Тема 8. Міжнародна економічна інтеграція Ключові поняття

Економічна інтеграція.

Економічний союз або повна інтеграція.

Ефекти інтеграції: динамічні, відхилення торгівлі, створення торгівлі, статичні.

Європейська Рада.

Європейський інвестиційний банк.

Європейський парламент.

Європейський фонд орієнтації і гарантії сільського господарства.

Європейський фонд розвитку.

Єдина аграрна політика.

Загальний ринок.

Зона вільної торгівлі.

Комісія ЄС.

Митний союз.

Політичний союз

Преференційні угоди.

Програми внутрішнього ринку ЄС.

Рада міністрів ЄС.

Спільний ринок.

Суд ЄС.

Теорія "другого найкращого".

Економічна інтеграція (economic integration) – процес економічної взаємодії країн, який призводить до зближення господарських механізмів, та приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами.

Економічний союз або повна інтеграція – процес, який передбачає разом з єдиним митним тарифом і вільним рухом факторів виробництва, координацію макроекономічної політики і уніфікацію законодавств у ключових сферах – валютній, бюджетній, грошовій.

Ефекти інтеграції:

динамічні (dynamic effects) – економічні наслідки, які проявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;

відхилення торгівлі (trade diversion) – переорієнтація місцевих споживачів з закупівлі товару в ефективнішого позаінтеграційного джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу;

створення торгівлі (trade creation) – переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усунення імпортних мит в рамках митного союзу;

статичні (static effects) - економічні наслідки, які проявляються негайно після створення митного союзу як його безпосередній результат.

Європейська Рада (European Council) – директивний орган ЄС, який збирається не періодичні засідання (не менше двох разів на рік) у складі голів держав і урядів країн – членів ЄС і голови Комісії ЄС.

Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank) – головний інвестиційний інститут ЄС створений (у відповідності з Римським договором) за рахунок внесків країн ЄС в статутний капітал і мобілізації коштів на світовому ринку капіталів, що інвестуються в пріоритетні проекти в країнах ЄС.

Європейський парламент (European Parliament) – представницький і консультативний орган ЄС.

Європейський фонд орієнтації і гарантії сільського господарства (ФЕОГА) – здійснює єдине фінансування сільського господарства через бюджет ЄС.

Європейський фонд розвитку (European Development Fund) – надає фінанси для стабілізаційних фондів і венчурний капітал.

Єдина аграрна політика (common agriculture policy) – узгоджені дії країн ЄС по забезпеченню стабільності поставок сільськогосподарської продукції за стабільними цінами, збільшенню продуктивності сільського господарства, підтриманню життєвого рівня фермерів і їх сімей та підтриманню розумного рівня роздрібних цін.

Зона вільної торгівлі – інтеграційне угруповання країн, яке передбачає повне скасування митних тарифів при взаємній торгівлі при збереженні національних митних тарифів щодо третіх країн.

Комісія ЄС (Commission of the EC) – наддержавний виконавчий орган ЄС.

Митний союз – інтеграційне угруповання країн, яке передбачає узгоджене скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн.

Політичний союз - інтеграційне угруповання країн, яке передбачає передачу національними урядами більшої частини своїх функції у відносинах з третіми країнами наддержавним органам.

Преференційні угоди – підписуються на двосторонній основі між окремими державами або між вже існуючими інтеграційними угрупуваннями і окремою країною або групою країн.

Програми внутрішнього ринку ЄС (EC Internal Market Program) – діюча в період з 1985 до 1992 року програма створення спільного ринку товарів і послуг.

Рада міністрів ЄС (Council of the EC) – міжурядовий орган ЄС.

Спільний ринок – інтеграційне угруповання країн, в якому країни домовляються про свободу пересування не тільки товарів і послуг, але й факторів виробництва – капіталу і робочої сили.

Суд ЄС (Court of Justice) – верховна судова інстанція ЄС, яка складається з 13 суддів, які призначаються на 6 років за взаємною згодою урядів країн ЄС.

Теорія "другого найкращого" (theory “of the second best”) – крім свободи торгівлі, яка безумовна призводить до зростання сукупного добробуту, ще одного варіанту торгової політики, котра також безумовно забезпечувала б ріст сукупного добробуту, не існує.