Тема 4 :„Культура і церковне життя напри кінець XVI -у першій половині XVII ст.”

План

1. Греко-католицька церква .

2. Місце української православної церкви в політичному житті України в першій половині хvĭĭ. Митрополит Петромогила —просвітник, реформатор церкви.

3. Умови національно-культурного відродження в Україні .

Література: Б. Лановик „Історія України” К.:2000 стор. 133-148

Методичні вказівки: З’ясуйте, які зміни в релігійному житті України, чим це було зумовлено, який зміст та значення для українського народу мала Брестська Унія.

1. Греко-католицька церква в першій половині ХVІІ ст.(, або уніацька церква) утворилася внаслідок Брестської унії 1596 р. Із самого початку греко-католицька церква потрапила в складне становище. Ця церква підпорядкрвувалася папі римському, але зберігала східний обряд і українську мову богослужинь. З одного боку, греко-католицька церква небула зрівняна з католицької. З іншого боку, більшість укрїнського населення ставилася до уніатської церкви як до чужої. Багато ієрархів православної та греко-католицької церков бачили вихід із церковної кризи в об’єднанні церков, створенні єдиної незалежної української християньської церкви.

Після Брестської унії 1596 р. українська православна церква в Речі Поспо­литій опинилася фактично поза законом. Православні церкви й монастирі по­збавлялися майна. Православні українці змушені були платити податки на утримання католицького духівництва; їм нерідко заборонялося правити церковну службу, обіймати високі посади, створювати вищі навчальні заклади тощо. Вір­ними православ'ю залишилися тільки два єпископи: львівський - Гедеон Бала­бан і перемишльський - Михайло Копистинський. Після їхньої смерті єдиним православним єпископом був Єремія Тисарівський, що займав Львівську кафед­ру, запевняючи короля, що він - уніат. Після смерті Єремії польський уряд, ско­риставшись відсутністю єпископів, оголосив православну церкву неіснуючою.

Однак більшість українців і білорусів залишалися прихильниками правосла­в'я. Захисниками православ'я були козаки.

У 1620 р. вдалося відновити православну церковну ієрархію. Для цього було використано перебування в Україні ієрусалимського патріарха Феофана, запро­шеного гетьманом Сагайдачним. Феофан під захистом запорожців благословив нового київського митрополита Іова Борецького та декількох єпископів.

Іов Борецький багато зробив для розвитку освіти й друкарства. Він давав власні гроші на підтримку створеної ним Київської братерської школи. Іов Боре­цький зумів згуртувати навколо себе талановитих учених, письменників, просві­тителів - Мелетія Смотрицького, Єлисея Плетенецького, Петра Могилу й інших.

2. Місце української православної церкви в політичному житті України. Мітрополіт Петро Могила – просвітник, реформатор церкви.

Послідовником Іова Борецького, видатним просвітителем, церковним діячем був Петро Могила (1596-1647). П. Могила народився в сім'ї молдавського гос­подаря Симеона й угорської князівни Маргарети, але його рід здавна був зв'яза­ний з Україною.

Ставши києво-печерським архімандритом, П. Могила познайомився й по­дружився з І. Борецьким, що суттєво вплинув на формування його релігійного світогляду. У 1632 р. П. Могила став митрополитом, і цього ж року він домігся від королівської влади визнання церковної ієрархії.

Для відновлення авторитету й впливу православної церкви П. Могила почав проведення глибокої церковної реформи.

Насамперед, він зумів ввести сувору дисципліну серед священиків і че­нців. Нагляд над священиками стали здійснювати протопопи, що обиралися серед найбільш гідних священиків.

Іншою важливою справою П. Могили було повернення Українській пра­вославній церкві майна та земель, реставрація храмів. Зокрема, він відбудував Софійський собор, Михайлівську церкву Видубицького монастиря й багато ін­ших. У пошуках поховання князя Володимира Святого він провів розкопки руїн Десятинної церкви.

Намагаючись наблизити православну церкву до народу, П. Могила ввів богослужіння українською мовою замість церковнослов'янської, що вже тоді була не зовсім зрозумілою для українців.

Важливим способом поширення просвітництва П. Могила вважав книго­друкування, дбав про розвиток друкарень. Завдяки його зусиллям у Лаврській друкарні були видані книги, написані за його участю - «Служебник» і «Требник», у яких були закріплені зміни, що відбувалися в церковному житті.

Головним змістом релігійної, культурної та. політичної діяльності П. Могили стали освіта й просвітництво. П. Могила, що заснував у 1631 р. Лаврську школу (звідси й назва - Могилянська), об'єднав її в 1632 р. з Київською братерською школою, створивши таким чином першу вищу школу - Києво-Могилянську колегію (пізніше Києво-Могилянська академія). Завдяки проведе­ній у 1633-1647 pp. П. Могилою реформі освіти шкільну систему України було . перебудовано за найбільш ефективною системою єзуїтських коледжів; навчання в колегії було організовано на європейський зразок. За заповітом митрополит залишив Києво-Могилянській колегії свою бібліотеку, будинок і господарство на Подолі, майно багатьох хуторів і сіл, що йому належали, а також величезну суму грошей.

За великі заслуги перед православною церквою 12 грудня 1996 р.

П. Могила був канонізований.

3. Умови національно-культурного відродження в Україні. Острозька академія. Відродження української школи почалося з діяльності Острозького культурного - освітнього центру у 1576р. З ініціативи князя Костянтина Острозького. Давні слов'янські традиції православ’я збагачувалися тут досягненнями європейської освіти. В Острозькій школі вивчалися мови - слов'янська, грецька та латинська, викладалися в ній і "сім вільних наук": граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Програма передбачала початкову та середню освіту з елементами вищої тому її називали і школою, і колегіумом, і академією. Це була перша в Україні "слов'яно - греко - латинська" школа - перший вищий навчальний заклад в Україні та серед православних.

Питання для самоконтролю:

1. Складіть історичний портрет П. Могили.

2. Які суспільні процеси лежали в основі реформації?

3. Чому православна церква в 16 ст. була ослаблена?

Тести:

1. Внаслідок запровадження польського адміністративного устрою на українських землях після Люблінської унії було створено:

А) удільні князівства; Б) воєводства В) землі

2. Становище селян на українських землях, які за Люблінською унією перейшли під владу Польщі:

А) покращилося Б) погіршилося В) не змінилося

3. Реформування української православної церкви здійснив митрополит:

А) Йов Борецький; Б) Петро Могила; В) Михайло Рогоза.

4. Брестська церковна унія заключена в:

А) 1659 р. Б) 1596 р. В) 1569 р.

5. В Україні перше братство виникло:

А) У Львові в 1568 р. Б) У Львові в 1586 р. В) У Києві в 1586 р.

Відповіді: 1)б; 2)б; 3)б; 4)б; 5)б.