Тема 2. Мистецтвознавчий огляд народних художшх промисл1в Украши

План

1. 3 icTopi'i розвитку промисл1в Украши.

2. Регюнальт осередки та локальш художньо-техшчш особливосй украшського декоративно-прикладного мис­ тецтва.

3. Етнорегшнальш р1зновиди орнаментальних компо- зищй украшського писанкарства.

Рекомендована л1тература:

1. Богуш A.M., Лисенко Н.В. Украшське народознавст-во в дошкЪгьному закладк Навч. пос!б. - К.: Вища шк., 2002. -С. 281-317.

2. Кара-Васильева I. Бюграф1я украшськсн вишивки // Наука i сусшльство, 1988. - №1.

3. Шкцьо М. Секрети витинанки // Дошгальне вихован- ня. - 1995. -№2.

4. Курчук А. Рад!сть зору - витинанки // Прикарпатсь- ка правда, 1982. - 26 жовтня.

5. Левчук В. Твого народу ремесла з бабусино! скриш // Дошюльне виховання. - 1990. - №1.

6. Лосюк П.В. Декоративно-прикладне мистецтво в школ!. - К.: Рад. шк., 1979. - 56 с.

7. Моздир МЛ. Художш. ремесла // Етнограф1я Украши. - Льв1в, 1994.

8. Нагальський О.П. Художня керамша: гончарне мистецтво // Рщна школа. - К., 1993. - №11-12.

9. Народное искусство. Керамика, декоративная рос­ пись, резьба по дереву, вышивка, ковры. - К., 1967. - С. 28- 30.

Украшське народне декоративне мистецтво - ушкальне явище национально! культури. Воно завжди показувало cbItobI життя нацп, и духовне багатство, р!вень культури, творч! сили i зд1бност1, енергйо, виступало як феномен незкищенностъ Bci види декоративного мистецтва - ткани-ни, килими, вироби з дерева, металу, глини матер1ально виважеш i несуть шформащю про матер1ал, формотворен-ня, орнамент, композищю, колорит, що були i e в пам'ям. людей. Декоративне мистецтво охоплюе i сферу знань, есте-тичш погляди, звича!', обрядов!, eTHi4Hi, моральш, релтйн! аспекти. Це од не з частин народно! духовно! культури.

Народш тканини.

Мистецтво ткацтва мае багатовжову icTopiro розвитку. Археолог1чн1 матер1али свщчать про 1снування ткацького виробництва на сх1днослов'янських землях у перюд ранн1х

культур. 3 середини III тис. до н. е. збереглися пам'ятки ткацького виробництва: глинян1 пряслиця, веретена та р1зномаштт за розм1ром й формою глиняш важки для ткацьких верстат1в. Пряли з льону, вовни i конопель руч-ним веретеном, на яке для посилення обертання насаджува-ли глиняш або кам'яш кружальця - пряслиця.

Археолопчш матер1али засв1дчують, що в nepiofl Три-п1лля були в1дом1 так1 текстильн1 техн1ки: в'язання, пле-тшня i ткання. В'язання й плетшня використовувалось при виготовленш шток для рибальства, ятер1в, сак1в, неводхв. В1дбитки тканин на денцях керам1чних посудин (с. Ст1на на Вшниччиш. та iH.) стверджують, що люди волод1ли такими техшками, як полотняне i репсове ткання, 1'м в1дом1 були натуральн1 барвники й фарби i3 каол1ну, зал1зисто1' охри тощо.

У процес1 тривалого розвитку народного ткацтва на Укра1т сформувався ряд репональних осередк1в, як1 мають вагомий мистецький доробок i локальн1 художт особливост1. У деяких з них ниш. засновано пщприемства художшх промисл1в, на яких об'еднано народних майстр1в i усп1шно використовуються й набувають подальшого розвитку м1сцев1 художн1 традици. До таких осередк1в належать передус!м Решетил1вка, Кролевець, Д1гтяр1 на Л1вобережж1, Богуслав та 1ванк1вський район на Правобе-режж1, Льв1в i KociB у зах1дних областях Украши. Зрозу-м1ло, багат1 народ Hi традищ! художнього ткацтва icHyioTb i в шших репонах - на Подшл1, Волиш, Пол1сс1, де також орган1зовано невелик! пщприемства або окрем! цехи ручно­го узорного ткацтва. Однак у цих осередках традицп народ­ного ткацтва шдтримуються поки що зусиллями окремих майстр!в в умовах домашнього виробництва. Промислове виготовлення таких тканин тут ще не набуло ломаного розвитку.

