9. Форми контролю

Оцінка з навчальної дисципліни „Історія середніх віків” визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності (робота на семінарських занаттях та самостійна робота) студента та оцінки засвоєння ним модуля. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:

1. контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого студента, дає змогу викладачу своєчасно планувати й коригувати роботу і методику вивчення наступного матеріалу;

2. навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки студента;

3. діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності викладача і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається студент у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях;

4. виховна виявляється не тільки у меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації викладачем, у наступному коментуванні і оцінюванні робіт.

Залежно від ступеня оволодіння навчальним матеріалом дисципліни „Історія середніх віків” розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий, середній, базовий, високий.

10. Модульний та підсумковий контроль

10.1. Перелік термінів та питань, які виносяться на кредитно-модульні контрольні зрізи: Модуль № 1 Надайте максимально повну відповідь на наступні запитання:

1. Зміст термінів “середні віки” та “феодалізм” в історичній науці.

2. Історичне місце західноєвропейського феодалізму та цивілізаційні особливості регіону.

3. Основні риси феодалізму як суспільної системи

4. Соціальні інститути феодального світу: община та вотчина.

5. Періодизація епохи середньовіччя в Західній Європі.

6. Економічне та юридичне становище селян у феодальному суспільстві.

7. Феодальна ієрархія.

8. Основні види джерел з історії раннього середньовіччя.

9. Основні види джерел з історії класичного середньовіччя.

10. Кризові явища в Римській імперії в ІІІ-V ст. н.е.

11. Германські племена до і в епоху Великого переселення народів.

12. Причини і наслідки міграційних процесів германських племен в епоху Великого переселення народів.

13. Типологічні зони генези феодалізму в Європі та фактори активізації феодального синтезу.

14. Утворення Франкського королівства.

15. Франкське суспільство за “Салічною правдою”.

16. Політичний розвиток королівства франків в правління Меровінгів.

17. Причини, суть та соціальні наслідки бенефіційної реформи Карла Мартела.

18. Основні напрямки зовнішньої політики Карла Великого.

19. Внутрішня політика Карла Великого.

20. Методи втягнення вільного селянства в залежність в Каролінгській державі.

21. Структура великого феодального землеволодіння каролінгського періоду.

22. Причини, процес і наслідки розпаду імперії Карлв Великого.

23. Типологічні особливості соціально-економічного і політичного розвитку Візантії раннього середньовіччя.

24. Внутрішня політика Юстиніана І.

25. Мета, основні напрямки, наслідки зовнішньої політики Юстиніана І.

26. Візантійське село за даними “Землеробського закону”.

27. Соціально-економічний та політичний розвиток Візантійської імперії в VII-ІХ ст.

28. Соціально-економічний та політичний розвиток Візантії в ІХ-ХІ ст.

29. Соціально-економічний та політичний розвиток Візантії в правління Комнінів (1081-1185).

30. Соціально-економічний та політичний розвиток Франції ІХ-ХІ ст.

31. Аграрні відносини та суспільний ладу Остготського королівства.

32. Соціально-економічний та політичний розвиток Лангобардського королівства.

33. Соціально-економічний та політичний розвиток Східно-Франкського королівства в ІХ- на початку Х ст.

34. Внутрішня та зовнішня політики Оттона І (936-973).

35. “Римська імперія” Оттонів

36. “Епохи вікінгів” в середньовічній історії Західної Європи.

37. Своєрідність генези феодалізму в Скандинавських країнах.

38. Особливості процесів феодалізації та еволюції держави у англосаксів.

39. Соціально-економічний та політичний розвиток мусульманської Іспанії.

40. Виникнення іспано-християнських держав в VIII- середині ІХ ст. та початок Реконкісти.