Програмов1 вимоги до курсу

1. Народне декоративно-прикладне мистецтво - одна i3 форм сусшльно! св1домост1.

2. Загальна характеристика народного декоративно- прикладного мистецтва.

3. Функцп народного мистецтва.

4. Види декоративно-прикладного мистецтва.

5. Роль народного декоративно-прикладного мистецтва у формувант особистосй дитини дошшльного вжу.

6. Вплив декоративно-прикладного мистецтва на роз­ виток творчост1 дошкольника.

7. Педагопчна ц1нн1сть декоративно-прикладного мис­ тецтва.

8. 3 icTopi'i розвитку промисл1в Украши.

9. Регюнальш осередки та локальн1 художньо-техн1чн1 особливост1 украшського декоративно-прикладного мис­ тецтва.

10. Вишивка - класичний вид украшського народного мистецтва.

11. Килимарство та ткацтво.

12. Керамша i гончарство.

13. Художня обробка шк1ри та металу.

14. Витинанка - один з вид1в декоративно-прикладного мистецтва.

15. Народна irpannca.

16. Писанкарство - найпоширешший вид декоративно- прикладного мистецтва.

17. Характеристика орнаментальних форм декоратив­ но-прикладного мистецтва.

18. Домшуюч1 мотиви укра!нсько1 народно!' орнаментики.

19. Композицшт принципи побудови орнаменту.

20. Формування досвцгу художньо-творчо! д1яльност1 у дошкшьник1в засобами декоративно-прикладного мистецтва.

21. Форми i методи оргашзащ! художньо-творчо! д1яль- ност1 д1тей дошкольного в1ку на матер1ал1 народного де­ коративно-прикладного мистецтва.

22. Види художньо! д1яльност1 д1тей на матер1ал1 на­ родно-прикладного мистецтва.

23. Педагопчш умови реал1заци творчих можливостей дитини-дошк1льника засобами декоративно-прикладного мистецтва.

24. Виб1р елемент1в народ них орнамент1в для дитячих робгт.

25. Використання народ них промисл1в у зображувальнш д1яльност1 д1тей.

22. Передумови зародження дизайну.

23. Дизайн як творча д1яльшсть.

24. Види дизайну.

25. Композищя в дизайш.

26. Дизайн i довкшля.

Рекомендована nimepamypa

1. Андрусич Н. Пригадаймо майбутне // Дошкшьне ви- ховання. - 1996 - №1.

2. Андрусич Н., Найден О. Народну irpaniKy - д1тям // Дошкшьне виховання. - 1993. - №2.

3. Антонович 6.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич M.G. Декоративно-прикладне мистецтво. - Льв1в: Св1т, 1993. - 272 с.

4. Баб1ченко Д. Художш промисли Украши // Образо- творче мистецтво. - 1979. - №1. - С. 16-17.

5. Баланюк М.Г. Роспись деревяной игрушки // На­ чальная школа. - 1989. - №10-11.

6. Батухша О.Г. Формування елеменйв нащонально1 культури у д1тей шостого року життя засобами украшськох народно! irpaiHKH // Сощал1зац1я особистост1. - К.: НПУ, 1999.-С. 179-184.

7. Батухйна О.Г. Украшська народна irpamKa: д1ти i нащональна культура // Дошкшьне виховання. - 1997. - №11.-С. 28-29.

8. Белкша Ф. Вшно в минуле // Мистецтво i освгга. - 2000.-№1.-С. 7-11.

9. БЪшшевський G.B. Украшськ1 писанки. - К.: Мис­ тецтво, 1968. - 93 с.

1. Богатеева З.А. Мотивы народных орнаментов в детских аппликациях. — М.: Просвещение, 1986. - 207 с.

2. Богуш A.M., Лисенко Н.В. Украшське народо- знавство в дошкольному закладк Навч. noci6. — К.: Вища шк., 2002. - С. 281-317.

3. Борилинчук С. Зберегти дороге i рщне (Народна щэашка в виховному nponeci) // Доппильне виховання/ - 1991. - №7.

4. Вережак Г. Писанкарство в школ1 // Гуцульська школа. - 1994. - №1. - С. 19-22.

5. Гадалова I.M. Виховання мистецтвом: досв1д, проб- леми, пошук // Початкова школа. - 1988. - №10.

6. Гасюк О.О. Степан М.Г. Художне вишивання // Альбом. - К.: Вища шк., 1984.

1. Герчук Ю.Я. Что такое орнамент? - М.: Гарант, 1998.

17. Голубець Л.А. У пошуку нетрадищйних форм. - Льв1в,1988.

18. Греков А.А. Свгглиця моя р1дна: Про виховання засобами народного мистецтва // Украша. - 1989. - №16.

19. Гуцуляк О. Про таемну символшу писанки // Пи­ санка. - 1994. - Ч. 3. - С. 12-13.

20. Даниленко В. Я. Основи дизайну: навчальний noci6- ник.-К., 1996.

21. Даниленко В.Я. Особливоста становления дизайну в Украш! // ДДалог культур. Вип. 2. - Льв1в, 1996.

22. Данченко Л.К. Невмируще джерело. Бейди про ук­ рашське народне мистецтво. — К.: Мистецтво, 1975. - 190 с.

23. Данченко О.С. Народт майстри. - К.: Рад. шк., 1982. - 129 с.

24. Декоративно-прикладне мистецтво / За ред. А.Н.Ки- риченко. -К., 1991. - С. 22-32.

25. Дизайн // Популярная художественная энциклопе­ дия. -М., 1986.-Т. 1.

26. Дитина. Програма виховання i навчання дггей до- пнольного вшу. — К.: Освгга, 1993.

27. Долинна О. HoBi тдходи в оргатзаци зображуваль- но1 д1яльност1 дошк1льник!в // Дошшльне виховання. - 1989. - №11.

