Оцінювання ризику ліквідності за допомогою моделі динамічного індикатора

Використання математичних методів для оцінювання ризику ліквідності дає змогу отримати інтегральну оцінку ризику ліквідності. Перспективним напрямом комплексної оцінки ризику ліквідності та платоспроможності банків є використання методів непараметричної статистики. В основу цього підходу покладено поняття динамічного індикатора як сукупності показників, упорядкованих за темпами зростання. Ранжований (упорядкований) ряд показників дає можливість проаналізувати їх динаміку у взаємному співвідношенні і взаємовпливі, тобто дозволяє оцінити фінансовий стан банку та рівень його ліквідності.

Для оцінювання ризику ліквідності можна використати два види векторних оцінок: (t) – вектор оцінок, розрахований за лінійним динамічним індикатором;

(t) – вектор оцінок, розрахований за нелінійним динамічним індикатором на основі нормативної і фактичної матриць співвідношень.

Для розрахунку динамічного індикатора пропонуємо використовувати вектор U²(t) , який спирається на матричні обчислення.

Визначення динамічного індикатора ліквідності включає кілька етапів:

1. Побудова динамічного індикатора ліквідності починається з визначення переліку показників, на основі яких формується динамічний індикатор ліквідності. Цей етап є надзвичайно важливим, оскільки від того, наскільки чутливим будуть вибрані окремі показники, залежить точність оцінки ризику ліквідності. Формування переліку показників має ураховувати рівень ліквідності активів, стабільності пасивів, надійність банку.

Доведено, що в процесі побудови динамічного індикатора оптимально використовувати від 6 до 9-10 показників.

Для побудови динамічного індикатора ліквідності банку використано шість показників, які дають змогу оцінити рівень ліквідності банку:

- норматив миттєвої ліквідності;

- співвідношення капіталу і активів;

- частка державних цінних паперів в активах;

- частка проблемних кредитів в активах;

- частка неробочих активів в активах;

- співвідношення вкладів населення і капіталу.

2. Другим важливим етапом є економічна інтерпретація обраних показників за темпами їх зростання та установлення динамічних співвідношень між показниками. Від правильності встановлення співвідношень між показниками залежить точність отриманої оцінки ризику ліквідності.

За результатами аналізу динамічних співвідношень між показниками отримують матрицю нормативних співвідношень показників. Кожний елемент матриці нормативних (еталонних) співвідношень визначається так:

де - темп зростання -го показника в момент часу t; - темп зростання j-го показника в момент часу t; - елемент матриці фактичних співвідношень темпів зростання показників, що перебувають на перетині i-го рядка та j-го стовпця.

4. Четвертим етапом є формування матриці збігу фактичних та нормативних співвідношень темпів зростання показників :

5. На п’ятому етапі розраховується динамічний індикатор ліквідності, як співвідношення кількості збігів нормативних і фактичних співвідношень до кількості нормативних співвідношень за модулем U²(t):

, для всіх 2, 3…..Т 6.5.4.

Динамічний індикатор набуває значень у межах від -1 до +1. Якщо в який-небудь момент часу t оцінка матиме значення 1, то це свідчить про те, що всі нормативно встановлені співвідношення показників фактично виконуються. Якщо = -1, то це означає, що фактичний порядок показників повністю протилежний нормативному.

Вектор є мірою близькості фактичного і нормативного упорядкування показників ліквідності і платоспроможності банку і кількісно характеризує ризик ліквідності. Від’ємні значення в окремі звітні періоди пояснюються обмеженістю фінансових ресурсів для підтримання на необхідному рівні динаміки показників.

Основними ознаками високого ризику ліквідності є різке зменшення значення динамічного індикатора ліквідності за одночасної зміни його знака і/ або збереження протягом тривалого часу від’ємнх значень динамічного індикатора. Зменшення значень динамічного індикатора свідчить про збільшення ризику ліквідності і платоспроможності банку. Різке зростання значень динамічного індикатора за одночасної зміни його знака з мінуса на плюс є підставою для порушення питання про проведення в банку перевірки з метою об’єктивної оцінки стану його ліквідності. Якщо динамічний індикатор =0 , то це свідчить про граничний рівень ліквідності, який потребує посиленого контролю з метою недопущення кризи ліквідності.