Використання нормативів Національного банку України для оцінювання ризику ліквідності

Для контролю за станом ліквідності банків НБУ установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н₄), поточної ліквідності (Н₅), та короткострокової ліквідності (Н₆).

Норматив миттєвої ліквідності (Н₄) встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). Норматив миттєвої ліквідності визначається як відношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов’язань банку, що обліковуються за поточними рахунками

6.5.1

де К_кр – кошти на кореспондентських рахунках; К_к – кошти в касі; Р_п – залишки коштів на поточних рахунках. Нормативне значення Н₄ 20 %.

Норматив поточної ліквідності (Н₅) встановлюється для визначення збалансованості сум ліквідних активів та зобов’язань банку за термінами погашення. Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов’язання банку з кінцевим терміном погашення до 31 дня (включно). Норматив поточної ліквідності (Н₅) визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов’язань банку з кінцевим терміном погашення до 31 дня:

6.5.2.

де А_пв - активи первинної та вторинної ліквідності; Р_п – залишки коштів на поточних рахунках; З - зобов’язання банку.

Для активів первинної та вторинної ліквідності для розрахунку нормативу поточної ліквідності належать:

готівкові кошти;

банківські метали;

кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в НБУ та інших банках;

строкові депозити, які розміщенні в НБУ та інших банках;

боргові цінні папери, що рефінансуються та емітовані НБУ, у портфелі банку на продаж та на інвестиції;

боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції;

надані кредити з кінцевим терміном погашення до 31 дня.

До зобов’язань належать усі зобов’язання, термін погашення яких не перевищує одного місяця:

кошти бюджету України;

строкові депозити інших банків та клієнтів;

ціні папери власного боргу, емітовані банком;

субординований борг банку;

зобов’язання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

зобов’язання з кредитування, надані клієнтам і банкам.

Нормативне значення Н₅ 40 %.

Норматив короткострокової ліквідності (Н₆) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати взяті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів. Норматив Н6 визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов’язань:

6.5.3

де А_л – ліквідні активи; Р_п – залишки коштів на поточних рахунках; З_к – короткострокові зобов’язання.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності вклю­чаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з почат­ковим терміном погашення до одного року. Нормативне значення Н₆ 20 %.

Слід звернути увагу на відмінність розрахунку нормативу корот­кострокової ліквідності Н₆ від нормативу поточної ліквідності Н₅. До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності Н₆ вклю­чаються ліквідні активи та короткострокові зобов'язання з початко­вим терміном погашення до одного року, тоді як для розрахунку но­рмативу поточної ліквідності Н₅ — з кінцевим терміном погашення до одного місяця.

Для спеціалізованих банків НБУ установлені жорсткіші вимоги до ліквідності, ніж для універсальних банків. Для них установлюються спеціальні значення нормативу миттє­вої ліквідності (Н₄):

• для спеціалізованих ощадних, іпотечних банків — не мен­ше 30 %;

• для спеціалізованих розрахункових банків — не менше 90 %.