28. Дронова О. Через красу до творчосй // Дошшльне виховання. - 2004. - №4. - С. 18-19.

29. Жедрев Е.В. Художественное осмысление объекта дизайна. - М.: АУТО-ПАН, 1993.

30. Загаецька О. В одв!чних ритмах гончарного круга // Образотворче мистецтво. - 2003. - №1. - С. 12-16.

31. Захарчук-Чугай Р.В. Про сучасну вишивку рушни- к1в // Народт промисли Украши. - К., 1979. - С. 32-41.

32. Зуванич Ф.1. Писанка на кленовому листку: До- кументальш новели про укра'шщв Канади. - К.: Молодь,

1991. - 240 с.

33. Гзвекова Г.В. Витинанки - художнш вид художньо! пращ // Початкова школа. - 1993 - №10.

34. Каган М.С. Морфология искусства. - Л., 1972. - С. 187- 189.

35. Калуська Л.В. Ознакомления дошкшьнят i3 народ- ними звичаями та обрядами. — 1в.-Фр., 1993. — С. 3—20.

36. Калуська Л.В. Старшим дошшльнятам про народт ремесла, звича! та обряди, символи й обереги дому - К.,

1992. - С. 3-45.

37. Кара-Васильева I. Бюграф1я украшсько! вишивки // Наука i сусшльство. —1988. — №1.

38. Качкан В. Вишивала моя ненька сорочку // Наука i сусшльство, 1988. — №1.

39. Кшцьо М. Секрети витинанки // Дошкпгьне вихо­ вання. - 1995. - №2.

40. Ковальчук О.В. Украшське народознавство. Книга для вчителя. - К.: Освгга, 1992. - 176 с.

41. Косачева О.П. Украшський народний орнамент. — К., 1876.-С. 1-13.

42. Крячковський Л. Сонце писанки // Украша. - 1990 - №15.

37. Курлщук Б.Я. Проектування iHTep'epiB житлових i громадських споруд: навчальний поибник. - К., 1995.

38. Курчук А. Рад1сть зору - витинанки // Прикарпатсь- ка правда. - 1982. - 26 жовтня.

39. Лащук Ю. Традищйт центри народного мистецтва // Народна творчпяъ та етнограф1я. - 1978. - №3. - С. 96-98.

46. Левчук В. Твого народного ремесла з бабусино! скриш // Допиильне виховання. - 1990. - №1.

47. Леся Храплива. Писанка украшським д1тям. - К., Глобус, 1993.

48. Лисенко Л. Роль народного мистецтва у формувант особистост1 сучасно1 радянсько1 людини // Образотворче мистецтво. - 1983. - №3. - С. 12.

49. Лосюк П.В. Декоративно-прикладне мистецтво в школ1 - К.: Рад. шк., 1979. - 56 с.

50. Любченко В.Ф. Орнамент у прикладному мистецтв1 // Громадянське покликання митця (зб1рник матер1ал1в). - Льв1в, 1985. - С.60-66.

51. Малятко. Програма виховання д1тей дошкольного вшу.-К., 1991.

52. Мщенко I. Вддродження писанкарства в Укра1т // Писанка. - 1995. - №1. - С. 14.

53. Моздир МЛ. Художт ремесла // Етнограф1я Укра!- ни. - Льв1в, 1994.

54. Нагальський О.П. Художня керамжа: гончарне мистецтво // Рщна школа - К., 1993. - №11-12.

55. Нариси з icTopii украшського декоративно-приклад­ ного мистецтва. - Льв1в, 1079.

56. Народное искусство. Керамика, декоративная рос­ пись, резьба по дереву, вышивка, ковры. - К., 1967. - С. 28-30.

57. Нестеренко О.И. Краткая энциклопедия дизайна. - М.: Мол. гвардия, 1994.

58. Нштн Б., Шктна Л. Чар1вна сила мистецтва // Початкова школа. - 1988. - №11.

59. Орел Л. Великдень. Писанка // Початкова школа. - 1991.-№3.-С. 57-59.

60. Орел Л.Г. Дитяча народна irpaniKa на Украли // По­ чаткова школа. - 1991. - №2.

61. Пащак-Трач О. Народне мистецтво як виховний 3aci6 // Народна творчкть та етнограф1я. - 1992. - №4.

62. Писанка та п к:тор1я // Украшське слово. - 1994. - №17.-С. 9.

63. Шдкурганна Г. У свт прекрасного. Вчити розумгги мову мистецтва // Дошк1льне виховання. - 1989. - №6.

64. Походжук Д. Як написати писанку // Писанка. - 1994. - 4.2. -С. 3-4.

65. Разенблюм Е. Художник в дизайне - М., 1980.

66. Сакулина Н.П. Народное декоративное искусство в воспитательной работе детского сада // Изв. АПН РСРСФ. - вип. 11. - М., 1947. - 125 с.

67. Скиданова Л.Я., СЛрченко Л.1. Декоративне малю- вання та ашпкащя в дитячому садку. - К.: Рад. школа, 1981.-63 с.

68. Скиданова Л.Я., СИрченко Л Л. Декоративне малю- вання та ашпкащя в дитячому садку. - К.: Рад. школа, 1981.-64 с.

69. Скорик М. 3 джерел писанкового орнаменту // Пи­ санка. - 1995. - №1. - С. 10-13.

70. Тищенко Р. 1стор1я декоративно-прикладного мис­ тецтва Украши. - К., 1992. - С. 3-25.

71. Ушинський К.Д. Прагнення до сбщомо! дДяльност1 // Повне з1брання твор1в: У 6 т. - Т. 5 - С. 47.

72. Холмянский Л.М., Щипанов А.С. Дизайн. - М.: Просвещение, 1985.

