Основними завданнями аналізу зедп є:

1. Характеристика динаміки ЗЕДП.

2. Оцінка раціональності використання коштів, залучених на ЗЕД. Передбачає послідовне чи паралельне дослідження непрямих витрат по експорту чи імпорту , вивчення ефективності ЗЕО, узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнту віддачі оборотного капіталу, що покаже наскільки ефективно він використовується в процесі ЗЕД.

3. Оцінка фінансових результатів ЗЕДП.

4. Характеристика фінансового стану підприємства.

ІІ.

1. Аналіз експортних операцій.

Для характеристики експортних операцій, експорт товарів та послуг за звітний період порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого аналізу - встановити, які зміни відбулися в товарній та географічній структурі.

З цією метою складають наступні таблиці:

Аналіз структури експорту. Табл. 1.

Країна, або асортимент	Минулий рік		Звітний рік		Відхилення
	Сума, тис.грн.	Пит. вага, %	Сума, тис.грн.	Пит. вага, %	+/- тис.грн.	%
Разом

Дані про виконання плану по експорту в територіально-географічному розрізі аналізуються в наступній таблиці.

Виконання плану поставок по експорту. Табл. 2.

Країна	План, дол.	Факт, дол.	%	Відхилення, +/-
Всього

Далі аналізується виконання (невиконання) умов контрактів за строками поставок.

Обсяги і строки експортних поставок. Табл. 3.

№ договору	Країна і фірма	План		Факт		Відхилення
		Сума, дол.	Строк, дн.	Сума, дол.	Строк, дн.	Сума, дол.	Строк, дн.

Аналіз виконання плану за експортним асортиментом характеризується наступними даними:

Експортний асортимент звітного періоду Табл. 4.

Асортимент	План, тис.у.о.в.	Факт, тис.у.о.в.	Зараховується у виконання плану за асортиментом, тис.у.о.в.
1	2	3	4

Процент виконання плану по асортименту розраховується як відношення Кол. 4/Кол.2, виражене у відсотках.

Така ж таблиця розраховується за минулий період.

Для того, щоб дати відповідь на питання про зміну вартісної структури експорту по країнах і товарах будуються табл., де по кожному рядку (країна або товар) показуються суми експорту в тис. грн. та їх питома вага у % до загального підсумку.

За товарними групами, які включають кількісно і якісно співмірні товари, можна обчислити індекс кількісної структури. Якщо цей показник більше одиниці, то це означає, що в межах товарної групи підвищилася частка дорожчих товарів за рахунок зниження частки дешевих. При оберненій зміні індекс структури менший за одиницю.

При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства. Основним критерієм цього є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту. Тривалість обороту залежить від маршруту перевезень, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.

Послідовність аналізу:

• спочатку визначають середньорічні залишки обор-х коштів за формулою:

СЗ = З/п-1, де

З- залишок на початок періоду (кварталу, місяця); П-1 – кількість періодів.

Залишки оборотних засобів при здійсненні експорту, групуються в таблицю 5.

Вид засобів	01.01.	01.04.	01.07.	01.10.	01.01.	СЗ
Грошові кошти
Товарні запаси
Розрахунки з покупцями
Разом

Такі дані обраховуються як за звітний, так і минулий рік.

Далі визначається кількість оборотів (КО) оборотного капіталу за рік. Для цього застосовується формула:

КО = З/СЗ, де

З – собівартість реалізованих товарів,

СЗ – середньорічні залишки.

Наступним етапом є визначення тривалості одного обороту:

ОД = 360/ КО

Аналогічно визначається тривалість обороту кожної частини оборотного капіталу.

Ефективність експортних операцій досягається лише тоді, коли прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продаж.

Рентабельність експорту визначається за формулою:

R = прибуток від реалізації

собівартість продукції

На зміну рентабельності експорту впливають:

• експортна ціна (контрактна)

• рівень витрат у валюті

• купівельна ціна одиниці товару в гривні

• рівень витрат в гривні

• курс гривні.