- •Тема: етапи розвитку економічної теорії
- •Тема: економічні потреби та інтереси
- •Тема : економічна система суспільства. Закономірності та особливості перехідної економіки
- •Тема : економічні відносини власності
- •Тема : тенденції розвитку відносин власності в україні та у світі
- •Тема: форми організації суспільного (товарного) виробництва
- •Тема: товар і його властивості
- •Тема: гроші та їх еволюція, сутність, функції
- •Тема: інфляція її соціально-економічні наслідки
- •Тема: структура ринку її класифікація та інфраструктура
- •Тема: конкуренція і монополія
- •Тема: підприємство і підприємництво
- •Тема : розвиток підприємництва в україні
- •Тема: капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •Відмінності між основним та оборотним капіталом за а. Смітом
- •Мал. 1. Багатоефективність форм існування капіталу
- •Тема: кругообіг та оборот капіталу
- •Тема: економічне зростання та його чинники. Економічні цикли
- •Тема : державне регулювання національної економіки
- •Тема : світове господарство та його еволюція
- •Тема: економічні аспекти глобальних проблем
- •Тема: форми міжнародних економічних відносин
- •Тема: антиінфляційні заходи
- •1. Гасіння інфляційних очікувань
- •2. Ефективна монетарна політика
- •3. Скорочення бюджетного дефіциту
- •4. Раціоналізація зовнішньоекономічної політики
- •5. Тактичні антиінфляційні заходи
Тема: структура ринку її класифікація та інфраструктура
ПЛАН
Структурні елементи ринку
Інфраструктура ринку
1. Ринок як складне утворення має надзвичайно багату структуру. За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин розрізняють:
Ринок товарів, який містить ринок споживчих товарів, ринок засобів виробництва.
Ринок праці – посередник між роботодавцями та найманими працівниками,сукупність відносин між власниками робочої сили (найманими працівниками), власниками капіталістичних підприємств усіх типів та форм власності з приводу умов купівлі-продажу робочої сили
Ринок капіталу , що включає грошовий ринок і ринок цінних паперів - це певна сукупність економічних відносин з приводу організації купівлі – продажу вільних грошових коштів та їх перетворення на грошовий капітал.
Ринок інтелектуальної власності — відносини, що виникають і розвиваються між людьми з приводу створення і привласнення об'єктів інтелектуальної власності (патенти, ліцензії, проекти, "ноу-хау", програми математичного забезпечення, наукові прогнози тощо).
Валютний ринок. На цьому ринку здійснюють операції зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму.
6. Ринок інформації - сукупність відносин економічної власності між виробниками, посередниками та споживачами інформації у процесі купівлі-продажу різних видів інформаційних послуг та привласнення прибутків через механізм цін.
Важливий елемент ринку інформації — інформація про конкурентів. Збирання, обробку і передавання її у деяких країнах Заходу називають інформаційно-статистичною базою підвищення конкурентоспроможності
7. Ринок нерухомості - включає ринок землі та побудованих на ній житла, дачних будинків тощо.
За суб’єктами ринкових відносин розрізняють:
1. Ринок покупця –ринок, на якому величина пропозиції більше величини попиту. На такому ринку панують покупці, а продавець повинен пристосовуватися до нього.
2. Ринок продавця –ринок, на якому попит більше пропозиції. На такому ринку панує продавець, а покупець змушений пристосовуватися.
За територіальними ознаками розрізняють такі ринки:
1. Внутрішній: - місцевий; - загальнодержавний ;- міський;- сільський.
2. Зовнішній
За механізмом функціонування ринки бувають:
1. Планово-керований;
2. Регульований
3. Вільний
За ступенем зрілості ринкових відносин розрізняють:
Розвинений ринок — це система товарно-грошових відносин між суб'єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, яка передбачає економічну самостійність, рівноправність та конкуренцію товаровиробників
Ринок із різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний). Монопольним називають ринок, на якому домінує один постачальник або продавець. Головною ознакою олігополії є панування на ринку товарів чи послуг невеликої кількості господарюючих суб'єктів.
2. Ринкова інфраструктура - це сукупність різних установ , певних видів діяльності, які забезпечують рух товарів і послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо. Вона містить такі елементи : аукціони, ярмарки, біржі , страхові компанії, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.
Аукціони – форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення на основі конкурсу покупців.