Решетил1вка Полтавсько! област1 - один з в1домих осередшв украшського народного мистецтва, що славиться узорними (1) тканинами з давшх час1В. Ткали nepe6ipHi скатерки й рушники, рядна, плахти, дор1жки, килими, л1жники та iHHie. У 1905 р. в Решетшпвщ була оргашзована школа-майстерня, в якш готували шструктор1в i квал1фЬ кованих кустар1в по ткацтву, килимарству й вишивщ. Очолював и у 1927 р. Г.Ткаченко.

1. Узор - здебшыного вживаеться для позначення ма-люнка тканини, витканого р1знокольоровими нитками за створеним художником задумом. До прикладу, Косовськ! узорт тканини, як художт вироби ручного ткацтва (KociB-щина та ripcbKi райони 1вано-Фрашпвсько1 област1).

У решетил1вських килимах переважае рослинна орна­ментика, в рушниках здеб1лыпого геометричш й геомет­ризован! рослинш мотиви. Тчуть рушники на биюму тл1 одним або двома кольорами - переважае червоний. Знач-ний внесок у розвиток решетшпвських узорних тканин зробили заслужений художник Н.Бебенко, В.Пилюгша, Б.Баранова, заслужений майстер народно! творчосп В.Бол-сунова, досв1дчен1 ткал1 З.Черенкова, Г.Бондарець, Л.Ци-ганська та iHnii.

Ткацький промисел в м. Кролевець Сумсько! област1 був розвинутий ще з часу заснування м1ста (1601 р.). Для тра-дищйних кролевецьких узорних тканин характерний головним чином геометричний орнамент. У ньому перева-жають мотиви з1рок, ромб1в, трикутнишв, квадраив, як1 ритмично об'еднуються в широк1 поперечш смуги, прямо-кутники. Серед кролевецьких тканин найб1льшо1 слави набули рушники, яш виготовляються з лляно! або коно-пляно1 пряж1. Узори кролевецьких рушнишв досить р1зно-маштн1, переважае геометричний орнамент, що нер1дко поеднуеться з геометричними рослинними мотивами, а також ф1гурними зображеннями й р1зними цифровими та буквенними написами.

Село Д1гтяр4 (тепер Ср1бнянського району Чертпвсько! област1) - в1домий центр художнього ткацтва в Украш1. Тут здавна ткали рушники, килими, плахтов1 тканини.

Найтиповшшми для цих тканин е: традищйш плахтов1 узори, що мають картату побудову й складаються з рит-м1чного повторения по всш тканин1 р1вновеликих квадрайв або прямокутник1в, розм1щених за принципом шахово! дошки i заповнених мотивами з1рок, розеток та шших гео-метричних форм. Колорит плахтових тканин насичений, багатобарвний; переважають синш, золотаво оранжевий, пурпурно-вишневий, коричневий, зелений кольори. Залеж-но в1д основних мотив1в, узори мають назви "на рачки", "на сливки", "на гречку".

Узорне ткацтво на Богуславщит (Кшвська область) мае багат1 традицп. Тут здавна розвивалося човникове й пере-б1рне кустарне ткацтво. М1сцев1 кустар1 ткали декоративт рушники, скатерки, ковдри та iH. Протягом тривалою часу склалися i закршилися на Богуславщит своерщт стильов1 особливост1 виготовлення узорних тканин, як1 тзн1ше широко впроваджуються в ручному й машинному вироб-ництв1.

