Тема 2. Теорії міжнародної торгівлі товарами та послугами Ключові поняття

Альтернативні витрати.

Альтернативна ціна.

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі: теорія життєвого циклу товару, теорія перетинаючогося попиту, теорія конкурентних переваг.

Виграш від торгівлі.

Відношення цін при торгівлі.

Внутрішньогалузева торгівля.

Детермінанти національної конкурентоспроможності.

Індекс внутрішньогалузевої торгівлі.

Класичні теорії міжнародної торгівлі: меркантилістська теорія, неомеркантилістська теорія, теорія абсолютних переваг, теорія порівняльних переваг, теорія співвідношення факторів виробництва та її тестування (парадокс Леонтьєва та його полегшення), теорія розміру країни.

Кластери.

Компенсаційний крітерій.

Крітерій ефективності Парето.

"Лесе-фер".

Національний ромб.

Статистика Леонтьєва.

Торгівля декількома товарами.

Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну).

Фактороінтенсивність товару: капіталоємність, трудоємність.

Факторонасиченість країни.

Альтернативні витрати (opportunity cost), або витрати заміщення - це кількість інших продуктів, від якої слід відмовитись або яку слід офірувати , щоб отримати певну кількість будь-якого даного продукту.

Альтернативна ціна (opportunity cost) - це робочий час, необхідний для виробництва одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва іншого товару.

Альтернативні теорії міжнародної торгівлі:

теорія міжнародного життєвого циклу товару - деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів - впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну в залежності від етапу циклу;

теорія перетинаючогося попиту (overlapping demand theory) - розробивши нову продукцію у відповідь на знайдену ринкову потребу на внутрішньому ринку, виробник потім звертається до ринків, які сприймаються ним як найбільш подібні до ринків його країни;

теорія конкурентних переваг - країна досягає міжнародного успіху у тій чи іншій галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг у чотирьох національних детермінантах (властивостях країни): факторних умовах; умовах попиту; споріднених та обслуговуючих галузях; стратегії фірми, її структурі та конкуренції, - з‘єднаних у динамічну систему, так званий “ромб”;

Виграш від торгівлі (gains from trade) - це економічний ефект, котрий отримує кожна з країн, яка бере участь у торгівлі, якщо кожна з них спеціалізується на торгівлі тим товаром, у виробництві якого вона має відносну перевагу.

Відношення цін при торгівлі - ціна імпортного товару, яка визначається через ціну товару, який необхідно експортувати, щоб сплатити імпорт, тому кінцеве співвідношення цін при торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари у кожній з торгуючих країн.

Внутрішньогалузева торгівля (intra-industry trade) – експорт та імпорт товарів, що належать до однієї й тієї самої товарної групи.

Детермінанти національної конкурентоспроможності – це:

1. Факторні умови, тобто ті конкретні фактори (наприклад, кваліфікована робоча сила певного профілю або інфраструктура), які необхідні для успішної конкуренції у даній галузі.

2. Умови попиту, тобто який на внутрішньому ринку попит на продукцію чи послуги, що пропонуються даною галуззю.

3. Споріднені (related) та підтримуючі галузі, тобто наявність чи відсутність у країні споріднених чи підтримуючих галузей, конкурентоспроможних на міжнародному ринку.

4. Стратегія фірми, її структура та конкуренти, тобто які умови у країні, які визначають те, як утворюються та управляються фірми, та який характер конкуренції на внутрішньому ринку.

Індекс внутрішньогалузевої торгівлі (index of intra-industry trade) – це різниця між одиницею і відношенням сум торгового сальдо до сум торгового обороту - при збалансованій зовнішній торгівлі (нульове зовнішньоторговельне сальдо), і різниця між одиницею і відношенням сум питомих ваг (у відсотках) торгового сальдо до сум торгового обороту кожного товару або товарної групи - при незбалансованій зовнішній торгівлі.

Збалансована зовнішня торгівля:

, (2.1.1)

де x_i, m_i – відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і-го товару (або товарної категорії);

It – індекс внутрішньогалузевої торгівлі.

Незбалансована зовнішня торгівля

, (2.1.2)

де x_i, m_i – відповідно абсолютні величини експорту та імпорту і-го товару (або товарної категорії);

It – індекс внутрішньогалузевої торгівлі.

x, m – весь експорт і імпорт відповідно.

Класичні теорії міжнародної торгівлі:

меркантилістська теорія - багатство країни вимірюється кількістю золота та срібла, якою вони володіють;

неомеркантилістська теорія - країни намагаються мати активне сальдо торгового балансу для досягнення якої-небудь соціальної або політичної мети;

теорія абсолютних переваг (absolute advantage theory) - країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, які продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їх торговим партнерам);

теорія порівняльних переваг (compаrative advantage theory) - якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно більш низькими витратами порівняно з іншими країнами (або, інакше кажучи, з меншими альтернативними витратами), то торгівля буде взаємовигідною для обидвох країн, незалежно від того, чи є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, ніж в іншій;

теорія співвідношення факторів виробництва та її тестування (парадокс Леонтьєва та його полегшення) - країни експортують продукти інтенсивного використання надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для них факторів;

парадокс Леонтьєва - теорія співвідношення факторів виробництва Хекшера-Оліна не підтверджується на практиці: трудонасичені країни експортують капіталоємну продукцію, тоді як капіталонасичені – трудоємну;

теорія розміру країни - через те, що країни з більшою територією зазвичай мають більш різноманітні кліматичні умови та природні ресурси, вони у загальному ближче до економічної самодостатності, ніж малі за розміром країни.

Кластери - це об‘єднання національних конкурентоспроможних взаємозалежних галузей.

"Лесе-фер" (фр. laissez-faire) - політика державного невтручання в економіку і свободу конкуренції.

Компенсаційний крітерій (compensation criterion) – реалізація економічної політики, яка веде до поліпшення становища одних економічних гравців за рахунок інших.

Крітерій ефективності Парето (criterion effekt Pareto) – кожна зміна, внаслідок якої поліпшується добробут хоча б одного індивіда, причому становище будь-якого члена суспільства при цьому не погіршується, веде до збільшення добробуту в цілому.

Н аціональний ромб - детермінанти національної конкурентоспроможності являють собою комплексну систему, яка постійно розвивається.

Рис. Національний “ромб” або детермінанти національної конкурентної переваги

Статистика Леонтьєва (Leontief Statistic) - співвідношення (K/L) (дол.США/люд-рік ). Згідно цього співвідношення країна може вважатись капіталонасиченою, якщо: (K_x/L_x) / (K_m/L_m)>1 і трудонасиченою, якщо (K_x/L_x)/ (K_m/L_m)<1. K, K_m,K_x – кількість капіталу, необхідного для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно; L, L_m, L_x – кількість праці, необхідної для виробництва одиниці продукції, одиниці американського імпорту та одиниці американського експорту відповідно.

Торгівля декількома товарами – товари будуть виготовлятись там, де відносна заробітна плата є меншою, тобто там, де їх дешевше виготовляти.

Умови торгівлі (коефіцієнт міжнародного обміну) (terms of trade) – співвідношення експортних і імпортних цін певного товару, країни в цілому, групи країн.

Фактороінтенсивність товару (factor intensity) – показник, що визначає відносні витрати факторів виробництва на створення певного товару:

капіталоємність - показник, який визначає відносні витрати капіталу на створення певного товару;

трудоємність - показник, який визначає відносні витрати праці на створення певного товару.

Факторонасиченість країни (factor abundance) – показник, який визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва.