Процедура post

Перший пристрій, який запускається після натискання кнопки вмикання комп'ютера – блок живлення. Якщо всі напруги живлення знаходяться в нормі, на системну плату буде подано спеціальний сигнал – «Power Good», що свідчить про успішне тестування блоку живлення та дозволяє запуск компонентів системної плати.

Після цього чипсет формує сигнал скидання центрального процесора, по якому очищаються регістри процесора, і процесор запускається. Спрощено процесор працює в наступний спосіб:

• зчитується команда із системної пам'яті, яка записана в комірці пам'яті по першій адресі;

• отримана команда виконується, після чого зчитується та виконується наступна команду і т.д.

Таким чином, робота процесора – послідовне читання та виконання команд з пам'яті. Системна пам'ять сконфігурована таким чином, що перша команда, яку зчитуватиме процесор після скидання, буде перебувати в мікросхемі BIOS. Послідовно вибираючи команди з BIOS, процесор почне виконувати процедуру самотестування, або POST.

Робота процедури POST

1. При подачі живлення на процесор відбувається його звертання до мікросхеми ПЗП та запуск програми, яка ініціалізує роботу комп'ютера. У цей момент на екрані монітора виводиться повідомлення про версію BIOS.

2. Процедура ініціалізації запускає процедуру POST, що виконує самотестування базових пристроїв (POST – Power-On Self-Test). В цей момент на екрані спостерігається повідомлення Memory Test: і вказується об’єм перевіреної пам'яті комп'ютера.

3. При відсутності дефектів в оперативній пам'яті або в клавіатурі відбувається звертання до мікросхеми CMOS, в якій записані дані, що визначають склад комп'ютерної системи і її настроювання. На екрані монітора ці дані відображаються у таблиці System Configuration.

4. Установивши параметри жорсткого диска, комп'ютерна система звертається у його системну область, знаходить там завантажник операційної системи та починає її завантаження. При цьому на екрані виводиться повідомлення:

Starting тип операційної системи ...

Далі робота з комп'ютером виконується під керуванням операційної системи.

Virtual PC і AMIBIOS

Для вивчення основ роботи в CMOS Setup Utility використовується вільно-поширюване програмне забезпечення від Microsoft — Virtual PC [12]. Вибір даної віртуальної машини не випадковий: саме в ній емуляція BIOS Setup реалізована практично повноцінно (версія AMIBIOS 2.10), хоча й відсутні широкі можливості настроювання, реалізовані для реального BIOS.

Програма Microsoft Virtual PC призначена для створення віртуального комп'ютера. Вона дозволяє виділити частину місця на жорсткому диску, створити в цій області так називану віртуальну машину, встановити на неї окрему операційну систему і необхідні програми та експериментувати із цим комп'ютером, не наносячи шкоду основному реальному комп'ютеру.

При підготовці до виконання лабораторної роботи необхідно додати в Virtual PC нову віртуальну машину, але не потрібно встановлювати операційну систему, тому що для доступу до BIOS Setup Utility не потрібно додаткове програмне забезпечення.