- •Регуляторна політика :
- •Можливості
- •Шановні читачі !
- •Додаток: Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11 вересня 2003 року №1160-IV.
- •Глава 1. Регуляторна політика: сучасний стан
- •1.1. Передумови та історія появи регуляторної політики
- •1.2. Основні положення регуляторної політики
- •1.3. Структурна схема регуляторної діяльності за законом україни про регуляторну політику
- •Глава 2. Діалог між владою та громадськістю
- •Глава 3. Аналіз регуляторного впливу
- •1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин
- •2. Визначення цілей державного регулювання
- •3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу
- •4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
- •Обґрунтувати можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта
- •Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта
- •Визначення показників результативності регуляторного акта
- •Структура арв
- •Глава 4. Оцінка доцільності державного втручання
- •4.1. Для чого потрібне державне регулювання ?
- •4.2. Неспроможності ринку.
- •4.3. Інші випадки доцільності втручання держави у роботу ринку
- •4.4. Опис проблеми, яку пропонується вирішити шляхом прийняття регуляторного акту.
- •Глава 5. Визначення можливих альтернатив запропонованому регулюванню
- •5.1. Правила визначення можливих альтернатив запропонованому регулюванню.
- •1) Чи справді запровадження цієї альтернативи спрямоване на вирішення існуючої проблеми?
- •2) Якщо це так (тобто запровадження цієї альтернативи спрямоване на вирішення існуючої проблеми), то чи справді існуюча проблема буде вирішена, якщо буде запроваджено цю альтернативу?
- •3) Якщо відповідь на друге питання є ствердною, то чи може ця альтернатива бути запроваджена і чи будуть виконуватися вимоги, пов’язані із запровадженням цієї альтернативи?
- •5.2. Можливі альтернативні регулювання та нерегуляторні механізми.
- •1) Чітке визначення кінцевого результату, який повинен бути досягнутий внаслідок дії регулювання.
- •2) Встановлення різних рівнів жорстокості вимог регулювання.
- •3) Альтернативні способи забезпечення виконуваності регулювання.
- •4) Посилення впровадження чи підвищення рівня виконуваності існуючих регулювань.
- •1) Створення фінансових стимулів.
- •2) Встановлення прав власності, які можуть продаватися (платних дозволів).
- •3) Добровільні домовленості.
- •4) Страхування ризиків.
- •Інформаційне регулювання.
- •Саморегулювання.
- •Глава 6. Правила здійснення аналізу вигод та витрат
- •6.1. Що таке аналіз вигод та витрат?
- •6.2. Загальна схема аналізу вигод та витрат.
- •6.3. Підготовчий етап.
- •1) Необхідно “загальні” види вигод та витрат (наприклад, збільшення/зменшення прибутку) поділити на складові частини;
- •2) Якщо буде виявлено декілька дублюючих один одну вигод (витрат), в таблиці слід залишити лише одну вигоду (витрату), а решту вилучити;
- •6.4. Етап розрахунків.
- •6.5. Етап аналізу результатів
- •6.6. Розширений приклад аналізу вигод та витрат, що виникають внаслідок дії регуляторного акту.
- •Глава 7. Відстеження результативності регуляторних актів
- •Регуляторна політика: нові можливості
1) Чітке визначення кінцевого результату, який повинен бути досягнутий внаслідок дії регулювання.
Одночасно із встановленням кінцевого результату в цій альтернативі відсутні або визначаються несуттєві вимоги щодо способу досягнення цього результату. Тобто, відсутня жорстка регламентація шляху, яким треба рухатися. Є очевидним, що введення в дію цієї альтернативи дозволяє забезпечити більшу свободу для суб’єктів господарювання у виборі методів досягнення заздалегідь встановлених результатів. При цьому зі сторони держави контролюється лише досягнення кінцевих результатів.
Існування вибору у способах досягнення кінцевого результату дає суб’єктам господарювання можливість виявити гнучкість та досягти цих результатів з меншими для себе витратами. Відповідно, за рахунок зменшення для суб’єктів господарювання витрат на виконання може бути збільшений розмір чистої вигоди або, принаймні, зменшений розмір чистих витрат від запровадження регулювання, що, як правило, стимулює суб’єктів господарювання виконувати вимоги цього регулювання.
Наприклад, якщо в нормативних документах встановлено обов’язкові вимоги щодо безпеки продукції, виробник цієї продукції може мати на вибір такі можливі шляхи виконання цих вимог: декларувати відповідність продукції вимогам або проводити її сертифікацію і, знову ж таки, в рамках сертифікації - чи проводити сертифікацію самої виробленої продукції, чи впровадити на виробництві систему якості та сертифікувати її. При цьому державою контролюється лише забезпечення виробником достатнього рівня безпеки продукції. Застосування кожного з цих способів передбачає різницю, часто суттєву, у розмірах витрат для виробника продукції; відмінними у кожному випадку будуть витрати, які необхідно зробити у поточний момент та у перспективі. На вибір виробника впливатимуть і нормативні вимоги, яких він повинен додержуватися у разі декларування відповідності чи сертифікації продукції. Однак істотним є те, що законодавство залишає виробникові можливості щодо самостійного вибору між різними способами підтвердження відповідності продукції вимогам щодо її безпеки.
Описаний спосіб вдосконалення державного регулювання повинен пропонуватися не лише тоді, коли вже існують альтернативні способи досягнення певного кінцевого результату, адже може виявитися, що суб’єкти господарювання на практиці зможуть знайти новий і цілком прийнятний спосіб.
Проте можливості застосування цієї альтернативи мають межі. Так, її впровадження є неприйнятним у тих ситуаціях, коли існують реальні ризики для інтересів представників базових груп, усунення яких за допомогою проведення державними органами контролю пов’язано зі значними перешкодами чи витратами. В таких випадках, навпаки, доцільно розглянути можливість регламентації процесу здійснення діяльності. Однак при цьому вимоги, які планується встановити в рамках регламентації процесу певної діяльності, обов’язково необхідно максимально “підігнати” під вимоги до цього процесу, які зумовлені ринковими законами і встановлені на підприємстві, яке є “типовим” для певного ринку, або в цілому учасниками цього ринку.