- •Тема: етапи розвитку економічної теорії
- •Тема: економічні потреби та інтереси
- •Тема : економічна система суспільства. Закономірності та особливості перехідної економіки
- •Тема : економічні відносини власності
- •Тема : тенденції розвитку відносин власності в україні та у світі
- •Тема: форми організації суспільного (товарного) виробництва
- •Тема: товар і його властивості
- •Тема: гроші та їх еволюція, сутність, функції
- •Тема: інфляція її соціально-економічні наслідки
- •Тема: структура ринку її класифікація та інфраструктура
- •Тема: конкуренція і монополія
- •Тема: підприємство і підприємництво
- •Тема : розвиток підприємництва в україні
- •Тема: капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •Відмінності між основним та оборотним капіталом за а. Смітом
- •Мал. 1. Багатоефективність форм існування капіталу
- •Тема: кругообіг та оборот капіталу
- •Тема: економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •Тема : державне регулювання національної економіки
- •Тема : світове господарство та його еволюція
- •Тема: економічні аспекти глобальних проблем
- •Тема: форми міжнародних економічних відносин
- •Тема: антиінфляційні заходи
- •1. Гасіння інфляційних очікувань
- •2. Ефективна монетарна політика
- •3. Скорочення бюджетного дефіциту
- •4. Раціоналізація зовнішньоекономічної політики
- •5. Тактичні антиінфляційні заходи
Тема: інфляція її соціально-економічні наслідки
ПЛАН
Суть та види інфляції.
Наслідки інфляції
Методи стабілізації грошового обігу.
1. Порушення грошового обігу веде до незбалансованості грошової і товарної маси.
Інфляція – знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу, що проявляється через процес зростання загального рівня цін.
За умов інфляції виникає надлишок грошей, що приводить до їх знецінення.
Інфляція є небезпечним для економіки явищем, особливо при високому її рівні. Рівень інфляції вимірюється індексом цін, який визначається як співвідношення цін поточного періоду і базисного: Іц = Цпот./ Цбаз.
Темп інфляції показує швидкість зростання цін за певний період:
Ті= (Іц пот.- Іц баз.) /І ц пот.
За темпами інфляційного процесу розрізняють :
Повзучу( природна) інфляцію - (до 10%) в рік.
Галопуючу інфляцію - (більше 10%) в рік.
Гіперінфляція - (2000%) в рік.
Існує також стагфляція – коли інфляція супроводжується значним падінням обсягів виробництва.
Інфляцію не можна пов’язувати з одним фактором чи конкретною причиною, вона відбиває всі недуги економіки. В умовах природного рівня інфляції деякі економісти вказують на її позитивне значення – стимулювання конкуренції, збалансування попиту та пропозиції та інші. Більшість вчених вказують на умовну позитивність інфляції або взагалі заперечують цей ефект.
Розрізняють 2 типи інфляції: відкриту і приховану.
Відкрита інфляція розгортається на вільному ринку і не руйнує механізму ціноутворення. Вона здійснюється у формах інфляції попиту ( коли зростають доходи покупців при нормальному функціонуванні виробництва) та інфляції витрат (зростають ціни через витрати виробництва – коли підвищується зарплата або вартість витрат на енергію , сировину).
Прихована інфляція виникає завдяки блокуванню цін з боку держави, тобто через неправильну економічну політику. При цьому виникає товарний дефіцит і процвітає «чорний ринок».
2. Перехід інфляційного процесу за природні межі має руйнівні наслідки , породжує гострі соціально – економічні проблеми. Серед основних негативних проявів інфляції слід зазначити:
переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що приводить до їх знецінення.
підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національних грошей.
загальне тривале зниження реальних доходів усіх верст населення, особливо осіб з відносно фіксованими номінальними доходами.
знецінення грошових заощаджень населення.
диференціація населення, перерозподіл національного доходу.
хаотичність виробництва, затримка реалізації товарів внаслідок скорочення платоспроможності населення.
підрив грошової, фінансово – кредитної, податкової системи.
посилення тіньової економіки.
затримка інвестиційного процесу .
підвищення курсів іноземних валют, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни.
спотворення економічної інформації, показників,
соціально – політичне напруження в суспільстві.
Інфляція створює небезпеку для економічного розвитку. Населення , що очікує зростання цін, збільшує свої закупівлі і не робить грошових заощаджень. Це веде до зростання сукупного попиту і підвищення рівня цін.
3. Розрізняють три основні методи стабілізації грошового обігу:
1.Нуліфікація – грошова реформа, за якої знецінені гроші анулюються, тобто оголошуються недійсними ( за наявності супергіперінфляції).
2. Ревалоризація – повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам ( використовується за незначної інфляції – зайві гроші вилучаються з обігу).
3. Девальвація – зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої. Під час панування золотого стандарту девальвація означала офіційне зниження золотого вмісту грошової одиниці, а її наслідком був обмін такої грошової одиниці на меншу кількість золота. За своєю сутністю вона протилежна ревальвації. З часу впровадження гривні в 1996 р. вона була девальвована майже в 3 рази, на початку 2005 р. відбулась її часткова ревальвація.
Ревальвація – підвищення обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої .
Для боротьби з інфляцією необхідно усунути причини, які її зумовили, зокрема здійснювати державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції. Однак інфляція може існувати внаслідок інфляційних очікувань населення, яке продовжує ще деякий час купувати товари « про запас».
Держава через центральний банк може проводити антиінфляційну політику, щоб приборкати інфляцію. Це дефляційна політика , яка складається з таких заходів:
збільшення оподаткування населення,
зменшення державних витрат на соціальні потреби,
замороження зарплати,
обмеження кредитування,
збільшення Центральним банком ставки позичкового %.
Комплекс дефляцій них заходів впроваджується напередодні грошової реформи, однак тривалість таких заходів не слід затягувати надовго, щоб не викликати негативні наслідки.