменні акції. Проблемні питання емісії та обігу // / Н. Шуляк // Юридичний журнал. — 2003. — № 4. — С. 54-57.

61. Яременко О.І. Інформація як об’єкт правових відносин: теоретичні аспекти / О.І. Яременко // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. — 2004. — № 4. — С.156-160.

62. Ярешко О. Ділова репутація як обєкт цивільно-правового регулювання / О. Ярешко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції. — 2004. — С. 250-251

63. Яроцький В. Ціні папери як засіб моделювання майнових прав В. Яроцький // Юридична України. — 2008. — № 4. — С. 63-68.

64. Яроцький В.Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції) / В. Л. Яроцький. — Х.: Право, 2006. — 544 c.

Тема 10

1. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 01.07.2004 р. // ОВУ. — 2004. — № 30. — Ст. 1993.

2. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 39. — Ст. 383.

3. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Мін’юстом 03.03.2004 р. // ОВУ. — 2004. — № 10. — Ст. 693

4. Александров Д. Электронно-цифровая форма договора / Д. Александров // Юридическая практика. — 2001. — № 13. — 28 марта.

5. Ариванюк Т. До питання укладення угод за участю подружжя / Т. Ариванюк // Юридичний радник. — 2004. — № 1. — С. 51-53.

6. Бобко Т. Письмова форма правочинів: проблеми законодавчого регулювання / Т. Бобко // Право України. — 2007. — № 11. — С. 110-114.

7. Бродовських С.О. Спірні питання державної реєстрації договору в цивільному праві України / С. О. Бродовський //Актуальні питання цивільного та господарського права. — 2007. — № 1 (2). — С. 5-8.

8. Данішевська В. Нікчемні та оспорювані правочини / В.Данішевська, Ю. Попов // Підприємництво, господарство і права. — 2006. — № 3. — С.80-84

9. Дзера О. Загальні положеня про правочини в новому Цивільному кодексі України / О.Дзера // Юридична Україна. — 2003. — № 7. — С. 24-31.

10. Дзера О. Недійсність правочину (угоди) за новим ЦКУ / О. Дзера, О. Отраднова // Юридична Україна. — 2003. — № 10. — С. 5-18.

11. Дзера О.В. Інститут правочину за новим Цивільним кодексом України / О.В. Дзера // Антологія української юридичної думки. — К:Юр.книга, 2005. — Т. 10. — С. 515-527.

12. Егоров Ю.П. Сделки в механизме гражданско-правового регулирования / Ю.П.Егоров // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. — М. : Статут, 2005. — Вып. 4. — С. 246-266.

13. Єщенко. А. Щодо реєстрації правочину та виникнення права власності / А. Єщенко // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 2. — С. 44-47.

14. Жеков В.І. Деякі питання визнання договору недійсним або неукладеним / В. І. Жеков // Університетсь кі наукові записки. — 2005. — № 3. — С. 129-132.

15. Жеков В.І. Порушення моральних засад суспільства як підстава визнання правочину недійсним / В.І. Жеков // Суспільство. Держава. Право. — 2005. — Вип. 5: Цивільне право. — С.26-30.

16. Жеков В.І. Проблеми класифікації недійсних правочинів / В.І. Жеков // Часопис цивілістики. — 2007. — № 3. — С. 99-101.

17. Калаур І. Окремі аспекти застосування правових наслідків нікчемних правочиів / І.Калаур // Підприємницьво, господарство і право. — 2003. — № 12. — С. 48-51.

18. Кальниченко А. Деякі питання, що можуть виникати при укладенні договорів купівлі-продажу земельних ділянок / А.Кальниченко // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 3. — С. 49-52.

19. Кара В. Односторонні правочини у нотаріальній практиці / В. Кара // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 3. — С. 68-81

20. Луць А.В. Тіньові угоди: поняття, ознаки, види / А.В. Луць // Університетські наукові записки. — 2005. — № 4. — С. 86-94.

21. Мічурін Є. Обмеження щодо укладення право чинів з житлом за участі осіб, що не досягли повноліття: аспекти нотаріальної процедури / Є.Мічурін // Нотаріат для вас. — 2007. — № 7-8. — С. 9-14.

22. Осика Л. Правочини щодо відчуження нерухомого майна, належного дітям / Л. Осика // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 2. — С. 158-163.

23. Пелех О. Особливості посвідчення право чинів, предметом яких є об’єкт культурної спадщини / О.Пелех // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 6. — С. 122-123.

24. Первомайський О. Особливості нотаріального посвідчення правочинів стосовно нерухомого майна, право на користування яким мають діти / О.Первомайський // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 2. — С. 9-10.

25. Петах Н. Нотаріальне посвідчення право чинів щодо майна, право власності або право користування яким мають діти / Н.Петах // Нотаріат для вас. — 2006. — № 7-8. — С. 51-53.

26. Печений О. Науково-правовий висновок з питання застосування ЦК до вимог про недійсність право чинів зокрема договору дарування / О.Печений // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 2. — С. 73-74.

27. Попов В. Відчуження нерухомості, власником якої є одночасно малолітні, неповнолітні та коли за одного власника представник діє по довіреності / В. Попов // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 2. — С. 178-182.

28. Сахарук Д. Поняття та види форми правочину / Д.Сахарук // Цивільне право. — 2003. — № 12. — С-43-47.

29. Спасибо-Фатєєва І. Юридична природа односторонніх правочинів / І. Спасибо-Фатєєва // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — 4. — С. 38-43.

30. Спасибо-Фатєєва І.В. Актуальні проблеми форми правочинів / І. Спасибо-Фатєєва // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 8. — С. 32-36.