73. Художт промисли Украши. Прикарпаття. - К.: Мис­ тецтво, 1982. - С. 28.

74. Художш. промисли: теор1я i практика // Шд ред. О.А.Федорчук. - К., 1986. - №3. - С. 5-25.

75. Числова О. Дизайн - основа формування сучасних промислових вироб1в. Еврика - V. 36. студ. наукових праць.

- 1в.-Фр., 2004.

76. Чугай А. Декоративно-прикладне мистецтво Яво- р1вщини - 1978.

77. Шорохов Е.В. Композиция. - М.: Просвещение, 1986.

- 228 с.

78. Шпикалова Т.Я. Мастерская деревянной игрушки / / Начальная школа. - 1991. - №3, 8.

79. Шумега С.С. Дизайн. - К., 2004.

Короткий тлумачний словник

БАРИЛЬЦЕ - тип посуду, що формою нагадуе бондар-ний однойменний предмет для зберЛгання рщини. ЗустрЬ чаються з широкою або вузькою шийкою, з н1жками або без них.

ВИБ1ЙКА - це тканинИрЗ в1зерунками, нанесеними за допомогою р1зблених дощок (форм, печаток); декорування тканин, коли орнамент утворюеться не в процей ткання, а наноситься на готову тканину, друкуеться. К часто нази-вають народною графшою. Вщмшн1сть назв зумовлена pi3-ними технжами вибивання узор1в, перюдами виготовлення та побутування в окремих регюнах Украши.

ВИТИНАНКИ - орнаментальт й ф1гурт прикраси житла, ажурно витят1 ножицями, вир1зан1 ножем з б1лого або кольорового паперу.

ВИШИВКА - один i3 вид1в украшського народного де­коративного мистецтва. Це сюжетн1 та орнаментальт при­краси житла, ажурно або силуетно вир1заш ножицями з б1лого або кольорового паперу.

ВИШИВАННЯ - вид народно-декоративнго мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення на тканин1, niKipi, виконане р1зними ручними або машинними швами.

В'ЯЗАННЯ - вид народного декоративного мистецтва, виготовлення в'язаного полотна й окремих вироб1в виги-нанням безперервноЗц щл1сно1 нитки у петлях, що no-pi3-ному перешптаються м1ж собою.

ГОНЧАРСТВО - обробка глини та виготовлення р1зно-маштного посуду.

KAXJII - типолопчна група керам1чних вироб1в, як1 служать основним конструктивно-декоруючим матер1алом для спорудження печей.

КИЛИМАРСТВО - виготовлення килиьпв, гобелен1в, килимових дор1жок, покритйв ручним або машинним способом. Полягае у шдбор1 сировини (вовни, бавовни то-що), виготовленш i фарбувант пряж1, тканини та оброблен-Hi килим1в i килимових вироб1в.

ЛОЗОПЛЕТ1ННЯ - кустарний промисел по виготовлен-ню господарсько-побутових та художшх вироб1в з р1знома-HiTHoi дерев'яно1 сировини (лози, кори молодо! липи, берези тощо).

МАЙ0Л1КА - вироби з кольорово! глини з випаленим пористим черепком. Майолшов1 вироби формують пере-важно на круз1, рщше виливають у формах. Вони в1др1з-няються масившстю корпусу та шших деталей, плавшстю контур1в силуету.

МЕРЕЖИВО - вид народного декоративного мистецтва; ажурш, ci.T4acTi, декоративт вироби з лляних, шовкових, бавовняних, металевих та шших ниток. Мереживо виго-товляеться для оздоблення одягу, прикрашення тканин штер'ерного призначення. За техншою виконання мережи­во поддляеться на ручне й машинне.

ПОРЦЕЛЯНА - найдосконал1ший вид керамши, виро­би виготовлен13i cyMinii високояшсних бших глин та шших складник1в. Найголовн1ша в1дм1нн1сть в1д фаянсу - дзвш-кий б1лостжний черепок мае у злам1 бшу склопод1бну структуру, а тому в тонких мнщях просв1чуеться i майже не поглинае воду.

ПИСАНКА — розмальоване великодне куряче або деко-ративне, зазвичай дерев'яне, яйце.

ПИСАНКАРСТВО - традищя у слов'янських народ1в розмальовувати яйця на Великдень.

РЕМЕСЛО - др1бне виробництво готових вироб1в, осно-ване на ручшй техшщ, без внутр1виробничого под1лу пращ.

РУШНИК - украшський традищйний текстильний вир1б. Рушниками оздоблюють житла, вони е неввд'емною частиною народ них обряд1в. Розр1зняють ткан1 i вишиван1 рушники.

ТЕРАКОТА - вироби i3 гончарних кольорових глин без жодних доповнень. Теракотовий посуд пористий, шерша-вий, не поливаний, легко поглинае воду.

ФАЯНС - поливат вироби переважно з бшо!, очищено! глини 3i спеченим, сущльним, др1бнопористим черепком.

ХУДОЖНС ПЛЕТШНЯ - вид декоративно-приклад­ного мистецтва, що означае процес виготовлення твор1в з при-родних рослинних матер1ал1в, 1нколи на ребриспй основй

ХУДОЖНС ТКАЦТВО - це ручне або машинне виго­товлення тканин на ткацькому верстат1. Ткацьке вироб­ництво об'еднуе шдготовку сировини, прядшня ниток, виготовлення з них тканин i заключну обробку: виб1люван-ня, фарбування, ворсування, вибивання тощо.

ХУДОЖНЯ KEPAMIKA - вироби, виготовлеш з р1зних глин та шших неоргатчних складнишв, як1 для мщност1 висушують i вицалюють.

ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ДЕРЕВА - виготовлення оригЬ нальних вироб1в з дерева р1зномаштного функщонального при­значення. За формотворчими техтками художне деревооброб-ництво под1ляеться на вхдпов1дн1 галузк бондарство, дерево-обробне токарство, столярство та декоративне р1зьблення.

ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ШК1РИ (кушн1рство) - вид де­коративно-прикладного мистецтва, що специф1чними при-йомами формотворення й оздоблення утворюе чимало есте-тично досконалих побутових речей: взуття, одяг тощо.

Запитання, яю. використовувались для дЬагностики сформованостЬ композицшних умшь i навичок dimeu.

Вихователь: В однш казковш крапп "Аплшацп" стався прикрий випадок. Злий чар1вник перем1шав yci в1зерунки. Жител1 n,iei крайни звернулись за допомогою до мудро! Сови. Сова довго розьпрковувала i вщповит, що це можна зробити т1льки тод1, коли правильно вщпов1сти на запитан­ня, проте вона сама не в змоз1 це зробити i просить допомоги удггей.

Запитання:

1. Чим вщр1зняеться розпис вз.д орнаменту?

2. Якими можуть бути орнаменти за мотивами?

3. 3 чого складаються рослинн1 орнаменти?

4. 3 чого складаються геометричт орнаменти?

5. Як називаеться цей вир1б?

6. Як1 в1зерунки можуть бути на витинанщ?

7. Дггям пропонуеться в подарунок для казково! краши зробити свою аплшащю.

Вихователь ощнюе:

• вмшня правильно розм1щувати в1зерунок;

• самостшшсть виконання апл1кацп.

Ргвень сформованост1 практичных умтъ i навичок у декоративних видах художньт дЬялъности

1. - оволодшня техтчними прийомами декоративного малювання: проведения прямих, ламаних, хвилястих лшй, мазк1в, крапок, дуг, крупв;

2. - умшня користуватись пензликом, "тичком";

3. - ум1ння гармон1йно поеднувати кольори та i'x в1дт1нки у в1зерунку;

4. - ум1ння добирати певн1 кольоров1 поеднання в1дпо- вцщо до кольору фону /тла/;

5. - умшня зм1шувати фарби р1зних кольор1в для одер- жання нових поеднань;

6. 

   - оволодшня техшчними прийомами р1зання по пря- мш i кривш лш1ях;

7. - умшня викладати готов1 декоративш елементи на

nanepi;

8 - вмшня користуватись ножицями.

Pieenb сформованостг уявлень dimeii про особливостЬ украшсъкого орнаменту:

1. Яю. види орнаменту To6i BiflOMi?

1. Як1 елементи можна використати для створення рос- линного орнаменту?

2. Що ти знаеш про геометричт в1зерунки?

2. Як1 кольори найчастше використовуються в укра- шських орнаментах?

Пвенъ сформованостг уявлень dimeii. про народне деко-ративно-прикладне мистецтво:

1. Розкажи про BinpMi To6i види декоративного мистецт-

ва?

2. Склади загадку про вишитий рушник.

3. Опиши вщому To6i народну щ>ашку.

4. Що ти знаеш про керамшу?

2. Як1 види народного декоративно-прикладного мис- тецтва To6i подобаються найбшыне, чому?

Стан сформованост1 композищйних ум1нь i навичок (заняття з аплшаци)

Д ли | Чизнае мотив I Чи BMie Чи самост1йно орнаменту правильно виконуе розмщувати anniKauiro В1зерунок _^__

Тема: Витинанки.

Програмов1 завдання: ознайомити дггей i3 забутим ви­дом мистецтва - витинанкою, и призначенням, шструмен-тар1ем для витинання; розвивати в них навички вир1зувати в1зерунок по контуру на складеному певним чином аркупп паперу; закршлювати правильну вимову сл1в: кол1р, в1зеру-нок, витинанка, витинати; виховувати естетичний смак, штерес до витинанок, виготовлених руками майстринь.

Матер!ал: предмети хатнього вжитку, кольоровий nanip, ножищ, пензл1 (на кожну дитину), зразки витинанок.

Методичш поради: У rpyni заздалег1дь оформити куто-чок осел1, прикрашений вишиванками, керамжою, вити-нанками. Запропонувати дггям придивитись уважшше i назвати незвичш в1зерунки з кольорового паперу, що при-крашають к1мнату. Пояснити, що слово витинанка означае вир1зувати в1зерунки з паперу. Пов1домити, що мистецтво витинанок сьогодн1 забуте. Розповкзти, що колись витинан­ки були в кожнш хата, радували людей, що ix виготовляли перед Новим роком або навесн1, коли, за звичаем, б1лили ст1ни й наповнювали внутр1шне оздоблення хат. Звернути увагу, що витинанками прикрашали тч, грубу, ст1ни. Маленьк1 витинанки наклеювали на в1кна, рами, велиш -розм1щували на стшах, rpy6i, печ1, де вони утворювали орнаментальш композици.

Показати д1тям шструмент для витинання: ножищ та пробшнички - своер1дн1 штампики, як1 в nepepiei мають геометричн1 ф1гури у вигляд1 ромбик1в, трикутнишв, кру-жечк1в. Уточнити назви 1нструмент1в. Продемонструвати зразки робгг майстр1в витинання. Звернути увагу, що iixHi витинанки складаються з квтв, листочк1в, яг1д, геомет-ричних форм. Розповнгти, що майстри вир1зають також ф1гурки людей, тварин, що в кожного з них е свод! улюблет теми, образи. Секрет у тому, що витинати сл1д лише на складеному аркунп, i складати його можна по-р1зному:

вдвое, у чотири, BiciM раз1в. В1д того, як складено аркуш паперу, залежить i майбутнш малюнок витинанки. Розгор-нуту витинанку краще наклегги на аркуш шшого кольору. На темному тл1 краще виглядае св1тлий в1зерунок, на св1тлому - темний. Пов1домити, що спочатку на проевших зразках, а пойм i на зразках витинанок народних умшьщв д1ти з допомогою вихователя вчитимуться витинати. Пока-зати I'm, що аркуш треба згинати по пунктирнш лшп i вир1зати ножицями по контуру в1зерунка. Закршити пос-лщовтсть роботи. Запропонувати д1тям самостшно викона-ти завдання. Шсля завершения роботи прикрасити вити-нанками поличку в груповш юмнат1.

