Зміст

1. Правові засади управління внутрішніми справами 2. Система органів внутрішніх справ їх завдання і функції 3. Загальна характеристика форм і методів діяльності органів внутрішніх справ 4. Задача.

1. Правові засади управління внутрішніми справами Основними завданнями органів внутрішніх справ є:

- гарантування особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод і законних інтересів;

- забезпечення охорони громадського порядку;

- попередження, припинення злочинів та інших правопорушень;

- своєчасне виявлення, розкриття і розслідування злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- накладення адміністративних стягнень;

- гарантування пожежної безпеки.

До обов'язків міліції (як складової частини МВС України) належать участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам і сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності. Відповідно до п. 17 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи національної безпеки та забезпечення громадського порядку. Забезпечення громадського порядку, громадської безпеки та спокою належить до сфери завдань публічної адміністрації (органів виконавчої влади), Президента України як гаранта державного суверенітету та додержання прав людини і громадянина, Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Таким чином, забезпечення громадського порядку, громадської безпеки та спокою громадян в широкому плані є завданням як державних, так і недержавних організацій.Сутність управління у галузі внутрішніх справ і його особливість полягають в тому, що в процесі такого управління здійснюється безпосередня охорона прав і свобод громадян, а також забезпечується громадський порядок та громадська безпека.Громадський порядок — це певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інтересам держави і всіх її громадян. Це сукупність встановлених у державі правил поведінки у громадських місцях, які регулюються правовими, моральними та іншими соціальними нормами. Під термінами «громадська безпека» і «громадський порядок» взагалі розуміється певний позитивний стан, що існує в суспільстві, забезпечення якого гарантує уникнення певних небезпек як перед суспільством, так і перед окремими громадянами. Цінності, яким загрожує небезпека, є досить різноманітними. Якщо йдеться про громадську безпеку, то з точки зору цього поняття на перший план виступає елемент загрози, що посягає на такі цінності, як життя, здоров'я, власність, тобто це система відносин, яка складається в процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров'ю громадян та їх майну. У більш широкому розумінні громадську безпеку можна визначити як стан, в якому громадяни не позначені індивідуально, як і інші державні об'єкти, і їм не загрожує жодна небезпека, а також не існує загрози порушення щоденного життя суспільства і нормального функціонування державних і недержавних організацій. Причинами виникнення небезпеки можуть бути стихійні лиха, епідемії, неправомірні дії, що посягають на такі цінності, як життя, здоров'я, власність, неконтрольоване використання механізмів і машин, що є джерелом підвищеної загрози, а також проведення окремих робіт, пов'язаних з ризиком для населення, тощо.

Безпосереднє управління у галузі забезпечення громадського порядку та громадської безпеки здійснюють МВС України та його органи на місцях. Функції органів внутрішніх справ визначені як в законах України, так і в підзаконних актах, серед яких важливе місце посідає Положення про Міністерство внутрішніх справ України від 17 жовтня 2000р. Відповідно до головних завдань МВС України здійснює і основні напрями своєї діяльності, а саме:

- забезпечує державну політику боротьби зі злочинністю;

- організує роботу органів внутрішніх справ щодо охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях, запобігання та припинення адміністративних- правопорушень

- організує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних та оперативно-розшукових заходів з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, провадження дізнання і попереднього слідства; безпосередньо здійснює роботу по виявленню, припиненню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що мають міжрегіональний та міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю і наркобізнесом, зі злочинами у сфері економіки; забезпечує профілактику-правопорушень;

- бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробках на їх основі державних програм боротьби зі злочинністю та охорони правопорядку;

- вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності та правопорушенням серед неповнолітніх; забезпечує здійснення державного пожежного нагляду, пожежну охорону населених пунктів;

- організує на договірних засадах охорону майна різних власників; бере участь у розробці проектів міжнародних договорів (угод) України з питань боротьби зі злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених Україною договорів (угод) та ін. Завдання та напрями діяльності МВС України визначають функціональну структуру його органів, яка складається із міліції, слідчого апарату органів внутрішніх справ, внутрішніх військ, пожежної охорони. МВС України здійснює державне управління в галузі внутрішніх справ шляхом централізованого керівництва через відповідні нижчі органи внутрішніх справ, а також безпосередньо. Систему управління внутрішніх справ України утворюють: МВС України, у складі якого функціонують головні управління, управління та служби (керівництво, штаб, кримінальна міліція, міліція громадської безпеки, міліція по боротьбі з організованою злочинністю, Головне слідче управління, відділ організації дізнання в органах внутрішніх справ, Управління Державної пожежної охорони, Головне управління внутрішніх військ та ін.); Головне управління МВС України в АРК; управління МВС України в області, містах Києві та Севастополі; районний відділ управління МВС України в області; міське управління МВС України в області; районний відділ міського управління.Для колегіального обговорення і прийняття найбільш важливих управлінських рішень з питань діяльності МВС України, органів внутрішніх справ в областях, містах Києві та Севастополі, АРК створюються колегії. Систему територіальних органів внутрішніх справ побудовано відповідно до адміністративно-територіального поділу держави. Діяльність органів внутрішніх справ на транспорті поширюється на територію кількох областей, носить міжтериторіальний характер. Вони забезпечують охорону громадського порядку та боротьбу зі злочинністю на залізничному, повітряному, морському та річковому транспорті; на території вокзалів і портів; на залізничному та водному транспорті, що рухається.

