4. Зміст навчальної дисципліни модуль і

Тема 1. Суть понятть «середні віки» і «феодалізм»

(4 год.)

Історія терміну “середні віки”. Його розуміння і оцінка в історичній науці. Історіографія ХVІІІ ст. Трактування феодалізму як політичної чи правової системи істориками епохи Просвітництва. Зародження “романістичної” ( А. де Буленвіль), “германістичної” ( Ж. Дюбі) теорій генези феодалізму у Західній Європі. Політико-юридичне розуміння цього процесу.

Розуміння феодалізму в історіографії першої половини ХІХ ст. Апологія феодалізму та середньовіччя представниками романтичної історіографії (Е.Бьорк, Ж. де Местр, В.Шатобріан, К.-Л.Галлер ). “Історична школа права” (Г.Густав, Л.-Ф.Савін`ї, К.-Ф.Ейхорн ). Поглиблення розуміння поняття “феодалізм” як вассально-ленної системи, що опирається на умовну велику земельну власність. Розвиток теорії романо-германського синтезу і трактування історії середніх віків в світлі класової боротьби між дворянством і третім станом ( Ф.Гізо, О.Т`єрі).

Історіографія середини – другої половини ХІХ ст. Вплив методології позитивізму на історичні дослідження. Спроби поєднання політичного аналізу з соціальним. Початок вивчення таких важливих соціальних структур феодального суспільства, якими були община і вотчина. Маркова теорія Г.Л.Маурера. Класична вотчинна теорія ( К.Т.Інама-Штернегг, К.Лампрехт, Т.Роджерс). Їх сильні і слабкі сторони. Розвиток поглядів на генезу феодалізму. Відродження Фюстелем де Куланжем романістичної концепції. Російська медієвістика середини – другої половини ХІХ ст. (Т.М.Грановський, М.М.Ковалевський, П.Г.Виноградов, Л.П.Карсавін, Д.І.Петрушевський ) і розробка диференційованої системи генези феодалізму. Концепція феодалізму Ж.Ж.Флакка. Перші кроки структурного аналізу як наслідки позитивієму. Розробка історичною наукою поняття “цивілізація”. Оформлення марксистської методології та поява структурного терміну “формація”. Виділення часового поділу історичного роцесу. Політизований монізм марксистської методології.

Історіографія ХХ ст. “Критичний напрямок” (Г. Фон Белов, А.Допш ) і повернення до чисто політичного розуміння феодалізму. Теорія “вотчинного капіталізму” А.Допша. Інтерпретація натурально-господарської концепції у А.Пірена. “Битва за історію”. Школа “Анналів” ( Л. Ле Февр, М.Блок) і розробка концепції тотальної історії. Поглиблення уявлень про комплексність історичного процесу. Розуміння феодалізму як цілісного соціального типу. Поняття про історичний менталітет. Наукові дискусії 60-90-х 8ог. навколо проблеми „феодальної революції” (Ж.Дюбі, Т.Біссон, Д.Бартелемі). Здобутки та втрати 8огильниць медієвістики. Абсолютизація марксистського методу і 8огильницьк захоплення соціологічними схемами.

Синтез досягнень світової та вітчизняної історичної науки ХХ 8ог. як шлях до більш глибокого та повного осмислення поняття сутності та 8огильн феодалізму. Всесвітньо-історичне значення терміну “середні віки” як періоду панування феодалізму. Історичне поняття Західної Європи.

Хронологічні межі та основні періоди феодалізму в Західній Європі. Умовність періодизації.

Сутність феодалізму. Переважання аграрної економіки. Панування натурального господарства. Існування великої земельної власності (помістя, манор, сеньйорія, вотчина) у порівнянні із дрібним індивідуальним селянським господарством. Форми позаекономічного примусу. Основні види феодальної ренти. Особливості соціальної структури феодального суспільства. Соціальні конфлікти. Значна роль приватного права та особистих зв”язків (вассально-ленна система, феодальна ієрархія). Умовний характер земельної власності та її зв”язок із політичною владою та позаекономічним примусом. Станово-корпоративна структура суспільства. Політична роздрібленість на певних етапах в деяких регіонах. Держава і право при феодалізмі. Релігійне світосприйняття як характерна риса суспільної свідомості. Роль християнської церкви у формуванні середньовічної європейської цивілізації.

Проблеми методології вивчення курсу історії середніх віків. Комплексність, порівняльно-історичний підхід. Поняття “історичний регіон”. Єдність загального, особливого, одиничного. Рухомість категорії “історичний регіон”.

Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії. Середні віки та сучасність. Медієвістика як комплексна наука про середньовіччя.

Література

Афанасьев Ю.Н. Историзм против эклектики. Французская историческая шко­ла „Анналов” в современной буржуазний историографии. - М., 1980.

Борг М.А. Проблеми социальной истории в освещении современной западной медиевистики. - М., 1973.

Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. - М., 1987.

Бессмертньїй Ю.Л. «Феодальная революция» Х—ХІ вв.? // ВИ - 1984. - №1.

Вайнштейн О.Л. История советской медиевистики. 1917—1966. - Л., 1968.

Гуревич А.Я. Исторический синтез й Школа «Анналов». - М., 1993.

Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. 2-е изд. - М., 1985.

Данилов А.И. Проблеми аграрной истории раннего средневековья в немецкой историографии конца XIX — начала XX в. М., 1958.

Косминский Е.Л. Историография средних веков. V — середина XIX в. - М., 1963. Курбатов Г.Л. История Византии (Историография). - Л., 1975.

Лаптин П.Ф. Община в русской историографии последней трети XIX — начала ХХ в. – Киев, 1971.

Методологические и.историографические вопросы исторической науки. – Томск, 1963-1994. - Вып. 1-21.

Могильницький Б.Г. Политические й методологические идеи русской либеральной медиевистики середини 70-х годов XIX в. — начала 900-х годов. – Томск, 1969.

Удальцова З.В. Советское византиноведение за 50 лет. – М., 1969.