Лекція № 5 Систематичний огляд рослин класу Однодольні. Видова діагностика лікарських рослин.

План:

1. Клас Однодольні. Родини Лілійні, Цибулеві, Конвалієві, Злакові.

Родина Лілійні (Liliaceae)

Родина Лілійні стоїть на початку системи ліліїд і охоплює близько 10 родин з різним рівнем спеціалізації, містить 10 родів і 470 видів, поширених у помірних областях Євразії, Африки і Північної Америки; в Україні — понад 40 видів. До лілійних належать багаторічні трав'янисті рослини з цибулинами, що ха­рактеризуються різноманітною будовою, способом формування, заглиблення у ґрунт тощо. Листки цілісні, лінійні, ланцетні, рідко серцеподібні, сидячі, рідше на черешках, чергові або зібрані у прикореневу розетку. Квітки двостатеві, актиноморфні, поодинокі або зібрані у верхівкові китиці. Оцвітина віночкоподібна, 3-членна, двоколова, сегменти зовнішнього кола майже не від­різняються від внутрішніх, можуть бути вільними або зростатися між собою. Тичинок 6, у двох колах, нитки тичинок вільні або зрослі. Маточка з 3 плодолистиків, що зростаються; зав'язь верхня. Плід — коробочка, що відкривається по стулках.

Veratrum lobelianum — чемериця Лобелієва — чемерица Лобеля — багаторічна трав'яниста рослина з коротким стовще­ним грубим кореневищем, що має запах часнику, і м'ясистими корінцями. Стебло порожнисте, до 175 см заввишки, при основі оточене рештками старих листків, у верхній частині і суцвітті пухнасте, вкрите черговими, уподовж складчастими листками. Листки з довгими піхвами, які обгортають стебло; нижні листки еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, тупі; верхні — ланцетні, гострі. Суцвіття — опушена пірамідальна волоть з гроноподібними гілками. Квітки жовто-зелені або бурувато-зелені, оцвітина проста, 3-членна. Плід — багатонасінна, бурувата плівчаста коробочка. Вся рослина дуже отруйна.

Поширення: Чемериця не формує щільних масивів, але інколи утворює розріджені зарості площею в десятки гектарів, головним чином на Поліссі та Прикарпатті, у басейнах рік Дніпра, Прип'яті, Десни, Дністра. Помічена тенденція скорочення запасів чемериці через осушення її місцезростань.

Сировина: кореневище з коренями.

Діючі речовини і використання: алкалоїди, каротиноїди, флавоноїди. Дія — протипухлинна, антибактеріальна, антигельмінтна, кардіотонічна, протизапальна, ранозагоювальна. Медонос. Настоянку і чемеричну воду використовують як зовнішній про типаразитарний засіб. Чемериця вживається для лікування гіпертонічної хвороби як гіпотензивний засіб, застосовується як зовнішній болезаспокійливий засіб при подагрі, невралгічних і ревматичних болях, препарати з чемериці мають протизапальну та спазмолітичну дію. Настоянка кореневищ з коренями стимулює ріст волосся. Широко використовується відвар або порошок чемериці як протипаразитарний засіб при дезінсекції білизни і у ветеринарній практиці.

Лікувальне значення мають кореневища і корені. Використовують також листя, квітки чемериці Лобелієвої, а також чемериці білої, що зростає переважно в Карпатах, і чемериці чорної, яка зрідка трапляється на Поліссі та в Лісостепу.

Родина Цибулеві (Alliaceae)

Представники родини відрізняються від лілійних наявністю зонтикоподібних чи головчастих верхівкових суцвіть, іноді оточених плівчастим покривалом, на верхівці безлистого пагона. Є види зі зрослими і роздільними частинами простої 6-членної оцвітини. Зав'язь верхня, з кількома чи багатьма насіннєвими зародками. Плід — коробочка. Насіння дрібне, з великим ендоспермом і маленьким зародком. Для цибулевих характерне живородіння. Усі представники родини — цибульні чи кореневищні — трав'янисті рослини. Листки переважно сидячі, листкова пластинка лінійна, ниткоподібна, дудчаста чи трубчаста. Листорозміщення почергове, часто дворядне.

Для цибулевих властиві контрактильні корені, суцвіття зазвичай розміщене на верхівці квітконосного пагона (стрілки), який іноді виглядає як стебло завдяки глибоким піхвам листків. У природі цибулини часто розміщені по кілька на короткому кореневищі, у культурі ця ознака втрачається.

Р ід цибуля — багаторічні трав'янисті рослини з трубчастими чи пласкими листками. У більшості видів — цибулини, утворені стовщеними піхвами листків. Сюди належать цибуля городня (Allium сера), цибулина якої сформована м'ясистими піхвами листків; часник (Allium sativum), який має пласкі лінійні листки, цибулина збірна з багатьох цибулинок — зубків. Цибуля ведмежа (Allium ursinum, мал. 3) має просту плівчасту цибулину, майже тригранне стебло і 2 прикореневих еліптично-овальних листки. Цибуля переможна (Allium victoriale) — з численними дрібними цибулинами на вертикальному кореневищі, з двома широкоеліптичними довгочерешковими листками.