Для богуславських узорних тканин характерш попе-речн1 узори, що складаються з р1знокол1рних гладких та орнаменФальних смуг. Найхарактерн1шим е яскравий чер­воний кол1р, який i визначае художне обличчя м1сцевих народних тканин.

В багатьох селах 1ванк1вського району Ки1всько1 об-ласт1 здавна з великим мистецьким смаком виготовляли вироби декоративного ткацтва. Матер1алом для ткання служила мкщева сировина - льон i конопл1. Найхарактер-ншою техн1кою ткання тут була човникова, яка часто поед-нувалася в узорному ткацтв1 з перебором. Для 1ваник1всь-ких рушник1в характерний геометричний орнамент, еле-менти якого пор1вняно з традищйними, набули збшынених

форм, а кольорове вир1шення стало насичешшим i конт-расшшим. У традицшну червону, чорну й синю гаму вво-дяться додатков1 яскрав1 - жовтий, блакитний i зелений кольори.

До групи кос1вських узорних тканин належать художш вироби ручного ткацтва, що виготовляються на Коывщиш та в прських районах 1вано-Франшвсько1 область Народне ткацтво icHye тут, як i в шших регшнах, також здавна; майже в кожшй селянськш xaTi стояв ткацький верстат, на якому виготовляли просте полотно й узорш тканини: рушники, скатерки, верети, наволочки.

Технша виготовлення кошвських узорних тканин здеб1льшого човникова, але поширет й килимова, ручний nepe6ip i ткання дощечкою. Найхарактерн1шими для ко-с1вських тканин е поперечносмугаст1 узори, виконаш в яскравих, насичених барвах з перевагою червоного, оран­жевого, золотисто-жовтого кольор1в, що заповнюються блакитним, зеленим, фюлетовим i б!лим.

Пом1тне мкще серед кос1вських ткацьких вироб1в нале-жить веретам i л1жникам. Верети тчуться на верстатах твтораметрово! ширини з багатьма рем1зами, що дае змогу ткати складш в1зерунки i3 закомпонованими в смуги мо­тивами "руж1", "репптки", "стовпчики" тощо. Колорит л1ж-ник1в стриманий; переважають б1лий, чорний i с1рий кольо­ри, як1 оживляються вкраплениям насиченого червоного, зеленого, оранжевого.

Своерщними рисами в1дзначаються ткат художш вироби Буковини (Черн1вецька область). У селах област1 в домашшх умовах виготовляють нам1тки, наволочки, руш­ники, тайстри. Малюнок у них - геометричний i геометри-зовано-рослинний будуеться за принципом поперечносму-гастих композищй.

Украшська народна вишивка.

Вишивка — один ie давн1х, найбыгып масових i розвине-них виддв народного декоративного мистецтва. Проблема походження, еволюцп вишивки на територп сучасних украшських земель складна й багатогранна. Вишивальт матер1али не тривк1, не можуть збер1гатися тривалий час.

В епоху Ки1всько1 Pyci вишивка золотими i ср1бними нитками зазнала розкв1ту i поширилася в побут1 феодально! знат1, и ощнювали як надзвичайну коштовшсть. Прикра-шали не йльки святковий, ритуальний, книжний, а й цив1льний одяг, тканини для храм1в. Збереглися важлив1 1сторичт в1домост1 про мкще виготовлення давн1х виши-вок, людей, котр1 нею займалися. Вишивка була важливим заняттям жшок i в родинах великих княз1в.

Сьогодш вишивка розглядаеться як важлива художня щнтсть, що виконуе численн1 функцн - естетичну, тзна-вальну, комуткацшну. Це показовий вид мистецтва, який 36epir, дон1с до нас i стверджуе дальший розвиток орнамен­тально!, граф1чно1 живописно! культури народу.

В Укра!т е кшька великих perioHie, вишивка яких мае поруч ie загальними рисами певн1 техн1чн1 i художн1 особ-ливост1. На Л1вобережж1 такими особливостями вид1ляеть-ся чернМвська й полтавська вишивки, в Середньому Под-HinpoB'I - ки!вська. Локальн1 риси мають под1льська вишивка, вишивка Прикарпаття, Буковини й Закарпаття.

На Чернтвщиш народна вишивка вщома здавна. Типо­вою техткою вишивання е занизування. Використовуеться також вир1зування, виколювання, штатвка, хрестик тощо. Щкавою тут е коса гладь - з1рочками, спбки на як1 кладуться похило, а !х червоний кол1р обводиться чорним. Узори чернпчвсько! вишивки - геометричш. i геометризо-вано-рослинш. Основним елементом геометричного орна­менту тут виступае ромб у р1зних вар1антах. Поширет е також розетки, восьмикутш з1рки. Рослинн1 мотиви дуже

стил1зоваш, мають вигляд тонких гпючок з невеликими геометризованими квггами. Геометричш й геометризовано-рослинт узори групуються у вигляд1 розрщжених повздов-жшх i поперечних смуг або розкидаш "човниками" чи плочками-букетами (на рукавах жшочих сорочок). У коло­рит! черн1г1всько1 вищивки переважають червоний i б1лий тони, школи з додаванням синього. Подекуди сорочки вишивали т1льки бшими нитками. Високими художшми якостями вщзначалися чернтвськ1 декоративт рушники з рослинним узором, виконаш техншою глад1 в червоному, часом з невеликим додатком синього кольору. 1нод1 на чернЫвських рушниках зображали стшпзоваш жшоч1 постай з тднятими руками, обаб1ч них нер1дко вмпцували вершнишв, що тримають за вуздечка коней.

У Полтавськш вишивщ сконцентрувалися важлив1 локальш риси Bciei' ЛПвобережно! Укра'ши, притаманш цьому мистецтву. Найдавшшою класичною техншою пол-тавсько! вишивки е л1чильна гладь — лиштва. Щею техш-кою створювали геометризован! рослинн! мотиви найр1зно-машттшо1 композиц!йно1 схеми, особливо на рукавах жшочих сорочок. Особливо щкав! i р!зноман!тн! узори, а також орнаментальш композиц!1 створюються чистою мережкою. Виконують ц лише одним кольором. Рушники й хустки вишивали техшкою в!льного малюнка, що отри-мала назву "техшка полтавського рушникового шва". Коло-ристичними особливостями полтавсько1 вишивки е сшв-в!дношення пастельних барв - блакитного, вохристого, коричневого, зеленкуватого та вщтшшв ciporo i бпгого. Орнамент полтавсько1 вишивки - рослинний, рослинно-геометризований i геометричний. Рослинними узорами вишивають частнне рушники, скатертини, хустки, прикрашають кожухи, корсетки; рослинно-геометризова-ними - ж!ноч1 сорочки, блузки, сукт; геометричними -чолов!ч1 сорочки, р1дше ж1ноч1 сорочки i скатерки. Елемен-

JJCH-UUClllLU'OrtU'fLJJLl-fbJI'LLUri'C- JYLI&K. llb^UfllVOKJ ПЫЛ- yji^K-WU, VSWJU'IA-M.y

т ами геометричного орнаменту е косий та прямий хрест, квадрат, ромб, трикутник, прям1 та зигзагопод1бш л1нп. Мотивами рослинно-геометризованого орнаменту виступа-ють "сосонка", "кашка", "дубове листя", "пор1чки", "шовко-виця", "барвшок", "рож1", "колоски", "виноград" тощо. Характерними е мотиви тваринного св1ту - "метелики", "жабки", "заяч1 вуха", "бараняч1 р1жки" тощо.

