Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛУЦАН Н.І..doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
2.05 Mб
Скачать

Тема 1. Ознайомлення д!тей з

декоративно-прикладним мистецтвом

План

  1. Формування досв1ду художньо-творчо! д1яльност1 у дошк1льник1в засобами декоративно-прикладного мистецт- ва.

  2. Форми i методи орган1зацп художньо-творчо! д1яль- ност1 д1тей дошк1льного в!ку на матер1ал1 народного деко­ ративно-прикладного мистецтва.

  3. Види художньо! д1яльност1 дггей на матер!ал1 народ­ ного прикладного мистецтва.

  4. Педагог1чш умови реал1зацй" творчих можливостей дитини-дошк1льника засобами декоративно-прикладного мистецтва.

Обрат методи: лекщя-дискус1я. Обладнання: схеми, таблипд.

Рекомендована л1тература:

  1. Гадалова I.M. Виховання мистецтвом: досв1д, про- блеми, пошук // Початкова школа. - 1988. - №10.

  2. Голубець Л.А. У пошуку нетрадищйних форм. - Льв1в, 1988.

  1. Греков А.А. Свгглиця моя р1дна: Про виховання засобами народного мистецтва // Украша. - 1989. - №16.

  2. Калуська Л.В. Ознайомлення дошюльнят i3 народ­ ными звичаями та обрядами. - 1вано-Франшвськ, 1993. - С. 3- 20.

  3. Калуська Л. В. Старшим дошкшьнятам про народ Hi ремесла, звича! та обряди, символи й обереги дому - К., 1992. - С. 3-45.

Одшею з важливих умов формування особистосй сучас-Ho'i людини е естетичне виховання, яке передбачае розвиток здатносп сприймати прекрасне в природ^ навколишньому ceiTi, творах мистецтва, пробудження у дггей естетичних почугпв, формування естетичного смаку, а також умшь i навичок у творчш д1яльност1.

Розвиток творчого потенщалу дДяльност1 е важливою умовою культурного процесу сусшльства i виховання люди­ни. Тому на Bcix щаблях сл1д звертати особливу увагу на формування у дитини р1зноманггних, глибоких i мщних систем знань, на максимальну стимулящю самостшност1 дггей, на розвиток стшких творчих штерес1в, щлеспрямо-ваних творчих пошутв, наполегливоси. шд час виконання творчих завдань.

Естетичне виховання засобами декоративно-приклад­ного мистецтва у дошшльному заклад! створюе передумови

ДЛЯ ПОВНОЩННОГО ХУДОЖНЬОГО рОЗВИТКу КОЖНО1 ДИТИНИ, В

тому числ1 для формування художньо! творчосп. Одним i3 ефективних засоб1в стимулювання розвитку дитячо! твор-чост1 е твори народного декоративно-прикладного мистецт­ва, яи досить широко використовуються педагогами до-шкыгьних заклад1в у робой з д1тьми як на спещально оргатзованих заняттях, так i в побутк оздоблення штер'е-РУ групових к1мнат, зал1в, свгглиць, забезпечення народни-ми 1грашками, атрибутами театрально! д1яльност1, вико-наних у народному стюп.

У cboix творчих роботах д1ти дошк1льного в1ку тд впливом твор1в народного декоративно-прикладного мис­тецтва передають cboi враження про навколишне i свое ставлення до нього. Використовуючи народ ну декоративну творч1сть як 3aci6 навчання, педагоги вчать д1тей елемен-там художньо! д1яльност1, виразному зображенню предме-т1в, а не лише передач! !х загального образу. Вихователь пропонуе дггям такий зм!ст для малюнка, лшлення, апл1-

