- •Технологія водопідготовки лабораторний практикум
- •«Хімічна технологія»
- •Передмова
- •Назва лабораторних робіт, їх зміст, об'єм і модулі, до яких вони належать та назви модулів
- •Система критеріїв оцінювання знань з лабораторних робіт
- •Модуль № 1
- •Модуль № 2
- •Яка призначається для питних і виробничих потреб»
- •Модуль № 3
- •Принцип компановки технологічних схем»
- •Модуль № 4
- •Модуль № 5
- •Модуль № 6
- •Модуль № 7
- •Правила оформлення лабораторних робіт
- •Техніка безпеки в хімічній лабораторії
- •Визначення фізичних показників якості води поверхневого джерела
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Для отримання шкали кольоровості
- •Очікуваного вмісту зависі
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення ступеня мінералізації дніпрової води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •Прожареного залишку
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Пом’якшення і допом’якшення природної води реагентними методами
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •І допом’якшення води фосфатним методом
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення хлорпоглинаємості і показника, який відображає як хлорується вода
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •Як хлорується вода
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Побудова градуювального графіка
- •1 Метод вимірювання
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Вимоги до звіту
- •4 Контрольні запитання
- •5 Література
- •Визначення оптимальної дози коагулянту
- •1 Фізико – хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Вивчення впливу вапнування на процес коагуляційної очистки води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Методи контролю
- •4 Вимоги до звіту
- •5 Контрольні запитання
- •6 Література
- •Визначення динамічної обмінної ємності
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Порядок виконання роботи
- •До проскакування у фільтрат іонів кальцію
- •5 Методи контролю
- •6 Вимоги до звіту
- •7 Контрольні запитання
- •8 Література
- •Вивчення процесів опріснення і знесолення води
- •1 Фізико-хімічні основи процесу
- •3 Приготування розчинів
- •4 Опис лабораторної установки
- •5 Порядок виконання роботи
- •6 Методи контролю
- •7 Вимоги до звіту
- •Шляхом перегонки
- •8 Контрольні запитання
- •9 Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток а Приклад оформлення титульного аркушу лабораторної роботи
- •Додаток б Приклад оформлення титульного аркушу звіту з лабораторних робіт
6 Література
Набиванець Б.Й., Сухан В.В., Калабіна Л.В. Аналітична хімія природного середовища. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.
Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного активного хлора. – ГОСТ 18190-72.
Коростелев П.П. Лабораторная техника химического анализа. – М.: Химия, 1981. – 312 с.
ГОСТ 4517-87 Реактивы. Методы приготовления вспомогательных реактивов и растворов, применяемых при анализе.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
Побудова градуювального графіка
для визначення Al3+ у водах поверхневого джерела
Мета роботи. Побудувати градуювальний графік для визначення Al3+ у водах поверхневого джерела.
1 Метод вимірювання
Метод вимірювання – фотоколориметричний, засновано на утворенні забарвленого комплексного з’єднання алюмінію із стильбазо.
Оптичну густину забарвлених розчинів вимірюють на колориметрі фотоелектричному концентраційному типу КФК-2 при довжині хвилі λ = 490 нм (синьо-зелений світлофільтр) в кюветі з робочою довжиною l = 30 мм.
Вимірюванню заважає присутність у воді феруму(ІІІ) і міді. Вплив іонів заліза (ІІІ), що заважає вимірюванню, може усуватися відновленням його аскорбіновою кислотою.
Присутність у воді міді з масовою концентрацією не більше ніж 0,05 мг/дм3 після додавання аскорбінової кислоти не перешкоджає визначенню алюмінію.
