2 Порядок виконання роботи

У вісім плоскодонних конічних колб ємкістю 250 см³ з притертими пробками за допомогою піпетки Мора наливають по 100 см³ дослідної (дніпрової) води. Послідовно, з інтервалом у 7 хвилин, додають бюреткою розраховану кількість хлорної води у колби з дніпровою водою, після чого вміст колб перемішують. Колби закривають пробками, засікають час хлорування – 30 хвилин.

Під час хлорування води необхідно підготовити бюретку і піпетки для подальшого визначення в цих пробах залишкового активного хлору.

3 Методи контролю

3.1 Визначення активного хлору

Активний хлор визначається титрометричним, а саме іодометричним методом.

Поняття «активний хлор» включає не тільки розчинені у воді молекули хлору. До нього належать також хлор диоксид, хлораміни, органічні хлораміни, гіпохлорити, тобто багато хлорвмісних речовин, які можна визначити іодометричним методом. Метод засновано на окисненні йодиду активним хлором до йоду за реакцією:

С1₂ + 2І^- І₂ + 2С1^-

Йод, який виділяється, титрують розчином натрій тіосульфату у присутності крохмалю як індикатора:

І₂ + 2Na₂S₂O₃ → 2NaІ + Na₂S₄O₆

Іодометричний метод можна використовувати для аналізу води із вмістом активного хлору більше 0,3 мг/дм³ при об'ємі проби 250 см³.

Титриметричному визначенню хлору у поверхневих водах з невеликою концентрацією органічних речовин не заважають нітрити, іони мангану(II) і феруму(II), якщо титрувати у середовищі розбавленої оцтової кислоти.

Після 30-ти хвилинного хлорування колби відкривають і додають туди піпетками 5 см³ розчину йодиду калію з масовою часткою 10 %, 5 см³ ацетатної буферної суміші з рН = 4,5 і 1 см³ 1 % розчину крохмалю. Після додавання у воду кожного із розчинів воду необхідно перемішати. Якщо у воді є активний хлор, то розчин забарвлюється у синій колір або набуває коричнюватого відтінку.

Воду титрують 0,01 н розчином натрій тіосульфату по краплям до знебарвлення розчину.

Концентрація активного хлору у дніпровій воді та концентрація залишкового хлору у хлорованій воді, визначаються за формулою:

, мг/дм³, (1)

де V₁ – об'єм розчину натрій тіосульфату, витраченого на титрування, см³;

С – молярна концентрація еквівалента робочого розчину Na₂S₂O₃,

моль/дм³ (г-екв/дм³);

35,5 – молярна маса еквівалентна хлору, г/моль;

1000 – коефіцієнт перерахунку г в мг;

V₂ – об'єм проби, яку взяли для титрування, см³.

4 Вимоги до звіту

4.1 У звіті вказують назву лабораторної роботи та її номер; мету роботи; фізико-хімічні основи процесу; посуд і обладнання; розчини, які використовуються в роботі. У звіті також викладають підготовку до виконання роботи; порядок виконання роботи; методи контролю.

4.2 У звіті визначають концентрацію активного хлору у хлорній воді, яку використовують для розрахунків кількості хлорної води необхідної для хлорування дніпрової води. Після хлорування у воді визначають концентрацію залишкового хлору.

4.3 У звіті визначають хлорпоглинаємість дніпрової води. Вона дорівнює різниці між дозою хлору, яка пішла на хлорування води, і концентрацією залишкового активного хлору у воді. Хлорпоглинаємість визначається у мг/дм³.

4.4 Вихідні дані, дані отримані дослідним шляхом і розрахункові дані зводять в таблицю 1.

4.5 На основі отриманих даних будують графік на міліметровому папері в координатах: концентрація залишкового хлору – доза введеного хлору. Графік повинен підписуватися як рисунок. Наприклад: Рисунок 1 – Графік залежності концентрації залишкового хлору від дози введеного хлору.

За графіком знаходять мінімальну дозу хлору, після хлорування якого у воді залишається 0,5 мг/дм³ активного хлору, тобто вода володіє бактерицидними властивостями.

4.6 За мінімальною дозою визначають показник, який відображає як хлорується вода за формулою:

, (2)

де Д_{мін.хлору}– мінімальна доза хлору, після хлорування якою у воді залишається 0,5 мг/дм³ активного хлору, мг/дм³.

Після цього роблять висновки за підсумками проведеної лабораторної роботи.

Таблиця 1 – Результати визначення показника, який відображає