31. Спасибо-Фатєєва І.В. Государственная регистрация в сфере имущественного оборота / І.В. Спасибо-Фатєєва // Предпринимательство, хозяйство и право. –2000. — № 7. — С. 5-8.

32. Спасибо-Фатєєва І.В. Наслідки недійсності правочинів / І.В. Спасибо-Фатєєва // Вісник господарського судочинства. — 2008. — № 2. — C. 79-86.

33. Спасибо-Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх наслідки / І.В. Спасибо-Фатєєва // Вісник господарського судочинства. — 2004. — № 2. — С. 178-184.

34. Томчишен С.В. Визнання договору неукладеним за ЦК та ГК / С.В. Томчишен // Актуальні питання цивільного та господарського права. — 2006. — № 1.- С. 79-91.

35. Улищенко О.А. Судебные акты как оснвоание для государственной регистрации прав / О.А.Улищенко // Бюлетень нотаріальної практики. — 2005. — № 5. — С. 35-36.

36. Федорчук Д. Новели законодавства щодо підстав визнання правочинів недійсними / Д. Федорчук // Юридиний радник. — 2006. — № 3. — С. 97-103.

37. Харчук В. Електронний правочин / В.Харчук // Юстиніан. — 2009. — № 3. — [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=3158

38. Чуєва О. Посвідчення правочинів за участю юридичних осіб / О.Чуєва // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 6. — С. 124-125.

39. Шкіра Я. Юридична сила правочину, укладеного в електронній формі / Я.Шкіра // Право України. — 2005. — № 3. — С.59-62

40. Юровська. Г. Вчинення правочинів щодо майна малолітніх та неповнолітніх / Г. Юровська // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 2. — С. 26-29.

Тема 11

1. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. // ВВР. — 1993. — № 9. — Ст. 62.

2. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 39. — Ст. 383.

3. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Мін’юстом 03.03.2004 р. // ОВУ. — 2004. — № 10. — Ст. 693

4. Правила опіки та піклування, затверджені наказами Державного комітету у справах сім’ї та молоді, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і Міністерства праці від 26.05.1999 р. // ОВУ. — 1999. — № 26. — Ст. 1252.

5. Про довіреність юридичної особи та копії установчих документів: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2004 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP1551.html

6. Про довіреність: лист Національного банку України від 20.11.2000 р. № 12 — 111/1363 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v1363500-00.

7. Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 р. № 2 // БЗЮПУ. — 1995. — № 1.

8. Васильєва В. Повноваження як видоутворюючий критерій посередницьких зобов’язань В.Васильєва // Вісник АПНУ. — 2005. — № 1. — С. 89-96.

9. Горбась Д. Сутність здійснення суб’єктивного цивільного права / Д. Горбась // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — №2. — С. 27-29

10. Ємельянчик С. Чи можна видавати дублікат довіреності повіреній особі / С.Ємельянчик // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 3. — С. 70-71.

11. Єрух А. Окремі питання посвідчення довіреностей / А.Єрух, Ю. Козьяков // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 3. — С.60-66.

12. Жилінкова І.В. Науково-правовий висновок щодо окремих питань предстваництва за Цивільним кодексом України / І.В.Жилінкова // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 5. — C. 45-47.

13. Журавльов Д. Довіреність юридичної особи та її форма при нотаріальному посвідченні правочину / Д.Журавльов // Нотаріат для вас. — 2006. — № 12. — С. 78-79.

14. Кохановська О. Цивільно-правові аспекти реалізації індивідуальних прав і реалізації індивідуальних обов’язків / О.Кохановська // Право України. — 2005. — №4. — С. 88-91

15. Крат В. Переважні права: теоретичний та практичний аспект / В.Крат // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 9. — C.72-74.

16. Крат В.І. Відмова представника від вчинення дій, які були визначені нотаріально посвідченою довіреністю / В.І. Крат // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2010. — № 5 (53). — С. 65 — 69.

17. Крукова Н. Окремі питання нотаріального посвідчення довіреностей / Н.Крукова // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 2. — С.47-50.

18. Митровка В. Поняття та підстави представництва за ЦК / В.Митровка // Нотаріат для вас. — 2006. — № 11. — С. 50-58.

19. Первомайський О. Науково-правовий висновок щодо можливості нотаріального посвідчення довіреності, що видається двома та більше особами, та вчинення іншх нотаріальних дій стосовно такої довіреності / О. Первомайський // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 2. — С. 77-79.

20. Печений О. Науково-правовий висновок з питання чинності довіреності, посвідченої нотаріально, але не внесеної до Єдиного реєстру довіреностей / О.Печений // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2007. — № 1. — С. 15-16.

21. Спасибо-Фатєєва І. Окремі проблеми представництва / І. Спасибо-Фатєєва // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 5. — С.30-35.

22. Спасибо-Фатєєва І. Проблематика представництва акціонерів / І. Спасибо-Фатєєва // Нотаріат для вас. — 2010. — № 7 (№ 7-8). — C. 15-18.

23. Спасибо-Фатєєва І.В. Цивільно-правові наслідки дій представника з пеервищенням наданих йому повноважень І. В. Спасибо-Фатєєва // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2010. — № 8. — C. 120-131.

24. Стефанчук Р.О. Цивільно-правові засади закріплення здійснення та охорони права на життя як особистого немайнового права фізичної особи / Р.О.Стефанчук // Методологія приватного права (За матеріалами наук.-теор.конф., м. Київ, 30 травня 2003р.): Зб.наук.пр. — К. : 2003. — С. 253-259.

25. Ширяев В.А. Условия осуществления гражданских прав и некоторые проблемы их реализации в жилищной сфере / В.А.Ширяєв // Российская юстиция. — 2006. — № 3. — С. 4-7.

Тема 12

1. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. // ВВР. — 1993. — № 9. — Ст. 62.

2. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 50. — Ст. 472.

3. Про виконавче провадження: Закон України в редакції від 04.11.2010 р. // ОВУ. — 2010. — № 95. — Ст. 3373.

4. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16.10.1996 р. // ВВР. — 1996. — № 49. — Ст. 272.

5. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.1994 р. // ВВР. — 1994. — № 25. — Ст. 198.

6. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. // ВВР УРСР. — 1991. — № 4. — Ст. 20.

7. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997 р. // ВВР. — 1997. — № 24. — Ст. 170.

8. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // ОВУ. — 1999. — № 18. — Ст. 774.

9. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. // ВВР. — 1993. — № 39. — Ст. 383.

10. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. // ВВР. — 1991. — № 53. — Ст. 793.

11. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. // ВВР. — 1992. — № 27. — Ст. 382.

12. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. // ОВУ. — 2010. — № 55. — Ст. 1900.

13. Про третейські суди: Закон України від 11.05.2004 р. // ВВРУ. — 2004. — № 35. — Ст. 412.

14. Регламент Конституційного Суду України, затверджений рішенням Конституційного Суду України від 05.03.1997 р. // ОВУ. — 1997. — число 20. — с. 87.

15. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина: постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 7 // ВВСУ. — 1997. — № 2.

16. Азімов Ч. Здійснення самозахисту в цивільному праві / Ч. Азімов // Вісник Академії правових наук України. — 2001. — № 2 (25). — C. 135-141

17. Антонюк О. Заходи самозахисту цивільних прав та інтересів / О. Антонюк // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 6. — С. 23-27

18. Базилевич И.Н. О формах защиты гражданских прав / И.Н. Базилевич // Российский юридический журнал. — 2001. — № 3. — С. 64-66.

19. Бирюкова Л.А. Злоупотребление правом в теории и практике применения норм о банковской гаранти / Л.А.Бирюкова. — Цивилистические записки. Межвуз.сб. научн. трудов. — М.: Статут, 2002. — Вып.2. — С. 280-296.

20. Білоусов Ю.В. Судовий захист цивільних прав: окремі питання процесуальної юрисдикції / Ю. В. Білоусов // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2004. — № 3 (11). — С. 45-50.

21. Гончаров Е.И. Вопросы реализации самозащиты прав и свобод человека и гражданина в гражданском праве Российской Федерации / Е.И. Гончаров // Гражданское право. — 2006. — № 3. — С. 13-17.

22. Горбась Д.В. Визначення меж здійснення суб’єктивного цивільного права / Д.В. Горбась // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 2. — С. 111-117.

23. Гориславський К. Гарантії прав людини на самозахист життя та здоров’я / К. Гориславський // Право України. — 2001. — № 12. — С. 35.

24. Карнаух Т. Право притримання та самозахист: відмінні та спільні риси / Т.Карнаух // Юридична Україна. — 2006. — № 10. — С. 45-49.

25. Лапчинский М.В. Некоторые аспекты исследования понятия «юридические средства охраны гражданских прав» / М.В.Лапчинский // Государство и право. — 2003. — № 5. — С. 88-90.

26. Луспеник Д. Реалізація права на самозахист цивільних прав — новела нового ЦК України: поняття і межі здійснення / Д. Луспеник // Адвокат. — 2004. — № 11. — С. 3-8.

27. Луспеник Д. Як самозахистити свої права (Обговорюємо ЦК) / Д. Луспеник // Закон і бізнес. — 2004. — № 7. — С. 4-7.

28. Медведев С. Некоторые аспекты проблемы способов защиты права / С.Медведев // Хозяйство и право. — 2004. — № 6. — С. 61-67.

29. Микласевич О. Категорія «зловживання правом»: поняття та форми / О.Микласевич // Юридичний журнал. — 2010. — № 4. — С. 30-34.

30. Мічурін Є. Підходи до обмежень майнових прав осіб у радянський період: теоретиико-правовий аналіз / Є.Мічурін // Право України. — 2007. — № 2. — С. 141-146.

31. Онищенко Г. Проблема встановлення межі здійснення суб’єктивного цивільного права / Г.Онищенко // Юридичний журнал. — 2006. — №5. — С. 24-25.

32. П’янова Я.В. Деякі питання застосування аналогії закону та аналогії права господарськими судами при здійсненні захисту цивільних прав / Я.В.П’янов // Проблеми законності. — Х., 2004. — Вип. 59. — С. 39-44.

33. Полошкевич Н. Необхідність охорони та захисту / Н.Полошкевич // Юридичний журнал. — 2004. — № 7. — С. 84-90.

34. Поротикова О. А. Проблема злоупотребления субъективным гражданским правом / О. А. Поротикова. — М.: Волтерс Клувер, 2007. — 280 с.

35. Примак В. Універсальна форма захисту цивільних прав / В.Примак // Юридичний вісник. — 2005. — № 21. — С.9-12.

36. Рубащенко М. Зловживання правом як загально правова категорія: допустимість, сутність, кваліфікація / М. Рубащенко // Юридичний журнал. — 2010. — № 4. — С. 110-119.

37. Саракун І.Б. Межі здійснення корпоративних прав // Методологія приватного права (За матеріалами наук.-теор.конф., м. Київ, 30 травня 2003р.) Зб.наук.пр. — К.: 2003. — С.450-458.

38. Сидельников Р. Право на захист цивільного права (інтересу) як теоретична конструкція / Р. Сидельников // Юридична Україна. — 2005. — №8. — С. 44-48

39. Слінько С.В. Теоретичні проблеми здійснення права на захист / С.В. Слінько // Нац.ун-т внутр.справ. Вісник Нац.ун-ту внутр.справ. — Х., 2003. — Вип. 23. — С. 126-131

40. Стефанчук М. О. Проблеми юридичної техніки статті 13 ЦКУ / М.О.Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2005. — № 1-2. — С.140-145.