Система органів внутрішніх справ на залізничному транспорті підпорядкована Управлінню внутрішніх справ на транспорті МВС України. На Північно-Західній, Південній, Придніпровській, Одеській, Донецькій та Львівській залізницях діють УМВС центрального підпорядкування; на великих залізничних станціях — лінійні відділи УМВС; на інших — відділення і пункти міліції. У великих аеропортах, крупних морських і річкових портахфункціонують відділи внутрішніх справ, підпорядковані територіальним УМВС областей, міст. Транспортні органи внутрішніх справ у порівнянні з територіальними мають більш просту побудову. До них входять всі основні служби, але вони не здійснюють такі функції, як нагляд за безпекою дорожнього руху, пожежний нагляд та деякі інші.У селищах міського типу, мікрорайонах і віддалених населених пунктах можуть створюватися відділи (на. правах райвідділів) і відділення міліції, які входять до складу територіальних органів внутрішніх справ. На окремих промислових підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо висока технічна небезпека виробництва та ін.), створюються відділи внутрішніх справ для роботи на закритих об'єктах.Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічногозабруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету МіністрівУкраїни можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції.Організаційна cтруктура центрального апарату МВС України відповідає юридичне закріпленим основним напрямкам діяльності міністерства. В усіх органах внутрішніх справ існують такі види структурних підрозділів:

1) галузеві (підрозділи міліції, слідчі апарати, пожежна охорона);

2) функціональні (кадрові, фінансово-економічні, господарські, медичні), які виконують функції забезпечення

3) загального керівництва (штаби, чергові частини,інформаційно-аналітичні центри), які виконують функції загальногокерівництва.

2. Система органів внутрішніх справ їх завдання і функції Поняття органів внутрішніх справ

Органи внутрішніх справ - це сукупність державних спеціалізованих установ, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, які виконують правоохоронні та правозастосовні функції з підтримання правопорядку в державі. У своїй діяльності вони керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та наказами Міністра внутрішніх справ України. При цьому закону "Про органи внутрішніх справ" в Україні немає.

Чинне законодавство, установлюючи їх загальні завдання, відводить їм специфічне місце серед правоохоронних органів. На органи внутрішніх справ як такі, що діють оперативно й цілодобово, покладається основний тягар правоохоронної роботи з підтримання правопорядку: виконання різнобічних завдань із профілактики, виявлення, усунення правопорушень і притягнення правопорушників до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Здійснюючи свої повноваження, органи внутрішніх справ виступають як правозастосовні органи, тому їхню діяльність доречно характеризувати як правоохоронну.

Основними завданнями органів внутрішніх справ України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Виходячи із завдань, що стоять перед ними, слід підкреслити, що правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ є досить розгалуженою, вона виступає важливою гарантією законності і правопорядку. Складаючи окрему систему, органи внутрішніх справ працюють у структурі й під керівництвом Міністерства внутрішніх справ України і належать до органів виконавчої влади.

Разом із тим органи внутрішніх справ є кількісно найбільш численним правоохоронним органом в Україні. Усе це в сукупності дозволяє визначити їх як центральний орган у правоохоронній системі нашої держави.

Система та структура органів внутрішніх справ

Систему органів внутрішніх справ складають:

- Міністерство внутрішніх справ (МВС) України з його головними управліннями і відділами;

- Головні управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- районні, районні в містах, міські управління (відділи) МВС України;

- відділи (відділення) МВС України на особливо важливих і режимних об'єктах;

- навчальні заклади та установи МВС України;

- органи внутрішніх справ на транспорті (залізничний, водний, повітряний).

Крім того, МВС України підпорядковані внутрішні війська та Державна міграційна служба України.Система органів внутрішніх справ на транспорті включає: а) Головне управління внутрішніх справ на транспорті МВС України; б) управління, відділи внутрішніх справ на транспортних магістралях; в) лінійні відділи, відділення, пункти міліції на залізничних станціях, в аеропортах, водних портах, станціях метрополітену. Указані органи виконують завдання, які є загальними для міліції в цілому, але їхня діяльність обмежується рамками транспортних магістралей (залізничних, повітряних, водних), вокзалів та аеропортів, а також деякими іншими об'єктами, що прилягають до відповідної території чи є об'єктами їх обслуговування.

Окремим структурним підрозділом МВС виступають внутрішні війська. Безпосереднє керівництво ними здійснює Міністр внутрішніх справ, який несе персональну відповідальність за правомірність виконання покладених на ці війська завдань, видає нормативні акти з питань організації діяльності останніх, затверджує їхню структуру, штати їхніх підрозділів тощо. Управління внутрішніми військами покладено на командуючого ними, який одночасно є заступником Міністра внутрішніх справ України.

Державна міграційна служба України є спеціально уповноваженим органом державної виконавчої влади, на який покладається реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

З точки зору організаційної структури необхідно зазначити, щодо складу центрального апарату МВС України входять:

- Головне управління кримінальної міліції;

- Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю;

- Головний штаб МВС України;

- Головне управління міліції громадської безпеки;

- Головне слідче управління;

- Головне управління карного розшуку;

- Головне управління по боротьбі з економічними злочинами;

- Головне управління державної автомобільної інспекції;

- Головне управління державної служби охорони та ін.

Структура ГУМВС області має схожу структуру за деякими винятками: так, замість головних управлінь УМВС області мають відповідні управління й відділи. Провідна роль в охороні громадського порядку належить місцевим органам внутрішніх справ міськрайвідділам. їхня структура визначається Міністерством внутрішніх справ України з урахуванням чисельності населення, яке проживає на певній території, наявності на ній також важливих народногосподарських об'єктів. Структура міськрайвідділу: начальник відділу, його заступник, штаб, чергова частина, що працює цілодобово, відділення карного розшуку, служба у боротьбі з економічними злочинами, слідче відділення, державна автомобільна інспекція, служба дільничних уповноважених інспекторів тощо. Найбільшою за чисельністю в міськрайвідділі є патрульно-постова служба міліції.