Хщ заняття.

Вихователь: Дгги, подив1ться яка у нас гарна стала група. Яш види декоративно-прикладного мистецтва тут е? (Вишивка, керамша)

Вихователь: А хто може сказати як називаються не-звичш в1зерунки з кольорового паперу, що теж прикраша-ють шмнату?

^ Вихователь: Це украшська витинанка. Слово "витина­ти" означае вир1зувати узори з паперу. Мистецтво витина­нок сьогодш призабуте. А колись вони були в кожнш хат1, радували людей, що ix виготовляли перед Новим роком або навесш, коли, за звичаем, бЬгали сини й поновлювали внут-piniHe оздоблення хат. Маленыа витинанки наклеювали на в1кна, рами, розм1щували на ст1нах, Tpy6i, печ1, де вони утворювали орнаментальн1 композици.

Вихователь: Для виконання витинанок використову-ють ножищ та проб1йнички - CBoepiflHi штампики, як1 в nepepiei мають геометричн1 ф1гурки у вигляд1 ромбик1в, трикутник1в, кружечк1в. Давайте повторимо назви цих 1нструмент1в. Показ зразк1в роб1т майстр1в витинання. ^

Вихователь: Подив1ться на ц1 витинанки. Вони склада-ються з KBiTiB, листочк1в, япд, геометричних форм. G ще

витинанки i3 вир1заними ф1гурками людей, тварин. Та щоб витинанка вийшла красивою, вир1зати и необхщно лише на складеному аркунп, який можна згинати вдвое, у чотири, BiciM paeiB. В1д того як складено аркуш паперу, залежить i майбутнш малюнок витинанки. Щоб витинанка гарно виглядала, ii наклеюють на аркуш iHmoro кольору.

Вихователь: Давайте виготовимо витинанки, щоб при­красити нашу групову шмнату. Отже, найперше, щоб виго-товити витинанку, яш шструменти нам знадобляться? (Ножищ i пробшнички)

Вихователь: Як необх1дно скласти аркуш паперу? (Вдвое, у чотири, BiciM paeiB).

Вихователь: Аркуш треба згинати по пунктирнш лшп i вир1зати ножицями по контуру в!зерунка (Д1ти самоспйно виконують завдання. По закшченню роботи пщводяться пщсумки та анал1з вико-наних витинанок).

Тема: "А мати вишивала рушники".

Програмов1 завдання: закршити i розширити знания д1тей про рушник, про те, що це предмет нацюнального по-буту, i про те, де використовують, про види рушник1в. Вихо-вувати повагу, гордкть, дбайливе ставлення до народних релшвш.

Хщ заняття.

- Дгги, сьогодн1 ми знову зав1тали до Бабусино! св1тли-щ, де кожна pi4 може розпов1сти про себе багато щкавого. Чи гарно у нашш свгглищ? Нав1що i чим прикрашали свое житло украшщ? (Розписом, килимами, витинанками, ви-шитими рушниками). Так, дгги, особливою красою вир1з-нялися вишит1 рушники. У народ1 казали: "Хата без руш-ник1в - що родина без д1тей". Але ix використовували не тшьки як убрання, без рушник1в не обходились pi3Hi народ-Hi звичаЗС та обряди. Пригадаемо деяш з них: хл1бом-с1ллю на вишитому рушнику зустр1чали гостей; з рушниками i

хл1бом приходили в д1м, де народилась дитина; з рушни­ками виряджали матер1 cboix син1в у далеку дорогу; руш­никами перев'язували сват1в, стелили вишиваний рушник молодим шд ноги, перев'язували ш руки, щоб все життя вони були разом.

• Подив1ться довкола i скажггь, що прикрашали виши- тими рушниками у сшьсьшй осел1? (образи, портрети).

• А тепер сядьмо ось тут на лав1 i розглянемо mini рушники. Yci вони вишит1 дуже давно, ix вишивали ще 6a6yci ваших мам. Пригадаемо, що вишивають на рушни­ ках? (Pi3Hi кв1ти, листочки, травичку, геометричш ф1гури. А для закарпатсько! вишивки характерш елементи у вигляд1 "ламаного дерева" та "бджшки"). Хочете послухати легенду про те, як матуся рушником стала?

"Жила в одному закарпатському сел1 мати, мала вона трьох сишв i були вони дуже пратгьовит1, т1льки не вм1ли вишивати, як 1хня ненька. Кожному «она вишила рушни-чок i кожного навчила: коли гхатимуть у дорогу, то щоб у нього хл1б загортали, бо хл1б на рушнику життя величае i здоров'я береже". Та померла мати i сини на могил1 на па-м'ять п бший рушник поклали. Розповщають, що через три дн1 на тому рушников1 дивне дерево закв1тчало, а над ним л1тали др1бш бдяилки. Хто i"x вишивав, тхто не знае, лише в1тер про те розповщае i просить вишити на згадку рушник червоними i чорними нитками".

- Кожен вишивальник передав в оздоб1 свое розумшня, по-р1зному бачить кольори. Колись у кбжну смужечку, вишиту певним кольором, вкладалось' якесь побажання подорожньому: червона - побажання сонця i тепла; зелена - зустр1ч з добрими людьми; коричнева - щасливо! дороги; синя i жовта смужки символ1зували здоров'я.

