Література

Вегеш М. Карпатська Україна 1938 – 1939 років у загальноєвропейському історичному контексті. – Т. 1 – 2. Ужгород,1997.

Вегеш М.,Задорожний В. Карпатська Україна в 1938 – 1939 рр. Деякі аспекти соціально-економічного і політичного розвитку. // Укр.іст.журн. –

199. №2.

Баран О. Мадярська окупація Закрпаття 1939 р. // Український історик – 1995. - №1 – 4.

Гіссем О. Нарис розвитку національно-визвольного руху на Закарпатті у 1918 – 1939 рр. //Історія в школі. – 2003. – №2.

Стерчо П. Карпато-Українська держава. До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919 – 1939 рр. – Львів,1993.

Нариси історії Закарпаття. – Тт. 1 – 2. – Ужгород,1993,1995.

Тема №8. Україна у роки Другої світової війни (1939 – 1945).

(2 Години)

П л а н

1. „Українське питання” в міжнародній політиці другої половини 30-х на

початку 40-х років.

2.Входження Галиччини до складу СРСР та УРСР.

3.Перехід Північної Буковини та Бесарабії зі складу Румунії до СРСР та УРСР.

4.Радянизація західних земель УРСР:

- впровадження радянського адмінустрою та системи управління;

- здійснення індустріалізації;

- колективізація сільського господарства;

- суспільно-політичні зміни та розгортання політичних репресій.

Методичні рекомендації

Українське питання у міжнародній політиці наперередодні Другої світової війни вимагає детального та всебічного вивчення в контексті національних інтересів. Зокрема слід зауважити, що українська карта розігрувалася всіма суб’єктами міжнародних відносин. Тут важливо показати позицію як європейських держав, котрі складуть пізніше т.з. антигітлерівську каоліцію, так і країн агресорів та СРСР, зокрема.

Залучивши до ретельного аналізу дипломатичні документи 30-х рр., матеріали радянського уряду та ін. студенти мають скласти уявлення про те, що територія України стає предметом зазіхань з боку всіх учасників військового конфлікту.

Також потрібно усвідомити той факт, що напередодні війни українські інтереси на міжнародній арені намагалися захищати українські національно-патріотичні сили. Зокрема ОУН у становленні відносин з Німеччиною прагнула використати військовий фактор та поновити українську державність, про що свідчить відома акція у м. Львові 30 червня 1941 року.

Не зайве акцентувати увагу на агресивних діях союзників Німеччини у Європі, котрі вдалися до придушення державотворчих змагань на Закарпатських землях, брутального трактування українського питання нацистським урядом.

Вивчення причин інкорпорації західноукраїнських земель до складу СРСР передбачає аналіз радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939 р. Секретний протокол, який було оформлено додатково до цього пакту, розмежовував сфери впливу країн-агресорів у Європі. СРСР отримував право вирішення долі західноукраїнських земель.

Важливо також звернути увагу на зміст та особливості процесссу “радянизації” західноукраїнських земель. Зокрема, не оминути того факту, що процеси націоналізації промислових підприємств, землі та ін., збіглися у часі із індустріалізацією та колективізацією сільського господарства, проводилися радянською владою у надзвичайно стислий період, супроводжувалися насиллям щодо місцевого населення. Потрібно чітко означити позитивні та негативні сторони “радянизації”, вказати на масові репресії які стали причиною відвернення основної маси українців від Радянської влади.