Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИКА тр. н. Веремійчик в поч.шк..doc
Скачиваний:
117
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
4.89 Mб
Скачать

Запитання і завдання

  1. Дайте визначення поняття «аплікація». Назвіть матеріали для її створення.

  2. Назвіть види аплікаційних робіт.

  3. Поясніть методику виконання аплікації.

  4. Дайте визначення поняття «орнамент», назвіть основні види орнаменту.

  5. Самостійно розробіть ескізи і виготуйте аплікації для учнів початкових класів.

§ 9. Палітурні роботи

Книга міцно ввійшла в побут кожної людини. Вона є могутнім засобом розвитку людської культури, науки і техніки.

Перед розповіддю про книгодрукування вчитель згадує з учнями відомості про папір, про матеріали, які замінювали його у давнину. Пояснює про те, що з глиняних плиток із видавленими знаками складали цілу книгу і навіть бібліотеку. Папірусні книги мали форму довжелезних сувоїв. Книги зі шкіри називалися пергаментні.

Конструкцію сучасної книги, тільки рукописної, запо­чатковано в 207 році в Римі. Зшиті і пронумеровані аркуші, які при відшукуванні потрібних сторінок легко перегортались, називались тоді «кодексом». Слово «кодекс» у перекладі з латин­ської мови означає «книга».

Перша згадка про книгодрукування за допомогою металевих рухомих літер відноситься до XIV ст., коли в Кореї, як свідчать легенди, вперше віддруковано книги. Слов'янські книги почали друкувати у XVI ст. Іван Федоров і Франциск Скорина.

Виробництво книги складається з трьох основних етапів: підготовка друкарської форми, одержання відбитків на папері і складання (переплетіння) готової продукції. Сучасна технологія книгодрукування дозволяє використовувати для набору тексту, малюнків і верстки сторінок комп'ютерну техніку. Плівки з текстовим матеріалом, надрукованим на комп'ютері, розміщують на друкарській формі і отримують машинним способом однакові відбитки на великих аркушах паперу. З них потім на фальцюваль­них машинах складають зшитки в основному по 16 сторінок у кожному (рідко - 8,32 сторінки). Зшитки склеюють або зшивають у визначеному порядку в блок (рис 39, а). Виготовляють, в основному з картону, книжкові обкладинки (палітурки), а з тканини - корінець, який з'єднує обидві частини палітурок. Цупкий папір, що розміщений між книжковими блоками і палітурками, з'єднуючи їх, називається форзацом.

Молодші школярі, в основному, виконують дрібний ремонт книг. Якщо в книзі розірваний аркуш, то склеюють його за допомогою скотча або цигаркового паперу. При цьому клей ПВА намазують на смужку цигаркового паперу дуже тонким шаром.

аркуша паперу складають зшиток із вісьми сторінок. Чотири-п'ять зшитків скріплюють у блок за допомогою скріпок (рис. 40, а) або ниток (б). Вирізають із картону дві прямокутні деталі обкладинки (в), а із тканини - корінець (г). Деталі обкладинки склеюють

Рис. 40. Записна книжка

к орінцем, залишаючи проміжок залежно від товщини блока книжки (д). Обкладинку об­клеюють кольоровим папером так, щоб папір перекрив корінець (є). Із цупкого паперу вирізають форзац і приклеюють з одного боку до блоку книжки, а з другого - до обкладинки (є). Художнє оформлення титульної сторінки виконують за власним задумом. До­цільно порекомендувати учням створити на палітурках книжки аплікаційне зображення казкового героя чи орнаменту або шрифтову

аплікацію.