Обов'язки чергових:

а) чергові приходять у робочу кімнату (клас) до початку уроку, провітрюють кімнату;

б) за вказівкою вчителя розкладають матеріали і необхідний інструмент на робочі місця;

в) після роботи приймають від учнів інструмент, рештки матеріалів і складають їх у місця зберігання;

г) перевіряють чистоту робочих місць;

д) прибирають робочу кімнату (клас).

Відповідна матеріальна і методична база дає можливість творчо підходити до кожного уроку, вдосконалювати систему роботи трудового навчання і виховання молодших школярів, успішно вирішувати основні завдання предмета, прищеплювати дітям інтерес до праці.

Запитання і завдання

1. Які вимоги мають бути враховані в обладнанні робочої кімнати для трудового навчання?

2. Які науково обґрунтовані вимоги до організації робочого місця учня?

3. Назвіть інструменти і приладдя для загального користу-­ вання та їх практичне застосування.

4. Що входить до комплекту методичного забезпечення уроків і позаурочної роботи з трудового навчання?

5. Які загальні правила безпеки і культури праці учні мають знати і дотримуватися?

§ 6. Методи і прийоми трудового навчання молодших школярів

Поняття про методи і прийоми навчання

Методи трудового навчання — це способи взаємної роботи вчителя і учнів, за допомогою яких досягається засвоєння знань, формування трудових умінь і навичок, розвиток самостійності і творчої активності в навчально-трудовій діяльності.

Ефективність методів у значній мірі залежить від пра­вильного вибору методичних прийомів. Методичні прийоми - це складові елементи методу або окремі дії учителя і учнів, спрямовані на досягнення навчально-виховної мети. Існують найрізнома­нітніші методичні прийоми, які в різних сполученнях виявляються в методах роботи вчителя.

Логічні прийоми — способи формування розумової діяль­ності учнів. До них відносяться: виділення головного, порівняння, узагальнення тощо.

Технічні прийоми потребують раціонального використання засобів діяльності вчителя і учнів: різноманітного обладнання, матеріалів, технічних засобів навчання тощо.

У процесі навчання методи і прийоми використовуються в різних ситуаціях. Один і той же вид діяльності учнів в одних випадках виступає як самостійний метод, а в інших - як прийом

навчання. Так, бесіда і пояснення є самостійними методами навчання, якщо ж учитель епізодично застосовує їх у ході прак­тичної роботи для мобілізації уваги учнів, виправлення помилок та інше, то пояснення і бесіда виступають як прийом навчання, що входить до методу вправ. Методи і прийоми можуть мінятися місцями. Якщо, наприклад, повідомлення навчального матеріалу ведеться методом пояснення, в процесі якого демонструються наочні посібники, то ці демонстрації виступають як прийом. Коли ж посібник є об'єктом вивчення, основні знання учні одержують на основі його розгляду, то демонстрація виступає як метод навчання, а пояснення учителя - як прийом.

Класифікація методів трудового навчання

На відміну від інших навчальних предметів, заняття з праці характеризуються деякими особливостями - трудова діяльність пов'язана не лише із засвоєнням знань, набуття практичних умінь і навичок, а й зі створенням окремих матеріальних цінностей; серед джерел знань важливе місце займають знаряддя і предмети праці, трудові і технологічні процеси.

Ефективність практичних занять із трудового навчання в багатьох випадках визначається тим, на скільки правильно вибрані вчителем методи навчання.

Найбільше розповсюдження в педагогічній І методичній літературі одержали три напрямки в класифікації методів:

1. за джерелами, з яких учні набувають знань та вмінь;

2. за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів;

3. за видами стимулювання учнів.

У першому напрямку виділяють три групи методів:

а) словесні (бесіда, пояснення, розповідь), джерелом знань яких є слово вчителя;

б) наочні (спостереження учнями натуральних предметів, процесів або їх зображень - таблиць, моделей, діафільмів, діа­ позитивів), джерелом пізнання яких є наочні засоби;

в) практичні (виконання трудових завдань, вправи - за­ кріплення трудових умінь, спостереження об'єктів і явищ у процесі праці), джерелом пізнання яких є практична робота учнів.

З другого напрямку характерні в трудовому навчанні методи:

а) репродуктивний;

б) частково-пошуковий;

в) дослідницький.

Методи третього напрямку можна умовно поділити на дві групи:

а) методи стимулювання інтересу до навчання;

б) методи стимулювання обов'язку і відповідальності.

Характеристика методів, що визначаються за джерелом