Назву ки1всько1 вишивки отримали твори вишиваль-ного мистецтва Середнього Подн1пров'я (Ки1вська i Чер-каська обласй). Для ки1всько1 вишивки найтипов1шими техшками вишивання е гладь (з1рочками). При застосуван-Hi kocoi глад1 ст1бки лягали похило, виконували i'x пере-важно червоними нитками й тонко обводити чорним. Досить вживаними були технши хрестик, стебшвка, шов поза голкою, мережка, рушниковий шов та ш. Для ктвсь-Koi вишивки характерний геометризований рослинний i геометричний орнамент, який використовувався здеб1ль-шого у вишиванн1 рушник1в i сорочок. Поширеними були червоно-чорш густ1 др1бн1 геометричн1 в1зерунки, складет з р1зноман1тних комб1нац1й восьми- i чотирипроменевих з1рочок, вишиваних гладдю. Характерною була i сущльна орнаментальна сдтка, що розм1щувалася нижче "полика", на перехрестях i в центр1 п вишивалися червон1 "з1рочки". 3 рослинних мотив1в найпоширен1шими були стил1зован1 грона винограду, калини, дубове листя з жолудями, квгги троянди, бер1зки, гвоздики, шипшини та ш. Кв1ти часто зображались площинне в поперечному чи повздовжньому po3pi3i, як на килимах або вибшщ. Буденн1 ж1ноч1 сорочки часто оздоблюван1 вузькими ланцюжками вишивки, як! складалися i3 щ1льно розмщених кв1точок, що нагадують кв1тки шипшини або троянди з листочками. Переважаю-чими кольорами сорочкових вишивок були червон1 з чор­ним, шод1 з невеликим доповненням жовтого. Для рушни-к1в Кшвщини характерна компактна й пцльна композищя.

пашн луцан

Т радицшний рушниковий орнамент кшвських вишивок складаеться з квтв, листя i rinoic.

ПодЬгьською вишивкою називають вишивку, що займае територпо лйж Швденним Бугом i Дшстром. Найпоши-решнп техшки вишивання на Под1лл1: низь, вир1зування, гладь, шташвка, хрестик. Окрем1 осередки мали cboi улюб-леш прийоми вишивання. Часто зустр1чаеться комбшуван-ня техшк, наприклад вир1зування з гладдю. Причому на ПодДлл1 виконують це кольоровими нитками, тодд як в шших perioHax це роблять бишми i шрими нитками. У вишивках ПодДлля переважають геометричш узори, рос-линш мотиви в них дуже стшпзоват. Своер1дн1стю оздоб-лення в1дзначаються передушим Под1льсьш рушники. Типовими для них е орнаментальш поперечт смути на кшцях. Поруч з геометричними i стшпзованими рослинни-ми мотивами в оздобленш рушнишв зустр1чаеться зобра-ження тварин, стшшованих ж1ночих постатей з шднятими руками, вершнишв, що тримають за вуздечка коней. Щ-кавим е також вишивання под1льських ж1ночих сорочок. Воно виконуеться хрестиком, низзю, декоративним швом "качал очками".

Вишивка Прикарпаття - це мистецтво народного виши­вання Льв1всько1 та 1вано-Франк1всько1 областей. На Льв1вщин1 найбл.льш в1домими е вишивальш осередки Городоцький, Сокальський, Явор1вський. У Городку був поширений досить своер1дний тип вишивки, в1домий шд назвою городоцького ст1бка. BiH в1дзначаеться смугастою побудовою, кожна смуга якого складаеться з р!зних еле-мент1в др1бного узору - з1рочок, мотив1в, що мають назву "мкячки", "нап1вз1рочки". Кожний узор виконувався завж-ди червоним кольором з мал им вкраплениям б1лих, темно-син1х та чорних ниток. На Явор1вщит вишивали лляною техн1кою стебтвки - р1вними густими смужками, пом1ж яких вм1щували рядки кривульок та ромб1в. Вишивали тут

i кольоровою гладдю орнаментом з барвистих KBiTiB. На Сокалыциш вишивки виконували хрестиком, стебтвкою, позаголовковим швом. Вишивки гладдю i хрестиком на Льв1вщин1 здебигьшого виконують червоними i чорними нитками.

