- •Лабораторна робота
- •І програма роботи
- •2 Вказівки для підготовки до роботи
- •3 Оснащення робочого місця
- •4 Методичні вказівки щодо виконання роботи
- •1 Термінологія та одиниці вимірювання кількості та витрати рідини
- •2 Вимоги до технічних засобів вимірювання витратних і кількісних характеристик рідини
- •3 Класифікація приладів для вимірювання витрат й кількості рідини
- •4 Характеристика та класифікація витратомірів перемінного перепаду тиску
- •5 Гідравлічні елементи (характеристики) потоку рідини
- •6 Прилади для вимірювання швидкості потоку
- •6. 1 Гідродинамічні трубки
- •6. 2 Циліндрична трубка
- •6. 3 Термоелектричні анемометри
- •7 Лічильники та перетворювачі витрат води систем водопостачання
- •6. 1 Лічильники води
- •6. 2 Перетворювачі витрат
- •6. 3 Парціальний витратомір швидкісного напору
- •6. 4 Перемінний витратомір
- •7 Прилади для вимірювання кількості рідини
- •7. 1 Баки мірні
- •7. 2 Механічні лічильники
- •7. 3 Швидкісні лічильники
- •8 Вводи та водомірні вузли, правила встановлення і експлуатації
- •9 Прилади для вимірювання витрати рідини
- •9. 1 Вимірювання витрати рідини за допомогою об’ємних мірних пристроїв
- •9. 2 Вимірювання витрати за допомогою приладу для визначення місцевої швидкості потоку рідини
- •9. 3 Турбінний витратомір з електромагнітним тахометром
- •9. 4 Ротатомір
- •9. 5 Індукційний витратомір
- •8. Вимірювання витрати за допомогою перепаду статистичних напорів
- •8. 1 Вимірювання витрати за допомогою звужуючих пристроїв
- •8. 5 Діафрагма, сопло і труба Вентурі
- •9 Тарування пристроїв для вимірювання витрат і швидкості рідини
- •10 Вимірювання витрат води за допомогою водозливів
- •10. 1 Призначення, загальні відомості про водозливи та вимоги
- •10. 3 Улаштування водозливів
- •10. 4 Класифікація водозливів
- •11 Контрольно – вимірювальні прилади витрат води насосних станцій
- •12 Сопло та діафрагма Вентурі
- •10 Точність вимірювання
- •12 Методика розрахунку звужуючого пристрою
- •Контрольні запитання
- •Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники Основна література
- •Допоміжні література
- •Журнал лабораторної роботи лабораторна робота
7. 1 Баки мірні
Мірні баки використовують для вимірювання витрати рідини, а також для парирування звужуючих пристроїв. Мірні баки застосовуються при вимірюванні витрат рідини об’ємом до 3 м3 / годину.
До мірних баків, які використовуються для вимірювання витрат рідини і тарування на воді звужуючих пристроїв висуваються наступні вимоги:
1) Відкриті мірні баки для води можливо використовувати тільки при її температурі не більше 40 ... 45 0С.
2) Мірний бак необхідно перевірити на суцільність, для чого його перед таруванням заповнюють рідиною і витримують протягом 20 ... 24 годин для виявлення течіє і падіння рівня рідини.
3) В кожному баці або відділенні баку необхідно встановити „заспокоювач” рівня рідини.
4) Ємність кожного мірного баку при вимірюванні витрати рідинного палива, необхідно обирати із умови не менш годинної витрати на один агрегат, а ємність баку при вимірюванні витрати води живлення – із розрахунку її спорожнення не більш 6 ... 12 разів на протязі години при максимальних витратах води.
5) Мірний бак, який складається з двох камер, повинен мати ємність, яка дорівнює ємності не меншій за двох витратних баків.
6) Зливний отвір необхідно розташовувати на самому низькому рівні похилої ділянки дна баку.
7)
Внаслідок простоти конструкції та надійності використання, при визначенні об’ємів рідини, використовуються мірні баки, які конструктивно виконуються двокамерними і однокамерними/
7. 1. 1 Двокамерний мірний бак
Двокамерний мірний бак (рис. 7. 1) представляє собою резервуар, поділений вертикальною перегородкою на два відсіки, кожний з яких має спускний отвір для зливання рідини. Спускні отвори закриваються клапанами 1, які мають ручне керування, які виконується за допомогою важільного приводу 2. Кожний із відсіків улаштований водомірним склом 3, шкали 4 котрого проградуйована у об’ємних одиницях. Над мірним баком змонтовано перекидний пристрій 5, котрим можливо направляти рідину або у правий, або у лівий відсік.
а ) |
б ) |
в ) |
Рисунок 7. 1 Мірні баки: а – двокамерний; б – однокамерний; в – бак з горловиною: 1 – клапан; 2 – привід важильний; 3 – скло; 4 – шкала; 5 – пристрій перекидний |
У мірному баці, який наведено на рис. 7. 1 – а, перекидний пристрій представлений у вигляді ковша, що качається.
Двокамерний бак надає можливість виміряти будь – яку кількість рідини в межах деяких найбільших витрат. Для цього необхідно потік періодично переключати з одного відсіку мірного баку до іншого; при заповнені одного відсіку мірного баку другий відсік спорожняється.
7. 1. 2 Однокамерний мірний бак
У однокамерних мірних баках (рис. 7. 1 – б) резервуар складається з одного відсіку. Перекидний пристрій баку спрямовує рідину або до баку, або до зливної и труби. Максимальна кількість рідини, котру можна визначити (виміряти) за допомогою однокамерного баку, дорівнює його об’єму. Двокамерний бак надає можливість вимірювати (визначати) будь – яку кількість рідини в межах окремих витрат. Для цього необхідно потік періодично переключати з одного відсіку до іншого; при заповнені одного відсіку мірного баку інший відсік спорожняється.
Вертикальне розташування обладнання для вимірювання кількості рідини контролюється по закріпленому на ньому виску.
Систематичні похибки вимірювань мірного баку досить незначні і обумовлені головним чином похибками шкали, яка на ньому встановлена, внаслідок недостатньої точності їх градуювання або коли не співпадають температурні умов проведення опиту і градації шкали.
Випадкові похибки обумовлені неточністю проведення підрахунків по шкалі приладу. Для зручності нагляду і підвищення точності проведення вимірювання скло водомірних баків іноді улаштовують поплавцевим пристроєм , ноніусами або спеціальними візирними пристроями.
В деяких окремих випадках баки улаштовують гирлами (рис. 7. 1 – в), які надають можливість градуювання шкали у більш дрібних одиницях , що забезпечує високу точність вимірювання.
Іноді кількість рідини в мірному баці вимірюється визначенням ваги спочатку порожнього баку, а потім уже заповненого. Ваговому способу притаманна висока точність, на відзнаку від роб ємного , але достатньо трудомісткій і потребує додаткового обладнання (терезів).
Аналогічні конструктивні виконання мірних баків (однокамерного і двокамерного) наведено на рис. 7. 2.
Рисунок 7. 2 Мірні баки: а – двокамерного; б – однокамерного; 1 – клапан; 2 – шкала; 3 – скло водомірне; 4 – привід важільний; 5 – пристрій перекидний; 6 - висок
В окремих випадках кількість рідини в мірному баці визначають вимірюванням (з використанням терезів) спочатку пустого баку, а потім заповненого. Ваговий спосіб характеризується підвищеною точністю, на відміну від об’ємного, однак він більше складний і потребує додаткового обладнання.