Реферат

Зольніков.Н.Н Розробка механізованих технологічних ліній тваринницької ферми. (Розрахунково-графічна робота. Мелітополь, Таврійський державний агротехнологічний університет, 2013. - 39 с., З таблиці, 5 рисунків та два листи графічної частини формату А1).

Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та літератури. Надано характеристику прив’язного утримання корів. Вибрано структуру поголів’я та визначено умовну кількість тварин.

Розраховано раціон годівлі для умовного поголів’я. Також вибрано комплекти машин для технологічних ліній обслуговування тварин: лінії роздачі кормів,водопостачання,напування,прибирання та утилізації гною,доїння та первинної обробки молока,та визначено необхідну кількість обслуговуючого персоналу. Описано основні вимоги до розробки схеми ліній приготування кормів, та обслуговування тварин.

Ключові словах раціон годівлі, дозування, спосіб утримання, продуктивність, цикл, кормороздавач, кормоцех, технологічна лінія, накопичення.

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………………4

1 ОБҐРУНТУВАННЯ І ВИБІР КОМПЛЕКТУ МАШИН ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ ПРИГОТУВАННЯ КОРМІВ……………………......5

1.1 Зоотехнічні вимоги до технології приготування кормів……………………..6

1.2 Вибір і обґрунтування раціону годівлі тварин………………………………..7

1.3 Обґрунтування і розробка схем технологічних ліній кормоцеху …………...8

1.4 Визначення продуктивності технологічних ліній кормоцеху……………....12

1.5 Вибір машин для виконання технологічних операцій,визначення їх кількості…………………………………………………………………………….13

1.6 Складання зведеної відомості комплекту машин кормоцеху і побудова графіка їх роботи…………………………………………………………………..16

1.7 Розрахунок потреб води, пари, електроенергії і палива, пов’язаних з роботою кормоцеху………………………………………………………………..18

2 ОБҐРУНТУВАННЯ І ВИБІР КОМПЛЕКТУ МАШИН ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛІНІЙ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТВАРИН…………………..20

2.1 Лінія роздавання кормів……………………………………………………….20

2.2 Лінія водопостачання та напування тварин (птиці)…………………………24

2.3 Лінія прибирання та утилізації гною…………………………………………29

2.4 Лінія доїння та первинної обробки молока………………………………......25

2.5 Визначення необхідної кількості обслуговуючого персоналу ферми…......36

Висновки…………………………………………………………………………….38

Література…………………………………………………………………………...39

ВСТУП

У вирішенні питання забезпечення населення України продуктами харчування важлива роль відводиться фермам сільськогосподарських підприємств різної форми власності.

Як показує практика, швидко і ефективно підвищити рентабельність тваринницьких ферм можна за рахунок їх реконструкції, технічного переозброєння, впровадження прогресивних форм організації та оплати праці, розв’язання соціальних проблем. Щодо цього планувальні та конструктивні рішення мають відповідати вимогам не тільки утримання тварин згідно з діючими нормативами, але й механізації основних виробничих процесів.

У даних історичних умовах зростає роль інженерно-технічної служби, яка повинна здійснювати матеріально-технічне забезпечення виробництва необхідними машинами, обладнанням, запасними частинами до них, а також виробничу експлуатацію техніки, її ремонт, технічне обслуговування та зберігання. Все це вимагає від спеціалістів інженерно-технічної служби аграрного виробництва знань сучасної фермської техніки, вміння використовувати машини та обладнання не розрізнено, а в складі механізованих технологічних ліній.

Окрім вирішення інженерно-технічних задач спеціалісти механіки повинні також оволодіти знаннями по розробці генерального плану підприємства або його реконструкції. Кожен інженер-механік повинен уміти на практиці реалізувати прогресивні технології як утримання тварин, так і їх забезпечення технічними засобами.

1 Обґрунтування і вибір комплекту машин для технологічних ліній приготування кормів

Зоотехнічні вимоги до технології приготування кормів.

Продукцію тваринництва одержують переважно за рахунок використання кормових ресурсів рослинного походження (власного виробництва чи на основ і кооперування з кормовиробничими підприємствами). Для цього колективні, державні і фермерські господарства вирощують зернофуражні культури, коренебульбоплоди, а також одно – і багаторічні трави на зелену масу,силос, сінаж та сіно.

З метою забезпечення високоефективного використання поживної цінності більшість кормів необхідно заготовляти і готувати до згодовування відповідно до діючих стандартів або зоотехнічних вимог, які враховують фізіологічні особливості тварин або птиці. Сутність цих вимог полягає в наступному.

