- •Кафедра міжнародної економіки навчально-методичний посібник
- •Зав. Кафедри____________ проф. Гончаренко в.В.
- •1. Вступ
- •2. Навчальна програма дисципліни Змістовний модуль №1 Основи зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •Змістовний модуль №2 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств
- •Тема 6. Умови платежу та форми розрахунків в зтк.
- •Тема 7. Послуги в зед.
- •Тема 8. Організація і технологія міжнародних перевезень.
- •Тема 9. Економічний аналіз діяльності підприємств у сфері зед.
- •3. Тематичні плани дисципліни
- •3.1. Тематичний план дисципліни для студентів спеціальності 6.050201 „Менеджмент організацій”
- •3.2. Тематичний план дисципліни
- •4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни Змістовний модуль 1 Основи зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •Тема 1. Економічна сутність зед. Предмет, метод, зміст та завдання курсу
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Якщо давати визначення основним категорійним поняттям курсу, то можна сказати, що:
- •Основні форми зез:
- •Зовнішня торгівля.
- •Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу.
- •Характер політичних відносин.
- •Специфіка географічного положення, природних та кліматичних умов.
- •Згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”
- •Міждержавний рівень.
- •Задачі:
- •1.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 1 Питання для обговорення
- •Тема 2. Форми та види міжнародного економічного співробітництва. Зовнішньоторговельні операції.
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Види квот:
- •Види ліцензій:
- •Ліцензуванню підлягають:
- •До стимулюючих методів належать:
- •Семінарське заняття 2
- •Торгова л.В., Хитра о.В. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Навчально-методичний посібник. – Львів.: Новий Світ-2000, 2006. – 508 с. Тема 3. Маркетинг у зед.
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Етапи ммс:
- •Види ммс:
- •Типи мкс:
- •3.2. Плани семінарських занять Семінарське заняття 3
- •Семінарське заняття 4
- •3.3. Інформаційні джерела
- •Тема 4. Форми виходу підприємства на зовнішні ринки.
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Класифікація фірм за правовим статусом
- •1. Товариства є двох видів:
- •2. Компанії є трьох видів:
- •4.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 5
- •Семінарське заняття 6
- •4.3. Інформаційні джерела
- •Тема 5. Товарообмінні операції.
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 7
- •5.3. Інформаційні джерела
- •Змістовний модуль 1 Основи зовнішньоекономічної діяльності підприємств
- •Змістовний модуль 2 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств Тема 6. Умови платежу та форми розрахунків в зтк
- •6.1. Методичні поради до вивчення теми
- •6.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 8
- •Семінарське заняття 9
- •6.3. Інформаційні джерела
- •Тема 7. Послуги в зед
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Операції з перепродажу.
- •Комісійні операції.
- •Брокерські операції.
- •Класифікація суб’єктів посередництва.
- •Згідно посередницьких і збутових прав:
- •Згідно обсягів прав і обов’язків:
- •Міжнародні товарні біржі.
- •Міжнародні фондові біржі.
- •Міжнародні валютні біржі.
- •Міжнародні торги.
- •Міжнародні виставки та ярмарки.
- •7.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 10
- •Семінарське заняття 11
- •7.3. Інформаційні джерела
- •Тема 8. Організація і технологія міжнародних перевезень.
- •8.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Класифікація буп згідно “Інкотермс -2000”.
- •8.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 12
- •Семінарське заняття 13
- •12.3. Інформаційні джерела
- •Макогон ю.В., Рижиков в.С., Касьянюк с.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. – к., 2006. – 423 с. Тема 9. Економічний аналіз діяльності підприємств у сфері зед
- •9.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Основними завданнями аналізу зедп є:
- •Аналіз експортних операцій.
- •2.) Аналіз імпортних операцій.