Для 1вано-Франшвщини характернх багатокол!рн1 ви­шивки геометрично!' орнаментики. Переважають у них на-сичен1 кольори: ясно-червоний, оранжевий, жовтий, ясно-зелений, синш, рожевий, ф1олетовий, бордовий. Дом1ную-чими кольорами е червоний i зелений. Тут поширена тех-шка занизування або низь р1зних модифшащй. Поширет i вишивки хрестиком. Вишивали на Гуцульщин1 сорочки, головн1 убори, хустки, кептар1, сердаки, чач1, каптур1, капщ, кожухи, а також предмети хатнього оздоблення. Ос-HOBHi матер1али вишивання - ручнопрядш ллян1, вовнян1 нитки, ruoBKOBi, металев1 - cpi6Hi й золоп нитки, 6icep, стр1чки, корали тощо.

Окрему локальну групу украшського вишивального мистецтва становлять вишивки Черн1вецько1 област1 (Бу-ковини). Основними техтчними прийомами Буковинсько'1 вишивки е двоб1чне шиття "за рахунком" - занизування, низь у р1зних модиф1кац1ях, хрестик, а також вишивки в1льно1 техтки - гладь та апл1кац1я. Орнаменти вишивок -геометричний i рослинно-геометризований. Орнаменталь-ними мотивами буковинсько! вишивки часто е сшсш смуги або малюнок, що будуеться на стснш сггцД; квадрати, ромби, смуги з тонких рослинних стеблин, тлки 3i сти-л1зованими кв1тами, зубчаст1 листки, стюпзоваш ф1гурки коник1в i птах1в. KbItkobI мотиви орнаменту часто близып до природного забарвлення. Кольорова гама ще! вишивки багатобарвна, але бувае монохромна. Найуживатпп кольо­ри: зелений, синш, голубий, жовтий, оранжевий, черво­ний.

На Закарпатп вишивкою оздоблюють жшоч1 й чолов1ч1 сорочки, кептар1, фартухи, каьпзельки, а також предмети хатнього обладнання. В техшщ вишивання найчаспше зустр!чаються таш шви: перебирання, хрестик, заволЬ кування. Вишивки на Закарпатп пол1хромш або одно-двокол1рт. Кольори орнаментов р1зномаштн1 - червоний, чорний, вишневий, жовтий, коричневий, зелений, синш, малиновий. Орнамент часташе геометричний - кольоров1 смуги, квадрати, ланцюжки з квадратов, навсшст квадра-ти, восьмипелюстков1 розетки. Рослинна орнаментика включав улюблеш елементи - "руж1", "косищ", "вшочки", букети KBiTiB. Ця орнаментика поширена по всш територп Закарпаття. Жшоч1 сорочки, яю. част1ше оздоблюються вишивкою, мають здеб1льшого геометричну орнаментику, а за колоритом бувають одно-двокол1рш (чорно-червош або син1) та р1знокольоров1.

Украшська писанка.

У слов'янських народ1в шнують м1фолог1чш уявлення про виникнення свггу, зокрема царства i палацу \г яйця. Археолог1чн1 матер1али засв1дчують поширення керамгч-них писанок в епоху Ки1всько1 Pyci.

Зважаючи на слабу трившсть шкарлупи яйця, серед-ньов1чн1 писанки до наших дн1в не дшшли. Однак, масове розписування яець 1снувало протягом стол1ть. У XIX ст. писанкарство з р1зними техшчними i репональними ху-дожн1ми в1дмшами зустр1чалося майже по вс1й територп Украши.

Писанки виготовляли навесн1 перед Паскою сЪгьсьш д1вчата i жшки, монастирськ1 ченц1, MicbKi панночки, neKapi. Тому й техн1ки декорування р1знилися. На сел1 фарбували в один кол1р, 1нколи продряпували в1зерунки, орнаментували воском i фарбували в кыгька кольор1в, тод1 як у MicTi вдавалися до р1зних штучних способ1в - наклею-

вали шматки кольорового паперу, фольги, тканини, нитки. Писанки служили об'ектом забави для д1тей та молоди

В Украпп писанки розписують р1зномаштними вида-ми орнаменту: рослинним, геометричним, а також р1зно-видами, утвореними поеднанням iix елеменйв.