Збирати кормові культури необхідно в період, коли вони мають найбільшу врожайність та врожайну цінність. Якість кормів визначається не лише їх поживною цінністю, а й наявністю (або відсутністю) в них баластних, некорисних чи інколи навіть шкідливих включень. Останні можуть спричиняти травмування чи отруєння споживачів, знижувати ефективність роботи та надійність технологічного обладнання.

Для попередження таких явищ корми в процесі підготовки до згодовування очищають. Допустимий ступінь залишкового забруднення залежить від виду кормів,а також характеру включень та їх поживних наслідків. Так домішки землі не повинні перевищувати 1 - 2 %, піску – 0,3 - 1 %, металеві домішки розміром до 2 мм з незагостреними краями – 30 мг на 1 кг корму, насіння отруйних трав - 0.25 %.

Для високоефективного використання кормів важливим є забезпечення оптимальної крупності кормових часток, що залежить від біологічного виду та віку тварин і птиці, а також від виду кормової сировини й характеру використання кормів (згодовування роздільне чи в складі кормових сумішей, у розсипному стані чи у вигляді гранул або брикетів) .З цією метою кормову сировину перед згодовуванням подрібнюють.

Таблиця 1.1 – Зоотехнічні вимоги до параметрів кормових сумішей

Показник	Для великої рогатої худоби та овець
Вологість, %	До 75
Рівномірність змішування, %, не менше	80
Допустимі відхилення (за масою) вмісту компонентів у суміші, %
грубі, соковиті (+, - )	+; -. 10
концентровані	+; -. 5
кормові дріжджі	+; -. 2,5
рибні	-
молочні	+; - .5
поживні речовини	+; - .5
мінеральні добавки	+; - .5
харчові відходи	-

Доведено, що готувати комбікорми для великої рогатої худоби і птиці – середнього розміру (1 – 1,8 мм ) та крупного ( 1,8 – 2,6 мм ). Грубі корми для великої рогатої худоби - на січку завдовжки 30 – 50 мм при роздільному згодовуванні і 10 – 15 мм у складі кормових сумішей. Коренебульбоплоди перед згодовуванням ( не раніше як за 1,5 – 2 рік ) рекомендується подрібнювати на стружку завтовшки 10 – 15 мм для великої рогатої худоби.

1.2 Вибір обґрунтування раціону годівлі тварин (птиці).

Для визначення добового і разової потреби в кормах необхідно знати раціони годівлі тварин.

При виборі раціону годівлі враховується зона розташування господарства, вид тварин,їх продуктивність,жива маса тощо.

В курсовій роботі раціон годівлі тварин приймається для зимового і літнього періоду.

Раціон годівлі тварин приводиться в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Раціон годівлі корів (маса тварини 480 кг,продуктивність 3600 кг/рік )в кілограмах

Вид корму	Масса корму
	Зимовий період	Літній період
Зелені корми	-	52
Сіно	5,0	-
Солома	1	-
Силос	26	-
Коренеплоди	8	-
Концентровані корми	3	1,5
Карбід, г	0,08	-
Сіль кухонна, г	0,08	0,07
Мінеральні корми, г	0,18	-
Обезфторений фосфат	-	0,035

1.3 Обґрунтування і розробка схем технологічних ліній кормоцеху.

Корми,що входять до складу раціону можуть бути підготовлені до згодовування по одній із наступних схем.

При цьому доцільно складати декілька схем з тим, щоб обрати кращу .

Коренеплоди.

Рисунок 1.1 - Схема технологічних ліній обробки коренеплодів

Коренеплоди згодовують переважно ранком та в обід.

Перша схема (А) використовується при безпосередній роздачі подрібнених коренеплоди без додаванням інших кормів. Останні три схеми (Б, В, Г ) характерні для кормоцехів.

Наприклад подрібнюючи буряк треба тільки безпосередньо перед згодовуванням, або в процесі приготування кормової суміші, тому що в подрібненому вигляді він швидко окислюється: втрачає сік, гіркне, і вкривається пліснявою.

Грубі корми.