На Закарпатт1 вчилися вишивати з самого малку. Не було тако1 д1вчини, яка б не вм1ла вишивати. Вишивае вона i cnieae, то й узори на п рушниках теж немовби ствають.

Закликав почути i продовжити цю теню - струмочок, який наповнюе повноводну ржу дупл кожного закарпатця.

Украшський рушник (комплексне заняття).

Програмов1 завдання: Закршити знания д1тей про народну творч1сть Украши. Вчити д1тей любити i поважати працю народних майстр1в, бачити в кожному витвор1 на-родних рук красу р1дно1 Украши, гармон1йне поеднання кольор1в, майстерне виконання. Закршити вмшня вир1зати рослинш форми - листя, кв1ти, ягоди i складати з них в1зе-рунок. Розвивати OKOMip, вм1ння симетрично розмшгувати елементи в1зерунка, заповнюючи ними кшщ рушника. Виховувати iHTepec до народно! творчоей, акуратн1сть у робот1.

Матер1ал: зразки украшських рушник1в, серветки, шю-страцп килим1в, посуд, 6bii прямокутники (10x25 см.) на кожну дитину, nanip чорного i червоного кольор1в, р1зно-кольоров1 аркуш1 паперу, клей, ножищ, серветки.

Попередня робота: вивчення BipiniB про Украшу, про рушник.

Х1д заняття.

Звучить теня "Рушник1в". Д1ти заходять у шмнату.

Вихователь: Сьогодн1, д1ти, ми поговоримо з вами про нашу Батьк1вщину, про и. народних ум1льц1в. Розглянемо все те, що створили i творять руки нашого украшського народу. Дгги розповщають Bipmi про Украшу. Вихователь: Як у нас зустр1чають гостей? Який добрий звичай е в Укра!-

Hi?

Д1ти: У нас в Украш1 зустр1чають дорогих гостей хлЬ бом-с1ллю на вишиваному рушнику. Хлопчик i д1вчинка в украшському одяз1 виносять хл1б з сишю на рушнику i демонструють, як треба зустр1чати гостей поклоном.

Вихователь: Справд1, гарна традищя, яка говорить про багатство Украши i щир1сть, гостинн1сть украшських лю-

дей. Подив1ться на рушник, який вш гарний, яш кольори, в1зерунки поедналися на ньому. Д1ти: Червоний i чорний кольори, листя, кв1ти, завитки.

Вихователь: Рушнишв в Украйи багато, з р1зними Bi-зерунками i кольорами. Хто i'x зробив? (Люди).

Вихователь: Що ще виготовляють людсьш руки? (Ска-тертини та серветки вишивають, роблять з глини куманщ, тарЬиси, глечики, з дерева виготовляють ложки, шкатул­ки).

Вихователь: Зараз ми зробимо екскурйю в невеликий музей народ них ум1лыцв, а ви будете мет розповцщти про кожний витв1р мистецтва. Д1ти розглядають рушники, вишивки, керамшу i розповщають звцщи цей вир1б, як1 кольори переважають, як1 елементи в1зерунка, який роз-пис. У к1нщ розглядають рушники з р1зних областей Ук-раши.

Вихователь: Зараз я хочу попросити вас виготовити са­мим рушники i ми покладемо Ix теж у музей, тому що вони будуть зроблеш вашими руками. Ось подив1ться на щ зраз-ки, розгляньте ix i починайте працювати.

Тихо звучить теня "Рушник". Самостшна робота д1тей. Вихователь допомагае дтш показом, вказ1вкою, пояснен­иям. Анал1з po6iT i виб1р кращих. Шдсумок заняття.

Тема: Народна irpaniKa

Програмов1 завдання. Ознайомити д1тей i3 сотлкою, вчити грати на тй. Виховувати штерес до народно! irpain-ки.

Матер1ал: лялька Орися, дерев'ят сотлки (за кшьк1с-тю д1тей), свищики.

Хщ заняття:

Д1тей гостинно зустр1чае Орися у нац1ональному закар-патському вбрант, в1таеться, запрошуе с1сти. Д1ти йдають на лав1. Орися грае на сошлщ.

Вихователь: "Д1ти, Орися приготувала для вас щкав1 irpaniKH. Але, щоб одержати ix, спочатку вщгадайте загад­ку:

Голос тоненький мае,

Bcix маляток звеселяе,

Ви на тй Bci грайте

Закарпаття звеселяйте.

Хто вона - вшзнайте?

Не паличка, не г1лочка -

Звуть мене... (сотлочка).

Про що ця загадка? Так, про сотлочку. Роздае вйм ма-лятам сотлочки. Д1ти грають на них.

Вихователь пропонуе д1тям послухати розпов1дь: "У лялечки Opnci e товариш 1ванко. Шшли вони одного разу до р1чки Латорищ. Св1тило сонечко, зелетла травич-ка. Зр1зав 1ванко гшочку верби i зробив з не! соп1лочку. Прикрасив п i почав грати, а Орися з подругами тшла тан-цювати. Давайте i ми пограемо на сошлщ.

Сотлка не лише гарно грае, вона й сама гарна. Д1ти розглядають в1зерунок. Вихователь розповщае, що сотлоч­ка - це подарунок з Закарпаття. "А тепер погляньте на цю щэашку (Дгги розглядають). Це пташка - свищик, вона ви-готовлена народними майстрами з дерева i теж прикрашена в1зерунками - листочками, квггочками. Як називаеться ця кратка? 3 чого вона зроблена? Чим прикрашена? Демонст-руе, як звучить свищик. Пропонуе малятам уявити себе пташками i пограти в гру "Перетлочка".

Тема: Вироби народних уюлыцв

Програмов1 завдання: закршити знания про види деко­ративно-прикладного мистецтва, ix призначення, вихову­вати естетичний смак, штерес до твор1в мистецтва.

