2. Ситуаційний тип

Вирішальний вплив на вибір професії при домінуванні цього типу мотивації мають фактори, що характеризують зовнішню ситуацію людини. При ситуаційному типі, пов'язаному з престижем професії та матеріальними стимулами, такими факторами є прагнення до престижного стану в суспільстві без вираженого інтересу до самої спеціальності, а також матеріальні міркування.

Особи з ситуаційним типом, який пов'язаний з романтичною привабливістю професії, частіш обирають професію під впливом викривлених уявлень про зміст професії, які, в свою чергу, формуються з книжок та фільмів. Такі особи також не співвідносять свої здібності та можливості з реальними умовами професії.

Ситуаційний тип мотивації пов'язаний з тенденцією до розчарування в своїй діяльності, незадоволення нею і, як наслідок цього, формальним відношенням до своїх обов'язків. Тому він є прогностично несприятливим.

3. Конформістський тип

В цьому випадку вибір професії відбувається під виливом референтної (суб'єктивно високо значущої: батьки, родичі, друзі та ін.) групи, норми якої для людини є головним регулятором поведінки. Такий вибір здійснюється, як правило, без урахування особливостей своєї особистості, її дійсної спрямованості, здібностей. Цей тип мотивації зустрічається у осіб, що випадково опинилися в навчальному закладі або на роботі.

До конформістського типу відноситься також мотив прагнення не відстати від однолітків (наприклад, однокласників), що обрали дану спеціальність, та обумовлений впливом зовнішнього середовища – будь що отримати вищу освіту.

Але до таких осіб необхідно підходити диференційовано, так як поряд з конформістськими тенденціями у них може мати місце й адекватна мотивація. При цілеспрямованому впливі на мотиваційну систему особистості з таким типом мотивації в процесі навчання, адекватні мотиви можуть стати в неї домінуючими. Особливо це відноситься до тих, у кого бажання продовжувати професійну династію підкріплене вираженими професійно важливими якостями та здібностями до діяльності.

4. Компенсаційний тип

Дана мотивація зустрічається у осіб, що обирають професію як галузь діяльності, в якій є можливість подолати в собі слабкі риси характеру (невпевненість, тривожність, поміркованість, замкненість, переживання особистої неповноцінності, некомунікабельність та ін.) завдяки оволодіння професією, що вимагає прояву мужності, самостійності, рішучості тощо. В процесі навчання осіб з домінуючим компенсаторним типом мотивації відмічаються два варіанти професійного розвитку особистості.

В одних випадках навчання, а тим більше й робота за фахом не призводить до очікуваних результатів, а, навпаки, посилює переживання ними своєї неспроможності, сприяє виникненню емоційних зривів, поганій адаптації серед колег.

В інших випадках відбувається гіперкомпенсація слабких рис особистості, зокрема, формується надмірна тенденція до домінування, рішучість, емоційна холодність, прояви жорстокості. Результатом такого сполучення психологічних якостей бувають серйозні професійні помилки. При компенсаторному типі дуже сильним є прагнення досягнути успіху, навіть якщо для цього немає об’єктивних передумов: розвинутого інтелекту, уміння вступати в контакт з людьми та ін. В зв'язку з цим компенсаторний тип прогностично також несприятливий.