- •Лабораторна робота
- •І програма роботи
- •2 Вказівки для підготовки до роботи
- •3 Оснащення робочого місця
- •4 Методичні вказівки щодо виконання роботи
- •1 Термінологія та одиниці вимірювання кількості та витрати рідини
- •2 Вимоги до технічних засобів вимірювання витратних і кількісних характеристик рідини
- •3 Класифікація приладів для вимірювання витрат й кількості рідини
- •4 Характеристика та класифікація витратомірів перемінного перепаду тиску
- •5 Гідравлічні елементи (характеристики) потоку рідини
- •6 Прилади для вимірювання швидкості потоку
- •6. 1 Гідродинамічні трубки
- •6. 2 Циліндрична трубка
- •6. 3 Термоелектричні анемометри
- •7 Лічильники та перетворювачі витрат води систем водопостачання
- •6. 1 Лічильники води
- •6. 2 Перетворювачі витрат
- •6. 3 Парціальний витратомір швидкісного напору
- •6. 4 Перемінний витратомір
- •7 Прилади для вимірювання кількості рідини
- •7. 1 Баки мірні
- •7. 2 Механічні лічильники
- •7. 3 Швидкісні лічильники
- •8 Вводи та водомірні вузли, правила встановлення і експлуатації
- •9 Прилади для вимірювання витрати рідини
- •9. 1 Вимірювання витрати рідини за допомогою об’ємних мірних пристроїв
- •9. 2 Вимірювання витрати за допомогою приладу для визначення місцевої швидкості потоку рідини
- •9. 3 Турбінний витратомір з електромагнітним тахометром
- •9. 4 Ротатомір
- •9. 5 Індукційний витратомір
- •8. Вимірювання витрати за допомогою перепаду статистичних напорів
- •8. 1 Вимірювання витрати за допомогою звужуючих пристроїв
- •8. 5 Діафрагма, сопло і труба Вентурі
- •9 Тарування пристроїв для вимірювання витрат і швидкості рідини
- •10 Вимірювання витрат води за допомогою водозливів
- •10. 1 Призначення, загальні відомості про водозливи та вимоги
- •10. 3 Улаштування водозливів
- •10. 4 Класифікація водозливів
- •11 Контрольно – вимірювальні прилади витрат води насосних станцій
- •12 Сопло та діафрагма Вентурі
- •10 Точність вимірювання
- •12 Методика розрахунку звужуючого пристрою
- •Контрольні запитання
- •Список літературних джерел а Нормативно - правова література
- •Б. Навчальні підручники та посібники Основна література
- •Допоміжні література
- •Журнал лабораторної роботи лабораторна робота
8 Вводи та водомірні вузли, правила встановлення і експлуатації
Ввід (вузол введення) – це трубопровід, який з’єднує зовнішню водопровідну мережу з водомірним вузлом. Найчастіше використовують сталеві мм, чавунні мм і пластмасові труби, яки прокладають з похилом в межах 0,003 .... 0,005 до зовнішніх мереж.
У місцях перетину трубопроводів водопровідні труби прокладають мінімум на 0,4 м вище каналізаційних труб, а при необхідності прокладання вводів нижче каналізаційних трубопроводів ввід виконують із сталевих труб, розміщених у футлярі. При цьому віддаль від стінок каналізаційних труб до кінця футляра не повинна бути меншою, ніж 5 м в кожен бік в глинистих ґрунтах і 10 м - у фільтруючих. У цьому випадку каналізація також проектується із металевих труб. При паралельному прокладанні водопроводу та інших підземних комунікацій відстань у плані між вводом питного водопроводу і випуском каналізації повинна бути не меншою 3 ... 5 м від фундаменту будинку.
Кількість вводів залежить від призначення будинку. Найчастіше в невеликих житлових будинках проектують один ввід, який краще розташовувати в тій частині будинку, де розміщена найбільша кількість водорозбиральних приладів. Ввід повинен бути якомога коротким і підходити до будинку із зовнішньої мережі під прямим кутом.
Перетин вводу зі стінами підвалу слід виконувати в сухих ґрунтах з зазором 0,2 м між трубами і будівельними конструкціями, який заповнюється водо- і газонепроникними еластичними матеріалами, а в мокрих ґрунтах у зазор встановлюються сальники. Як правило, ввід через отвір фундаменту будинку або стінку підвалу в металевій гільзі (рис. 8. 1).
|
|
Рисунок 8. 1 Перетин вводу зі стінами підвалу: а – в сухих ґрунтах; б – в мокрих і водо насичених ґрунтах; 1 – металева гільза; 2 – просмолене пасмо (кабалка); 3 – м’ята глина; 4 – цементний розчин; 5 – труба вводу; 6 – бетон; 7 - гідроізоляція; 8 – зажим сальника
Розрахунок вводу полягає у визначені діаметру труб діаметру труб і втрат напору води на вводі. Ввід закінчується водомірним вузлом, основним елементом якого є водомір. За допомогою водомірів здійснюється облік витрат води. Водоміри бувають крильчастими, турбінними і комбінованими. Крильчасті водоміри використовують для врахування кількості води, яку витрачають у житловому будинку, окремих цехах і невеликих підприємствах.