кацп, який викликае у дитини необхщтсть згадувати, придумувати, уявляти. Дуже важливо, щоб тематика po6iT була щкавою для дитини, хвилювала i'i, щоб дитина праг-нула виконати свою роботу якомога краше. Розвиток дитячо! художньо! творчост! залежить також в!д тдбору TBopie декоративно-прикладного мистецтва, з якими ознайомлю-ються д1ти в дошкшьному заклад!. Це повинн! бути вироби народ них майстр!в, як1 представляють pi3Hi жанри декора­тивно! творчост1 i промисл1в Украши (р1зьба по дереву, вишиванки, вибшки, вироби 3i шк1ри, металу, керамжи, килимарство, ткацтво, лозоплетшня, писанкарство). Виро­би одного виду творчост1 мають представляти широке регшнальне розмагття: Закарпаття, Буковину, Гуцульщи-ну, Галичину, Полкся, Полтавщину, Кшвщину таш. Пред-мети, як1 пропонуються дггям для зображення, повинн1 бути добре знайомими дггям, викликати у них позитивн1 емоцп, радшть, подив, захоплення. Важливо також, щоб вихователь зум1в пояснити завдання, розглянути з д1тьми TBip, викликати бажання його зобразити. Для цього перш за все потр1бно звернути увагу на красу твору, елементи його декору, орнаменту, кольорового виконання. Завдання вихователя - пццбрати так1 влучш образт слова, пор1внян-ня, еп1тети, щоб тдсилити i закр1пити естетичне враження д1тей в1д розглянутого твору.

Зображення д1тьми твор1в декоративного мистецтва та вироб1в народних умшыцв е разом з тим i вщображенням ix ставлення до цих твор1в. Адже за кожним виробом стоггь праця людей, ixHi переживания, прагнення прикрасити свое житло, одяг, знаряддя пращ, створити корисн1 i вод-ночас красив! реч1 для шших людей. Для дггей це поеднання естетичного i морального е найбЪгыи зрозумшим саме в творах декоративно-прикладного мистецтва, в яких зовшшня краса ствпадае з практичним корисним призна-ченням. При знайомств1 д1тей з творами народно! декора-

ТИВН01 творчосй вихователь звертае увагу доыиильнят на доступну 1х розумшню красу i значимшть цих твор1в. Вихователь ставить сво!м завданням через переживания красивого шдвести д1тей до доступно! ш ощнки навколиш-нього св!ту, вироб1в народних майстр1в, розвинути в них почуття гуматзму, поваги до людей пращ, народних традищй, любов1 до рщного краю.

Формування досв1ду художньо! творчо! д1яльност1 у дошкшьниюв засобами декоративно-прикладного мистецт-ва пов'язане з виконанням з боку дорослих низки завдань. Вихователь оргашзовуе свою роботу таким чином, щоб поетапно розвивати у дггей вмшня бачити i розумии красу твор1в декоративного мистецтва, пом1чати розма!ття форм i кольор1в вироб1в народних промио/пв та ремесел, милува-тися красою, простотою та вишукашстю народних орнамен-т1в, щнити красу кожно! реч1, яка створена народними умшьцями.

Формування знань, умшь i навичок художньо! д1яль-ност1 вщбуваеться не лише в процес! практично! д1яльност1 дитини, але i на тдготовчому еташ, який пов'язаний з сприйманням твор1в декоративно-прикладного мистецтва, при обговоренщ дитячих робгг, а також у процес! сприй-мання способ1в роботи р1зними художшми матер1алами, як1 демонструе вихователь шд час заняття.

Велике значения для формування емоцшно-оцшного ставлення, естетичного смаку мають обговорення творчих роб1т д1тей, виставки ix твор1в, сприймання твор1в народ­них майстр1в, в1дв1дування творчих майстерень, експози-щй музе1в народного мистецтва, демонстращя репродукщй. Формування досв1ду художньо! творчо! д1яльност1 д1тей дошкольного в1ку проходить у дек1лька еташв, часов1 рамки яких сп1впадають з вшовими трупами. В першш молодшш rpyni закладаються основи майбутн1х захоплень та уподо-бань дитини i, хоча малюки лише вчаться волод1ти ол1вцем,

