Література

1. Безкровна війна. Мовою архівних документів про голод 1921 – 1923, 1932 – 1933 рр. Автори – упорядники О.Житков, В. Кусмінська, Л.Маренець. - Кіровоград,2003.

2. Голод 1932 – 1933 років в Україні: причини та наслідки. – К.,2003.

3. Колективізація і голод на Україні 1929 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. –К., 1992.

4. Граціозі Андреа. Голод у СРСР 1931 – 1933 рр. та український голодомор: чи можлива нова інтерпретація ? // УІЖ. – 2005. - №3.

5. Житков О.А., Пономаренко Л.В. Етнополітичний аспект колективізації в Україні // Наукові записки з історії України. - Вип. 8. – К., 1998.

6. Конквест Роберт. Жнива скорботи. – К.,1993.

7. Кому був вигідний голодомор? – К.,2004.

8. Кульчицький С. Сколько нас погибло от голодомора 1933 года? //Зеркало тижня. - №45. - 23 листопада 2002 р.

9. Смертю смерть подолали. Голодомор в Україні 1932 – 1933. Панченко П.П. – кер. авт. колективу. – К.,2003.

Змістовий модуль ІІ. Економічні та суспільно-політичні зрушення в УРСР 1940-х – 80-х рр..

Тема №7. Українські землі у складі Чехословаччини (20 – 30-ті рр.)

( 2 години)

П л а н

1.Інтеграція Закарпаття до Чехословаччини у 20-ті рр.

- економіне становище регіону;

- суспільно-політичне життя українців Закарпаття.

2 Українське питання в Чехословаччині 30-х рр.

3. Проголошення незалежності Карпатської України.

4.Окупація Закарпаття Угорщиною.

5.Історичні уроки боротьби Карпатської України за незалежність.

Методичні рекомендації

Характеризуючи особливості економічного становища українських земель у складі Чехословаччини студенти повинні звернути увагу на проведення у краї земельної реформи 20-х рр., коли уряд викупив землю у мад’ярськимх поміщиків, парцелізував її та продав селянам через держбанк. Цим було закладено основу низки суспільних поблем. До 90% господарств потрапили до боргової ями, через дорогу арендну плату, штрафи, які зросли в 13 разів. Таким чином урядова програма подолання земельного голоду в Закарпатті потерпіла Фіаско. 75 % селянських господарств залишилися малоземельними, оскільки володіли до 7 Га. землі.

Зверніть увагу на ще одну закономірність – політичне життя у Закарпатті внаслідок виваженості та поміркованості уряду Чехословаччини щодо українських земель не викликало жорстокого опору місцевої громади. Тут вільно діяли українські громадські організації, близько 30 партій, які брали участь у виборах до чехословацького парламенту. Великою популярністю користувалися у виборців українофіли, що гуртувалися в Українському національному об’єднанні.

Друге та третє питання семінарського заняття вимагає активного залучення до аналізу документального матеріалу. Широка забезпеченість останнім дозволяють дати досить повну характеристику політики українофільського уряду А.Волошина, акту проголошення самостійноств Карпатської України, процесів формування Карпатської Січі – збройних сил молодої держави та її боротьби з угоською окупацією у березні 1939 року.

Не потрібно уникати політичних оцінок становища Закарпаття у складі Чехословаччини передвоєнного часу та детального змалювання долі краю у наступних процесах розчленування Чехословаччини Німеччиною, окупаційної політики хортиської Угорщини наприкінці 30-х рр.