41. Сульженко Д. Форми і способи захисту суб’єктивних цивільних прав та законних інтересів / Д.Сульженко // Право України. — 2005. — № 12. — С. 24-28.

42. Темченко В. Особливості юридичного змісту термінів «захист» та «охорона» у механізмі забезпечення прав і основних свобод людини / В. Темченко // Право України. — 2005. — № 9. — С. 33-36.

43. Ткачук А.Л. Цивільно-правовий захист охоронюваних законом інтересів / А.Л.Ткачук, А.І.Дрішлюк // Актуальні проблеми держави і права: Зб.наук.праць. — О., 2004. — Вип. 23. — С. 118-123.

44. Фурса С.Я. Способи захисту цивільних прав та проблеми їх реалізації у цивільному судочинстві: теорія та практика / С.Я. Фурса, Є.І. Фурса // Юриспруденція: теорія і практика. — 2004. — № 1. — С. 35-39.

Тема 13

1. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22.11.1996 р. // ВВР. — 1997. — № 5. — Ст. 28.

2. Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції: Закон України від 19.05.2011 р. // ОВУ. — 2011. — № 45. — Ст. 1823.

3. Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення: Закон України від 13.12.2001 р. // Урядовий кур’єр. — 2002. — № 9. — 16 січня.

4. Відшкодування моральної шкоди: Методичні рекомендації Мін’юсту від 13.05.2004 р. // Юридичний вісник України. — 2004. —№ 44.

5. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 // БЗЮПУ. — 1999. — № 5. — С. 122.

6. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 // БЗЮПУ. — 1998. — № 8. — С. 7.

7. Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань: роз’яснення Президії ВАСУ від 29.04.1994 р. № 02-5/233 // ЗРАП ВАСУ. — 1994. — № 1. — С. 162 — 170.

8. Баранова Л.Н. Понятия «непреодолимая сила» и «форс-мажор» и их соотношение в гражданском праве / Л.Н. Баранова // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1997. — № 11. — С. 13-15.

9. Баранова Л.Н. Теоретические проблемы гражданско-правовой ответственности и освобождения от нее / Л.Н.Баранова // Проблеми провадження правових реформ в Україні: Зб. наук. праць. — Харків: Нац. юрид. акад. України, 1996. — С. 29-31.

10. Боднар Т.В. Види та форми відповідальності за порушення договірних зобов’язань / Т.В.Боднар // Часопис цивілістики. — 2006. — № 1. — С. 15-19.

11. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность/ С.Н. Братусь. — М. : Юрид. лит., 1976. — 216 с.

12. Бурлака І. Деякі особливості виникнення зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої фізичній особі джерелом підвищеної небезпеки без вини / І. Бурлака // Юридична Україна. — 2009. — № 10. — С. 65-69.

13. Винокурова Л.Ф. Проблеми відповідальності за порушення у сфері господарювання Актуальні проблеми господарського права. — зб. наукових праць (За матер. «круглого столу»). — К.: НДІ ПпіП АПНУ, 2005. — С. 22-28.

14. Єрьоменко Г.В. Проблеми захисту прав і цивільно-правової відповідальності юридичних осіб / Г.В.Єрьоменко // Правова держава: Щорічник наук. праць Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2000. — Вип. 11. — С. 258-270.

15. Журавська В. Порядок примусового виконання виконавчих написів нотаріусів / В. Журавська // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 4. — С. 13-16.

16. Канзафарова І. С. До проблеми цивільно-правової відповідальності без вини / И.С. Канзафарова // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 3-4 (7-8). — С. 89-92.

17. Кархалев Д.Н. Гражданско-правовые меры защиты и меры ответственности: учебное пособие / Д.Н.Кархалев. — Уфа: РИО БашГУ, 2004. — 148 с.

18. Кінаш Я.І. Трансформація відповідальності у праві України — один із інструментів побудови демократичного суспільства / Я.І. Кінаш // Часопис цивілістики. — 2006. — № 1. — С. 66-70.

19. Кравченко К.В. Правові аспекти компенсації моральної шкоди (немайнової) шкоди / К.В. Кравченко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 2. — С. 84-87.

20. Мусіяка В. Відповідальність батьків за заподіяння шкоди неповнолітніми / В.Мусіяка // Радянське право. — 1976. — № 5. — C. 63-67.

21. Первомайський О. Звернення стягнення на рухоме майно за виконавчим написом нотаріуса / О.Первомайськи // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2005. — № 4. — С.9-12.

22. Примак В. Вина як критерій визначення розміру відшкодування моральної шкоди / В. Примак // Юридична Україна. — 2009. — № 5. — С. 71-76.

23. Примак В.Ознаки непереборної сили у відносинах цивільно-правової відповідальності / В. Примак // Юридична Україна. — 2008. — № 6. — С. 60-67.

24. Сєліванова І. Деякі питання відповідальності за правопорушення у сфері господарювання по Цивільному та Господарському кодексам України / І.Селіванова // Юрист України. — 2004. — № 4. — С. 38-41.

25. Спасибо-Фатеева И.В. Вопросы ответственности в акционерном обществе / И.В. Спасибо-Фатеева // Проблемы законности. — 2000. — № 43. — С. 43-49.

26. Ус М. Щодо проблеми цивільно-правової відповідальності за корупцію / М. Ус // Юрист України. — 2004. — № 4. — С. 75-78.

27. Хлонь О. Форс-мажор та непереборна сила: їх розмежування у цивільному праві / О.Хлонь // Право України. — 2005. — № 1. — С. 112-114.

