Проблема стабільності

По-перше, у кожного учасника картелю виникає спо­куса продавати свою продукцію за високу картельну ці­ну, але перевищувати картельну квоту, отримуючи дода­тковий прибуток. Якщо такої поведінки дотримується більшість фірм у картелі - він приречений розвалитися.

По-друге, потенційну загрозу картелю несе об'єд­нання аутсайдерів у контркартель. У більшості країн відверті змови картельного типу заборонено законом, тому частіше існують таємні змови, які дуже небезпечні для суспільства, бо практично уникають контролю з боку держави.

У галузях, де ціни мають тенденцію бути стабільними відносно довгий час, для координації дій застосовується лі­дерство в цінах.

Ціноутворення за принци­пом «витрати плюс»

При олігополістичному ціноутворенні за принципом «витрати плюс» спочатку розраховується середній рівень ви­трат, виходячи з неповної завантаженості виробничих поту­жностей, щоб мати можливість невілювати кон'юнктурні зрушення.

При розрахунку витрат більшу питому вагу мають змінні витрати. До їх середньої величини (AVC) додається певний відсоток, що включає в себе середні постійні витрати (AFC) і нормальний прибуток (PF).

Відсоток залежить від еластичності попиту на продукцію: при нееластичному попиті він буде вищим і навпаки.

Контрольні питання:

1. Що таке олігополія, та які її основні характеристики?

2. З яких причин є важливим ефект злиття?

3. Що передбачає функціонування ринку в умовах олігополії?

4. Які існують особливості поведінки олігополіста?

5. Що таке дуополія?

6. Які існують моделі ціноутворення?

7. Як виглядає модель ламаної кривої попиту?

8. Схарактеризуйте модель Курно.

9. Схарактеризуйте модель Стакелберга.

10. Схарактеризуйте модель Бертрана.

Тема: 10 Ринок факторів виробництва

1. Ринок праці

2. Ринок капіталу

3. Ринок землі. Особливість ринку факторів виробництва

Ринки факторів – це спеціальні ринки, де на відміну від ринків продукції, з боку попиту виступають фірми, які споживають виробничі фактори, з боку позиції – власники факторів – домогосподарства. На ринках факторів визначаються ціни та обсяги використання факторів. Ринки факторів виробництва вважаються вторинними по відношенню до ринків готової продукції, тому що стан перших визначаються станом других.

Функціонування ринків факторів виробництва здійснюється за тими ж принципами, що і ринки продукції. Типу ринкової структури дослідження, як формується попит на фактори, які чинники його визначають, як формується пропозиція факторів, і які чинники визначають цю пропозицію.

Взаємодії попиту і пропозиції дозволяє дослідити проблеми ціноутворення на фактори виробництва, а також вплив державної політики на стан цих ринків.

Структура ринку повного фактора виробництва пов’язана із особливостями рішень, які приймаються формами і домогосподарствами цін і обсягу факторів на ринках.

Попит на ресурси в умовах конкурентного ринку.

Важливий метод визначення попиту на ресурс полягає в міркуванні, що фірма діє на певний ресурс на ринку із конкуренцією. На ринку ресурсів конкуренція означає, що фірма купує такий невеликий об’єм загальної пропозиції ресурсу, що придбана фірма кількість ресурсу ніяк не впливає на ціни.

Попит фірми на фактора визначається попитом споживачів на ринках готової продукції, тому попит на фактори виробництва називається вторинним попитом.

Ресурси задовольняють потреби споживачів не прямо, а через виробництво товарів і послуг. Стабільність попиту на ресурсів залежить від: 1) продуктивності ресурсу при створенні товару. 2) ринкової вартості, чи ціни товару, який створений за допомогою даного ресурсу. Попит на ресурс: реалізація продукту в умовах чистої конкуренції. 3) Попит на ресурси в умовах недосконалої конкуренції.

Попит на ресурс: реалізація продукту в умовах недосконалої конкуренції. На ринку із недосконалою конкуренцією – по двом причинам: зменшується граничний продукт і падає ціна на продукт, так як зростає випуск продукції. Підприємець в умовах досконалої конкуренції буде виробляти продукту менше, ніж при чистій конкуренції.