Матер1ал: вироби народних умшьщв, шюстрацп. У зал1 стоять столи, кожен з яких оформлений тд один вид мис-

тецтва: керамжа, вишивка, писанки, народна irpanraa, витинанка. ф

Х1д заняття.

"Д1ти з давшх-давен в УкраШ з поколшня в поколшня народш майстри передають свое ремесло, яке i дониш icHye i радуе людей. А майстр1в ще шакше називають реийсни-ками, народними ум1льцями. Тобто ремесло - то 1хня праця. Як же виникло ремесло? Колись давно люди виготовляли pi3Hi реч1 для себе самк посуд з глини, з дерева. Кожен робив це як ум1в. Один робив краще, шший ripnie. Осмльки люди хотши мати rapHi реч1, то просили зробити тих людей, як1 робили це краще. Так виникли ремизники - знавщ свого ремесла - одш виробляли pi3Hi реч1 з дерева, шпп - з глини, ще mini з тканини.

Вихователь: Ви, мабуть, знаете як називаються щ ре-м1сники? Ось, наприклад, як називалася людина, яка виго-товляла вироби з глини? (Гончар).

Вихователь: Ця людина називалася гончарем, а ремес­ло - гончарством. Гончар1 виготовляли кераМчш вироби -миски, глечики, тарЪши, горщики...

Вихователь читае розповщь "ГончарГ' В.Рилюва. Розгляд керамжи р1зних регюшв Украши. Д1ти розглядають керамжу, звучить шсня "Бондарю, бондарю, що ти робиш?"

Рухлива гра " Котилася бочка i3 горбочка". Вихователь: Та люди прагнули обов'язково прикрасити реч1, як1 виготовлялися. В цьому ш допомагали шпп майст­ри - р1зьбяр1. Вони вир1зали, випалювали р1зномаштш в1зерунки на дерев'яних виробах. Ось подивггься на щ реч1. (Показ вир1зьблених шкатулок, ложок, кухля, тар1лки). Хто може назвати щ реч1? (Вщповщь дггей).

Вихователь: А ще е такий вид мистецтва, як вишивка. Як називають тих майстринь, як1 виготовляють щ реч1? Д1ти: Вишивальнищ.

Вихователь: Яш шструменти е необх1дними для виши-вання?

Дгги: Голка, нитки, тканина, коробка для збердтання матер1ал1в.

Вихователь: А що вишивають майстриш?

Д1ти: Блузки, сорочки, серветки, рушники...

Вихователь: Вишивка майстринь неоднакова. Для полтавських рушник1в характерш рослинн1 мотиви й чер-воно-б1лий колорит. На Прикарпатт1 вишивають здеб1ль-шого хрестиком, жовтими, червоними, оранжевими та чор-ними нитками. Жшоч1 блузки та чолов1ч1 сорочки на Кшвщит вишивають густо-червоними кольорами, барвис-Ti в1зерунки характерн1 для Подпгля, а в Полтавськ1й об­лает! - шжно-блакитними й б1лими кольорами у поеднанн1 з ажурними мережками.

Звучить теня про рушник.

Вихователь: Дуже поширеним е таке ремесло, як пи-санкарство. Це особливий вид мистецтва.

Вихователь: Можливо ви шдкажете, вщ чого походить ця назва?

Вихователь: Молодщ, в1д сл1в писанка, писати. А цих майстр1в називали писанкарями (Демонстрування та розгляд писанок).

Вихователь: А чому такий святковий вигляд мае цей стал? Так, його прикрашають витинанки. Уважно розглянь-те "ix i скажггь з чого складаеться в1зерунок.

Д1ти: В1зерунки складаються з квЫв, листочк1в, яг1д, геометричних ф1гур.

Вихователь: Ось, дгги, сьогодн1 ви познайомилися з не-звичним cbItom мистецтва. Давайте ми пограемо в гру "Якого майстра робота?"

Хщ гри.

Серед дггей вибираються д!ти - "майстри", як1 по черз1 iMrryioTb роботу майстра, яким в1н е. Решта д1тей в1дгаду-ють, який це майстер. Називають його вироби.

Вихователь: А зараз, уяв1ть co6i, що ви маленыи майст-ри. Подумайте, ким би ви хстли бути. Прошу тдшти до того столу, де е зразки, що вам сподобалися. Вихователь пропонуе д!тям виконати аплшащю того виробу, який ш сподобався. Шсля закшчення роботи вихователь влаштовуе виставку.

Тема: "Лджник"

Малювання на зволоженому apKymi (старший допипль-ний вш).

Мета: познайомити д1тей 3i способом малювання фар-бами на зволоженому аркупп; розширити творч1 зд1бност1, в!дчуття кольору, пам'ять, фантаз1ю, виховувати iHTepec до гуцульських вироб1в, охайшсть у робот1.

Матер1ал: аркупп б1лого паперу, поролонов1 губки, во­да, акварелью фарби, серветки. Хвд заняття

Вихователь показуе д1тям л1жник: - Погляньте на цей чудовий л1жник. Хто скаже, чому його так називають? ОЩти в1дпов1дають). Справд1, л1жник дуже зручний, вш м'який i волохатий. Цей л1жник виткали гуцули на спе-щальному верстаку. Тому його ще називають гуцульським. Давайте намалюемо свш л1жник. А малюватимемо його на зволоженому nanepi.

Вихователь пропонуе пригадати, як1 в1зерунки й кольо-ри використовують гуцульсьш майстри. В IxHix виробах переважають геометричш композицн та чорний, зелений i червоний кольори.