28. Шиян О. До питання встановлення вини у справах з відшкодування шкоди, завданої джерелами підвищеної небезпеки / О. Шиян // Право України. — 2010. — № 6. — С. 57-59.

Тема 14

1. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. // ОВУ. — 2006. — № 36. — С. 25-69.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // ОВУ. — 2003. — № 11. — Ст. 462.

3. Відшкодування моральної шкоди: Методичні рекомендації Мін’юсту від 13.05.2004 р. // Юридичний вісник України. — 2004. —№ 44.

4. Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів: роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.1993 р. № 01-6/438 // БЗЮПУ. — 1998. — № 3.

5. Вахонєва Т. Набувальна давність як правовий інститут цивільного права: історія та сучасність / Т. Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 6. — С. 36-39.

6. Бондар Т.В. Строк (термін) виконання договірного зобов’язання в цивільному праві України / Т.В.Бондар // Вісник господарського судочинства — 2004. — № 2. — С. 207-212.

7. Вахонєва Т. Поняття та юридична природа строків (термінів) за новим цивільним законодавством України / Т.Вахонєва // Право України. — 2003. — № 12. — С. 40-44

8. Вахонєва Т. Порядок і особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством / Т.Вахонєва // Право України. — 2004. — № 2. — С. 21-25

9. Вахонєва. Т. Деякі питання дії та застосування позовної давності в Україні / Т.Вахонєва // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 2. — С. 80-83.

10. Вороной В. Соотношение исковой и приобретательной давностей / В.Вороной // Российская юстиция. — 2002. — № 11. — С. 36-37

11. Гордієнко Г. Процесуальні аспекти застосування позовної давності судами загальної юрисдикції / Г. Гордієнко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 12. — С. 50-52.

12. Горовець Є. Переривання позовної давності: сутність і призначення / Є. Горовець // Юридичний журнал. — 2005. — № 12 (42). — С. 102-111

13. Ефимов А. Исковая давность в гражданском праве и налоговом законодательстве (часть 1) / А. Ефимова // Юридичний радник. — 2006. — № 5. — С.57-61.

14. Ефимов А. Исковая давность в гражданском праве и налоговом законодательстве (часть 2) / А. Ефимова // Юридичний радник. — 2006. — № 6. — С. 27-31.

15. Єсіпов І. Новелізація законодавства про позовну давність / І.Єсіпов // Юридичний журнал. — 2006. — № 4 (46). — С. 59-62.

16. Коврижкіна О. Позовна давність як гарантія захисту цивільних прав та інтересів / О. Коврижкіна // Юридичний журнал. — 2010. — № 4. — С. 22-27.

17. Лебедева К.Ю. Исчисление гражданско-правовых сроков / К.Ю.Лебедева // Цивилистические исследования. — М. : Статут, 2006. — С. 453-490.

18. Майданик Н. Правова природа задавнених зобов’язань / Н. Майданник // Підприємництво, господарство і право. — 2004 . — № 12. — С. 26-27.

19. Спасибо-Фатєєва І.В. Вплив строку на договірне зобов’язання / І.В.Спасибо-Фатєєва // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 1. — С. 27-31.

20. Шовкова О. Вимоги, на які позовна давність не поширюється: деякі проблеми застосування / О.Шовкова // Вісник АПрН України. — 2006. — № 1 (44). — С. 207-212.

21. Шовкова О.В. Межі дії позовної давності як прояв диспозитивних засад цивільно-правового регулювання / О.Шовкова // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 1. — С. 111-116.

22. Шовкова О.В. Строки і терміни як категорії цивільного права / О.В.Шовкова // Проблеми законності. — 2005. — № 74. — С. 171-175.

Тема 15

1. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. // ВВР. — 1993. — № 4. — Ст. 19.

2. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України в ред. від 06.09.2005р. // ВВР. — 2005. — № 50. — Ст. 533.

3. Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України від 05.07.2001р. // ВВР. — 2001. — № 49. — Ст. 258.

4. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23.09.1997 р. // ВВР. — 1997. — № 50. — Ст. 302.

5. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 р. // ВВР. — 1995. — № 23. — Ст. 183.

6. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. // ВВР. — 1993. — № 1. — Ст. 1.

7. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 р. // ВВР. — 2005. — № 6. — Ст. 147.

8. Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок: Закон України від 08.09.2005 р. // ВВР. — 2005. — № 52. — Ст. 561.

9. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // ВВР. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

10. Про заборону репродуктивного клонування людини: Закон України від 14.12.2004 р. // ВВР. — 2005. — № 5. — Ст. 111.

11. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12.12.1991 р. // ВВР. — 1992. — № 11. — Ст. 152.

12. Про захист людини від іонізуючого випромінювання: Закон України від 14.01.1998 р. // ВВР. — 1998. — № 22. — Ст. 115.

13. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20.11.2003 р. // ВВР. — 2004. — № 14. — Ст. 192.

14. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // ВВР. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

15. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996 р. // ВВР. — 1996. — № 22. — Ст. 86.

16. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. // ВВР. — 1991. — № 41. — Ст. 546.

17. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21 січня 1994 року // ВВР. — 1994. — № 18. — Ст. 101.

18. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 р. // ОВУ. — 2000. — № 12. — Ст. 444.

19. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року // ВВРУ. — 2004. — № 15. — Ст. 232.

20. Про телебачення та радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 року, в редакції Закону України від 12 січня 2006 року // ВВРУ. — 2006. — № 18. — Ст. 155.

21. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16 липня 1999 року // ВВР. — 1999. — № 41. — Ст. 337.

22. Про застосування методів стерилізації громадян: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 06.07.1994 р. № 121 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi — Документ z0187-94

23. Про затвердження Інструкції про порядок проведення операції штучного переривання вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.07.2006 р. № 508 // ОВУ. — 2006. — № 43. — Ст. 2912.