Рисунок 1.2 - Схема технологічних ліній обробки грубих кормів

Перші чотири схеми (А, Б, В, Г ) обробки використовується на фермах великої рогатої худоби, п’ята ( Д ) на свинофермах. Широке використання має

підготовка до згодовування запарюванням. Солому заздалегідь подрібнюють, зволожують розчином солі у воді (1,5 – 2 кг харчової солі на 100 кг води), або

розчином меляси у воді ( 1 кг меляси на 6 кг води ) і запарюють. Зволожуючий розчин дають в межах 80 … 100 кг січки. Після запарювання солому перемішують з другими кормами. Якщо запарювання соломи головним чином призначено для підвищення поїдання, то обробка хімічними препаратами дає змогу підвищити перетравлення й поживні якості. Найбільш поширений спосіб хімічної обробки соломи - вапнування.

Солому тваринам обов'язково подрібнюють, 40…50 відсотків добового раціону соломи згодовують в зволожену вигляді, а інша підлягає термічній, хімічній обробці.

Концентровані корми.

Рисунок 1.3 – Технологічні схеми приготування концентрованих кормів.

Концентровані корма тваринам або птиці необхідно згодовувати у вигляді комбікормів або в сумішках з іншими компонентами раціону

Силос.

Рисунок 1.4 – Технологічні схеми приготування силосу.

Виходячи з приведених технологічних схем приготування кормів раціону, складаємо загальну схему кормоцеху, яка приводиться на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 – Загальна технологічна схема кормоцеху

1.4 Визначення продуктивності технологічних ліній кормоцеху.

Розроблена схема технологічного процесу підготовки кормів до згодовування дозволяє перейти до технологічного розрахунку обладнання, який зводиться до визначення продуктивності технологічних ліній, необхідного числа машин і допоміжного обладнання.

В загально вигляді продуктивність технологічної лінії обробки кормів визначається по формулі:

(1.1)

де – час роботи ПТЛ, що відведено для підготування однієї видачі з

максимальною кількістю даного виду корму, (1..2 ) рік;

Z – число видачі корму за добу (2..3 );

–добова кількість корму, що підлягає переробці, кг.

(1.2)

де m – кількість тварин, гол;

- добова норма і-го корму на одну тварину за раціоном, кг. Сіно = 610*5,0 = 3050 кг.

Солома = 610*1 = 610 кг.

Силос = 610*26 = 15860 кг.

Коренеплоди = 610*8 = 4880 кг.

Концентровані корми = 610*3 = 1830 кг.

Карбамід = 610*0,08 = 48,8 кг.

Сіль кухонна = 610*0,08 = 48,8 кг.

Мінеральні корми = 610*0,18 = 109,8 кг.

Продуктивність технологічної лінії розраховується :

Сіно

Солома

Силос

Коренеплоди

Концентровані корми

Карбамід

Сіль кухонна

Мінеральні корми

Продуктивність лінії змішування розраховується за формулою : (1.3)

де m – маса тварини, кг;

–час роботи технологічної лінії, год;

Z – періодичність годування

1.5 Вибір машин для виконання технологічних операцій, визначення їх кількості.

Для кожної технологічної лінії машин і обладнання підбираються згідно із загальної схеми приготування кормів в кормоцеху, (рисунок 1.5 ). Машини повинні забезпечувати безперервність роботи відповідної лінії і переробляти продукцію відповідно до зоотехнічних вимог.

Необхідна кількість машин для кожної технологічної операції або кількох операцій визначається по формулі :

(1.4)

де – продуктивність технологічної лінії при обробці якогось виду корму, т/рік;

–продуктивність машини при обробці цього виду корму, т/рік.

Лінія приготування сіна :

Накопичення (БДК-Ф-70-20)

Очищення та подрібнення (ИГК-30Б)

Дозування ( ДСК – 30 ).

Лінія приготування соломи :

Накопичення (БДК-Ф-70-20)

Очищення та подрібнення (ИГК – 30 Б )

Дозування ( ДСК – 30 ).

Лінія приготування силосу :

Накопичення і дозування : ( РММ-5).

Лінія приготування коренеплодів :

Накопичення (КП-10 )

Митя і подрібнення ( ИКН-5)

Дозування (ДС-15)

Лінія приготування концентрованих кормів :

Накопичення (ПК-6 )

Очищення і подрібнення (ДКУ-1.2)

Дозування (ДК-10 ).

Подача компонентів на змішування.

Лінія змішування і вивантаження кормосумішей.

Подача - Транспортування на змішування (ШЗС-40 )

Змішування( ИСК-3)

Вивантаження ( ТС-40М).

Таким чином для кожної технологічної лінії приготування кормів кормоцеху ми підібрали машини і обладнання.

