3. Архітектура та живопис.

Значного розвитку набула архітектура. За Володимира Святославича будується храм Богородиці, який потім назвали Десятинною церквою (на його утримання князь брав десяту частину доходів своїх підданців). Вона була прикрашена фресками, мозаїкою. В 1037 р. зведено найбільший храм Київської Русі — Софійський собор. За його зразком у Чернігові будується Спаський собор, у Новгороді та Полоцьку — Софійські собори. Ярослав Мудрий споруджує у Києві Золоту браму.Давньоукраїнську архітектуру визначали глибокі національні традиції. Але з прийняттям християнства вона зазнала великого впливу візантійського мисте­цтва, зокрема в області культової архітектури. Однак руські майстри не сліпо копіювали візантійські зразки, а збагачували їх місцевими елементами, майс­терно вписуючись у природний ландшафт.

За основу культових споруджень було взято хрестово-баневий тип хра­му. Основною рисою таких храмів є те, що їхній внутрішній простір, перекритий зводами, у перспективі мав форму хреста, над середньою частиною якого підні­малася головна баня. За допомогою арок і вітрил (спеціальних будівельних конструкцій) баня з барабаном обпиралася на чотири стовпа. Зі східного боку знаходилися вівтарні апсиди. У деяких храмах було шість, вісім, а подекуди й 12 стовпів. Будувалися церкви з цегли (плінфи) та каменю, що клали за допомо­гою розчину вапна з домішкою товченої кераміки. Це додавало споруді рожевого відтінку. Дах покривався листовим свинцем або черепицею. У віконні прорізи вставляли дерев'яні рами з круглими шибками.

Початок кам'яного культового будівництва було покладено спорудженням у Києві в 989-996рр. церкви Богородиці (в народі її називали Десятинною цер­квою). 6 грудня 1240р. її зруйнували монголо-татари. Вона була багато при­крашена: під час археологічних розкопок знайдено мармурові капітелі колон,

Найбільш видатним архітектурним спорудженням Русі першої половини XI ст. був Софійський собор у Києві (1037).

Фрески (розпис водорозчинними фарбами по сирій штукатурці) являли со­бою багатофігурні композиції, численні зображення святих, красиві орнаменти. Зберігся ряд сцен євангельського циклу, частина розписів присвячених.

Мозаїки (зображення, створені зі шматочків кольорового каміння, кераміч­них плиток, смальти тощо) прикрашають баню та головний вівтар Софії Київсь­кої.

Масштабне будівництво розпочинається й в інших давньоруських містах. Зо­крема в Чернігові в 30-і pp. XI ст. був зведений Спаський собор

У XII ст. на розвитку архітектури позначилися нові політичні умови. Кіль­кість будівель збільшилася, але розміри храмів зменшилися, спростилися їхня конструкція й оформлення.

За часів роздробленості широкого розмаху набуває будівництво в Києві, Че­рнігові, Переяславі, Галичі, Володимиро-Волинському. В удільних князівствах . поступово з'являлися свої архітектурні особливості.

Хоча будівництво з каменю стало дуже поширеним у часи Київської Русі, проте, зовнішній вигляд міст і селищ визначався не кам'яними, а дерев'я­ними спорудами. Грандіозними були оборонні споруди.

Архітектура Давньої Русі досягла високого рівня розвитку. Багато видатних архітектурних споруджень цього періоду є справжніми шеде­врами світового мистецтва,

4. Прикладне мистецтво. В народному побуті шороко використовувалися орнаментальні композиції, різблені речі. Давньоруські майстри виготовляли чудові ювелірні вироби, майолікову кераміку, художнє литво.

Назва «Русь» застосовувалася тільки до території нинішньої України. Піз­ніше московські царі іменували себе володарями Московської держави, а також «всієї Русі». І тільки в 1713 р. Петро І видав указ про перейменування Московії на Росію, а в 1721 р. - Російську імперію.

Слово «український» уперше вживається в «Проповідях» теолога Григорія ще в середині XI ст. Термін «Україна» згаданий у Київському літописі 1187о. як синонім поняття «країна», тобто - край, рідна земля (для порівняння: Сер­бія по-сербо-хорватські - Сербська Країна).

З 1335 р. для назви західноукраїнських земель стало вживатися запозичене в греків поняття «Мала Русь» Це церковно-адміністративне поняття утворено на зразок грецьких термінів «Мала Греція» (тобто корінна Греція, метрополія) та «Велика Греція» (тобто колоніальна Греція, грецькі колонії). Виходячи з цього, корінну метрополію греки називали «Мала Русь», а колонії на півночі - «Велика Русь».

Згодом поняття «Мала Русь» перетворилося на поняття «Малоросія». Од­нак у різні періоди так називали різні регіони України.

Питання для самоконтролю теми 8-9:

1. Що зумовило високий рівень розвитку культури Київської Русі ?

2. Елементи яких обрядів збереглися до наших днів ?

3. Чому книга так високо цінувалася?

Тести:

1. Автором ”Повісті минулих літ” є:

А) Володимир Мономах; Б) митрополит Іларіон;

В) чернець Нестор.

2.Автором “Повчання дітям” був:

А) Ярослав Мудрий; Б) Ізяслав Ярославич;

В) Володимир Мономах.

3. Перша бібліотека в Київській Русі була створена за правління князя:

А) Володимира Мономаха ; Б) Ярослава Мудрого;

В) Володимира

4. Дитинець, посад – це складові частини:

А) княжого володіння ; Б) міста (града);

В) помістя боярина.

5. Княжим знаком князя Володимира був:

А) тризуб ; Б) воїн зі списом; В) архангел Михаїл.

Відповіді: 1.в); 2.в); 3.б); 4.б); 5.а).