- •Основними напрямами фін. Аналізу є:
- •Коефіцієнти рентабельності:
- •Коефіцієнти фінансової стійкості:
- •9.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 14
- •Семінарське заняття 15
- •13.3. Інформаційні джерела
- •Питання для самопідготовки студентів
- •Перелік тем рефератів
- •7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •7.1. Поточне оцінювання знань
- •Модуль 2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств (Тестові завдання за темами 6-9)
- •Тема 6. Умови платежу та форми розрахунків в зтк
- •Тема 7. Послуги в зед
- •Тема 8. Організація і технологія міжнародних перевезень
- •Тема 9. Економічний аналіз діяльності підприємств у сфері зед
- •7.1.1. Поточне оцінювання знань
- •6.050201 „Менеджмент організацій”, 6.050206 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”
- •7.2. Підсумкове оцінювання знань студентів
- •Питання для обговорення
- •Приклад побудови екзаменаційного білету
- •Порядок проведення іспиту Критерії оцінки знань під час іспиту
- •7.3. Загальна підсумкова оцінки з дисципліни
- •Шкала нарахування підсумкових балів
Класифікація буп згідно “Інкотермс -2000”.
Перша група “Е” – “відправлення товару”. В цю групу включається один термін - EXW – “франко-завод”. Цей термін передбачає ситуацію, коли продавець передає товар покупцю безпосередньо в місці знаходження продавця.
Термін “франко” (фр. – franco) походить від слова “вільно” і означає, що продавець звільняється від ризику всіх витрат по доставці товару в пункті, означеному, словом “франко”. Після означення базової умови потрібно вказати назву географічного пункту. Такими пунктами можуть бути морські, річкові порти, залізничні станції, аеропорти, склади, місцезнаходження продавців, покупців, митні пункти, заводи-виробники та ін.
Друга категорія “F ” – основний фрахт не заплачений. В цю групу входять три терміни: “франко-перевізник” (FCA), вільний біля борту судна” (FAS), “вільний на борту” ( FOB).
Термін FCA (“франко-перевізник”) означає, що продавець доставив товар, який пройшов митне очищення, вказаному покупцю, або перевізнику. Потрібно відмітити, що вибір місця поставки буде впливати на обов’язки по завантаженню і розвантаженню товару в цьому місці. Коли доставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Коли ж поставка здійснюється в інше місце, то продавець за відвантаження відповідальності не несе. Даний термін м. б. використаний при перевезенні будь-яким видом транспорту , включаючи змішані перевезення.
Термін FAS (франко вздовж борта судна) означає, що продавець здійснить поставку, коли товар розміщений вздовж борту судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики щодо пошкодження і втрати цього товару повинен нести покупець. По умовах терміну FAS на продавця накладаються умови по митному очищенню товару для експорту. Даний термін м. б. використаний при перевезенні тільки водним транспортом. Цим дане видання відрізняється від попередніх видань “Інкотермс”, де митне очищення експорту покладається на покупця.
Термін FOB (франко-борт) означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через борт судна в названому порту. Це значить , що з цього моменту всі витрати і ризики, пов’язані з пошкодженням товару, або його втратою несе покупець. По умовах FOB на продавця покладені обов’язки по митному очищенню товару для експорту. Даний термін використовується при перевезенні товарів водним та морським транспортом.
Вищевказані терміни відображають умови, коли в обов’язки продавця входить доставка товару перевізнику, визначеному покупцем.
Перейдемо до розгляду категорії “C ” - основний фрахт заплачений. В цю категорію входять 4 терміни: “вартість і фрахт” (CAF); “вартість, страхування і фрахт” (CIF); “доставка заплачена до” (CPT); “ доставка і страхування заплачені до” (CIP).
Термін CAF “вартість і фрахт” означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через борт судна в порту навантаження.
Продавець зобов’язаний оплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення, але ризики втрат, або пошкодження товару, а також всі додаткові витрати, які виникли після відвантаження, переходять від продавця до покупця. За умови CAF на продавця накладаються обов’язки по митному очищенню товарів для експорту. Даний термін приймається тільки при перевезенні товарів морським та водним транспортом.