фарбами, глиною вихователям сл1д пам'ятати про важли-в1сть насичення побуту та навчальних процейв красивими, естетичними речами, як1 впливають на розвиток сприй­мання, прилучають дитину до образотворчо! д1яльность Ч1льне м1сце в орган1заци предметного середовища нале-жить народним 1грашкам, як1 позитивно впливають на фор­мування особистост1 дитини, особливо на розвиток и есте-тичних почутт1в. 1гри малюшв з народними парашками, ляльками в нащональному одяз1, розглядання декоратив-них керам1чних вироб1в, рушник1в, писанок е першими кроками дитини в ознайомлент з народним декоративно-прикладним мистецтвом та першими спробами художньо-творчо! д1яльност1. Предмети, як1 пропонуються дггям для зображення мають викликати у д1тей защкавлення, бажан-ня намалювати, вил!пити. При цьому важливою е образна, яскрава характеристика предмейв, яку дае im вихователь.

Шд час занять та в повсякденному житт1 у другш мо-лодш1й rpyni д1ти навчаються називати i користуватися кольорами i розр1зняти в1дт1нки, окр1м того, вони навча­ються ритм1чно розташовувати готов1 геометричн1 форми по середит смужки, по кайм1 квадрата, круга у певному порядку, пцльно i на деяк1й в1дстан1. Оперування лише геометричними формами на заняттях з декоративно!' аплЬ кацп знижуе штерес д1тей. Тому доц1льно аналопчш завдання по створенню в1зерунк1в пропонувати д1тям i на основ1 рослинних форм (квшв, листя). Педагоги пропону-ють д1тям irpamKH та вироби, прикрашен! елементами ор­наменту, характерного для декоративно-прикладного мис­тецтва р!зних perioHiB Украши. Найбшьш доступними для дитячого сприймання у другш молодшш rpyni e килими, KepaMi4Hi irpauiKH, вишивки.

Ознайомлення з керам1кою слщ розпочинати з серед-нього дошкольного в1ку. Вихователь звертае увагу дггей на предмети - куманщ, вази, таршки, глечики, як1 прикра-

шею. декоративними в1зерунками. Вихователь розповздае про те, що щ вироби зроблено з глини, теля висушування iix обпалюють у печах та прикрашають в1зерунками, а роз-пис на однакових предметах може бути р1зним.

У декоративнш аплшацп елементи орнаменту д!ти середньо!' групи одержують у готовому вигляд1 та частково створюють самостшно. Дгги д1знаються про те, як прикра-шати р1ч в1зерунком i для чого це потр1бно. Показати i пояснити це дониильнятам найдощльшше тд час розгля-дання твор1в декоративно-прикладного мистецтва, як1 створеш спещально для дггей. Завдання вихователя - шдд.-брати елементи в1зерунку по кольору так, щоб у будь-якому випадку ix поеднання було красивим. Для усшшного фор-мування навичок творчого складання декоративних компо-зищй у малювант та аплжацп виховател1 повинт система­тично знайомити д1тей i3 творами народного декоративно-прикладного мистецтва: тканими килимками та килимо-вими дор1жками, явор1вською та ужгородською irpaniKa-ми, кос1вськими глечиками та вишиванками. Ус1 ц1 вироби можуть бути використаш безпосередньо на занятт1 в якост! натури.

Д1ти середньо! групи, яш навчилися малювати pi3Hi предмети i нескладш явища, освоиш правила створення орнаменту з геометричних i рослинних форм, з штересом ставляться до образотворчо! д1яльность Вони залюбки ма-люють, лшлять, створюють аплшацп не лише на спещаль­но оргашзованих заняттях, але i у в1льний час. Шд час тако1 д1яльност1 дошк1льнята зображують Ti предмети i явища, як1 мали на д1тей яскравий емоцшний та естетичний вплив при спостереженш, 6ecifli, розгляданн1; як1 зум1ли торкнутися чутливо! дитячо1 душ1 i залишити в нш яскравий незабутн1й слщ. Саме таку силу мае народне деко-ративно-прикладне мистецтво, яке зачаровуе своею просто­тою i вишукашстю, розма1'ттям кольор1в, орнамент1в, ба-

гатством декору i зручн1стю форм. Виховател1 повинн1 допомагати у вибор1 теми роботи, нагадувати процес ство­рення декоративних композицш, пригадувати елементи орнаменту, характера для твор1в декоративно-ужиткового мистецтва р1зних жанр1в та еттчних perioHiB Украши.

