- •Розміщення продуктивних сил як наука
- •1.1. Предмет, методологія та завдання курсу
- •1.2. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил
- •Розділ 2 форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил
- •2.1. Систематизація основних термінів і визначень
- •2.2. Поняття про територіальний поділ праці.
- •2.3. Сучасна концепція енерговиробничих циклів
- •2.4. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони
- •2.5. Основи економічного районування
- •Передумови розміщення продуктивних сил
- •3.1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал
- •3.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
- •1000 Чоловік населення, на початок 2002 р.)
- •3.3. Економічні передумови
- •Фактори розміщення продуктивних сил
- •4.1. Сировинний фактор
- •4.2. Паливно-енергетичний фактор
- •4.3. Водний фактор
- •4.4. Фактор робочої сили (трудовий)
- •4.5. Споживчий фактор
- •4.6. Транспортний фактор
- •4.7. Фактор науково-технічного прогресу
- •4.8. Фактор ринкової кон'юнктури
- •4.9. Фактор економіко-географічного положення
- •4.10. Екологічний фактор
- •Методи економічного обґрунтування розміщення виробництва
- •5.1. Аналіз ефективності розміщення виробництва
- •5.2. Характеристика показників, що узагальнюють розвиток та розміщення виробництва
- •5.3. Територіальні баланси
- •Особливості галузевої організації світового господарства
- •6.1. Паливно-енергетичний комплекс
- •6.2. Чорна й кольорова металургія
- •6.3. Машинобудівний комплекс
- •6.4. Хіміко-лісовий комплекс
- •6.7. Сільське господарство
- •6.8. Харчова промисловість
- •6.9. Будівельний комплекс
- •6.10. Транспортна система
- •6.11. Рекреаційний комплекс
- •Міжнародний територіальний поділ праці та світові зовнішньоекономічні зв'язки
- •7.1. Сутність міжнародного поділу праці, основні потоки капіталу та робочої сили. Соціально-економічна типологія країн
- •I. Економічно розвинені країни.
- •II. Країни, що розвиваються.
- •7.2. Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •7.3. Форми зовнішньоекономічної діяльності
- •7.4. Зони спільного підприємництва
- •7.5. Зовнішньоекономічні зв'язки України
- •Регіональні особливості територіальної організації продуктивних сил
- •8.1. Поняття регіону, регіональної економіки та регіональної політики
- •8.2. Економічні райони України
- •Нові тенденції в територіальній організації продуктивних сил
- •9.1. Науково-технічний прогрес та його вплив на територіальну й галузеву структуру продуктивних сил
- •9.2. Альтернативні джерела електроенергії
- •9.3. Нові види сировини та матеріалів
- •Орієнтовні теми курсових робіт
- •4. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
- •Список рекомендованої літератури
4.3. Водний фактор
Вплив цього фактора, як і попередніх двох, основується на використанні природних ресурсів. Як правило, йдеться про прісну воду, Що споживається у процесі виробництва. Вода річок та озер, які використовуються для водного транспорту, хоча і є ресурсом, — звичайно не вважається складовою водного фактора.
У світі споживається величезна кількість прісної води, причому водоспоживання виявляє схильність до зростання. Основна маса води використовується у промисловому й сільськогосподарському виробництві, але пропорції споживання у різних країнах не однакові. Водоспоживання великою мірою залежить від розвитку зрошування у Регіоні: це найбільш динамічна складова у структурі споживання води. Споживання прісної води в Україні стримується її обмеженими запасами. На господарчо-питні потреби у країні витрачається 84 м3 води у розрахунку на одну людину. 1
Найбільш водомістким видом виробництва є вирощування сільськогосподарських культур на зрошуваних землях. Так, на виробництво 1 т рису треба 8 тис. м3 води, бавовни — 5 тис. м3.
У промисловості найбільш водомістким є виробництво продукції хімії органічного синтезу, а також очищення первинної текстильної сировини (табл. 4.4).
Таблиця 4.4. Водомісткість деяких видів виробництва (м3/т)
Ступінь |
Вид виробництва |
Питома витрата води |
ВОДОМІСТКОСТІ |
|
|
Низький |
Суперфосфат |
3 |
|
Чавунне литво |
7 |
|
Текстильні машини |
12 |
|
Сода |
15 |
Середній |
Глинозем |
20 |
|
Кормові дріжджі |
26 |
|
Алюміній |
34 |
Високий |
Очищення вовни |
81 |
|
Очищення бавовнику |
100 |
|
Сталь |
115 |
|
Целюлоза |
200 |
|
Синтетичний каучук |
220 |
|
Віскозний шовк |
500 |
Брак води може перешкоджати розміщенню виробництва, навіть за інших сприятливих умов. Так, у Донбасі водний дефіцит стримує розвиток чорної металургії, а також деяких галузей органічного синтезу. Така сама ситуація у Карагандинському районі (Центральний Казахстан), де наявність вугілля, руд чорних і кольорових металів не цілком компенсує брак води. Водночас для виробництва целюлози, віскозного шовку існують винятково сприятливі умови у Східному Сибіру, де запаси сировини (деревина) поєднуються з дешевою електроенергією та достатнім об'ємом води.