Термін CIF “вартість, страхування і фрахт” означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов’язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказаний порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, так як і різні додаткові витрати переходять від продавця до покупця. По умовах терміну CIF продавець також зобов’язаний оформити морське страхування і оплатити страхові внески на користь покупця на випадок ризику втрати та пошкодження товару при перевезені.
По умовах цього терміну продавець також зобов’язаний зробити митне очищення товару для експорту. Даний термін використовується при транспортуванні вантажу морським та водним транспортом.
Термін (CPT) “доставка заплачена до…” означає, що продавець доставить товар названому йому перевізнику. Крім того продавець бере на себе витрати, пов’язані з перевезенням товару до названого пункту, тобто бере на себе всі ризики втрати, або пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.
Перевізник бере на себе зобов’язання здійснити перевезення товару залізницею, автомобільним, морським чи водним транспортом, чи їх комбінацією.
У випадку здійснення перевезення декількома видами транспорту, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.
Згідно цього терміну продавець зобов’язаний зробити митне очищення товару для експорту. Даний термін застосовується при перевезеннях будь-яким видом транспорту.
Термін CIP “ доставка і страхування заплачені до” означає, що продавець доставляє товар названому йому перевізникові та сплачує витрати, пов’язані з перевезенням товару до пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики та інші додаткові витрати по доставці товару. По умовам CIP на продавця покладаються зобов’язання по забезпеченню страхування від ризиків втрат і пошкодження при перевезенні на користь покупця. Тобто продавець оформляє договір страхування та сплачує страхові внески.
Перевезення м. здійснюватися всіма видами транспорту, або їх комбінацією. Перехід ризику проходить в момент передачі товару першому з перевізників.
Митне очищення товару проводиться продавцем.
Група “С” враховує умови, згідно яких продавець зобов’язаний забезпечити доставку, але не зобов’язаний брати на себе ризик випадкової загибелі товару, його пошкодження чи інших додаткових витрат, які з’являються після відправки товарів.
Четверта група “D ” – доставка товарів. Дана категорія охоплює 5 термінів: “доставка на кордон” (DAF); “доставка з борту судна” (DES); “доставлено з пристані” (DEQ); “доставка без оплати мита” (DDU); “доставка з оплатою мита” (DDP).
Термін “доставка на кордон” (DAF) означає, що продавець виконав поставку, коли представив не розвантажений товар, котрий пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту на транспортному засобі в розпорядження покупця в названому пункті на кордоні.
Термін застосовується при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, коли товар доставляється до сухопутного кордону.
Термін “доставка з борту судна” (DES) означає, що продавець доставив неочищений митно для імпорту товар в розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець несе всі ризики та втрати з доставки товару в названий порт призначення до моменту розвантаження. Даний термін застосовується при перевезеннях морським та водним видами транспорту.
Термін “доставлено з пристані” (DEQ) означає, що продавець виконав свої зобов’язання з поставки, коли товар, митно не очищений для імпорту, пред’являється у розпорядження покупця на причалі в порту призначення. Продавець несе всі ризики пов’язані з транспортуванням і розвантаженням на причал.
Термін DEQ зобов’язує покупця до митного очищення товару для імпорту, а також до оплати податків і інших платежів при імпорті.
Цей термін застосовується тільки при перевезенні товару морським чи водним транспортом.
Термін “доставка без оплати мита” (DDU) означає, що продавець представляє не неочищений митно і не розвантажений з транспортного засобу товар в розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець несе всі зобов’язання і ризики, пов’язані з транспортуванням товару, за виключенням будь-яких витрат, пов’язаних з імпортом в країні призначення. Відповідальність за подібні витрати несе покупець.
Даний термін застосовується незалежно від виду транспорту.
