Тема: економічні потреби та інтереси

ПЛАН

1. Сутність потреб і особливості їх розвитку.

2. Класифікація потреб.

3. Закон зростання потреб.

4. Сутність економічних інтересів

1. Кінцевою метою будь – якого виробництва є створення товарів для задоволення потреб. У кожної людини є потреби, тобто бажання володіти засобами, які дозволяють припинити почуття недостачі чогось необхідного для підтримання розвитку організму і людської особистості.

Потреба – це економ. категорія, що відбиває ставлення людей до умов їх життєдіяльності. Потреби суб’єктивні, тобто кожна людина сама вирішує, чи є в неї будь – яка потреба. Потреби змінюються залежно від індивіда. Існує безліч людських потреб, які постійно зростають і стають різноманітнішими, тому що людина постійно відкриває для себе нові цілі і засоби, а також знаходиться під впливом різних чинників(реклама).

Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням товарів і послуг.

Економічні потреби – це бажання споживачів придбати і використати різні товари і послуги, які приносять їм корисність. Розвиток потреб сприяє розвиткові виробництва, а виробництво сприяє розвиткові потреб. Задоволення економ. потреб здійснюється в процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби – у такий спосіб відбувається відтворення економічних потреб.

В своїй сукупності економічні є безмежні, тобто повністю задовольнити їх неможливо. Розвиток і задоволення потреб залежить від ступеня зрілості економічної системи. За первіснообщинного ладу людина задовольняла лише елементарні потреби. У розвинутих країнах сучасні вчені налічують майже 11 тис. потреб, більшість яких – економічні.

2. Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати.

За суб’єктами потреби поділяють на:

а) - індивідуальні(їжа, одяг);

- колективні (потреби колективу підприємства);

- суспільні (зниження інфляції, правові).

б) - домогосподарства;

- підприємства;

- держави.

За об’єктами потреби класифікують на :

А) - породжені існуванням людини як біологічної істоти (фізіологічні);

- соціальні;

Б) - матеріальні і духовні;

В) - першочергові і непершочергові;

За ступенем реалізації економічні потреби бувають:

- абсолютні (максимально можливі);

- реальні (дійсні) – які задовольняються за певного розвитку економіки;

- платоспроможні – які можуть задовольнити відповідно до існуючих доходів.

Західні вчені великого значення надають градації потреб за ступенем їх нагальності. Так виділяють ієрархію потреб відповідно їх вагомості (піраміда Маслоу): 1. Фізіологічні потреби - задовольняються в середньому на 85%.

1.Потреби в безпеці та захисті – на 75%.

2. Соціальні потреби (контакт, інформація) – на 50%.

3. У повазі (визнання, статус) – на 40% .

4. У самовираженні (саморозвиток, самореалізація) – на 10 %.

3. Логічним завершенням залежності потреб від рівня розвитку продуктивних сил та інших факторів є закон зростання потреб, що діє в усіх суспільно - економічних формаціях.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного виробництва – закону зростання потреб і закону економії праці. Ці закони взаємопов’язані та відбивають дві сторони загальноекономічного закону зростання соціально – економічної ефективності. На рівні суспільства дія цього закону виявляється в тому , що в умовах безмежності потреб суспільство, що прагне забезпечити їх найповніше задоволення , тобто максимально наблизитися до мети, повинно прагнути до всебічної економії праці, тобто до ефективного використання економічних ресурсів. Це створює умови для задоволення одних потреб і просування до інших потреб більш високого рівня.

Закон зростання потреб виражає сталі і суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил і досягнутим рівнем задоволення потреб, а також зростання потреб суспільства. Відображає безперервне зростання маси і різноманітності спожитих вартостей в результаті розвитку продуктивних сил. Це призводить до зміни структури виробництва і витіснення існуючих потреб новими.

Закон зростання потреб є законом суспільного прогресу. Він характеризує не просто зростання , тобто появу все нових і нових потреб, а зміну структури їх , що відображає просування людини, суспільства в цілому від біологічного до все більш різнобічного, багатого життя.

На прикладі економічного розвитку країн у 20 ст. модна виділити 3 етапи розвитку потреб:

- до 50-х років ХХ ст.. – домінували матеріальні потреби;

- з 50-х років до 80-х рр.. – розвиток соціальних потреб - побутового обслуговування, освіти, спорту;

- з 80-х рр. - розвиток гуманітарних потреб, пов’язаних з творчістю, духовним розвитком особистості.

Отже, кожний крок в розвитку суспільства – це одночасно задоволення потреб на новому, більш високому рівні

4. Економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб’єктів господарювання. Це реальний мотив і стимул діяльності щодо задоволення потреб .

Економічний інтерес є породженням і проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета( привласнення товару, користування, володіння ним.

Бувають:

• Державні (суспільні)

• Групові(колективні)

• Особисті(приватні).

Кожна людина одночасно є носієм різних інтересів, оскільки вона виступає і як індивід, і як представник певної верстви населення і як член трудового колективу.

Отже , має місце складне переплетіння, взаємодія економічних інтересів. Так, у сфері виробництва підприємці і робітники є протилежними сторонами економічних стосунків, проте вони мають спільні інтереси щодо ринку, виступаючи як виробники, споживачі. Не задовольнивши інтереси споживача, виробник не може забезпечити і власні інтереси. Взаємозалежність цих груп об’єктивно зумовлює їх співробітництво.