24. Про затвердження Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів: наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 2002 року № 12 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi — Документ z0094-02

25. Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi — Документ 915-2007-п.

26. Про затвердження Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23.12.2008 р. // ОВУ. — 2008. — № 24. — Ст. 218.

27. У справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка): рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997 р. № 5-зп // ОВУ. — 1997. — число 46. — С. 126.

28. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 4.

29. Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію: Лист Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р. // Вісник господарського судочинства. — 2007. — № 3.

30. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 // Вісник Верховного Суду України. — 2009. — № 3.

31. Stefanchuk R.The Implementationofall-European Standardsin Human Rightsintothe Postsocialist Countries’s National Civil Legislation / R.Stefanchuk // LegalWorkshopofDebrecen. — 2006. — 3rdyear 1stissue, 1.January 2006 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:www.law.klte.hu/jogimuhely/02_eng_index.htm

32. Stefančuk R. Persönliche Nichtvermögensrechtenatürlicher Personenalsneues Rechtsinstitutinder Zivilgesetzgebungder Ukraine / R.Stefanchuk // OsteuropaRecht. — 2006. — № 1. — S. 22-33.

33. Басаргин И.Н. К вопросу о регулировании и защите личных неимущественных прав / И.Н.Басаргин // Цивилистические записки. Межвузовский сборник научных трудов. — М. : Статут, 2005. — Вып. 4. — С. 225-245.

34. Беседин А.И. Проблемы и перспективы гражданско-правового регулирования личных неимущественных отношений, не связанных с имущественными / А.И.Беседин // Актуальные проблемы российского гражданского права. Сб.науч.тр. — М., 2005. — Вып. 1. — С. 78-86

35. Галянтич М. Право на житло як особисте немайнове право / М. Галянтич, В. Махінчук // Юридична Україна. — 2003. — № 10. — С. 19-23.

36. Слипченко. Є. Еще раз о позитивном содержании личных неимущественных прав / Є.Сліпченко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 2. — С. 73-76.

37. Сліпченко Є. Економічний зміст особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи / Є.Сліпченко // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 7. — С.14-17

38. Стефанчук Р. А. К вопросу о легализации эвтаназии в странах СНГ / Р.А. Стефанчук // Медицинское право. — 2005. — № 3. — С. 34-43.

39. Стефанчук Р. А. Право на психическое здоровье как личное неимущественное право / Р.А. Стефанчук // Юрист. — 2005. — № 8. — С. 90-94.

40. Стефанчук Р. А. Современное состояние и перспективы развития института личных неимущественных прав физических лиц в гражданском законодательстве Украины / Р.А. Стефанчук // Право и политика. — 2006. — № 2 (74). — С. 54-65.

41. Стефанчук Р. О. «Посттанативні» особисті немайнові права фізичної особи / Р.О. Стефанчук // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 1. — С. 97-107.

42. Стефанчук Р. О. Injuria в римському праві як історико-правова передумова регулювання і охорони особистих немайнових відносин в сучасному цивільному праві / Р.О. Стефанчук // Актуальні проблеми держави і права. — Вип. 23. — 2004. — С. 113-118.

43. Стефанчук Р. О. Визначення моменту виникнення права на життя: продовжуючи дискусію / Р.О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 10. — С. 38-43.

44. Стефанчук Р. О. До питання про особисті немайнові відносини як структурну складову предмету цивільного права / Р.О. Стефанчук // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 3. — С. 136-149.

45. Стефанчук Р. О. До питання про поняття та зміст права на гідність та честь / Р.О. Стефанчук // Правова держава: щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 15. — К., 2004. — С. 229-239.

46. Стефанчук Р. О. До питання про право на інформацію як особисте немайнове право фізичних осіб / Р.О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 1 (5). — С. 61-66.

47. Стефанчук Р. О. До питання розуміння гідності фізичної особи та її правового режиму в контексті вітчизняних та європейських традицій права / Р.О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2007. — № 4 (24). — С. 84-89.

48. Стефанчук Р. О. Загальнотеоретичні проблеми поняття та системи особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві України: монографія / Р.О. Стефанчук / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. Подільська лабораторія з проблем адаптації цивільного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту управління та права, 2006. — 170 с.

49. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві: монографія / Р.О. Стефанчук / Хмельницький ін-т регіонального управління та права. — К.: Науковий світ, 2001. — 306 с.

50. Стефанчук Р. О. Здоров’я фізичної особи як об’єкт її особистих немайнових прав / Р.О. Стефанчук // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. — 2007. — № 37. — С. 299-307.

51. Стефанчук Р. О. Зміст особистих немайнових прав фізичної особи / Р.О. Стефанчук // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 7. — С. 10-13.

52. Стефанчук Р. О. Особиста свобода та право на свободу: цивільно-правові аспекти / Р.О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2007. — № 2. — С. 170-177.

53. Стефанчук Р. О. Особистий немайновий інтерес як форма дозвільної поведінки у цивільному праві / Р.О. Стефанчук // Економіка та право. — 2007. — № 1 (17). — С. 91-98.

54. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): монографія / Р.О. Стефанчук / Національна академія наук України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту управління та права, 2007. — 626 с.

55. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб як суб’єктивні цивільні права / Р.О. Стефанчук // Держава і право. — 2005. — Вип. 28. — С. 341-352.

56. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права, що індивідуалізують фізичну особу та пов’язані із її іменем / Р.О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 7. — С. 56-61.

57. Стефанчук Р. О. Поняття, правова природа особистих немайнових прав та їх місце в системі цивільного права / Р.О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 1. — С. 56-61.

58. Стефанчук Р. О. Право на життя як особисте немайнове право фізичних осіб / Р.О. Стефанчук // Право України. — 2003. — № 11. — С. 115-119.