Термін “доставка з оплатою мита” (DDP) означає, що продавець пред’явить очищений митно і не розвантажений з транспортного засобу товар в розпорядження покупця в місці призначення. Продавець зобов’язується нести всі витрати і ризики, пов’язані з транспортуванням товару, включаючи (де це потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення.
Тоді як термін EXW накладає на продавця мінімальні зобов’язання, термін DDP максимальні. Цей термін не може використовуватися, коли продавець не в змозі забезпечити отримання імпортної ліцензії. Даний термін застосовується незалежно від виду транспорту.
VI.
Поняття “митне очищення” (розмитнення) вантажів включає в себе з одного боку сплату суб’єктом ЗЕД всіх необхідних митних податків та зборів (тарифне регулювання ЗЕД), а з іншого – отримання документів дозвільного характеру, що їх встановило законодавство України (нетарифне регулювання ЗЕД).
Митне очищення здійснюють митні органи України. Сплата всіх митних платежів здійснюється за вантажною митною декларацією.
ВМД – це уніфікований документ, що застосовується у всіх країнах світу, містить дані про вантаж, його кількість, вартість, а також за цим документом йде сплата усіх необхідних податків.
Митне очищення здійснюється для експортних та імпортних вантажів. Для стимулювання українських товаровиробників митним законодавством встановлено мінімальні сплати, а саме:
При експорті суб’єкти ЗЕД звільняються від сплати експортного мита (за виключенням металобрухту та ВРХ) і здійснюється сплата тільки митних зборів:
За митне оформлення вантажу (0,1 % вартості, але не більше 1000 $);
За митний догляд вантажу ( 20$ за 1 год. роботи одного інспектора).
Після закінчення експортної операції ДПА на підставі представленого примірника ВМД повертає суб’єкту ЗЕД 20% вартості експортного товару, тобто ПДВ.
До експортних вантажів не застосовуються методи нетарифного регулювання, за винятком встановлених законодавством виключень.
При здійсненні імпортної операції, суб’єкт сплачує імпортне мито, ставки якого для кожного товару визначені в Законі Укр. “Про єдиний митний тариф”, сплачує ПДВ (20% вартості – Закон Укр. “Про ПДВ”), а також акциз, якщо товар підакцизний. Сьогодні це – легкові авто, ювелірні вироби, спирт, тютюн і тютюнова сировина, бензин, лікеро-горілчані вироби.
Сплата акцизного збору встановлена Декретом Кабміну “Про акцизний збір”. Таким чином митне очищення для імпорту буде виглядати так:
(Вартість товару + Мито + Акциз) 20 % ПДВ
Крім цього суб’єкти ЗЕД (при імпорті) сплачують:
За митне оформлення вантажу (0,1 % вартості, але не більше 1000 $);
За митний догляд вантажу ( 20$ за 1 год. роботи одного інспектора).
В процесі митного очищення імпорту застосовується також нетарифне регулювання. Це здійснюється шляхом контролю за наявністю дозвільних документів. Такими документами є сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання іноземного сертифікату. Видачу цих документів здійснює Держстандарт, а контроль за їх наявністю – митні органи.
Україною можуть бути прийняті добровільні обмеження щодо імпорту чи експорту того чи іншого товару. В такому випадку для здійснення імпортно-експортної операції з цим вантажем суб’єкт повинен взяти ліцензію в Міністерстві зовнішньої торгівлі (контроль за її наявністю – митні органи).
Існують переліки вантажів, що підпадають під ветеринарний, фітосанітарний, екологічний, радіологічний, санітарний та ін. контроль. Їх проведення підтверджується відповідними документами і контроль за їх наявністю – митні органи.
Згідно умов “Інкотермс-2000“ митне очищення товару для експорту проводить експортер, а очищення товару для імпорту – імпортер. Даною вимогою умови “Інкотермс-2000“ відрізняються від умов “Інкотермс-1990“, згідно яких зобов’язання по митному очищенню експорту покладалися на імпортера.