Ярмарки – це торги, які періодично організовують у встановленому місці.
Страхова компанія – комерційна ,фінансово – кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій.
Аудиторська фірма – це незалежна організація, яка на замовлення контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їх бухгалтерські звіти і баланси.
Холдингова компанія – акціонерна компанія, капітал якої використовується для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контрою за їх діяльністю й отримання доходів.
Сутність інфраструктури повніше розкривається у виконуваних нею функціях. Такими функціями є:
1) постачання різних видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) між функціонуючими підприємствами та організаціями, виробниками і споживачами;
2) купівля-продаж різноманітних товарів;
3) забезпечення інформацією учасників ринку;
4) підвищення ефективності роботи суб'єктів ринкових відносин внаслідок їх спеціалізації та ін.
Головна роль у забезпеченні функціонування інфраструктури ринку належить біржам. Завдяки біржам оперативніше і з оптимальними наслідками для партнерів укладаються угоди купівлі – продажу товарів.
Фондова біржа – установа, організований ринок, на якому власники здійснюють процес купівлі – продажу цінних паперів. Як найважливіший елемент розвинутої ринкової економіки, ринку капіталів фондова біржа створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів, їх спрямування на довгострокові інвестиції, фінансування перспективних програм.
Купівля – продаж акцій на фондовій біржі здійснюється за допомогою посередників ( дилерів, брокерів). Членами фондової біржі можуть бути лише високорентабельні фірми. Сучасними видами цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, є :
Конвертовані акції,
Ф’ючерси – термінові угоди з приводу купівлі – продажу цінних паперів, сировини, валюти тощо,
Опціони – угоди, що надають одному з контрагентів процесу купівлі – продажу право альтернативних умов договору, зокрема продавати або покупати цінні папери у заздалегідь установлений час за твердою ціною.
На фондовій біржі відбувається розподіл і перерозподіл фінансового капіталу. Інші функції біржі – реєстрація курсів цінних паперів, виконання ролі «барометру» економічної ситуації в країні, місце реалізації цінних паперів .
Позитивними властивостями фондової біржі є:
1. акумулювання вільних коштів за рахунок випуску й продажу цінних паперів та їх спрямування на розвиток окремих підприємств, галузей;
2. міжгалузеве переливання капіталу,
3. створення відповідних передумов для підприємницької діяльності;
4. стабілізація заощаджень окремих верств населення та їх відповідне зростання.
Товарна біржа – постійно діючі ринки, де купівля продаж товарів здійснюється на основі встановлених стандартів і зразків, відповідних форм документів, якими регламентується номенклатура, обсяг, ціни, терміни і види поставки та інші умови.
На біржі здійснюється два види товарообороту: реальний і ф’ючерсний.
Реальний товарообіг передбачає перехід товару від продавця до покупця. На такі поставки припадає до 10% світової торгівлі відповідними товарами.
При ф'ючерсних видах товарообігу продається право на товар (наприклад, на майбутній врожай), ф’ючерсні контракти, тому рух тут необов’язковий. Різницю між ціною в день його укладення і ціною в день його виконання виплачують або продавець (якщо ціна піднялась), або покупець (якщо ціна знизилась). Нерідко ці два види продажу взаємопов’язані. Так, фірма,яка продає реальний товар на біржі з поставкою в майбутньому, може водночас купити право на інший товар (ф’ючерсні контракти) на таку саму кількість товарів і відповідний термін поставок. Ф’ючерсні контракти підлягають хеджуванню – страхуванню на випадок можливих збитків, спричинених зміною цін в майбутньому.
За регульованого ринку діяльність товарних бірж контролює держава, передусім прийняттям відповідного законодавства, в якому визначаються правила їх діяльності, права і обов’язки. Біржі існували в Україні ще у 18 – 19 ст. В наш час обсяг продажу товарів на біржах невеликий, що свідчить про їх незначну ділову активність.
Біржа праці – це установа, що здійснює посередницькі функції між найманими працівниками і підприємцями, збирає і подає інформацію про наявність вакансій, сприяє підготовці і перепідготовці кадрів, частково регулює процес зайнятості.
Біржа має свої відділення у містах, районах. Їх завдання полягає в тому, щоб аналізувати, розробляти програми зайнятості, надавати профконсультації, здійснювати підготовку, перепідготовку кадрів, працевлаштовувати їх