- •Запитання і завдання
- •§ 2. Короткий історичний нарис розвитку
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Психолого-педагогічні основи навчально-трудової діяльності молодших школярів
- •Процесі
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Зміст трудового навчання в початкових
- •Навчання
- •1. Зв'язок теорії з практикою.
- •Учні повинні знати:
- •Учні повинні вміти
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Організація навчально-трудового процесу в робочій і класній кімнатах Обладнання робочої кімнати
- •Обов'язки чергових:
- •§ 6. Методи і прийоми трудового навчання молодших школярів
- •Інформації
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Методичні основи навчання молодших школярів технічному конструюванню
- •Конструкторські тести
- •Запитання і завдання
- •§ 8. Урок як основна форма організації трудового навчання
- •1. Організація класу
- •2. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •3. Актуалізація знань учнів
- •4. Послідовність трудових дій
- •5. Самостійна робота учнів
- •6. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •Запитання і завдання
- •Додаток 2. Орієнтовна схема аналізу уроку трудового навчання і. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Висновки
- •§ 9. Екскурсії в трудовому навчанні. Елементи профорієнтації
- •Запитання і завдання
- •§ 10. Позаурочна робота з трудового навчання й виховання
- •Індивідуальна робота з учнями
- •Сценарій позаурочного заходу «Подорож у країну Праці»
- •І. Пішохідний маршрут
- •Практичні завдання
- •II. Автомаршрут
- •Практичні завдання
- •III. Морський маршрут
- •IV. Авіамаршрут
- •Практичні завдання
- •V. Космічний маршрут
- •Практичні завдання
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Календарний план з трудового навчання
- •Порядок виконання роботи
- •§ 2. Методичні розробки уроків трудового навчання
- •II. Вступна бесіда
- •III. Навчально-пізнавальна діяльність учнів
- •IV. Підсумок уроку
- •Хід уроку
- •I. Бесіда щодо змісту екскурсії у парк (ліс)
- •II. Перехід від школи до парку (лісу)
- •IV. Перехід від парку (лісу)
- •V. Підсумок екскурсії
- •VI. Домашнє завдання
- •Хід уроку
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Пізнавальна діяльність учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •2 Клас Тема. Об'ємні вироби з паперу (2 уроки)
- •Хід уроку
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •Хід уроку
- •IV. Послідовність трудових дій
- •VI. Ігрова ситуація
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Вступна бесіда
- •III. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •III. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності (у формі ділової гри)
- •III. Вступна бесіда
- •IV. Конструктивно-навчальна діяльність учнів
- •V. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VI. Прибирання робочих місць.
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Навчально-пізнавальна діяльність учнів
- •V. Практична робота
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація павчально-трудової діяльності
- •IV. Послідовність трудових дій
- •§ 3. Уроки праці в мало комплектній школі
- •1 Клас 3 клас Тема
- •Об'єкт праці
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •VII. Прибирання робочих місць
- •Хід уроку
- •I. Організація класу
- •II. Мотивація навчально-трудової діяльності
- •III. Актуалізація знань учнів
- •IV. Послідовність трудових дій
- •V. Самостійна робота учнів
- •VI. Аналіз і оцінка учнівських робіт
- •Частина друга
- •§ 1. Папір і картон, їх властивості, застосування
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Перегинання, складання паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Елементи графічної грамоти
- •§ 4. Вимірювання і розмічання
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Різання паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 6. З'єднання деталей із паперу і картону
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Монтаж картонажних виробів*
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •§ 9. Палітурні роботи
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Аплікаційні композиції з природного матеріалу. Ікебана
- •Аплікаційні композиції
- •Ікебана
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Художні вироби із соломи
- •§ 3. Конструювання об'ємних виробів із природного матеріалу
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Виробництво текстильних матеріалів
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Інструменти і приладдя для робіт з тканиною. Ручні шви
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Крій і ручне шиття Український національний одяг
- •Розкроювання і шиття тканини
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Плетіння з ниток, шнура, тасьми
- •§ 5. В'язання гачком
- •Запитання і завдання
- •§ 6. Українська народна вишивка
- •Запитання і завдання
- •§ 1. Художня обробка фольги
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання виробів з дроту
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Конструювання виробів з утилізованої пластмасової продукції
- •Запитання і завдання
- •§ 4 Обробка деревини з елементами народної
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Художня обробка фанери
- •Запитання і завдання
- •§ 6. Ліплення з глини і пластиліну Властивості глини і пластиліну
- •Прийоми ліплення
- •4. З'єднування окремих деталей.
- •Запитання і завдання
- •§ 7. Пап'є-маше
- •§ 1. Методичні розробки навчальних об'єктів
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання навчально-наочних посібників
- •Запитання і завдання
- •§ 3. Предметні дидактичні ігри
- •§ 1. Технічне моделювання і конструювання з наборів готових деталей
- •Задумом
- •Запитання і завдання
- •§ 2. Конструювання макетів і моделей технічних об'єктів з різних матеріалів
- •§ 3. Літаючі моделі
- •Запитання і завдання
- •§ 4. Плаваючі моделі
- •Запитання і завдання
- •§ 5. Початкове електромоделювання
- •Запитання і завдання
§ 5. В'язання гачком
Одним із традиційних видів декоративного мистецтва є в'язання виробів з ниток. В'яжуть за допомогою спиць та гачків. І програмою з трудового навчання передбачено навчання учнів в'язанню гачком. Перед тим, як приступити до в'язання, треба вибрати нитки, а відповідно до них і гачки. Гачок має ручку і робочу частину (борідку). Найбільш зручним у в'язанні для дітей є гачки з пластмасовою і дерев'яною ручкою від № 12 до № 6. Номер гачка визначається за його товщиною. Наприклад, якщо товщина гачка дорівнює З мм, то це відповідає № 3.
