6. 3 Парціальний витратомір швидкісного напору

П арціальний витрат швидкісного напору ПРСНВ – 1 (рис. 2. 4), призначений для вимірювання витрат на трубопроводах (діаметром ).

Рисунок 6. 2 Схема з’єднувальних ліній при вимірюванні витрат забрудненої води: 1 – сопло Вентурі (діафрагма); 2, 4 – запірні і продувні вентилі; 3 - відстійний сосуд; 5 – диференціальний манометр; 6 – ежектор; 7, 8 – бачок і трубопровід чистої води

В основу його роботи покладено метод вимірювання витрат у відповідності до середньої швидкості потоку на обмеженій ділянці поперечного перерізу трубопроводу. Первинним перетворювачем швидкості ППС – 1 є відвід (шунт) разом з встановленим на ньому перетворювачем ПРИ – 15 5 електромагнітного витратоміра ИР – 51. коли потік води переходить через труби відводу, вихідний сигнал ПРИ – 15 надходить на вимірювальний пристрій ИУ – 51 електромагнітного витратоміру ИР – 15. Позитивним витратоміра ПРСНВ - 1 є: можливо улаштування по схемі без колодязя; простий у виготовленні, клас точності – 2,5. Недоліки – к ожний зразок потрібно градуювання на витратному стенді.

Рисунок 6. 3 Схема парціального витратоміра швидкісного напору ПРСНВ – 1: 1 – установочний патрубок; 2, 11 – вхідний і вихідний отвір трубки шунта; 3 - отвір для зливання конденсату; 4 – кран; 5 – перетворювач витрат ПРИ – 15; 6 пристрій вимірювальний; 8 – рукав гумовий; 9 – вантуз; 10 – кожух; 12 - трубопровід, для вимірювання витрат (діаметром )

6. 4 Перемінний витратомір

Принцип дії таких витратомірів основний на вимірюванні перепаду тиску, яке утворюється в наслідок стиску потоку рідини звужуючим пристроєм. відповідно рівнянню Бернуллі, перепад тиску пропорційний квадрату витрат, тому витрата для цих вимірювальних пристроїв визначається за формулою:

, (6. 1)

де - множник, який враховує прийняту одиницю вимірювання;

- коефіцієнт, який враховує витрати, і залежить від типу звужуючого пристрою і відносного розміру його отвору;

- діаметр звужуючого отвору пристрою, мм;

- перепад тиску, МПа;

- густина рідин, кг / м³.

Н а рисунку 6. 4 наведено схему улаштування та принцип дії перемінного витратоміра

Рисунок 6. 4 Схема улаштування та принцип дії перемінного витратоміра: 1 – діафрагма; 2 – камера діафрагми; 3 – диференціальний манометр

Діафрагми викликають відносно великі втрати напору (30 .... 60 % перепаду тиску), тому їх встановлюють на трубах невеликого діаметру або в тих випадках, коли ці додаткові втрати не відіграють суттєвого впливу в загальному балансі енергетичних витрат.

Таким чином, складні лічильники та перетворювачі витрат води систем водопостачання, мають досить обмежене розповсюдження для визначення витрат потоку рідини. Пояснюється їх складністю та нераціональністю використання, що по – перш усього обумовлено це їх ненадійністю в роботі

7 Прилади для вимірювання кількості рідини

Прилади для вимірювання кількості (об’єм або вага) рідини (мірники рідини) поділяються на мірні баки і механічні лічильники рідини.

Механічні лічильники рідини поділяються на об’ємні, швидкісні та вагові.

Механічні лічильники рідини характеризуються наступними параметрами:

1) калібром лічильника, мм (діаметром вхідного отвору);

2) порогом чуйності, м³ / годину (найменша величина витрат, при який лічильник починає надавати показник);

3) найменшим, найбільшим і нормальними експлуатаційними витратами, м³ / годину, величини яких визначаються необхідною точністю вимірювання;

4) характерними витратами (кількістю рідини, м³, котра відбувається на протязі 1 години через прилад у разі втрат напору, що дорівнює 10 м вод. ст.);

5) точністю вимірювання – максимальною відносною похибкою , яка можлива при вимірюванню в нормальних умовах експлуатації.

Похибка визначається порівнянням показання лічильника з фактичними об’ємами рідини, яка проходить через прилад (повірка приладу) і визначається за формулою:

, (7. 1)

де - показання лічильника, м³;

- фактичний об’єм води який пройшов через прилад, м³.

Використання простих механічних лічильників, пов’язано із простотою їх конструктивного виконання, відносною точністю та надійністю вимірювання.