3. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України, Гетьманщини і Запорізької Січі.

Слобідська Україна поділялася на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський. Полки очолювались полковниками, які підпорядковувались царському воєводі.

Гетьманщина поділялась на десять полків. Очолював її гетьман. Полки і сотні очолювались полковниками і сотниками. Великий вплив мала козацька старшина. Всі справи Росія вирішувала через Малоросійський приказ.

Запорізька Січ втрачала своє значення і підпорядковувалася гетьманом Лівобережжя. Основним заняттям запорожців стає не війна а землеробство, ремісництво, торгівля.

Питання для самоконтролю:

1. Складіть історичний портрет П. Дорошенка.

2. Чому Андрусівське перемир’я стало для України трагедією?

3. Чи була на Гетьманщині національна й релігійна дискримінація?

Тести:

1. У лютому - березні 1648 р. Б.Хмельницький уклав угоду про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої з:

А) Кримським ханством Б) Московською державою

В) Швецією

2. Територія Української козацькою державою за умовами Зборівського договору включала землі колишніх воєводств:

А) Руське Б) Чернігівське В) Белзьке

Г) Брацлавське Д) Києвське Е) Волинське

3. Перша битва між українською повстанською армією і військом Речі Посполитої відбулася:

А) під Корсунем Б) під Жовтими Водами В) під Пилявцями.

Відповіді: 1)а; 2)б, г, д; 3)б.

Тема 6 : „Кирило-Мефодіївське братство ”

План

1. Національна ідея в суспільно-політичному русі І половини XIX століття.

2. Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства

3. Програмна братства

4. Вплив діяльності Кирило - Мефодіївців на розвиток українського національного руху.

Література: О.Бойко "Історія України", сгр, 198-206

Ф. Турченко "Історія України " Р. 10.

Методичні вказівки: При вивченні теми слід звернути увагу на те, що в середині XIX століття Київ став центром загальнополітичного управління руху. Створення навесні 1846 року нелегально політична організація Кирило - Мефодіївське товариство названо на честь просвітителів Кирила та Мефодія. З'ясуйте, хто входив в це товариство ( вік, за фахом ) яка мета, програма дії.

Словник, дата: Братства, еліта національна. Січень 1846 - березень 1847 - діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

1. Національна ідея в суспільно-політичному русі першої половини

ХІХ ст.

На межі 1830-х і 1840-х рр. виступила на суспільну арену нове покоління українських діячів. Їх вже не задовольняє культурно-просвітницька діяльність. Вони виступають проти національного гноблення і ставлять політичні вимоги: ліквідація самодержавно-кріпосницького режиму, становлення демократично-республіканської форми правління, здобуття державної незалежності України.

2. Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства.

Велике суспільно-політичне значення мала діяльність створеного в 1846 p. y Києві Кирило-Мефодіївського товариства. Члени Кирило-Мефодіївського товариства прагнули, по-перше, сформувати українську національну ідею, основні проблеми якої були вже поставлені в ході національної боро­тьби, а саме: якою повинна бути роль українців серед слов'янських народів; чи повинна українська нація створювати власну, незалежну від Росії та Австрії, державу; якими засо­бами можна ліквідувати національне гноблення, створити незалежну державу. . Роль Кирило-Мефодієвського товариства в українському національному відродженні

Організація на честь слов'янських просвітників, проповідників православ­ної християнської релігії, була названа Кирило-Мефодіївським товариством (братством).

До основного складу товариства увійшло 12 осіб. Крім названих органі­заторів серед них були: поет і художник Тарас Шевченко; письменник і педагог, автор української абетки (якою користуються і сьогодні) Пантелеймон Куліш; педагог і журналіст (вищу освіту здобув у Парижі), поміщик з Полтави Микола Савич; поет-перекладач Олександр Навроцький: етнограф-фольклорист Панас Маркович; педагог Іван Посяда; поет і публіцист, автор правознавчого трактату "Ідеали держави" Георгій Андрузький: педагоги Олександр Тулуб і Дмитро Пильчиков. У засіданнях товариства брали участь не лише постійні члени.

3. Програма братства.

Братчики виступали за утвердження демократичного ладу, об'єднання слов'янських народів у федерацію зі столицею у Києві. У Всеслов'янській фе­дерації повинні були скасовуватися стани, смертна кара, тілесні покарання. Обов'язковим повинно було стати початкове навчання та свобода віросповідання.

Кирило-мефодіївці робили наголос на культурно-просвітницькій діяль­ності, яка мата створити передумови для соціальних реформ. В той же час, Т.Шевченко разом з Гулаком закликали до повалення самодержавства та ор­ганізації народного повстання проти кріпосництва

Найдокладніше програма Кирило-Мефодіївського товариства викладена в історико-публіцистичному творі "Книга буття українського народу" (інша назва - "Закон Божий"). В цілому тут викладено 109 положень релігійно-повчального та історико-публіцистичного змісту: розповідалося про боротьбу українського козацтва, велику французьку революцію тощо.

За доносом одного із студентів весною 1847 р. всі 12 постійних учасників товариства були заарештовані і відправлені до Петербурга. Микола І особисто керував слідством. Братчиків було засуджено й заслано до різних місць імперії. Найсуворіше було покарано Шевченка.

Коли Олександр II у 1855 р. амністував братчиків, Бєлозерський, Косто­маров. Куліш, пізніше Шевченко прибули до Санкт-Петербурга, який став цен­тром українського національного руху. Поміщики-меценати В.Тарновський і Г.Галаган дали Кулішеві кошти на організацію видавничої справи. У столиці імперії друкувалися антикріпосницькі вірші Т.Шевченка, твори П.Куліша.