8.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 12

Питання для обговорення

1. Сутність і компоненти транспорту.

2. Система вибору транспорту при міжнародних перевезеннях. Класифікація вантажів.

3. Організація міжнародних перевезень основними видами транспорту.

Семінарське заняття 13

Питання для обговорення

1. Поняття БУП. Класифікація базисних умов.

2. Характеристика БУП згідно “Інкотермс-2000”.

3. Митне очищення експорту та імпорту.

12.3. Інформаційні джерела

1. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Під ред. А.І. Кредісова. – К.: Віра-Р, 1998. – 447 с.

2. Саллі В.І., Трифонова О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності. – К.: Професіонал, 2003. – 167 с.

3. Макогон ю.В., Рижиков в.С., Касьянюк с.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. – к., 2006. – 423 с. Тема 9. Економічний аналіз діяльності підприємств у сфері зед

9.1. Методичні поради до вивчення теми

І.

ЗЕ відносини спрямовані на досягнення певного високого рівня економічної ефективності своєї діяльності. Але не кожний вид операцій може закінчуватися для підприємства отриманням певної суми прибутку, підвищенням рентабельності. Досить часто на підприємствах, які мають намір активно просувати свої товари, здійснюється тривале вивчення кон’юнктури світового ринку, що вимагає значних витрат на відрядження спеціалістів, оплату спеціальної документації, довідкових матеріалів та ін. З позиції оперативного аналізу такі витрати можуть розглядатися як непродуктивні, але з позиції проектного аналізу, вони є цілком логічними і виправданими з огляду на перспективу.

Економічний аналіз повинен постійно контролювати триєдині складові фінансових результатів: обсяг реалізації, собівартість продукції, ціни продажу. Лише в цьому випадку він буде ефективним.

Економічний аналіз ЗЕД повинен також бути максимально оперативним, бо ситуація на ринку постійно змінюється, і на ці зміни потрібно постійно реагувати, приймати рішення щодо оптимізації тієї чи іншої ситуації. Для цього економаналіз ефективності ЗЕД повинен об’єднати у єдину систему всі свої складові, а саме: вивчити і оцінити взаємозв’язок показників обсягу виробництва, виручки і собівартості. В процесі аналізу виявляється роль і вплив цих показників на фінансовий результат діяльності підприємства, а своєчасна забезпеченість даними такого аналізу управлінської ланки створить можливість для високорентабельної роботи не тільки в поточному періоді, але й на тривалу перспективу.

Економічний аналіз у зовнішньоекономічних відносинах підприємств виходить за рамки традиційного аналізу їхньої виробничо-фінансової діяльності. В першу чергу він націлений на перспективу, тоді як аналіз економічної ефективності носить ретроспективний характер. Головним напрямком такого аналізу (аналізу ЗЕД) є вивчення кон’юнктури на зовнішньому ринку на предмет активної і тривалої участі підприємства в ньому. Адже тільки систематична діяльність підприємства на зовнішньому ринку здатна покрити витрати на зовнішньоекономічні операції, що робить їх рентабельними.

Проте вивчення загального стану кон’юнктури ринку, хоч і важливе, не може замінити безпосереднього аналізу доцільності укладання контракту з конкретним партнером. Тому важливим при здійсненні ЗЕД є аналіз фінансової звітності підприємства, а саме його фінансового звіту.

Резюмуючи вищесказане можна зробити висновок, що завдання економічного аналізу полягають в наступному:

• оцінити стан і розвиток як світового господарства в цілому, так і окремої країни, регіону, республіки, області;

• оцінити господарську діяльність підприємства, об’єднання чи іншої структурної одиниці;

• оцінити господарську діяльність будь-якої ділянки виробництва чи окремого робочого місця.

Інформаційною базою економаналізу є дані бухгалтерського обліку і звітності підприємств, нормативні та планові документи, тощо. Матеріали, залучені до аналізу, повинні бути перевірені на достовірність та взаємоузгодження.

Аналіз господарської діяльності проводиться за допомогою різних методологічних прийомів, а саме:

• логічного (деталізація, порівняння, узагальнення);

• статистичного (зведення, групування, середні величини, індекси, ряди динаміки);

• математичного (математичне моделювання, інтегральний метод);

• евристичного та ін.

При проведенні економічного аналізу обчислюють різноманітні аналітичні показники у вигляді абсолютних (ті, що характеризують масштаб діяльності фірми, її виробничі потужності і т. д.) та відносних величин (розраховуються шляхом співвідношення абсолютних показників: відсотки, індекси) та середніх величин, а також розраховують вплив взаємодіючих факторів; будують діаграми, графіки, складають аналітичні таблиці.

Всю сукупність показників можна об’єднати в групи показників, що характеризують:

1. Економічний потенціал фірми (характеризують показники, які у кількісному чи вартісному виразі оцінюють результати її діяльності. Сюди відносять: активи; чистий і валовий прибуток; основний і оборотний капітал; власний і залучений капітал; загальна кількість зайнятих і т. д);

2. Ефективність її діяльності (характеризують показники, основою для розрахунків яких є прибуток. Сюди відносять: рентабельність -продаж; -активів; -основного капіталу; середня норма рентабельності. Крім цього розраховується відношення обсягу продаж до: -активів; -основного і оборотного капіталу; -загальної кількості зайнятих).

3. Конкурентноздатність фірми. Це можливість запропонувати товар, що відповідає вимогам споживача в необхідній кількості, в необхідний термін і на найбільш сприятливих умовах. Сюди відносяться: прибуток; рентабельність продаж; завантаження виробничих потужностей; структура портфелю замовлень;відношення обсягу продаж до: - вартості нереалізованої продукції, -до вартості матеріально-виробничих ресурсів, -до суми дебіторської заборгованості; і т. д.

4. Фінансове становище. Його характеризують показники платоспроможності та кредитоспроможності.

Платоспроможність – це фін. незалежність фірми від зовнішніх джерел фінансування і здатність у заздалегідь обумовлені терміни погасити свої фін. зобов’язання.

Кредитоспроможність – це здатність надання кредитів клієнтам. Сюди відносять наступні показники:

• Структура власного капіталу;

• Відношення власного капіталу до підсумку балансу (показує незалежність фірми від зовнішніх джерел фінансування. Повинен бути 50% і більше).

• Відношення власного капіталу до суми реального основного капіталу (заборгованість повинна бути менше власного капіталу).

• Відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу (заборгованість повинна бути менше власного капіталу).

• Коефіцієнт покриття – це відношення оборотних активів до короткотермінової заборгованості. Повинен бут менше 1.

• Коефіцієнт покриття короткотермінової заборгованості ліквідними засобами. Це доля готівки і цінних паперів в оборотних активах + дебіторська заборгованість.

• Відношення оборотних активів до всього позичкового капіталу. Платоспроможність вважається високою, якщо вся заборгованість покривається оборотними активами.

Вибір тих чи інших показників, які характеризують фірму, залежить від мети , яку ми перед собою ставимо.

За результатами аналізу роблять висновки та дають відповідні рекомендації.