Якщо в гачку дуже гострий кінець, необхідно трішки заокруглити його, бо можна поранити пальці. Зовсім тупий кінець гачка також не дуже придатний для роботи, бо розтягує петлі і утруднює в'язання. Нитка має бути в 1,5 раза товстіша від заглибини біля борідки гачка.
Вчитель демонструє вироби, вив'язані з тонких і товстих ниток різних кольорів.
В'язати можна з різних ниток: вовняних, бавовняних, синтетичних. Під час в'язання слід сидіти так, щоб спина торкалася стільця. В'яжучи, треба, щоб рухалися пальці, а не вся рука. Це допоможе швидше оволодіти навичками в'язання.
Починають в'язання з повітряної петлі. Беруть нитку великим і вказівним пальцями лівої руки так, щоб вона перевішувалася через середній суглоб вказівного пальця, заходила під середній і виходила з долоні між середнім і безіменним (рис. 67, а). Підводять гачок під нитку борідкою вниз, повертають у напрямі, вказаному на рисунках 67, б, в і дістають петлю. Не виймаючи з неї гачок, підводять борідку під нитку і, захопивши її, витягують у петлю, не знімають її з гачка, а продовжують вив'язувати все нові й нові петлі, утворюючи з них ланцюжок (е, є).
На основі ланцюжка можна виконати різноманітні види в'язки: стовпчик, сіточку, ажур та ін. (ж).
Деталі виробів можна в'язати, застосовуючи глуху петлю, на півстовпчик (рис. 68). Для цього спочатку вводять гачок у петлю попереднього ряду ланцюжка-основи, роблять накид, протягують нитку через петлю ланцюжка і ведучу петлю на гачку.
Одним з елементів в'язання є стовпчик без накиду. Після
ланцюжка в'яжуть перший стовпчик. Для цього вводять гачок в третю петлю від тієї, яка знаходиться на гачку. Потім підхоплюють
гачком нитку і протягують її через цю петлю ланцюжка. На початку утворилося дві петлі. Протягують через них нитку і дістають перший стовпчик без накиду. Так в'яжуть до кінця ланцюжка, вводячи гачок у кожну петлю.
Накидом називають нитку, яку накидають на гачок перед тим, як його ввести в петлю ланцюжка або нижнього ряду. Чим більше накидів, тим вище стовпчик.
Рис. 67. В'язання гачком ланцюжка
Стовпчик з накидом в один прийом виконують так: роблять накид на гачок, вводять його в третю петлю ланцюжка і витягують ЇЇ. На гачку утворилися три петлі. Знову вводять гачок в третю петлю ланцюжка, витягують нову і пов’язують відразу всі три в один прийом.
Послідовність виконання стовпчика з накидом у два прийоми така: роблять накид на гачок, вводять його в четверту петлю ланцюжка. Захоплюють нитку на гачок і протягують її через перші дві петлі на гачку - це буде перший прийом. Ще раз накидають нитку на гачок і протягують ЇЇ через останні дві петлі, які знаходяться на гачку.
Щоб виконати стовпчик з одним накидом у три прийоми, спочатку пов’язують витягнуту петлю, потім петлю і накид, після цього дві петлі, які залишилися на гачку.
Перші дитячі в'язані вироби, що мають форму ланцюжків, кружечків, можна використати для аплікаційного панно.
На рисунку 69, а показано послідовність виготовлення кружечків для аплікаційного зображення вази. Спочатку накручують на палець 8-10 разів нитку, потім вводять гачок у кружечок і витягують робочу нитку. Утворюючи петлю,
підхоплюють гачком нитку й дістають нову петлю. Захоплюють нитку і витягують стовпчики без накиду по всьому колу. В кінці кола останню петлю з'єднують з першою глухою петлею.
Для зображення квіток використовують кружечки, вив'язані повітряними петлями, стовпчики без накиду та з одним накидом (а, б).
Основою-тло може бути відрізок суконної тканини чи полотна (в). Скомпонувавши зображення у вигляді вази з квітками, акуратно скріплюють нитками всі деталі з основою (г).
Гачком можна обв'язати, прикрашаючи вироби, наприклад, хустинку або серветку (рис.70). Для цього на відстані З мм від краю тканини проводять олівцем лінію. На лінії гачком проколюють тканину (а), протягують крізь утворений отвір нитку, пов’язуючи ЇЇ. На відстані приблизно два міліметри від першого отвору проколюють гачком новий і знову протягують крізь нього нитку. Як на гачку буде дві петлі, тоді пов’язують їх. Т так в'яжуть по всьому периметру тканини. На рисунку 70, б показано обв'язування країв повітряними петлями.
Рис. 70. Обв'язування хустинки