Попит на досконало конкурентному ринку праці.

Досконало конкурентним ринком праці вважається ринок, де наявна велика кількість працівників, які пропонують свої послуги та роботодавців, які спроможні надати робочі місця. Даний вид ринку характеризується:

1. Великою кількістю фірм, які конкурують одна з іншою при наймі конкретного виду праці

2. Великою кількістю працівників з однаковою кваліфікацією, які пропонують вид послуг праці незалежно один від одного

3. Ні фірми ,ні працівники не контролюють ринкову ставку заробітної плати.

Ринковий попит на певний вид праці можна визначити шляхом додавання кривих попиту на працю окремих підприємств

Графік попиту на робочу силу виглядає так:

Рисунок 71. Графік попиту на робочу силу

З графіку видно, що при зниження рівня ринкової заробітної зу мовлює збільшення кількості попиту на працю з точки Q₁ в точку Q₂ . Нецінові фактори, що впливають на працю зумовлюють пререміщення кривої попиту з D₁ у D₂

Фактори, які зумовлюють попит на працю:

1. Заробітна плата (Ціновий фактор)

2. Сукупний попит на товари та послуги (При зростання попиту на товари і послуги зростає попит на трудові ресурси)

3. Технічна озброєність праці (у разі її підвищення скорочується попит на трудові ресурси)

4. Технологія виробництва (інша галузева та професійна структура зайнятості змінює і структуру попиту на трудові ресурси)

Пропозиція робочої сили

Являє собою контингент працездатного населення, що пропонує роботодавцю свою здатність до праці в обмін на фонд життєвих благ. Пропозиція на ринку праці формується під впливом багатьох факторів. Людина робить вибір: продавати чи не продавати свою працю? Вирішуючи, яку кількість праці запропонувати, вона вибирає між двома цінностями: своїм дозвіллям і тими споживчими благами, які зможе придбати на заробітну плату. При цьому враховуються такі умови:

1. В разі підвищення заробітної плати діє «ефект заміни»: працівникові вигідно відмовитися від годин дозвілля і збільшити свій робочий час, якщо ціна його праці забезпечує йому більше переваг у вигляді корисностей тих речей і послуг, які він зможе придбати.

2. Збільшуючи свій робочий час, працівник на кожну його додаткову одиницю витрачає більше фізичної та розумової енергії: діє «ефект граничних витрат праці». Це озаначає, що лише за умови збільшення заробітної плати індивід погодиться працювати більше.

3. Підвищення заробітної плати створює «ефект доходу». Він проявляється в тому, що, задовольнивши свої першочергові потреби, працівник, який одержує високу платню, починає більше цінувати дозвілля. Щоб спонукати працівника збільшувати пропозицію своєї праці на ринку, треба підвищити йому заробітну плату.

Рисунок 72: Графік пропозиції робочої сили

Основним матеріальним стимулом підвищення рівня пропозиції праці виступає заробітна плата (рисунок 72) (підвищення рівня заробітної плати робітників зумовлює підвищення кількості попозиції праці з точки Q₁ в точку Q₂).

Крім заробітної плати на пропозицію праці впливає (ці фактори зумовлюють рух самої кривої пропозиції праці):

• Низький рівень добробуту населення та обтяжлива податкова політика змушує працівників збільшувати пропозицію робочої сили, шукаючи додаткового заробітку для задоволення своїх першочергових потреб

• Із зміною вікової структура населення змінюється пропозиція на ринку праці: збільшення кількості людей працездатного віку призводить до збільшення кількості пропозиції робочої сили.

• Із підвищенням освітнього та культурного рівня населення збільшується пропозиція кваліфіковоної праці.

• Професійні спілки впливають на підвищення заробітної плати, стимулюючи збільшення пропозиції праці.

• Приріст величини трудових ресурсів;

• Співвідношення зайнятого і незайнятого населення;

• Особливості пенсійного законодавства;

• Культура і релігія і ін.

Рішення про пропозицію своєї робочої сили приймають самі працівники. Важливу роль в цьому грають: схильність до професії; престиж праці і фірми-роботодавця; можливість реалізувати творчі здібності; культурні або релігійні інтереси і т.п.