Згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”

Об’єктом ЗЕД є процеси обміну товарами, результатами творчої діяльності та інші види ЗЕД, відповідно до чинного законодавства країни.

Суб’єкти ЗЕД – це суб’єкти господарської діяльності, що відносяться до різних форм власності, самостійно здійснюючи ЗЕ операції з закордонними партнерами.

Суб’єкти можна класифікувати за такими критеріями:

• Щодо рівнів економічної діяльності виділяються наступні:

1. Мікроекономічний

2. Макроекономічний

3. Міждержавний або наддержавний.

Мікроекономічний рівень (згідно Закону Укр. “Про ЗЕД”)

• Фізичні особи – громадяни Укр. і особи без громадянства, що мають відповідну працездатність;

• Юридичні особи, що зареєстровані в Укр. в т.ч. ті, майно та\або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

• Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичний осіб, які не є юридичними особами, мають постійне місце знаходження в Україні, можуть займатися ЗЕД згідно Законів України;

• Філіали, структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами, але мають постійне місце проживання на Україні;

• СП, які зареєстровані та мають постійне місце знаходження в Україні;

• Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законодавством Укр.

Усі вони об’єднуються спільними цілями, а саме:

1. Максимізація індивідуального прибутку;

2. Розширення свого виробництва;

3. Розширення ринків збуту завдяки проникненню в господарську сферу зарубіжних країн;

4. Підвищення ефективності свого виробництва через наближення до іноземного споживача;

5. Подолання інституційних, тарифних та нетарифних перешкод;

6. Розв’язання проблем, пов’язаних з нестабільністю міжнародних цін.

Макроекономічний рівень (згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”)

• Україна як держава в особі її повноважних органів в межах їх компетенції;

До державних органів відносяться:

ВР, Кабмін, Нацбанк України, Державна митна служба, Мінфін; Мінеконом; галузеві міністерства, відомства, територіально-регіональні та місцеві органи влади.

• Недержавні органи управління економікою.

До недержавних органів відносяться:

ТПП; Рада експертів при Кабміні; товарні, валютні, фондові біржі; асоціації;спілки).

Вищеназвані органи виконують наступні завдання:

• Гарантування довгострокової міжнародної конкурентоспроможності та економ. безпеки країни;

• Максимізація випуску продукції через структурні вдосконалення;

• Контроль за станом внутрішнього ринку через стимулювання його засобами зовнішньої конкуренції;

• Збільшення зайнятості;

• Поліпшення умов формування бюджету;

• Оптимізація розподілу доходів в масштабах економіки.

Міждержавний рівень.

Сучасні тенденції розвитку світового господарства зумовлюють дедалі більше перенесення регулятивних та управлінських функцій саме на ці органи.

Основні світові організації: ООН (економічна і соціальна рада ООН; ОПЕК; МВФ; СБРР; ЄБРР; ГАТТ/СОТ; МАГАТЕ (міжнародна агенція з розвитку атомної енергетики; група п’яти; група семи і т.д.).