Лекція 3 психологічні основи формування мотиваційної сфери людини

1. Загальна характеристика мотивів

2. Аналіз професійних мотивів та причин вступу на навчання

3. Методи дослідження професійної мотивації вступ

Процес становлення спеціаліста залежить не тільки від того, що людина може робити в межах конкретної професії, тобто від ступеню сформованості її знань, досвіду та професійних здібностей, але й від того, що вона бажає та повинна робити. Тому важливе значення у визначенні професійної придатності має сфера її інтересів, обов'язків, намірів та планів, які визначаються широким комплексом економічних, соціальних, технічних, організаційних факторів, але одночасно мають при цьому власну «саморухливість», внутрішню активність.

Відомо, що досвід та здібності людини є стійкими психічними утворенням і властивістю, їх розвиток та вдосконалення вимагає значних зусиль, витрат часу, й тому якісні та кількісні зміни тут відбуваються повільно. Але використання здібностей та досвіду суттєво залежить від мотивації професійної активності. Усвідомленість вибору професії, процесу навчання та самої діяльності пов'язана з тим, якого особистісного сенсу набувають для людини професійні цілі, зміст діяльності, вимоги професійного та етичного характеру. Крім того, сила прагнення оволодіти професією та, відповідно, сам процес становлення особистості як спеціаліста також залежить від професійної мотивації.

Як відмічає Аполонн Миколайович Роша, недостатня ефективність діяльності працівника залежить як від різноманітних об'єктивних факторів (організаційних, соціально-психологічних та ін.), так і від суб'єктивних: стійкої мотивації до обраної професії та наявності комплексу здібностей до неї. Тільки сполучення цих двох взаємопов'язаних факторів забезпечує успішну професійну діяльність.

Практика показує, що при відборі кандидатів на службу або на роботу частіше враховується тільки сам факт бажання працювати за спеціальністю, недостатньо вивчаються внутрішні механізми, які мотивують людину до такого вибору.

Отже, дослідженню професійної мотивації та її розвитку є необхідним як для більш повного теоретичного вивчення даної проблеми, так і для вирішення практичних питань професійного відбору та формування мотиваційної сфери особистості спеціаліста.

Виявлення професійних мотивів, врахування їх динаміки в процесі оволодіння професією, цілеспрямоване формування в ході навчально-виховної роботи дозволяє:

• відбирати кандидатів зі стійкою професійною мотивацією та зменшити тим самим матеріальні втрати на їх підготовку, та, що не менш важливо, зменшити, якщо не виключити зовсім, пов’язані з цим моральні витрати;

• підвищити ефективність професійної підготовки та навчання, що є особливо важливим у зв’язку з постійним збільшенням обсягу необхідних знань та для скорішого включення в професійну діяльність;

• забезпечити скоріше становлення спеціаліста, керівника, організатора;

• значною мірою забезпечити самостійне засвоєння людиною знань як протягом навчання в навчальному закладі, так і після закінчення його.

Виявлення професійної мотивації дозволяє також правильно намітити шляхи її формування та зміцнення при навчанні у вузі (від чого залежить наступна професійна діяльність), а також під час адаптації випускника на робочому місці.

Знання особливостей мотивації дозволяє також удосконалювати сам процес навчання в залежності від розуміння важливості того чи іншого предмету для наступної професійної діяльності.

Виявити мотиви вибору професії – це означає зменшити відсів майбутніх спеціалістів ще у процесі навчання. Як показує практика (Ковальов В. І.), більш ретельний професійний відбір, виявлення професійних мотивів дають позитивні результати Та навпаки, там, де виявленню професійних мотивів приділяється недостатньо уваги, спостерігається велика плинність кадрів.

За даними психологічних досліджень (Ковальов В. І.) при застосуванні мотиваційного критерію у відборі, кількість відрахованих з вузу студентів зменшується у 1,5 – 2 рази. Підвішується й успішність навчання. Ті, хто мав більш високі результати на вступних іспитах, але ж не мав достатньо сильної та стійкої мотивації, звичайно успішно оволодівають програмою першого курсу (коли вивчаються переважно загальноосвітні дисципліни). Але ж на наступних курсах у них спостерігається тенденція погіршення результатів навчання. Інший стан у студентів з сильною та стійкою мотивацією. Якщо на першому курсі вони не завжди досягають відмінних результатів, то на другому та третьому курсах (коли починають глибоко вивчати спеціальні дисципліни) вони мають більший успіх у навчанні, ніж перші.

Навряд чи можна вагатися у необхідності виявлення професійних мотивів абітурієнтів. Таке завдання поставлено практикою у зв'язку з прагненням певної частини студентів після зарахування до вузу змінити спеціалізацію, перейти в інший вуз, небажанням працювати за отриманою у вузі спеціальністю. Необхідність вивчення професійної мотивації абітурієнтів обумовлюється також значним коливанням успішності студентів (що залежить від професійних мотивів та мотивів навчальної діяльності), яке спостерігається особливо після проходження курсу загальноосвітніх дисциплін. Ті студенти, що не мають необхідної мотивації, навчаються гірше. Розповсюджене переведення студентів на інші факультети та навіть в інші вузи через помилковість вибору спеціалізації. Крім того, зростає кількість людей, які змінюють після закінчення вузу отриману спеціальність.

Відсутність мотиваційного відбору завдає шкоди не тільки суспільству, але й самій людині, що розчаровується в своїй професії, так і не полюбивши її. Незадоволеність роботою, розчарування в професії, жаль про даремно витрачені на навчання у вузі роки, – все це залишається надовго, проявляючись перед усім у байдужому ставленні до роботи, а також у ненормальних стосунках у трудовому колективі, в сім’ї.