Контингент - кількісний нетарифний засхід обмеження експорту або імпорту товару, який визначається кількістю або сумою і носить сезонний характер.

Лібералізація зовнішньої торгівлі (free trade) – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю, котра розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

Ліцензії – дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Ліцензії автоматичні – дозвіл, який видається негайно після отримання від експортера заяви, котра не може бути відхилена державним органом.

Ліцензії генеральні – дозвіл ввезти або вивезти товар протягом року без обмеження кількості угод.

Ліцензії глобальні – дозвіл ввезти або вивезти даний товар в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості.

Ліцензії разові – письмовий дозвіл строком на 1 рік на ввіз або вивіз, який видає уряд конкретній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторгової угоди.

Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозволи, які видають державні органи на експорт або імпорт товарів у встановлених кількостях за певний проміжок часу.

Мита автономні – мита, які вводяться на основі односторонніх рішень органів державної влади країн.

Мита адвалорні – мита, які нараховуються в процентах до митної вартості оподаткованих товарів.

Мита антидемпингові – мита, які застосовуються у випадку ввезення на територію країни товарів за ціною більш низькою, ніж їх нормальна ціна в країні експорту, якщо такий імпорт наносить шкоду місцевим виробникам подібних товарів або заважає організації і розширенню національного виробництва таких товарів.

Мита експортні – мита, які накладаються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави.

Мита змінні – мита, ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках.

Мита імпортні – мита, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни.

Мита комбіновані – поєднують в собі адвалорні і специфічні мита.

Мита компенсаційні – мита, які накладаються на імпорт тих товарів, при виробництві яких прямо або непрямо використовувались субсидії, якщо їх імпорт наносить шкоду національним виробникам таких товарів.

Мита конвенційні – мита, які встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди.

Мита номінальні – ставки, вказані в митному тарифі.

Мита постійні – мита, ставки яких одночасно встановлені органами державної влади і не можуть змінюватись в залежності від обставин.

Мита преференційні – мита, які мають більш низьки ставки в порівнянні зі звичайно діючими митами, які накладаються на підставі багатосторонніх угод на товари, виготовлені в країнах, що розвиваються.

Мита сезонні – мита, які застосовуються для оперативного регулювання міжнародної торгівлі продукції сезонного характеру, головним чином сільськогосподарської.

Мита специфічні – мита, які нараховуються у встановленому розмірі фізичної характеристики товару.

Мита транзитні – мита, котрі накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної країни.

Митна вартість товару (customs value) – ціна товару, яка нормально встановлюється на відкритому ринку між незалежним продавцем і покупцем, за якою він може бути проданий в країні призначення в момент пред’явлення митної декларації.

Митні збори – додаткові збори, що стягуються під час увезення товарів понад ввізне мито за специфічні умови поставок і послуги, надані митнецею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальність митниці тощо).

Мито (customs duty) – обов’язковий внесок, який стягується митними органами при імпорті або експорті товару і який є умовою імпорту або експорту.

Надлишок виробника (priducer surplus) – різиця між поточною ринковою вартістю товару і мінімальною ціною, за якою виробник готовий продати свій товар.

Надлишок споживача (consumer surplus) – різниця між ринковою ціною, за якою споживач придбав товар, і максимальною ціною, котру він готовий заплатити за даний товар.

Оптимальний митний тариф (optimal tariff rate) – рівень мита, який забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту.

Парадокс Метцлера (Metzler paradox) – імпортний тариф може привести до падіння, а не збільшення внутрішньої ціни на імпортний товар у випадку сильного падіння його відносної ціни на світовому ринку в результаті введення тарифу.

Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торгової політики:

колективний – здійснюється угрупуваннями країн відносно країн, які в це угрупування не входять;

галузевий – захищає певні галузі, перед усім, сільське господарство, в межах аграрного протекціонізму;

прихований – здійснюється заходами внутрішньої економічної політики;

селективний – спрямований проти окремих країн або окремих товарів.

Режими та приниципи:

режим найбільшого сприяння (нації) (РНС). РНС - це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку у галузі торгівлі, мореплавства, правового стану громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде наданий кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій стороні;

принцип національного режиму - надання іноземним товарам, послугам, капіталу, юридичним та фізичним особам правового режиму, який однаковий або не менш сприятливий, ніж той, який застосовується до аналогічних вітчизняних товарів, послуг, капіталів, фізичних та юридичних осіб;

принцип свободи транзиту Значення принципу свободи транзиту полягає у забезпеченні завдяки йому стабільного доступу товарів до ринків будь-якої країни, незалежно від її географічного розташування, як в абсолютному сенсі, так і відносно країн-контрагентів. Цей принцип виражає принцип рівноправності у питаннях транспортного доступу товарів, забезпечуючи рівність усіх суб’єктів міжнар. торгового обігу;

принцип транспарентності , або принцип гласності ЗТ законодавства - забезпечення прозорості системи регулювання ЗТ. у широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування;

Принцип гласності традиційно має на увазі застереження про нерозголошення конфіденційних відомостей, яке б утруднило застосування акту ЗТ законодавства, суперечило б суспільним інтересам або завдало б шкоди законним діловим інтересам окремих підприємств.

принцип нотифікації - інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами у рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, які здійснюють контроль за застосуванням багатосторонніх угод;

принцип преференційного режиму. Суть ЗСП полягає у наданні СРК переваг із доступу їх товарів на ринки прк. основною формою преференцій є тарифні пільги, які фіксуються у вигляді понижених ставок імп.мит. назва "загальна" пояснюється тим, що преференції практикуються практично усіма прк як однобічна поступка, а не як результат торгово-економічних переговорів.

Субсидії (subsidy) – грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту.

Субсидії внутрішні (domestic subsidy) – найбільш прихований фінансовий метод торгової політики і дискримінація проти імпорту, яка передбачає бюджетне фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортом.

Субсидії експортні (export subsidy) – фінансовий нетарифний метод торгової політики, який передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дозволяє продавати товар іноземним покупцям за більш низькою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і збільшувати тим самим експорт.

Субсидії непрямі – приховане дотування експортерів через надання пільг зі сплати податків, пільгові умови страхування, позики за заниженою ставкою, повернення імпортних мит тощо.

Субсидії прямі – безпосередні виплати експортеру після здійснення ним експортної операції на суму різниці його витрат і отриманого ним доходу.

Тарифна екскалація (tariff escalation) – збільшення рівня митного оподаткування товарів за ступенем зростання їх обробки.

Технічні бар’єри – приховані методи торгової політики, які виникають в силу того, що національні технічні, адміністративні і інші норми і правила побудовані так, щоб перешкоджати ввозу товарів з-за кордону.

Торговий договір (trade agreement) – вид міждержавних угод, який встановлює принципи і режими двосторонньої торгівлі.