Тема: конкуренція і монополія

ПЛАН

1. Суть, функції конкуренції

2. Монополістична конкуренція і олігополія

3. Монополія та антимонопольне регулювання

1. Специфічною формою зв’язків у ринковій економіці є конкуренція ( в перекладі «конкуренція» означає зіткнення)

Конкуренція – це зіткнення інтересів господарських суб’єктів на ринку, або форма суперництва за економічне виживання. Проявом конкуренції є боротьба між товаровиробниками за більш вигідні умови господарювання і одержання прибутку.

Вона виконує такі функції :

• Стимулює НТП та підвищення якості продукції

• Впливає на процес ціноутворення

• Регулює процес суспільного відтворення, встановлюючи пропорції між обсягами виробництва і споживання.

Сучасна економічна наука виділяє 2 основні форми конкуренції:

1.Вільну або досконалу.

2.Обмежену або недосконалу.

Для вільної конкуренції властиві такі риси:

• існує багато незалежних виробників, які конкурують між собою;

• конкуренти випускають однорідний продукт;

• існує вільний вхід на ринок інших виробників;

• доступність і повнота інформації про ціни, які формуються під впливом попиту та пропозиції

Така конкуренція у сучасних умовах зустрічається дуже рідко, тому вона є ідеальним станом ринкового господарювання. Прикладом досконалої конкуренції може бути в наш час валютна біржова або ринки деяких сільськогосподарських продуктів.

Вільна конкуренція має ціновий характер, тобто групується на коливанні цін адже однорідна продукція не має особливих відмінностей .

Вільна конкуренція може відбуватися як між виробниками однієї галузі(внутрігалузева),так і міжгалузева, тобто боротьба за найприбутковіші сфери вкладання капіталу.

Обмежена конкуренція існує на сучасному етапі розвитку ринкової економіки.

Недосконала конкуренція існує у 2 формах: монополістична конкуренція і олігополія.

2. Ринки монополістичної конкуренції найбільш поширені у сучасній економіці. Це виробництво одягу і взуття, косметики, ліків, комп’ютерів, тканин, кондитерських товарів.

Модель монополістичної конкуренції визначається такими рисами:

• На галузевому ринку діють кілька десятків середніх фірм, що конкурують між собою.

• Конкуренти випускають продукти одного типу, але з певними особливостями.

• На даний ринок легко проникають нові конкуренти.

• Панує нецінова конкуренція (поліпшення якості та асортименту).

• Контроль над ціною існує у дуже вузьких межах лише на ціну власного продукту.

Нецінова конкуренція здійснюється через удосконалення якості продукту і умов його збуту. Це продаж товарів більш високої якості за вищими цінами, пропозиція нових товарів, надання більшого обсягу послуг, реклама та інші.

Олігополія - це таке становище, коли на ринку діє кілька власних виробників (від 2-х до 10). Олігополістичні ринки теж дуже поширені. Вони існують у галузях по виробництву сталі, чавуну, прокату, цементу, мінеральних добрив, автомобілів, кораблів. При цьому існують суттєві перешкоди для проникнення у галузь нових конкурентів через великі розмірі капіталів. На таких ринках застосовують нові методи конкуренції :

• Диверсифікація - це поява дуже великих фірм, які діють у кількох споріднених галузях. Це обмежує залежність від постачальників ресурсів, послаблюючи позиції конкурента.

• Вертикальна інтеграція – це об’єднання в одній фірмі технологічного ланцюга у виробництві продукту від початку до реалізації (розробка корисних копалин)

• Конгломерація – об’єднання капіталів не пов’язаних між собою галузей в одну фірму

Термін “монополія ” означає існування виключного економічного становища суб’єкта. Монополія заперечує конкуренцію, тому що ґрунтується на ринковій владі.

Вона може існувати у 3-х формах :

• Природна монополія виникає внаслідок неможливості конкуренції, наприклад, це метрополітени, телефоні компанії, газові, електричні.

• Адміністративна монополія виникає дій державних органів влади, що надають окремим фірмам виключні права на здійснення певного виду діяльності (виготовлення зброї).

• Економічна монополія виникає, коли окремі фірми самостійно завойовують собі виключне становище на ринку.

Економічна монополія виникла внаслідок конкуренції і централізації капіталу, тобто об’єднання раніше самостійних капіталів. Так виник ринок чистої монополії, коли у галузі панує одна гігантська фірма, яка випускає унікальний продукт. При цьому фірма - монополіст завойовує виключне становище на ринку і встановлює монопольно високі ціни. Однак монопольними вважаються і ті ринки, де є багато виробників, але серед них домінує лише один. .

3. Монополія може мати негативні наслідки, тому кожна держава здійснює антимонопольне регулювання. В Україні з 1992 року діє закон “Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції ” Згідно з ним, монополістом є фірма, частка якої на ринку певного товару досягає 35%. Цей закон забороняє формувати монополістичні об’єднання та передбачає контроль за їх діяльністю. Для нашої країни антимонопольне законодавство дуже актуальне, адже багато підприємств єдиними виробниками свого виду продукції у національній економіці.