- •Лабораторна робота
- •І програма роботи
- •2 Вказівки для підготовки до роботи
- •3 Оснащення робочого місця
- •4 Методичні вказівки щодо виконання роботи
- •1 Термінологія та одиниці вимірювання кількості та витрати рідини
- •2 Вимоги до технічних засобів вимірювання витратних і кількісних характеристик рідини
- •3 Класифікація приладів для вимірювання витрат й кількості рідини
- •4 Характеристика та класифікація витратомірів перемінного перепаду тиску
- •5 Гідравлічні елементи (характеристики) потоку рідини
- •6 Прилади для вимірювання швидкості потоку
- •6. 1 Гідродинамічні трубки
- •6. 2 Циліндрична трубка
- •6. 3 Термоелектричні анемометри
- •7 Лічильники та перетворювачі витрат води систем водопостачання
- •6. 1 Лічильники води
- •6. 2 Перетворювачі витрат
- •6. 3 Парціальний витратомір швидкісного напору
- •6. 4 Перемінний витратомір
- •7 Прилади для вимірювання кількості рідини
- •7. 1 Баки мірні
- •7. 2 Механічні лічильники
- •7. 3 Швидкісні лічильники
- •8 Вводи та водомірні вузли, правила встановлення і експлуатації
- •9 Прилади для вимірювання витрати рідини
- •9. 1 Вимірювання витрати рідини за допомогою об’ємних мірних пристроїв
- •9. 2 Вимірювання витрати за допомогою приладу для визначення місцевої швидкості потоку рідини
- •9. 3 Турбінний витратомір з електромагнітним тахометром
- •9. 4 Ротатомір
- •9. 5 Індукційний витратомір
- •8. Вимірювання витрати за допомогою перепаду статистичних напорів
- •8. 1 Вимірювання витрати за допомогою звужуючих пристроїв
- •8. 5 Діафрагма, сопло і труба Вентурі
- •9 Тарування пристроїв для вимірювання витрат і швидкості рідини
- •10 Вимірювання витрат води за допомогою водозливів
- •10. 1 Призначення, загальні відомості про водозливи та вимоги
- •10. 3 Улаштування водозливів
- •10. 4 Класифікація водозливів
- •11 Контрольно – вимірювальні прилади витрат води насосних станцій
- •12 Сопло та діафрагма Вентурі
- •10 Точність вимірювання
- •12 Методика розрахунку звужуючого пристрою
- •Контрольні запитання
- •Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники Основна література
- •Допоміжні література
- •Журнал лабораторної роботи лабораторна робота
9. 3 Турбінний витратомір з електромагнітним тахометром
Окремі з механічних лічильників можуть бути використані в якості приладів, визначаючих витрати рідини (витратомірів), при заміні у них сумуючих лічильних механізмів тахометричними пристроями. За принципом дії, якій при цьому використовується, тахометричні пристрої поділяються на механічні, електромагнітні, оптичні і таке інше.
Одним з найбільш розповсюдженим приладів такого типу є турбінний витратомір з магнітним тахометром (рис. 9. 1). Конструктивно він аналогічне турбінному лічильнику. Деяке конструктивне спрощення пов’язано із відсутністю механічної передачі обертів.
Рисунок 9. 1 Електромагнітний тахометричний пристрій: 1 – магніт; 2 - котушка; 3 – обмотка; 4 – лопаті колеса
Магнітний тахометр представляє собою магніт 1, запресований у котушку 2, яка закріплена на корпусі витратоміру. Лопаті колеса 4, виготовлені їх провідного матеріалу, обертаючись під дією потоку, пересікають магнітне поле і періодично змінюють його напруженість. Внаслідок чого в котушці індуцується пульсуюча е. р. с. (електрорушійна сила). Імпульсний сигнал передається на частотомір, показання якого пропорційні витратам потоку. Котушка магнітного тахометру може мати ще одну обмотку 3, сигнал з якої передається на осцилограф.
Показання приладу залежать від місця його встановлення в магістралі (віддаленості від різного роду збуджуючих приладів) і від виду (роду) рідини. Внаслідок чого ці прилади повинні проходити індивідуальне парирування з метою встановлення для кожного приладу відповідності між витратами і показаннями частотоміру.
Калібри витратомірів знаходяться в межах від 4 до 200 мм, діапазон вимірювання витрат від 4 см3 / с до 350 л / с, клас точності – 0,5 ... 3.
При виконанні облегшеного колеса постійна часу приладу може досягати досить малих відносних величини 0,03 ... 0,0003 с. У цьому випадку прилад доцільно використовувати для вимірювання нестаціонарних витрат.
9. 4 Ротатомір
Ротатомір (рис. 9. 2) являє собою конічну трубку 1 (кут якої має конус в межах від 35! до 50 35!) з розташованим в її середині поплавцем 2.
Рисунок 9. 2 Ротатомір: 1 – трубка конічна; 2 - поплавець
Ротатомір встановлюється на вертикальній ділянці трубопроводу. Протікаючи через ротатомір рідина впливає на поплавець з деякою силою. Якщо ця сила перевищує вагу поплавця, то він (поплавець) випливає, збільшуючи площину щелі для протікання рідини; при цьому сила, яка діє на поплавець з боку рідини зменшується. Коли гідродинамічна сила дорівнює вазі поплавця, його випливання припиняється.
Вимірювання витрати ротатоміром відбувається за рахунок зв’язку між витратою і розташуванням (положенням) поплавця в конічній трубці. Характер цього зв’язку залежить від кута конусності трубки, форми і ваги поплавця, в’язкості рідини і звичайно встановлюється шляхом індивідуального тарування ротатомірного пристрою.
Розповсюджена форма поплавця представлена на рис. 9. 3. Для наглядом за його положенням конусна трубка зазвичай робиться прозорою із скла або іншого аналогічного матеріалу.
Прилади з металевими конусними трубками улаштовуються додатковими пристроями для знімання показаній.
Ротатоміри застосовуються для вимірювання витрат у широкому діапазоні, починаючи від малих, близько 0,1 см3 / с. Точність вимірювання залежить від точності тарування приладу.
Похибка вимірювання не перевищує 6 %. Обладнання ротатомірів електричними датчиками дозволяє проводити безперервне записування отриманих при цьому показаній. Однак, недоліком їх є залежність показаній від фізичних властивостей рідини і неможливість вимірювати перемінні за часом витрати.