12 Методика розрахунку звужуючого пристрою

Методика розрахунку звужуючого пристрою наводиться у відповідних «Правилах по використанню і перевірці витратомірів з нормальними діафрагмами, соплами і трубами Вентурі». Дотримання „Правил ...” є обов’язковим для всіх організацій що проектують, виготовляють, експлуатують і роблять повірку приладів для вимірювання витрат води.

Втрати напору у звужуючих приладах можливо орієнтировно визначити за формулами:

- для діафрагм: , (2. 3)

- для сопла: , (2. 4)

- для сопла Вентурі: , (2. 5)

де - перепад напору у звужуючому пристрої приладу, який відповідає розрахунковим витратам, м;

- діаметр звуження, мм;

- діаметр звуження, мм.

Встановлення звужуючих пристроїв безпосередньо у фасонних частин і запірної арматури не припустимо, внаслідок того, що останні призводять безпосередньо до перерозподілу швидкостей по живому перерізу потоку, і як наслідок до змінення коефіцієнта витрат і зниження точності визначення витрат води.

Необхідні найменші довжини прямих ділянок трубопроводів перед звужуючими пристроями залежать від місцевих опорів і від відношення . Довжина прямої ділянки трубопроводу за звужуючим пристроєм у всіх випадках не повинна бути меншою за значення . Точність вимірювання витрати води звужуючим пристроєм знаходиться в межах .

За способом визначення тиску діафрагми поділяються на камерні типу ДКН і дискові типу ДДН. Відбирання тиску для вимірювання перепаду у камерних діафрагм відбувається через кільцеві камери, а у дискових – через отвори у фланцевих з’єднаннях. Недоліком діафрагм є значні втрати напору при великих витратах води.

Д іафрагми нормальні (рис. 2. 10) отримали широке розповсюдження у водопровідно – каналізаційних спорудах завдяки надійності конструкції і простоті в експлуатації.

Рисунок 2. 10 Діафрагма нормально запроектовані в трубопроводі: а - камерні; б – дискові; 1 – діафрагма; 2 – прокладка; 3 – камера „+”; 4 – камера „-”

Промисловістю випускаються велика кількість витратомірних пристроїв із звужуючим приладом різних типів.

Контрольні запитання

1. Що вивчається в розділі «Гідравліка» - гідростатика?

2. Яки елементами (параметрами) характеризується потік рідини?

3. Що таке потік рідини і за якою формулою його визначають?

4. Якими елементами визначається (характеризується) живий переріз потоку рідини і чим він визначається?

5. Наведіть найбільш розповсюдженні форми площ живого перерізу потоку і формули для їх визначення?

6. У чому полягає фізична сутність рівняння нерозривності потоку реальної рідини?

7. Якими приладами вимірюються головні елементи (характеристики) потоку рідини?

8. У чому полягає гідравлічний принцип дії сопло Вентурі та діафрагми при вимірюванні швидкості руху та витрат води?

5. Який гідравлічний принцип покладено в роботу та вимірюванні витрат води швидкісним лічильником?

6. Для чого призначено трикутний (мірний) водозлив і яким чином виконується вимірювання витрат види?

7. Наведіть формули для визначення швидкості руху та витрат води з використанням сопло Вентурі та діафрагми?

8. Назвіть які ще прилади для вимірювання елементів потоку рідини використовуються в інженерній діяльності?

9. Яким чином відбувається вимірювання витрат рідини з використанням лічильника?

10. Що таке водозлив і якими головними параметрами вони характеризуються?

11. Наведіть приклади улаштування та експлуатації водозливів в інженерній гідравліці на гідротехнічних спорудах.

12. Що таке верхній та нижній б’єфи і яким чином вони впливають на формування потоку?

Яким чином визначається і від яких параметрів залежить повний напір на водозливі?

Наведіть формулу для визначення витрати на водозливі і поясність її фізичну сутність.

Яким чином змінюється значення коефіцієнту витрат для розливних споруд різного профілю?

Які фактори впливають на значення коефіцієнту витрат водозливної споруди?

Наведіть і охарактеризуйте класифікацію типів (видів) водозливів залежно від форми і співвідношення геометричних характеристик.

Які водозливні споруди доцільно використовувати для вимірювання витрати води?

Наведіть конструкцію водозливних споруд, які працюють з відносно малим переливним шаром води?

Яким чином змінюється пропускна спроможність та особливості роботи криволінійного, косого, полігонального, бокового і синусоїдального водозливних споруд?