59. Стефанчук Р. О. Право на здоров’я як особисте немайнове право фізичних осіб / Р. О. Стефанчук, А. М. Зелінський // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 2 (6). — С. 44.

60. Стефанчук Р. О. Право на ім’я / Р.О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2005. — № 1-2 (13-14). — С. 83-97.

61. Стефанчук Р. О. Право на особисту безпеку (безпеку природного існування) фізичної особи як особисте немайнове право / Р.О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 12. — С. 32-36.

62. Стефанчук Р. О. Право на особисту недоторканність (цивільно-правовий аспект) / Р.О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 5. — С. 64-68.

63. Стефанчук Р. О. Право на психічне здоров’я та гарантії його реалізації та захисту / Р.О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 3-4 (7-8). — С. 70-78.

64. Стефанчук Р. О. Право на самогубство: вершина гуманності чи юридичний нонсенс? / Р.О. Стефанчук // Приватне право і підприємництво. — 2006. — Вип. 5 — С. 50-55.

65. Стефанчук Р. О. Репродуктивні права фізичної особи: поняття, система, особливості здійснення / Р.О. Стефанчук // Вісник Львівського національного університету: серія право. — 2004. — Вип. 39. — С. 296-304.

66. Стефанчук Р. О. Система особистих немайнових прав в сфері авторства / Р.О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3 (15). — С. 60-65.

67. Стефанчук Р. О. Система особистих немайнових прав фізичних осіб в сфері сімейних відносин: до питання вдосконалення / Р.О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2006. — № 2 (18). — С. 107-111.

68. Стефанчук Р. О. Система особистих немайнових прав фізичної особи / Р.О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2004. — № 9. — С. 24-32.

69. Стефанчук Р. О. Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному законодавстві України / Р.О. Стефанчук // Правова держава: щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 18. — К., 2007. — С. 337-345.

70. Федюк Л. Класифікація особистих немайнових прав у цивільному праві / Л. Федюк // Право України. — 2005. — № 6. — С. 95-98

71. Федюк Л. Концептуальні підходи до особистих немайнових прав як предмета цивільного права / Л. Федюк // Право України. — 2005. — № 9. — С. 105-107.

72. Харчук В. Право на евтаназію як особисте право людини / В. Харчук // Юридичний журнал. — 2010. — № 4. — С. 34-37.

Тема 16

1. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.

2. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 р. // ОВУ. — 1998. — № 13. — Ст. 234

3. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. (зі змінами та доповненнями) // ВВР. — 1993. — № 4. — Ст. 19.

4. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23.09.1997 р. // ВВР. — 1997. — № 50. — Ст. 302.

5. Про державну таємницю: Закон України від 21.09.1999 р. // ВВР. — 1999. — № 49. — Ст. 428.

6. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 р. // ВВР. — 1995. — № 23. — Ст. 183.

7. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. // ВВР. — 1993. — № 1. — Ст. 1.

8. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // ВВР. — 1994. — № 27. — Ст. 218.

9. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // ВВР. — 1992. — № 48. — Ст. 650.

10. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25.06.1993 р. // ВВРУ. — 1993. — № 33. — Ст. 345.

11. Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 р. // ВВР. — 2001. — № 30. — Ст. 142.

12. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15.11.2001 р. // ОВУ. — 2001. — № 51. — Ст. 2258.

13. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. // ВВР. — 1991. — № 25. — Ст. 283.

14. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 р. // ВВР. — 1994. — № 10. — Ст. 43.

15. Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 // ВВСУ. — 2000. — № 12.

16. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 4

17. Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію: Лист Вищого господарського суду України від 28.03.2007 р. // Вісник господарського судочинства. — 2007. — № 3

18. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 // Вісник Верховного Суду України. — 2009. — № 3.

19. Стефанчук Р. А. К вопросу о легализации эвтаназии в странах СНГ / Р. А. Стефанчук // Медицинское право. — 2005. — № 3. — С. 34-43.

20. Стефанчук Р. А. Право на психическое здоровье как личное неимущественное право / Р. А. Стефанчук // Юрист. — 2005. — № 8. — С. 90-94.

21. Стефанчук Р. А. Современное состояние и перспективы развития института личных неимущественных прав физических лиц в гражданском законодательстве Украины / Р. А. Стефанчук // Право и политика. — 2006. — № 2 (74). — С. 54-65.

22. Стефанчук Р. О. «Посттанативні» особисті немайнові права фізичної особи / Р. О. Стефанчук // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 1. — С. 97-107.

23. Стефанчук Р. О. Injuria в римському праві як історико-правова передумова регулювання і охорони особистих немайнових відносин в сучасному цивільному праві / Р. О. Стефанчук // Актуальні проблеми держави і права. — Вип. 23. — 2004. — С. 113-118.

24. Стефанчук Р. О. Визначення моменту виникнення права на життя: продовжуючи дискусію / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 10. — С. 38-43.

25. Стефанчук Р. О. До питання забезпечення цивільно-правової охорони приватного життя фізичної особи: досвід України та Німеччини / Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2005. — № 4 (16). — С. 68-72.

26. Стефанчук Р. О. До питання правової регламентації, здійснення та захисту прав пацієнтів в Україні / Р. О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2004. — № 3 (11). — С. 39-44.

27. Стефанчук Р. О. До питання про особисті немайнові відносини як структурну складову предмету цивільного права // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 3. — С. 136-149.

28. Стефанчук Р. О. До питання про поняття та зміст права на гідність та честь / Р. О. Стефанчук // Правова держава: щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 15. — К., 2004. — С. 229-239.

29. Стефанчук Р. О. До питання про право на інформацію як особисте немайнове право фізичних осіб / Р. О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 1 (5). — С. 61-66.