Рисунок 8. 2 Схема водомірів: а – крильчастого; б – турбінного; 1 – корпус; 2 – циферблат; 3 – лічильний механізм; 4 – крильчатка; 5 – турбінка
Турбінними водомірами користуються на об’єктах із значними витратами води, а також на невеликих насосних станціях. При значних коливаннях витрат води (1 : 100 і більше) встановлюють комбінований водомір, який складається з крильчастого і турбінного з клапаном переключення.
З кожної сторони водоміра розміщено прямі ділянки трубопроводів довжиною не менше 8 і 3 діаметрів труби відповідно до і після водоміра, а також засувки або вентиля. Між водоміром і другим за рухом води вентилем або засувкою встановлюють спускний кран.
Обвідна лінія водоміра обов’язкова при наявності одного вводу в будинок, а також якщо водоміри не розраховані на пропуск води при пожежі. Звичайно засувка на обвідній лінії закрита і опломбована.
Водоміри (водомірні пристрої) встановлюють в будинках поблизу зовнішньої стіни в нежилому приміщенні, яке має бути сухим і теплим. Найчастіше водоміри розміщують у підвалах. Висота встановлення водоміра становить 0,3 ... 1,0 м від рівня чистої підлоги, температура повітря в приміщенні не нижче +5 0С. В окремих випадках дозволяється встановлювати водоміри зовні будинку в спеціальних колодязях. Деякі з можливих варіантів розміщення водомірних вузлів приведенні на рис. 8. 3.
Рисунок 8. 3 Схема влаштування вводів у будинок і монтажу водомірних вузлів: а – прокладка труби вводу через фундамент; б – прокладка труби вводу під фундаментом
Монтаж водомірного вузла на: І – на першому поверсі; ІІ – у монтажному колодязі; ІІІ – у підвалі приміщення; 1 – ввід водопроводу; 2 – запірна арматура; 3 – водомір; 4 – монтажні фланці; 5 – згін; 6 – кран спускний; 7 – підпора; 8 - обвідна лінія; 9 – опломбована заслінка
У відповідності з вказівками СН и П 2. 04. 01 – 85, крильчасті і турбінні водоміри обирають виходячи із середнього динних витрат води за період водоспоживання (добу, зміну тощо), які не повинні перевищувати експлуатаційні (табл. 8. 1).
Таблиця 8. 1 Технічні характеристики швидкісних водомірів
Діаметр умовного проходу, мм |
Витрати води, м3/ годину |
Поріг чуйності, м3/ годину не більше |
Максимальний об’єм води за добу, м3 |
Гідравлічний опір водоміра, м / (л с)2 |
||
мінімальні |
експлуатаційні |
максимальні |
||||
Крильчасті водоміри ВКСМ (ГОСТ 6019 – 83) |
||||||
15 |
0,03 |
1.2 |
3 |
0,015 |
45 |
13,5 |
20 |
0,05 |
2 |
5 |
0,025 |
70 |
5,08 |
25 |
0,07 |
2,8 |
7 |
0,035 |
100 |
2,682 |
32 |
0,1 |
4 |
10 |
0,05 |
140 |
1,265 |
40 |
0,16 |
6,4 |
16 |
0,08 |
230 |
0,327 |
50 |
0,3 |
12 |
30 |
0,15 |
450 |
0,032 |
Турбінні водоміри СТВ (ГОСТ 14167 – 83) |
||||||
65 |
1,5 |
17 |
70 |
0,6 |
610 |
8,10 10-3 |
80 |
2 |
36 |
110 |
0,7 |
1300 |
2,07 10-3 |
100 |
3 |
65 |
150 |
1,2 |
2350 |
6,75 10-4 |
Вибраний водомір належить перевірити на:
а) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на господарсько – питні потреби, виробничі та інші потреби; при цьому втрати напору в крильчатих водомірах не повинні перевищувати 2,5 м, в турбінних – 1 м.
б) на пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на внутрішнє пожежогасіння, при якому втрати напору не повинні перевищувати 10 м.
При розрахункових секундних витратах води , л / с, втрати напору , м в водомірі визначаються за формулою:
, (8. 1)
де - гідравлічна характеристика водоміра, яка приймається за даними таблиці 8. 1.
Якщо втрати напору в водомірі виявляються менш 25 % допустимих значень, необхідно перевірити можливість встановлення водоміра меншого калібру, щоб були враховані малі втрати води. При середніх витратах води в будинку менш 0,1 м3 / годину водоміри дозволяється не встановлювати.