обладнання
Піпетки ємкістю 1, 2, 5, 10 см3
Піпетка Мора ємкістю 5 см3
Колби мірні ємкістю 50, 1000 см3
Циліндр мірний ємкістю 50 см3
Стакан ємкістю 250 см3
Папір фільтрувальний
Терези аналітичні типу ВЛР-200
Колориметр фотоелектричний концентраційний типу КФК-2
Розчини
Основний стандартний розчин, що містить алюміній 1 мг/см3
Робочий стандартний розчин, що містить алюміній 0,002 мг/см3
Н - катіонірована дистильована вода
Стильбозо, розчин індикатора з масовою часткою 0,02 %
Ацетатний буферний розчин з рН = 5,4-5,6
Кислота аскорбінова, розчин з масовою часткою 0,3 %
Приготування розчинів
1.1 Основний стандартний розчин, що містить алюміній 1 мг в 1 см3.
Розчин готують таким чином. В мірній колбі ємкістю 1 дм3 розчиняють у підкисленій дистильованій воді (до 1 дм3 дистильованої води додають 0,5 см3 концентрованої хлористоводневої кислоти), 17,584 г алюміній калій дисульфату − вода(1/12) (алюмокалієвих галунів) AlK(SO4)2∙12H2O і доводять до мітки тією ж водою (підкисленою). Розчин перемішують і переливають у бутель ємкістю 1дм3.
1.2 Робочий стандартний розчин, що містить алюміній 0,002 мг/см3.
В мірну колбу ємкістю 1 дм3 наливають 2 см3 основного стандартного розчину, що містить алюміній 1 мг/см3, доводять до мітки Н - катіонірованою дистильованою водою і перемішують.
1.3 Н - катіонірована дистильована вода
Через колонку із сильним катіонітом марки КУ-2 (КУ-2-8 тощо) пропускається дистильована вода із швидкістю 5 м/год. Після цього катіоніт регенерується 3 М розчином хлористоводневої кислоти, оскільки у дистильованій воді містяться іони феруму. Зазвичай на відмивку сорбованих іонів вимагається 60-70 см3 розчину HCl, але кількість кислоти може змінюватися в залежності від ступеня забруднення катіоніту. Регенерація катіоніту проводиться до тих пір, поки у фільтраті не буде іонів купруму (ІІІ), тобто негативна реакція води на іони купруму (ІІІ) з амоній тіоцінатом NH4SCN. Для цього в конічну колбу ємкістю 25 см3, або пробірку, наливають фільтрат, додають туди пару крапель розчину амоній тіоцінату .
Забарвлення фільтрату в червоний колір засвідчує утворення купрум (ІІІ) тіоцінату за реакцією:
Fe3 + 3NH4SCN = Fe(SCN)3 + 3NH4+
Якщо ж фільтрат не забарвлюється, то регенерацію катіоніту необхідно закінчити. Після цього катіоніт промивають дистильованою водою у кількості 60-80 см3 або більше (в залежності від кількості розчину НСl, яка пішла на регенерацію катіону) до припинення кислої реакції відфільтрованої води по індикатору – метилоранжу. Метилоранж у кислому середовищі має червоне забарвлення, а при рН = 4,1 – 5 змінює свій колір на жовтий. Таки чином катіоніт промивають дистильованою водою до тих пір, поки фільтрат з метилоранжем дасть жовте забарвлення. Реакція катіоніту і його відмивка дистильованою водою дозволяє отримати (відновити) катіоніт у водневій Н - формі. Такий катіоніт знову можна використовувати для одержання Н - катіонірованої дистильованої води.
1.4 Стильбазо, розчин індикатора з масовою часткою 0,02 %.
0,0200 г стильбазо розчиняють в 100 см3 Н - катіонірованої дистильованої води і перемішують. Розчин стильбазо зберігається у склянці з темного скла протягом двох місяців (термін стійкості розчину).
1.5 Ацетатний буферний розчин з рН = 5,4 – 5,6.
Змішують 171 см3 розчину натрій ацетату з молярною концентрацією 2 моль/дм3 з 29 см3 розчину оцтової кислоти з молярною концентрацією 2 моль/дм3.
1.6 Кислота аскорбінова, розчин з масовою часткою 0,3 %
Розчиняють 0,3 г аскорбінової кислоти в 100 см3 Н - катіонірованої дистильованої води. Використовується розчин свіжоприготовленим, оскільки він стійкий протягом декількох годин.