30. Стефанчук Р. О. До питання розуміння гідності фізичної особи та її правового режиму в контексті вітчизняних та європейських традицій права / Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2007. — № 4 (24). — С. 84-89.

31. Стефанчук Р. О. Загальнотеоретичні проблеми поняття та системи особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві України: монографія / Р.О. Стефанчук / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. Подільська лабораторія з проблем адаптації цивільного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту управління та права, 2006. — 170 с.

32. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві: монографія / Р. О. Стефанчук / Хмельницький ін-т регіонального управління та права. — К.: Науковий світ, 2001. — 306 с.

33. Стефанчук Р. О. Здоров’я фізичної особи як об’єкт її особистих немайнових прав // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. — 2007. — № 37. — С. 299-307.

34. Стефанчук Р. О. Зміст особистих немайнових прав фізичної особи / Р. О. Стефанчук // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 7. — С. 10-13.

35. Стефанчук Р. О. Компенсація моральної шкоди як спосіб захисту особистих немайнових прав фізичних осіб: проблеми та шляхи вирішення / Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2007. — № 1 (21). — С. 67-83.

36. Стефанчук Р. О. Особиста свобода та право на свободу: цивільно-правові аспекти / Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2007. — № 2. — С. 170-177.

37. Стефанчук Р. О. Особистий немайновий інтерес як форма дозвільної поведінки у цивільному праві / Р. О. Стефанчук // Економіка та право. — 2007. — № 1 (17). — С. 91-98.

38. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): монографія / Р. О. Стефанчук ; Національна академія наук України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — Хмельницький: Видавництво Хмельницького ун-ту управління та права, 2007. — 626 с.

39. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб як суб’єктивні цивільні права / Р. О. Стефанчук // Держава і право. — 2005. — Вип. 28. — С. 341-352.

40. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права, що індивідуалізують фізичну особу та пов’язані із її іменем / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 7. — С. 56-61.

41. Стефанчук Р. О. Поняття, правова природа особистих немайнових прав та їх місце в системі цивільного права / Р. О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2002. — № 1. — С. 56-61.

42. Стефанчук Р. О. Право на життя як особисте немайнове право фізичних осіб / Р. О. Стефанчук // Право України. — 2003. — № 11. — С. 115-119.

43. Стефанчук Р. О. Право на ім’я / Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2005. — № 1-2 (13-14). — С. 83-97.

44. Стефанчук Р. О. Право на особисту безпеку (безпеку природного існування) фізичної особи як особисте немайнове право / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 12. — С. 32-36.

45. Стефанчук Р. О. Право на особисту недоторканність (цивільно-правовий аспект) / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2005. — № 5. — С. 64-68.

46. Стефанчук Р. О. Право на психічне здоров’я та гарантії його реалізації та захисту / Р. О. Стефанчук // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 3-4 (7-8). — С. 70-78.

47. Стефанчук Р. О. Право на самогубство: вершина гуманності чи юридичний нонсенс? / Р. О. Стефанчук // Приватне право і підприємництво. — 2006. — Вип. 5 — С. 50-55.

48. Стефанчук Р. О. Принципи та гарантії здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2007. — № 3. — С. 48-57.

49. Стефанчук Р. О. Проблеми у застосуванні спеціальних способів захисту особистих немайнових прав фізичних осіб / Р. О. Стефанчук // Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 7. — С. 36-42.

50. Стефанчук Р. О. Репродуктивні права фізичної особи: поняття, система, особливості здійснення / Р. О. Стефанчук // Вісник Львівського національного університету: серія право. — 2004. — Вип. 39. — С. 296-304.

51. Стефанчук Р. О. Система особистих немайнових прав в сфері авторства / Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3 (15). — С. 60-65.

52. Стефанчук Р. О. Система особистих немайнових прав фізичних осіб в сфері сімейних відносин: до питання вдосконалення // Університетські наукові записки. — 2006. — № 2 (18). — С. 107-111.

53. Стефанчук Р. О. Система особистих немайнових прав фізичної особи / Р. О. Стефанчук // Юридична Україна. — 2004. — № 9. — С. 24-32.

54. Стефанчук Р. О. Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному законодавстві України / Р. О. Стефанчук // Правова держава: щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Вип. 18. — К., 2007. — С. 337-345.

55. Стефанчук Р. О. Право на здоров’я як особисте немайнове право фізичних осіб / Р. О. Стефанчук, А. М. Зелінський // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 2 (6). — С. 44.

Цивільне право (частина перша) : змістові модулі 1-2 : робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр за напрямом підготовки 6.030401 Правознавство галузі знань 0304 Право / [укл. : Р. О. Стефанчук, М. О. Стефанчук, Ж. Л. Чорна, А. М. Зелінський, Г. В. Анікіна, О. Ю. Черняк, О. О. Посикалюк, М. Б. Гарієвська]. — Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2011. — 186 с.

Стефанчук Руслан Олексійович

Стефанчук Микола Олексійович

Чорна Жанна Леонтіївна

Анікіна Галина Володимирівна

Зелінський Андрій Миколайович

Черняк Олена Юріївна

Посикалюк Олег Олександрович

Гарієвська Мирослава Богданівна

Підписано до друку 04.11.2011. Формат А5. Папір друкарський.

Друк різографічний. Умовн. друк. арк. 7,09.

Тираж 18 прим. Зам. №____ 

Видруковано в Хмельницькому університеті управління та права

Комп’ютерна верстка Ж. Л. Чорна, О. Ю. Черняк

Відповідальний за випуск Ю. В. Білоусов

_______________________________________________________

29013, М. Хмельницький, вул. Театральна, 8

Редакційно-видавничий відділ університету

197