Методичні рекомендації до підготовки рефератів

Одним з видів самостійної роботи студентів є підготовка реферату.

Реферат покликаний показати знання студентів основних категорій сучасної соціології. Найбільших соціологічних шкіл, відповідних публікацій. При оцінці реферату особливе значення буде надаватися самостійності мислення, новим прикладам, проробленню книг і публікацій, що не входять до рекомендованого списку літератури.

При роботі з першоджерелами варто уникати прямого конспек­тування тексту, а зосередити увагу на коментуванні, тобто на вик­ладі власних поглядів щодо розглянутого матеріалу. Однак цитуван­ня (оформлене посиланнями) також може використовуватися для аргументації чи формулювання думки автора.

Реферат повинний мати чітку структуру. Початок реферату — план, що складається з розділів і підрозділів, які відповідають заго­ловкам і підзаголовкам у тексті. За змістом (планом) йде вступ: по­становка мети, задач, визначення меж дослідження теми. Основна частина за етапами розкриває тему реферату. Наприкінці оформля­ються висновки, показуються напрями подальшого розвитку теми. Завершується реферат списком використаних джерел (оформленим за встановленим порядком).

Під час роботи над рефератом передбачається консультування викладача: обговорення напряму наукового пошуку, узгодження пла­ну (змісту) та ін. Реферат, прорецензований викладачем, виноситься до захисту і обговорення в аудиторії.

Обсяг реферату — 10-12 сторінок.

Тема реферату вибирається (за бажанням) із пропонованої тема­тики. За узгодженням з викладачем можливе самостійне формулю­вання теми.

Теми рефератів

1. Історія "українських племен" у працях М. С. Грушевського.

2. Дипломатичні відносини перших князів.

3. "Руська правда" як перший юридичний кодекс.

4. Історичний портрет княгині Ольги.

5. Історичний портрет Володимира Великого.

6. Становище України напередодні Переяславської Ради

7. Березневі статті 1654 року та їх оцінка в історичній літературі.

8. Порушення Переяславської угоди царським урядом і контрзаходи

Б. Хмельницького.

9.Національне питання в Україні на початку XX ст.

10.Студентський рух в Україні початку XX ст.

11.Формування багатопартійної системи в Україні.

12.Україна в умовах незалежності: здобутки і проблеми.

13.Взаємозв'язки України з іншими державами СНД: політико-економічний аспект.

Тема 1: "Слов'яни"

План

1. Етногенез слов'ян.

2. Венеди, анти, склавини.

3. Суспільний розвиток східних слов'ян.

Література: Бойко О. Д. "Історія України".К.:2003 стор. 32-40

Методичні вказівки: При вивченні теми зверніть увагу на територію розселення слов'ян, під якою назвою вони згадуються в працях давньоримських вчених. Яким був їх суспільний розвиток та основні заняття.

1. Етногенез слов’ян.

Слов'яни. — це велика група європейських народів, об'єднаних близькістю мов і спільним походженням. У мовному відношенні слов'яни поділяються на західних, східних та південних. До Захід­них слов'ян відносяться такі народи, як поляки, чехи, словаки, лу­жичани. До південних: болгари македонці, хорвати, словенці, боснііщі, чорногорці, серби. До східних: українці, росіяни, білоруси.

Питання походження східних слов'ян і на сьогодні є недостатньо вивченим. Існує декілька версій відносно територій, де формувався східно-слов'янський етнос, та часу, коли це відбувалось. Найбільш поширеною є та, згідно якої перший етап складання слов'янства, так званий передслов'ян-ський, сягає другої половини II - I тис. до н.е. Саме тоді починається форму-вання декількох археологічних культур, які пізніше стали характерними для слов'ян. Передслов'янський період пов'язаний з виникненням на правобережній лісостеповій Наддніпрянщині Зарубинецької культури, яка, на думку більшості вчених, є спільною для всього слов'янства. У той період населення межиріччя Десни, Сейму і Сожа було осілим, жило в основному з землеробства, ремесел і торгівлі.