Твори народного прикладного мистецтва, яш вщносять-ся до того чи того виду художнього промислу (вишивка, керамжа, килимарство, декоративний розпис, мереживо) i створюються в р1зних регюнах нашо! краши, в1др1зняють-ся i за характером побудови в1зерунку (композицп), i за колоритом (тдбором кольор1в), i за мотивами (зображення рослин, тварин, геометричних ф1гур). У старнпй rpyni знач-но розширюються уявлення дггей про pi3Hi види украшсь-кого народного декоративно-прикладного мистецтва. Д1ти знайомляться з орнаментом на irpaniKax, на посуд1, на меб-лях, вчаться вп1знавати особливост1 зображень, розташу-вання орнаменту, його кол1рну гаму. Знайомити д1тей з народною декоративною творч1стю треба поступово i посл1-довно, вид1ляючи то одш, то iHnii його види. Шд час оз-найомлення д1тей з творами декоративного мистецтва вони д1знаються про i'x художн1 якост1, матер1ал, з якого виго-товляються предмети, i деяк1 процеси i'x створення. Поруч з альбомами вихователям дощльно оргашзувати спещаль-ний фонд речей, прикрашених в1зерунками, роб1т вщомих народних майстр1в. Використання такого фонду збагачуе уявлення д1тей про декоративну творч1сть.

Знайомству з певним видом народних художш.х промис-л1в в1дводиться самостшне заняття. В основному воно проходить у вигляд1 бесщи з д1тьми, в ход1 яко1 д1ти одер­жують нов1 в1домост1, а також уточнюеться i збагачуеться i'x словниковий запас. Познайомившись протягом року з декпгькома видами народного декоративно-прикладного мистецтва, дзти можуть пор1внювати ix м1ж собою, noMi-чати i'x особливость Корисним для подальшого розвитку

творчосп д1тей буде в1дв1дування музею прикладного мис-тецтва чи виставки, дощльно аналопчну виставку оргашзу-вати у допнальному заклад! залучивши самих вихованщв. При добор! i складанн1 зразк1в за мотивами народних орнамент1в вихователь повинен враховувати таш аспекти:

  1. елементи орнаментов повинш вщображати знайом1 д1тям образи;

  2. композищйна побудова зразю.в повинна бути чггкою;

  3. не повинн1 спотворювати контури вихщних орнамен- тальних мотив1в;

  4. мати яскраве кольорове забарвлення.

Прагнучи донести до дггей закони композицп, треба звертати ix увагу на те, що в1зерунок завжди тдкреслюе форму предмета. Яскрав1 враження, що залишають у д1тей твори украшського розпису, багато в чому зумовлен1 ix привабливим колоритом. Розмову про нього не сл1д зводити до перерахунк1в кольор1в, що i'x використав художник, а важливо шдтримати i розвинути те почуття захоплення, яке викликае у д1тей зустр1ч 3i справжшм мистецтвом.

Не порушуючи щл1сного сприйняття твору, варто про-анал1зувати окрем1 його елементи з погляду технши вико-нання, запропонувати д1тям визначити, яку квггку, листо-чок тощо вони зум1ють намалювати i як це робитимуть.

Виховуючи штерес i повагу до творчосп народних майст-piB, треба вчити малят розр1зняти декоративний розпис, характерний для м1сцевост1, в як1й вони живуть, i той, який побутуе в шших репонах.

Ознайомлюючи д1тей з декоративно-прикладним мис­тецтвом вихователь повинен враховувати таю. три напрям-ки роботи:

  1. Розширення та систематизация знань вихователями про народне мистецтво рцщого краю.

  2. Формування у д1тей штересу до icTopii краю, вихован- ня в них любов1 й поваги до традищй народу.

3. Оргашзащя педагойчно! осв1ти батьк1в.