- Тепер подив1ться, як це робитиму я. Спочатку мокрим пензлем зволожу nanip. Пот1м опускаю палець у фарбу i швидко, доки nanip не висох, наношу на ньому в1зерунок. Витираю палець серветкою i знову опускаюу фарбу, але вже шшого кольору, та малюю. Бачите - фарба на мокрому nanepi розпливаеться й нагадуе ворсинки на л1жнику. Так само можна малювати пензликом.

Дгги самостшно працюють, а вихователь нагадуе ш про дотримання композици в орнамент! i про поеднання барв. По закшчен1 заняття обговорюе виконаш роботи.

Тема: Украшський в1зерунок

Програмовх завдання: формувати уявлення про орна­мент як 3aci6 оздоблення; познайомити з правилами ство-рення в1зерунка (зм1ст, структура, композищя, колорис-тичне вир1шення); виховувати iHTepec до в1зерунка як елемента виразност1, бажання навчитися виконувати кра-сив1 в1зерунки для використання в свош зображувальнш д!яльност1.

Матер1ал: зразки вироб1в народ них умшыцв, апл1каци в1зерунк1в, виготовлених на смужках паперу (25x5), кольо-ровий nanip, ножищ, клей.

Хщ заняття

Вихователь: Дгги, погляньте навкруги... Скшьки речей нас оточуе: мебл1, посуд, одяг... yci вони noTpi6Hi нам, чи не так? Вихователь: Щоб дарувати радеть людиш, реч1, якими вона користуеться в жипч., повинш. бути не ильки зручними, а й красивими. Ви згодт? Вихователь: Погляньте на реч1, flKi я тдготувала для нашого заняття. Що 5£х при-крашае? Щтп: В1зерунки. Вихователь: А ви хочете навчи­тися виконувати так1 в!зерунки? Тож сьогодт ми погово-римо про орнамент. Вихователь: - Орнамент - це красивий в1зерунок, створений на ocHOBi повторень, або чергувань складових елеменив. За його допомогою прикрашають pe4i, що потр1бш людин1 в житть Якщо уважно поглянути на в1зерунки, що прикрашають щ pe4i, можна пом1тити, що Bci вони pi3Hi. Одн1 складаються з квтв, 1нш1 - з ягщок, трей - з листя, четвери - з хвилястих лшш. Все це мае назву елементи. Отже, давайте запам'ятаемо, що орнамент складаеться з елемент1в, i вони мають бути р1зними, щоб орнамент був красивим. Це перше правило: якщо хочеш

навчитися компонувати орнаменти - треба навчитися ма-лювати i вир1зати його елементи (кв1ти, листя, япдки, тра-вичку тощо).

• Однаков1 елементи в орнамент! повторюються кыгька раз1в. Подивггься на цей простий в1зерунок з квтв. (Показ аплжацп в1зерунка, виготовленого на смужщ паперу). У цьому орнамент! кв!ти - це елементи^ з яких вш склада- еться. Елементи розташован! в ряд. Орнамент можна про- довжувати без кшця. Отже, правило друге: елементи в орна­ мент! мають повторюватися або чергуватися за кольором, формою, розм!ром.

• Елементи в орнамента бувають pi3Hi за кольором. Тод! вони не просто повторюються, а чергуються один з одним. Наприклад (педагог демонструе BapiaHT чергування елементав за кольором, показуючи вже готову аплшащю в!зерунка).

Вихователь: 3 чого складаеться орнамент?

Дгги: 3 елементав.

Вихователь: Як мають бути розташован! елементи в орнамент!?

Д!ти: Елементи повинн! повторюватися.

Вихователь: Щоб створити б!лын складний i красивий орнамент, можна вибрати два або к!лька р!зних за кольо­ром, формою, розм!ром елементав i розташувати ix в орна­мент! за правилом чергування (Педагог демонструе техшку виконання або пропонуе готов! вар!анти в!зерунш.в, викона-них на смуз!). - Найкрасив!пп узори - це Ti, що складаються з багатьох елементав. Погляньте, як1 я зробила в!зерунки (п'ять-niicTb BieepyHKiB, виконаних на смуз!). Давайте роз-глянемо ix. Вони подобаються вам? Хочете навчитися виго-товляти таш та ще крапц? Я допоможу вам, це неважко, якщо знатимемо ще одне правило. В таких орнаментах е головш й допом!жн1 елементи. Спробуйте в1дгадати, де в цьому орнамент! головш елементи.

Вихователь: Так, вони в1др1зняються розм!ром, кольо­ром, формою, на них будуеться весь в1зерунок. А де mini елементи, другорядн!?

Вихователь: Допом!жш елементи менш! за розм1ром, мають просту форму й тби зв'язують головн! м1ж собою. За це ix називають "зв'язки". Саме вони завершують в1зеру-нок, роблячи його закшченим i красивим. Це ягщки, "ву-сики", листя та ш. Дидактична гра "Доповни в!зерунок":

Вихователь пропонуе д1тям смужки, на початку яких метиться в1зерунок. Щти повинн! доповнити i зак1нчити його. Анал!з виконаних po6iT. Закр1плення набутих знань за допомогою запитань:

- 3 яких елемент1в може складатися в1зерунок? -Для чого noTpi6m головш елементи? Допом!жн!?

- Погляньте на щ в!зерунки i спробуйте визначити го- ловн1 й другорядн! елементи. Назвггь ix. Падсумок заияття.

Тема: "Шкатулка"

Мета: навчити складати в!зерунок у прямокутнику, заповнюючи кути квадратами, кругами. Орнаментувати се­редину прямокутника трикутниками, ромбами. Закршлю-вати умшня самостШно тдбирати кольори паперу, працю-вати з ножицями. Розвивати OKOMip, тренувати витримку.

МатерЬал: nanip прямокутно! форми 25x15 см чор-ного кольору, nanip - червоного, жовтогарячого, зеленого кольор^в, ножищ, пензл1, клей, серветки.