Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

Зведення і групування даних, зібраних в результаті спостереження, є другим етапом статистичного дослідження. Суть статистичного зведення полягає в тому, що матеріали спостереження класифікують та агрегують. Статистичне зведення має відповідні складові (послідовність). Результат зведення оформлюється у вигляді статичної таблиці. Варто зосередити увагу на макеті статичної таблиці.

Тему продовжують питання класифікації та групування, групувальних ознак. Групування (виділення однорідних груп) вважається основою статистичного зведення статистичної інформації, неодмінною умовою її наукової обробки і практичного використання.

Групування бувають таких видів: структурне, типологічне, аналітичне.

Кількість груп залежить від ступеня варіації групувальної ознаки та обсягу сукупності. Інтервали являють собою каркас групувань. На практиці їх утворюють за трьома формальними принципами: рівності інтервалів; кратності інтервалів; рівності частот.

Під час групування має значення однорідність статистичної сукупності. Групування за однією ознакою називається простим, за двома і більше ознаками — комбінаційним. Необхідно розглянути також зміст вторинного групування.

Тема 4. Статистичні таблиці і графіки

Невіддільним елементом зведення та групування є статистична таблиця. Статистична таблиця є засобом викладення інформації. За характером підмета статистичні таблиці поділяються на прості, групові та комбінаційні. Присудок таблиці — це система показників, що характеризують підмет як об’єкт дослідження. Під час вивчення цієї теми слід засвоїти правила складання й оформлення таблиць.

У продовженні теми розглядають графічні методи і метод статистичних показників як важливий елемент дескриптивної статистики. Необхідно виділити елементи графіка: поля графіка, графічного образу, масштабних орієнтирів, масштабу, масштабних шкал, масштабних знаків, експлікації графіка. Треба ознайомитися з принципами побудови діаграм, графіків, картограм, картодіаграм, статистичних кривих.

Тема 5. Статистичні показники

Розгляд теми починають з вивчення статистичного показника, його якісного і кількісного змісту. Статистичному показнику відповідає певна модель. Сутність узагальнюючих статистичних показників полягає в тому, що вони кількісно характеризують величину ознаки досліджуваної сукупності суспільних явищ в певних одиницях виміру. Далі необхідно переходити до виявлення та характеристики чотирьох основних функцій статистичних показників: пізнавальної, управлінської, стимулюючої та контрольної.

За способом обчислення статистичні показники є первинні й похідні, за ознакою часу – інтервальні та моментні. Статистичні показники різняться також за аналітичними функціями.

Далі необхідно розглянути абсолютні статистичні величини; відносні величини, їх різновиди і значення для аналізу; відношення однойменних та різнойменних показників. Показати взаємозв'язок абсолютних і відносних величин і необхідність їх комплексного застосування.

Важливе місце серед статистичних показників займають середні величини. Зокрема, без визначення середніх величин важко дати порівняльну характеристику досліджуваних суспільних явищ, окремих показників. Має значення також вибір форми середньої при дослідженні та логічна формула середньої.

Переходячи до вивчення класифікації середніх величин, слід звернути увагу на корінну відмінність суті та значення основних груп (класів) середніх, а саме – степеневих та структурних. Саме тому їх визначення, тлумачення та умови використання суттєво відрізняються. Задля розуміння суті індивідуальних особливостей використання усіх видів та форм середніх (арифметичної, гармонійної, геометричної, квадратичної, хронологічної, моди, медіани) необхідно надати вивченню кожної з них велику увагу.

Продовжуючи вивчення середніх величин, розглядають методи їх обчислення та інтерпретації результатів, систему статистичних показників: комплексна оцінка, багатовимірна середня.

Варто звернути увагу на те, що середні величини показують лише типовий рівень ознак в розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Проте середня величина не показує, як щільно групуються навколо неї окремі значення ознаки; чи знаходяться вони поблизу неї, чи, навпаки, значно відхиляються від середньої. Тому наступна тема присвячена саме розкриттю цього питання.