Систематичне ознайомлення дггей з мистецькою спад-щиною бажано розпочинати з розгляду вироб1в. Вихова­тель розглядае кожен предмет разом з дггьми, у супровщшй 6ecifli п1дкреслюе його своер1дтсть, яскрав1сть, барвис-т1сть, звертае увагу на ритм i посл1довн1сть елеменйв узору.

Проте д1ти повинн1 бачити не тыгьки красу предмета, а й знати його icTopiio. Знайомлячи д1тей з особливостями кос1вського розпису на кахлях, вихователь пояснюе д1тям для чого рашше виготовляли кахл1, як клали кахлев1 печ1. Розпов1сти, що гордштю кожно! осел1 була шч. Паралель-но, шд час свое! розповщ1, вихователь запитуе д1тей: "У кого в сел1 е бабуся?", "Чи е в не! в xaTi ni4?", "Яка ця шч?", "Чи пече бабуся хл1б?"

Знайомлячи д1тей з писанковим розписом, вихователь розповцще про icTopiro виникнення писанки. Цей звичай був пов'язаний з народним уявленням про яйце, яке уособлю-вало в1чне оновлення природи, було символом весни, перемоги життя над смертю. У народних легендах писанка надЪшлася величезною силою, здатною обердтати людей, стримувати зл1 сили природи. Писанки бувають обрядов1, irpoBi та декоративт. Обрядова функщя писанок пов'язана з першими днями Паски. Необхщно розповшти д1тям, що писанки були оберегом життя, вони охороняли вщ лихого ока.

Перюдично у груповш к1мнат1 або в зал1 можна влашту-вати виставку укра'шського художнього та декоративного мистецтва. 1грашки, керам1чт вироби, писанки розмщу-ють на полицях, столах, щоб дггям було зручно розглянути ix зблизька. Дощльне також самост1йне розглядання до-шкшьниками твор1в укра!нського народного декоративного мистецтва. Знания про народне мистецтво бажано закрши-ти за допомогою дидактичних irop: "Шнздка до майстр!в ук-paiHCbKoi народно! кратки" та "В магазин! художшх виро-

б1в". Перша гра - уявна подорож до майстр1в керамши. Ви-хователь ретельно готуе "зустр1ч" з майстрами; обладнуе "майстерню" справжшми виробами народних умшьщв. BiH виконуе роль майстра, дгги - його rocTi. Розпов1дае про особливост1 керам1чно1 щрашки. Дд.ти довз.дуються чимало щкавого, мають змогу вступити у бесщу. Завершивши роз-пов1дь, майстер даруе в1дв1дувачам cboi "вироби", вир1заш з цупкого паперу силуети irpamoK, i пропонуе самим при-красити 1х - розмалювати або зробити аплшащю.

Гру "У магазин! художгпх вироб1в" дощльно проводити теля вщповщно! екскурси. Тут використовуються готов1 вироби з глини - посуд, irpamKH, писанки. Д1ти — покупщ описують предмети, розкривають особливосп. форми, ко-л1рну гаму, а продавець за цим описом добирае потргбну pin. У шдготовщ до оргашзацп сюжетно-рольово! гри "Ярма­рок" залучають Bcix д1тей: im пропонують виготовити посуд та кратки, а пот1м прикрасити чи розписати 1х. Ус1 вироби пропонуються на "ярмарку" для продажу. Шд час niei гри закр1плюються знания д1тей про народш промисли.

Запитання для самоконтролю:

  1. Розкрийте значения декоративно-прикладного мис- тецтва задля розвитку дитячо! художньо-творчо! д1яльноста.

  2. Охарактеризуйте особливосп використання декора­ тивно-прикладного мистецтва у навчально-виховнш робот1 з д1тьми.

Самостшна робота студентов:

Письмове творче завдання

  1. Скласти конспект консультаци для батьк1в на тему: "Значения народно1 irpamKH в житп дитини".

  2. Чи потр1бно ознайомлювати д1тей дошк1льного вжу з р1зними видами декоративно-прикладного мистецтва? 06- Грунтуйте письмово свою вщповадь.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]