- •Регуляторна політика :
- •Можливості
- •Шановні читачі !
- •Додаток: Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11 вересня 2003 року №1160-IV.
- •Глава 1. Регуляторна політика: сучасний стан
- •1.1. Передумови та історія появи регуляторної політики
- •1.2. Основні положення регуляторної політики
- •1.3. Структурна схема регуляторної діяльності за законом україни про регуляторну політику
- •Глава 2. Діалог між владою та громадськістю
- •Глава 3. Аналіз регуляторного впливу
- •1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин
- •2. Визначення цілей державного регулювання
- •3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу
- •4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
- •Обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта
- •Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта
- •Визначення показників результативності регуляторного акта
- •Структура арв
- •Глава 4. Оцінка доцільності державного втручання
- •4.1. Для чого потрібне державне регулювання ?
- •4.2. Неспроможності ринку.
- •4.3. Інші випадки доцільності втручання держави у роботу ринку
- •4.4. Опис проблеми, яку пропонується вирішити шляхом прийняття регуляторного акту.
- •Глава 5. Визначення можливих альтернатив запропонованому регулюванню
- •5.1. Правила визначення можливих альтернатив запропонованому регулюванню.
- •1) Чи справді запровадження цієї альтернативи спрямоване на вирішення існуючої проблеми?
- •2) Якщо це так (тобто запровадження цієї альтернативи спрямоване на вирішення існуючої проблеми), то чи справді існуюча проблема буде вирішена, якщо буде запроваджено цю альтернативу?
- •3) Якщо відповідь на друге питання є ствердною, то чи може ця альтернатива бути запроваджена і чи будуть виконуватися вимоги, пов’язані із запровадженням цієї альтернативи?
- •5.2. Можливі альтернативні регулювання та нерегуляторні механізми.
- •1) Чітке визначення кінцевого результату, який повинен бути досягнутий внаслідок дії регулювання.
- •2) Встановлення різних рівнів жорстокості вимог регулювання.
- •3) Альтернативні способи забезпечення виконуваності регулювання.
- •4) Посилення впровадження чи підвищення рівня виконуваності існуючих регулювань.
- •1) Створення фінансових стимулів.
- •2) Встановлення прав власності, які можуть продаватися (платних дозволів).
- •3) Добровільні домовленості.
- •4) Страхування ризиків.
- •Інформаційне регулювання.
- •Саморегулювання.
- •Глава 6. Правила здійснення аналізу вигод та витрат
- •6.1. Що таке аналіз вигод та витрат?
- •6.2. Загальна схема аналізу вигод та витрат.
- •6.3. Підготовчий етап.
- •1) Необхідно “загальні” види вигод та витрат (наприклад, збільшення/зменшення прибутку) поділити на складові частини;
- •2) Якщо буде виявлено декілька дублюючих один одну вигод (витрат), в таблиці слід залишити лише одну вигоду (витрату), а решту вилучити;
- •6.4. Етап розрахунків.
- •6.5. Етап аналізу результатів
- •6.6. Розширений приклад аналізу вигод та витрат, що виникають внаслідок дії регуляторного акту.
- •Глава 7. Відстеження результативності регуляторних актів
- •Регуляторна політика: нові можливості
2) Встановлення різних рівнів жорстокості вимог регулювання.
Встановлення різних рівнів жорсткості вимог регулювання означає, що діяльність однієї групи учасників (суб’єктів господарювання, громадян, держави) детально регламентується, тоді як регламентація аналогічної діяльності, яка здійснюється іншою групою учасників, є менш детальною і більш простою, а характер вимог є менш суворим. Крім цього, під різними рівнями жорсткості вимог регулювання розуміється також і ситуація, коли вимоги, які для однієї групи суб’єктів господарювання (громадян, держави) є обов’язковими, для іншої групи є рекомендованими або не підсиленими санкціями за їх невиконання.
Наприклад, для малих підприємств може бути встановлена спрощена система податкового обліку, тоді як від великих підприємств буде вимагатися ведення складнішої стандартної системи податкового обліку. Однією з причин такої диференціації є те, що навіть у тому випадку, якщо мале підприємство та велике підприємство одержують внаслідок дії регулювання однаковий розмір вигоди, абсолютна однаковість вимог регулювання для цих підприємств означає, що загальний розмір витрат малого підприємства та розмір витрат, необхідних для одержання одиниці вигоди, як правило, будуть більшими, ніж аналогічні показники для великого підприємства. Тобто, за однакового розміру вигод для великого та малого підприємств, для останнього регулювання буде “дорожчим”. Є очевидним, що компенсувати цю диспропорцію можна за рахунок зменшення жорсткості вимог регулювання для малого підприємства.
При цьому слід враховувати те, що група, яка повинна виконувати вимоги певного регулювання і, відповідно, несе більшість пов’язаних з цим витрат, як правило, не є тією групою, яка одержує більшість вигод внаслідок дії цього регулювання. А отже, крім того, що розмір витрат, пов’язаних з виконанням вимог регулювання, повинен бути мінімізований для всіх груп, які їх несуть, ще більш серйозно розмір цих витрат повинен бути зменшений для суб’єктів малого та середнього підприємництва.
Окрім малих і середніх суб’єктів господарювання, зменшення рівня жорсткості вимог регулювання доцільно завжди, наскільки є можливим, передбачати і щодо груп громадян, які соціально є більш вразливими до наслідків регулювання, тобто щодо вагітних жінок, неповнолітніх, пенсіонерів, інвалідів, безробітних тощо.
Отже, при визначенні альтернатив слід враховувати таку закономірність: сукупний розмір чистої вигоди, одержаної певною групою (наприклад, суб’єктами господарювання) внаслідок дії регулювання, скоріше буде зростати, якщо рівень жорсткості вимог регулювання буде диференціюватися в залежності від розміру чистої вигоди, яка одержується різними підгрупами в рамках цієї групи (наприклад, малими, середніми та великими суб’єктами господарювання). Тобто, рівень жорсткості вимог регулювання для малих підприємств повинен бути меншим, оскільки вони одержують менше чистих вигод або більше чистих витрат внаслідок впровадження цього регулювання.
3) Альтернативні способи забезпечення виконуваності регулювання.
Практична ефективність регулювання істотно залежить від того, наскільки вдається забезпечити виконання вимог цього регулювання суб’єктами господарювання та/або громадянами.
Головним чином, альтернативні способи забезпечення виконуваності регулювання стосуються методів здійснення контролю та нагляду, в тому числі проведення перевірок, подання обов’язкової звітності, а також санкцій за невиконання вимог регулювання. Зрозуміло, що слід обирати такі альтернативні методи контролю та нагляду, які зменшують розмір витрат для тієї групи, яка є об’єктом контролю та нагляду (наприклад, для суб’єктів господарювання). Наприклад: проведення спорадичних перевірок може бути менш витратним для бізнесу заходом, ніж проведення регулярних перевірок (у цьому випадку також будуть меншими бюджетні витрати на організацію перевірок). Зменшення ж витрат на виконання вимог регулювання, як правило, стимулює, власне, до такого виконання.
З іншої сторони, перевагу віддавати слід тим альтернативним способам забезпечення виконуваності регулювання, які справді можуть забезпечити належний рівень виконуваності. Якщо, наприклад, згадане проведення спорадичних перевірок не спроможне забезпечити, крім зменшення витрат, ще й таку ж саму ефективність, як проведення регулярних перевірок, то від них доцільно відмовитися.