1.6 Складання зведеної відомості комплекту машин кормоцеху і побудова графіка їх роботи.

На основі розрахунків проведених вище розробляється зведена відомість комплекту машин для переробки кормів в кормоцеху ферми великої рогатої худоби (таблиця 1.3 ). У зведеній відомості вказується найменування машин або обладнання, марка, кількість однакових машин, потужність привода, продуктивність, габаритні розміри, маса. В правій частині таблиці будується сітка часу доби де вказується час роботи кожної машини.

Найменування машин або обладнання	Марка машини	Потужність, кВт	Кіл.,	Продуктивність т/год	Габаритні розміри,м	Маса,кг	Час роботи, год
							0-2	2-4	4-6	6-8	8-10	10-12	12-14	14-16	16-18	18-20	20-22	22-24
Живильник грубих кормів	БДК-Ф-70-20	8,6	2	20	9,7 x 3,68 x 3,05	4310
Подрібнювач	ИГК -30Б	30,0	2	3,0	3,32 x 2,49 x 3,5	1350
Дозатор грубих кормів	ДСК-30	3,0	2	3,0	5,2 x 0,75 x 0,82	370
Накопичувач – живильник силосу	РММ-5	6	1	15,0	5260x1870x1870	1370
Живильник концкормів	ПК-6	2,2	1	5,5	4530 x 500x 940	680
Дробарка концкормів	ДКУ-1.2	100,0	1	9,0	2250x1050x 2490	2100
Дозатор концкормів	ДК-10	0,5	1	8,0	0.95 x 0,95 x 2,3	500
Накопичувач транспортер коренеплодів	ИКН-5	3,7	1	5,0	6435 x 730 x 1665	920
Мийка – подрібнювач коренеплодів	ИКМ-5	10,5	1	4,0	2525 x 860 x 1790	550
Дозатор коренеплодів	КП-10	0,6	1	10,0	2500 x1280x 2300	480
Транспортер збиральний	ШЗС-40	1,1	1	18,0	21000 x850 x 7200	1260
Змішувач	ИСК-3	40,0	1	4.0	7070 x 1800 x 3700	1672
Транспортер вивантажувальний	ТС-40М	3,0	1	12,0	6155 x 675 x 1925	650

Таблиця 1.3 – Зведена відомість комплекту машин кормоцеху.

1.7 Розрахунок потреб води, пари, електроенергії і палива, пов’язаних з

роботою кормоцеху.

Воду в кормоцеху використовують для приготування кормів, миття машин і підлоги кормоцеху, отримання пари та використання для побутових потреб.

Добові витрати води кормоцехом становлять :

В = В_к + В_n + В_о + В_м + В_б , (1.5)

де В_к – витрати води на приготування кормів, кг

В_п – витрати води на отримання пари, кг

В_о – витрати води на миття обладнання, кг

В_м – витрати води на миття підлоги, кг

В_б – витрати води на побутові потреби, кг.

На приготування кормів витрати води становлять :

В_к = Р_доб. _корн.*q_В (1.6)

де Р_доб. _корн – добова кількість корму, на миття, кг

q_В – коефіцієнт використання води знаходиться в межах (0,5), м²

Оскільки пара не буде використовуватись,тоді :

В_n =0

Витрати води на миття обладнання визначається за формулою :

(1.7)

де n_м – кількість машин в комплекті обладнання в кормоцеху, шт.

q_о – витрати води на щомісячне миття однієї машини, дм³, від (50) дм³.

Витрати води на миття підлоги, визначається за наступною формулою :

(1.8)

де F_к – площа підлоги кормоцеху, (450 м² )

q_м – витрати води на 1м² підлоги кормоцеху 10 дм.

Витрати води на побутові потреби, визначається за формулою :

В_б = N_p*q_б, (1.9)

де N_p – кількість працівників кормоцеху, люд (2)

q_б – витрати води на одну людину на побутові витрати, дм³ (50)

Загальні добові витрати води розраховується :

В = 2,44 + 0 + 0,0026 + 0,15 + 0,1 = 2,7 м³

Добові витрати електроенергії визначається за формулою:

E_д =(1.10)

де – потужність електропривода і – ої машини, кВт;

–тривалість роботи і – ої машини, год;

–кількість виключень і – ої машини протягом доби.

E_д = (8,6+30+2,2 +8,6+20+2,2+5,5+10+0,6+2,2+14+0,8+2,2+40+3)·1·2=,330,2 кВт