Серед писанок, прикрашених рослинним орнаментом, спостер1гаеться велика р1зновидн1сть мотив1в: пигочки, кв1ти, прлянди, листки. Так, на Кшвщиш т1льки з двох мотив1в - дубового i вишневого листочк1в - писанкарки ви-конують сорок BiciM р1зноман1тних в1зерунк1в. Геометрич­ний орнамент писанок мае невелику шлыисть лшшних i ф1гурних елемент1в - р1зномаштшсть мотив1в творить тут вцщов1дний уклад малюнка.

Писанки з тваринними мотивами зустр1чаються р1дше - вони в1дтворюють ц1л1 ф1гури (коник, олень, риба, бджЬша, метелик, голуб, швник, павич) або т1льки частини i'x форм ("куряч1 лапки", "качач1 шш"), що творять елемент сущльного в1зерунка. Виведен1 вони контурним малюнком.

Розглядаючи орнамент украшських писанок можна видшити к1лька стил1стичних зон: Наддн1прянщину, По-д1лля, Пол1сся, Волинь, Прикарпаття, Карпати (Бойгавщи-на, Лемк1вщина, Гуцульщина). Писанки Наддшпрянщини характеризуються чорним, темно-вип1невим, червоним, школи зеленим фоном, часто без поддлу на поля, рщше подЪюм типу "барильця". 1х орнамент переважно рослин-ний, iHOfli геометричний. Найбпсын поширен1 елементи "дубовий лист", "гор1ховий лист", намальован1 бшим контуром або кольоровою плямою. KbItkobI орнаментальн1 мотиви "рожа", "тюльпан", "гвоздика" подаш в розгорну-тому вигляд1 у трьох кольорах: червоному, жовтому, бито­му.

На Полтавщиш, Дншропетровщиш, Одещин1, Черка-щиш, Чершпвщин1, Под1лл1 писанку розписують переваж­но рослинним орнаментом. Подекуди в рослинну компо-

зищю вводять ф1гури людей i тварин. Геометричний орна­мент писанки Наддншрянщини побудований з р1зномашт-них з1рок, квадратиадв, ромбигав, хрестик1в. Для писанок Под1лля характерний чорний, червоний, рудо-коричневий фон.

На писанках Захщного ПодЪшя переважае геометрич­ний орнамент. Це р1зновиди мотив1в "клинчики", "гребш­ий", "грабельки", що перегукуються такими самими в1зерун-ками на писанках Волиш i Сх1дно1 Льв1вщини. Вони бувають укладен1 симетрично на двох або чотирьох полях, школи розкидат асиметрично по всьому полю площини яечка.

На Пол1сс1 переважае геометричний або сильно гео­метризований рослинний орнамент з поделом писанки на два, чотири i BiciM пол1в. Геометричн1 мотиви розм1щен1 ритм1чно на окремих полях, рщше - розкидаш по всьому полю писанки. Найпопулярн1нп мотиви подшьських пи­санок - це схематична рожа, що набувае вигляду р1зно-маштних з1рок ("рожа", "чубата рожа", "подвшна рожа" тощо), а також "сорок клинщв", "безконечник", "сосонки". У твшчних районах Пол1сся писанки зазвичай мають бЪшй орнамент, а в районах, що межують з Волинню i По-д1плям, в1н збагачений червоним, жовтим, зеленим кольо-рами.

На писанках Волит i Прикарпаття зустр1чаються переважно геометричний орнамент, за винятком швшчно-захцщо! Льв1вщини, де переважае рослинний орнамент на чорному фош. Подекуди на швдш Льв1вщини фон зелений або кавовий. Для волинських писанок характерний под1л яечка найчасише на BiciM пол1в, в яких ритм1чно повто-рюються "в1трячки", "грабельки", а також pi3Hi сп1рал1.

Орнамент у Схщних Карпатах геометричний, пол1хром-ний, намальований тонесенькими жовтими або бышми контурами. Основою композицп е нескладш. схеми з1рки,

хреста, трикутника, ромба, часто збагачеш зображенням 3BipiB, птах1в та др1бними мотивами. Тварини зазвичай згруповаш парами або розм1щен1 у рядочок. У деяких селах (KociB, Яблуш.в, Верховина, Кути) орнамент побудований на писанщ так, що д1лить п на на кшталт поля типу "барильця". Композищя дуже нагадуе характер MicneBoi вишивки. Колорит бию-жовто-червоний з перевагою в дея­ких селах жовтого (Космач) i червоного (Коломийщина) кольору. Зелена фарба майже не вживаеться. Орнаментальт мотиви писанок з Буковини нагадують аналог1чт мотиви писанок Карпатського краю i Сх1дного Закарпаття.

Запитання для самоконтролю:

1. Назвггь традицшт народт художш промисли Укра!'- ни.

2. Назвггь головш. елементи neTpHKiBCbKoro розпису.

3. Яш кольори переважать у Косовському розпии?

4. Назв1ть традицшт центри украшсько! народно! ir- рашки.

5. Де виготовляють сирну irpaniKy?

Самостшна робота студент1в:

1. Охарактеризувати поширення за регюнами р1знови- д1в народ них промисл1в та ремесел Украши (письмово).

2. Уклад1ть картотеку публ1кащй для виховател1в з оз­ начено! проблеми.

Практичне заняття Центри народних художшх промисл1в Укра'ши

План

1. Вишивка - класичний вид украшського народного мистецтва.

2. Килимарство та ткацтво.

3. Керамша i гончарство.

4. Художня обробка шш.ри та металу.

5. Витинанка - один з видов декоративно-прикладного мистецтва

6. Народна irpaniKa.

Cnoci6 оргатзацп дгялъностг cmydenmie на заняттй

• шдивцгуальне опитування за картками;

• пов1домлення студенпв;

• робота в малих трупах;

• колективне обговорення.

Письмове творче завдання:

1. Скласти анкету для батьк1в, яка б виявляла iix знания про декоративно-прикладне мистецтво.

2. Оформити альбом 3i зразками елемент1в кос1вського та петрик1вського розпису.

3. Добер1ть приклади, що характеризують етнорегю- нальн1 особливосй р1зних вщцв декоративно-прикладного мистецтва.

Теми рефератов:

1. Народ Hi художт промисли Украши.

2. Народна irpaniKa Украши.

3. Вироби народних умдлыцв.

1. Художня керамша - вид декоративно-прикладного мистецтва.

Рекомендована лШература:

1. Баб1ченко Д. Художш промисли Украши // Образо- творче мистецтво. - 1979. - №1. - С. 16-17.

2. Батухтша О.Г. Украшська народна irpaniKa: д1ти i нащональна культура // Допиальне виховання. - 1997. - №11. -С. 28-29.

3. Батухтша О.Г. Формування елеменйв нацшнально1 культури у дггей пюстого року життя засобами украшсько1 народно1 irpauiKH // Сощал1защя особистост1. - К.: НПУ,

1999. -С. 179-184.

4. Белкша Ф. Вшно в минуле // Мистецтво i oceiTa,

2000. -№1. - С. 7-11.

5. Гасюк О.О. Степан М.Г. Художне вишивання // Аль­ бом. - К.: Вища шк., 1984.

6. Данченко Л.К. Невмируще джерело. Бес1ди про ук- рашське народне мистецтво. - К.: Мистецтво, 1975. - 190 с.

7. Данченко О.С. Народш майстри. - К.: Рад. шк., 1982. -129 с.

8. Дронова О. Через красу до творчост1 // ДошкЪгьне виховання. - 2004.- №4. - С.18-19.

9. Загаецька О. В одв1чних ритмах гончарного круга// Образотворче мистецтво. - 2003. - №1. - С.12-16.

10. Захарчук-Чугай Р.В. Про сучасну вишивку руш- HHKiB // Народш промисли Украши. - К., 1979. - С. 32-41.

11. Лащук Ю. Традицшш центри народного мистецтва // Народна творчкгть та етнограф1я. - 1978. - №3. - С. 96- 98.